«Мігрант» або «іноземний громадянин»?

«Мігрант» або «іноземний громадянин»?

Автор: Галина Макашіна ,

У Громадській палаті РФ пройшов круглий стіл «Проблеми соціальної адаптації та інтеграції дітей мігрантів в Російській Федерації, доступ дітей мігрантів до отримання освіти в російських школах», на якому розгорілася дискусія про етичність використання слова «мігрант». Для російського громадянина термін «мігрант» став буденним. Як правило, мігрантами ми називаємо вихідців з ближнього і далекого зарубіжжя, (найчастіше представників колишніх радянських республік), які через економічну, політичну, національно правової нестабільності в своїх країнах здійснюють переселення, змінюють своє місце проживання. Найчастіше ми навіть не замислюємося наскільки доречно вживання даного терміну.
На перший погляд в цьому нічого поганого немає. Мігрантами вважаються ті, хто переміщається не тільки з країни в країну, але з одного регіону в інший. На думку російського вченого О. Д. Воробйова, міграція населення - це «будь-територіальне переміщення населення, пов'язане з перетинанням як зовнішніх, так і внутрішніх меж адміністративно-територіальних утворень з метою зміни постійного місця проживання або тимчасового перебування на території для здійснення навчання або трудової діяльності ». Однак далеко не всі переміщаються отримують правовий статус мігранта. Так ми ніколи не назвемо мігрантом жителя Далекого Сходу, який прибув на постійне місце проживання в Москву. Нікому не прийде в голову назвати мігрантом артиста, що здійснює світове турне зі своїми концертами, або моряка, за службовим обов'язком переміщається по просторах світового океану, людини розважальних професій, спортсмена і т.д. Але ось приїжджих з країн, які ще в недалекій історичній ретроспективі становили з нами єдину союзну державу, ми з легкістю називаємо «мігрантом».
Аналіз нормативно-правової бази показує, що російське законодавство не передбачає такого статусу для осіб, які прибули в Росію з інших країн. Федеральний закон від 25.07.2002 №115-ФЗ (ред. Від 03.07.2016) «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації», який визначає правове становище іноземних громадян у Російській Федерації, а також регулює відносини між іноземними громадянами, з одного боку , і органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами зазначених органів, з іншого боку, що виникають у зв'язку з перебуванням (проживанням) іноземних громадян в Російській Федерації та здійсненням ними на території Російської Ф едераціі трудової, підприємницької та іншої діяльності, містить у собі лише такі поняття:
• іноземний громадянин - фізична особа, яка не є громадянином Російської Федерації і має докази наявності громадянства (підданства) іноземної держави;
• особа без громадянства - фізична особа, яка не є громадянином Російської Федерації і не має доказів наявності громадянства (підданства) іноземної держави;
• законно перебуває в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка має дійсні вид на проживання, або дозвіл на тимчасове проживання, або візу і (або) міграційну карту, або інші передбачені федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації документи, що підтверджують право іноземного громадянина на перебування (проживання) в Російській Федерації;
• тимчасово перебуває в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, що прибула в Російську Федерацію на підставі візи або в порядку, що не вимагає отримання візи, і який отримав міграційну карту, але не має дозволу на проживання чи дозволу на тимчасове проживання;
• тимчасово проживає в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка отримала дозвіл на тимчасове проживання;
• постійно проживає в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка отримала дозвіл на проживання;
• іноземний працівник - іноземний громадянин, тимчасово перебуває в Російській Федерації та здійснює в установленому порядку трудову діяльність;
• іноземний громадянин, зареєстрований як індивідуальний підприємець, - іноземний громадянин, зареєстрований в Російській Федерації як індивідуального підприємця, що здійснює діяльність без утворення юридичної особи;
• іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, - іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи (за винятком іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію без візи в порядку, встановленому для окремих категорій іноземних громадян (в тому числі власників дипломатичних або службових (офіційних) паспортів, пасажирів круїзних суден, членів екіпажів морських або річкових суден або інших транспортних засобів, осіб, які вчинили щих транзитний проїзд через територію Російської Федерації, жителів прикордонних територій), а також іноземного громадянина, який прибув до Російської Федерації без візи в порядку, встановленому в спеціальних цілях, включаючи торгівлю та господарську діяльність на прикордонних територіях, туризм, будівництво.
Чи не називаються мігрантами іноземні громадяни та в Федеральному законі від 18.07.2006 №109-ФЗ (ред. Від 28.11.2015) «Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації».
На якій же підставі в суспільній практиці закріпився термін «мігранти»?

