Восени нинішнього року Молдова і Україна планують ввести систему спільного митно-прикордонного контролю на всій ділянці придністровсько-українського кордону. Для цього будуть створені 13 спільних постів. Спочатку Україна впустить молдавських силовиків на міжнародні пункти пропуску, потім вони з'являться і на 8 міждержавних пунктах.
«Пробним каменем» стане міжнародний пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ», де спільний контроль має запрацювати вже в кінці травня.
Історія бере свій початок ще в листопаді 2015 року, коли Кишинів і Київ підписали протокол між прикордонними і митними органами з організації спільного контролю на ККП «Кучурган-Первомайськ». Друге дихання це питання отримав 13 лютого нинішнього року, після того як прем'єр-міністри Молдови та України Павло Філіп і Володимир Гройсман узгодили дорожню карту розвитку співробітництва між двома країнами. Одним з пунктів там якраз значилася організація спільного митно-прикордонного контролю.
З цього моменту події почали розвиватися швидко, і в результаті сьогодні Молдова і Україна близькі до того, щоб почати запуск системи спільного контролю. Проект фінансово підтримує Європейський союз.
У Придністров'я плани Кишинева і Києва викликають природні побоювання. Перш за все, варто сказати, що сам процес організації спільного контролю йде без будь-яких консультацій з Тирасполем. Хоча зрозуміло, що інтереси ПМР тут будуть порушені безпосередньо.
Придністров'я вважає, що питання зі створенням молдавсько-українських постів потрібно обговорити в міжнародному переговорному форматі «5 + 2» . Однак такий заклик сьогодні підтримує тільки Росія. Молдова, Україна, а також представники ОБСЄ заявляють, що спільний контроль - це предмет виключно двосторонніх відносин Києва і Кишинева, до переговорів по молдавсько-придністровського врегулювання стосунку не має. М'яко кажучи, дивна позиція.
В середині квітня зовнішньополітичне відомство Придністров'я запросило представників 23 акредитованих в РМ дипмісій приїхати в Тирасполь і обговорити ситуацію, пов'язану з планами Молдови та України. Відгукнулося знову ж тільки посольство Росії.
27 квітня заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін зустрівся в Москві з президентом ПМР Вадимом Красносельський. Як йдеться на сайті МЗС РФ, «йшлося і про можливі серйозні наслідки встановлення спільного митно-прикордонного молдавсько-українського контролю в пункті пропуску« Первомайськ-Кучурган ». «Було відзначено, що, незважаючи на конструктивну тональність пройшли в січні і березні зустрічей В. Красносільського та президента Молдавії І. Додона, реальна ситуація навколо Придністров'я не покращується, а« благі наміри »молдовської сторони поки не підкріплюються практичними кроками», підкреслюється в повідомленні МЗС Росії.
***
Чим може загрожувати ПМР поява митників і прикордонників Молдавії на українській території? У самому факті того, що республіка фактично береться в кільце молдавськими силовиками, навряд чи може бути щось хороше. З огляду на те, що конфлікт між Придністров'ям і Молдовою не врегульовано і процес врегулювання рухається насилу, молдавсько-український контроль може стати просто засобом тиску на Тирасполь.
МЗС ПМР і місцеві експерти виділяють три групи потенційних ризиків, пов'язаних з планами РМ і України. В першу чергу це загрози національній безпеці. Молдавські силовики з'являться на території, яка не входить в зону відповідальності Спільних миротворчих сил, що підтримують мир у регіоні. Це означає, що гіпотетично можливе загострення ситуації за участю силових структур.
Друга група ризиків - різні обмеження, які можуть вплинути на свободу пересування жителів Придністров'я. Молдавсько-український прикордонний контроль одночасно буде і міграційним. І не виключено, наприклад, що ті, хто будуть їхати з ПМР через пункт «Первомайськ-Кучурган», зіткнуться приблизно з такими ж труднощами і перепонами, які сьогодні існують для придністровців в Кишинівському аеропорту.
Не можна забувати і про політично мотивованих кримінальних справах, за якими в Молдові проходять близько 200 осіб з Придністров'я. Їх на спільних молдавсько-українських постах можуть просто затримати.
На думку експертів, цілком імовірно, що з появою молдавських силовиків можуть виникнути складності і з пропуском через пункт «Первомайськ-Кучурган» автотранспорту, зареєстрованого в ПМР.
