Мілан Кундера сердиться ... І робить з письменника-початківця зірку

Мартін Юн: «До кінця життя» (Фото: видавництво Labyrint) Мартіну Юну - 38 років. У літературних колах це не вік. Це - «молодий, починаючий письменник». Дві свої перші книги Мартін Юн написав, як то кажуть, «в стіл». Вони не зацікавили видавців. Третя книга видавцеві сподобалася.

Вона називалася «Смерть письменника К». Чому називалася? Тому що на полиці книжкових магазинів вона надійшла з іншого, ніж спочатку планувалося обкладинкою, інший анотацією і новою назвою. «До кінця життя» - так тепер називається книга Мартіна Юна.

Письменник К. - це, як вважають багато хто, Мілан Кундера, живий чеський класик, давно проживає в Парижі. У Кундери з його колишньою батьківщиною - дивні відносини. У Чехії письменник приїжджає вкрай рідко, а якщо і робить це, то анонімно. Інтерв'ю чеським ЗМІ не дає. Переводити свої книги, які він вже давно пише по-французьки, на чеський не дозволяє. Точніше, Кундера переводить їх на чеський сам. Але з таким сильним «відставанням», що світ прочитає «свіжий» бестселер письменника набагато раніше, ніж читачі на його колишній батьківщині.

У 2008 році Чехію і весь світ потряс скандал. Авторитетний чеський журнал «Респект», який ніяк не можна назвати бульварним виданням опублікував статтю. Стаття ґрунтувалася на розслідуванні, проведеному працівником чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів. Це серйозна структура, що займається, в основному, справами часів комуністичної Чехословаччини.

Кундеру звинуватили в тому, що в 1950 році він доніс в чехословацькі спецслужби на Мирослава Дворжачека. Свого часу той втік до Німеччини, потім таємно приїхав до Чехословаччини і зупинився у друзів в студентському гуртожитку. Там же жив і Кундера. Письменник пішов в міліцію, Дворжачека заарештували і відправили на заслання на 22 роки. 14 з них Дворжачек пропрацював на уранових рудниках. У 2008 році Дворжачек ознайомився з документами, які оприлюднив працівник Інституту вивчення тоталітарних режимів і висловив свою думку: «Так, на мене доніс Кундера».

Кундера обурився, заявив, що все - неправда і фальсифікація, зажадав від журналу «Респект» вибачень, погрожував судом. Журнал вибачатися не став, але і Кундера в суд не подав. Чи був він донощиком чи ні - напевно, цю таємницю Кундера понесе з собою в могилу.

Книга «Смерть письменника К» розповідає про 80-річному письменнику, який приїхав до Чехії, де не був 60 років. Його заарештовують за донос, який той зробив за часів своєї молодості. Починається слідство. Сама історія ведеться від імені трьох осіб, і одна з ліній книги просто ідеально, на думку критиків, копіює літературний стиль Кундери.

Коли видавці проводили презентацію рукописи в закритих колах, все розуміли - головний герой списаний з Кундери. Але перш, ніж відправити книгу в друкарню, видавець вирішив послати її в Париж, Мілан Кундере. Адже фотографія того навіть була використана в оформленні обкладинки.

Кундера не відповів, але його адвокати відгукнулися миттєво. Влаштували скандал, рознос, зажадали внести безліч змін. Як в текст, так і в оформлення.

Видавець пішов на компроміс - фото Кундери з обкладинки зникло, змінилося назву. У текст зміни вносити не стали.

Преса, зрозуміло, про все дізналася, миттєво були опубліковані десятки статей про те, як Кундера обурюється і злиться на молодого письменника Юна. У день, коли книга з'явилася на прилавках, в магазинах вишикувалися черги. А Мартін Юн став зіркою. Зіркою його зробив сам Мілан Кундера. Зрозуміло, того не бажаючи.

Ми запитали Мартіна Юна, чому він вирішив написати не просто книгу про Кундере, але і зробити так, що одна з ліній оповідання ведеться від імені письменника зі стилізацією «фірмового» мови того. Причиною став скандал 2008 року, коли чеського класика звинуватили в стукацтві?

- Це стало для мене таким першим імпульсом. Не так, що як тільки про це заговорили в пресі, я зрозумів, що буду писати на цю тему роман. Ні. Просто ця тема стала мені цікава, і я вирішив зібрати якомога більше матеріалів про ту історію, що сталася в 1950 році. Я почав купувати все журнали і газети, які писали про це. І тільки через кілька місяців я усвідомив, що це дуже цікава тема для роману. Тоді я почав читати книги Мілана Кундери. Деякі я вже читав раніше, і вирішив їх перечитати, це ті книги, які вийшли по-чеськи. Потім я став читати книги Кундери, які на чеський не перекладені, а були видані тільки на інших мовах.

- А ви не намагалися зв'язатися з Міланом Кундерою? Або до початку написання книги, або коли вона вже була готова. Чи чекали ви якоїсь реакції письменника на ваш роман?

- Я з ним ніколи не спілкувався і навіть не намагався цього зробити. Я міркував так: «А що це дасть йому? Який йому сенс розмовляти зі мною? »Мій роман - про дві речі, про які Кундера не просто не хоче говорити, він не хоче, щоб про них хтось щось дізнався. Перша річ - ця історія з тим доносом 1950 року. Друга - це його особисте життя. Тому я і не чекав, що Кундеру обрадує той факт, що я цей роман написав.

Питання до Ондржей Каваліру з видавництва «Лабіринт», де вийшла книга Мартіна Юна. Скажіть чесно, ви видали цю книгу тому, що вона на скандальну тему, та ще й про всесвітньо відомого письменника?

- Для мене була дуже і дуже приємна несподіванка, коли я взяв рукопис роману і став її читати. Книга стилістично довершена. Легко читається. Цікава тема. Ці фактори і були для мене вирішальними, коли я вирішив, що ми її видамо. А не тільки тому, що сюжет стосується Мілана Кундери.