Правомірним використанням даного поняття являє собою міжнародна політика і міжнародна діяльність. Визнаючи наявність істотного зв'язку між міжнародної міграцією та розвитком світової економіки, усвідомлюючи значення та масштаби явища міграції, до якої залучено мільйони людей і яка зачіпає значну кількість держав міжнародного співтовариства, Генеральна Асамблея ООН визнає міграцію корисною для глобального співтовариства. Для досягнення узгоджених на міжнародному рівні цілей в галузі розвитку міграційних процесів була прийнята «Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей». Саме цей документ офіційно закріплює правовий статус «мігрант».
В даному документі використовуються такі терміни:
• «трудящий-мігрант" означає особу, яка буде займатися, займається або займалася оплачуваною діяльністю в державі, громадянином якої він чи вона не є;
• «прикордонний трудящий» означає трудящого-мігранта, який або яка зберігає своє звичайне місце проживання в сусідній державі, в яке він або вона зазвичай повертається кожен день або принаймні один раз на тиждень;
• «сезонний робітник» означає трудящого-мігранта, робота якого за своїм характером залежить від сезонних умов і виконується тільки протягом частини року;
• «моряк», який охоплює також рибалок, означає трудящого-мігранта, найнятого для роботи на судні, зареєстрованому в державі, громадянином якої він чи вона не є;
• "працівник, зайнятий на стаціонарній прибережній установці» означає трудящих-мігрантів, найнятих на роботу на прибережній установці, що знаходиться під юрисдикцією держави, громадянином якої він чи вона не є;
• «трудящий, робота якого пов'язана з переїздами» означає трудящого-мігранта, який, зазвичай проживаючи в одній державі, внаслідок характеру своєї роботи змушений переїжджати до іншої держави або держави на короткі періоди;
• «трудящий на проекті» означає трудящого-мігранта, допущеного в держава роботи за наймом на певний термін для роботи виключно за конкретним проектом, який здійснюється в цій державі його або її наймачем;
• «трудящий цільового найму» означає трудящого-мігранта:
- який посланий його або її наймачем на обмежений і певний період часу в державу роботи за наймом для виконання конкретних функцій чи обов'язків; або
- який протягом обмеженого і певного періоду часу виконує роботу, що вимагає професійних, комерційних, технічних чи інших спеціальних навичок; або
- який на прохання його або її наймача в державі роботи за наймом виконує протягом обмеженого і певного періоду часу роботу, що носить тимчасовий чи короткостроковий характер; і
- який повинен залишити державу роботи за наймом або після закінчення дозволеного періоду перебування, або раніше, якщо він або вона більше не виконує цих конкретних функцій чи обов'язків або не займається цією роботою;
• «працівник, який працює не за наймом» означає трудящого-мігранта, який займається винагороджується діяльністю, відмінною від роботи за договором найму, і який забезпечує за рахунок такої діяльності кошти свого існування, працюючи, як правило, самостійно або спільно з членами своєї сім'ї, а також будь-якого іншого працівника-мігранта, визнаного працівникам, які працюють не за наймом, відповідно до чинного законодавства держави роботи за наймом або двосторонніх або багатосторонніх угод.
Підтверджує статус мігранта та «Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів», прийнята в Страсбурзі 24 листопада 1977 року. Відповідно до Конвенції термін "працівник-мігрант" означає громадянина Договірної Сторони, якому інша Договірна Сторона дозволено проживати на її території для здійснення оплачуваної діяльності. У той же час дана Конвенція не застосовується до:
a) прикордонних робітників;
b) артистам, особам інших і спортсменів, запрошених на короткий проміжок часу, а також до осіб вільної професії;
c) морякам;
d) особам, які проходять навчання;
e) сезонних робітників; сезонні трудящі-мігранти є особи, які, будучи громадянами однієї Договірної Сторони, займаються на території іншої Договірної Сторони оплачуваною діяльністю, яка залежить від пори року, на основі контракту з певним терміном дії або на виконання певної роботи;
f) робітників, які, будучи громадянами однієї Договірної Сторони, виконують на території іншої Договірної Сторони певну роботу в інтересах підприємства з місцезнаходженням юридичної особи за межами території цієї Договірної Сторони.
На пострадянському просторі діє міжнародне «Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів». Воно регулює основні напрямки співпраці країн СНД в галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб і членів їх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав, а здійснюють свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на території іншої держави. Угода спирається на визначення: «трудящий-мігрант (або працівник)» - особа, яка постійно проживає на території Сторони виїзду, яке на законних підставах займається оплачуваною діяльністю в Стороні працевлаштування.
Дана Угода не застосовується:
• до біженців та вимушених переселенців;
• до в'їхали на короткий термін особам вільних професій та артистів;
• до осіб, які приїжджають спеціально з метою отримання освіти.
Таким чином, спираючись на міжнародну і російську правову базу, можна зробити висновок про те, що слово «мігрант» має законну підставу використовуватися в міжнародній економічній діяльності, а ось в суспільній практиці Росії доцільніше використовувати термін «іноземний громадянин».