***
Третя, найбільша група ризиків - це ризики в області економіки, перш за все з ввезення товарів в ПМР. На пункт пропуску «Первомайськ-Кучурган» доводиться, за статистикою, близько 75% придністровського імпорту (якщо брати цифри без урахування імпортованого російського природного газу).
Побоювання Тирасполя тут пов'язані з декількома факторами. По-перше, якщо будуть створені спільні молдовсько-українські пости, то митний контроль стане потрійним. Додаткові транспортні витрати придністровських підприємств через це, за словами фахівців, складуть від 1,5 до 3 мільйонів доларів. Втрати від оплати послуг молдавських брокерських компаній можуть досягти 1,7 мільйона доларів на рік. Ще близько 350 тисяч доларів щорічно доведеться заплатити за отримання молдавських ліцензій на імпорт.
2,5 мільйона доларів Придністров'я може втратити, якщо через пункт «Первомайськ-Кучурган» молдавськими митниками буде заборонений імпорт фітосанітарних та ветеринарних вантажів, тобто окремих видів продовольства і сільськогосподарської сировини. А якщо він буде дозволений, то за ветеринарні та фітосанітарні сертифікати Молдови потрібно буде заплатити понад 1 мільйон доларів.
Ще один момент: в Молдові і ПМР досить суттєво різниться законодавство в тому, що стосується зовнішньоекономічної діяльності фізичних осіб. У Придністров'ї, наприклад, дозволено без декларації ввозити товари на суму до 1 тисячі доларів, в РМ цей «стелю» обмежений 300 євро.
Може виникнути така ситуація: для того щоб отримати на українському кордоні «добро» молдавських митників, придністровський індивідуальний підприємець повинен буде реєструватися і в Молдові. А для цього потрібно мати молдавське громадянство і медичну страховку в РМ.
За статистикою, в Придністров'ї зовнішньоекономічною діяльністю (переважно імпортом) так чи інакше займаються близько 15-20 тисяч індивідуальних підприємців. Якщо вони зіткнуться з заборонами і змушені будуть припинити роботу, то держбюджет ПМР може втратити близько 7 мільйонів доларів податкових надходжень. Не кажучи вже про те, що під питанням опиниться соціальний стан самих підприємців.
Придністровська влада вже, як відомо, назвали загальну цифру можливих збитків від появи спільних молдавсько-українських митно-прикордонних постів - 38,5 мільйона доларів на рік.
***
Можливо, ці страхи (або принаймні більшість з них) перебільшені. Президент Молдови Ігор Додон в бесідах з російськими дипломатами, наприклад, обіцяє, що молдавсько-український контроль на кордоні ніяк на економіці Придністров'я не позначиться. Однак ні він, ні молдовський уряд детально не пояснюють, як саме будуть діяти спільні пости на придністровській ділянці українського кордону. А тим часом тут той випадок, коли диявол може ховатися в деталях.
Немає відповідей і на інші питання. Наприклад, навіщо потрібен ще один контроль, якщо він потенційно тільки ускладнить перетин кордону? Або чому і Молдова, і Україна наполегливо відмовляються обговорювати це питання і з самим Придністров'ям, і в форматі «5 + 2»?
В кінці березня в радіоефірі «Супутник-Молдова» представник молдавської митної служби Владислав Швець заявив, що «спільний контроль дозволить істотно мінімізувати факти контрабанди». Однак з 2005 року на придністровсько-українському кордоні працює місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги (EUBAM), і вона, наскільки можна зрозуміти, випадків контрабанди не зазначає.
Все це і змушує задуматися, чого ж більше в проектах Кишинева і Києва: бажання боротися з порушеннями на кордоні або ж прагнення нав'язати ПМР якісь невигідні їй політичні умови?
Чим може загрожувати ПМР поява митників і прикордонників Молдавії на українській території?Наприклад, навіщо потрібен ще один контроль, якщо він потенційно тільки ускладнить перетин кордону?
Або чому і Молдова, і Україна наполегливо відмовляються обговорювати це питання і з самим Придністров'ям, і в форматі «5 + 2»?
Все це і змушує задуматися, чого ж більше в проектах Кишинева і Києва: бажання боротися з порушеннями на кордоні або ж прагнення нав'язати ПМР якісь невигідні їй політичні умови?
