Причини є навіть для припинення мирних переговорів.
Війна на Донбасі затягнулася і вона все більше віддаляє окуповані території від України / фото УНІАН
«Ви хоч знаєте, куди їдете?» - з широко відритими очима питає український солдат Андрій, який несе службу на кордоні між підконтрольної Києву територією і охопленими війною районами на сході.
По інший бік від лінії розмежування похмурий бойовик Артем з підтримуваної Росією так званої «ДНР» проводить свої дні поруч з двома портретами: Володимира Путіна і Рамзана Кадирова. Він допитує всіх, хто приїхав на окуповані території і викликає у нього підозри. Артем розпитує про лояльність російських терористів, потираючи ніж, причеплений до його лівій нозі.
Читайте також Washington Post: Росія возить цинкові труни з України, як колись з Афганістану
Війна в Україні триває вже п'ятий рік, а кінця не видно на горизонті, пише The Economist . Чималий шматок Донбасу залишається під контролем російських бойовиків. 500-кілометрова «контактна лінія», усіяна мінами, ділить регіон на дві частини. З 2014 року було вбито понад 10 тисяч осіб, і кількість жертв продовжує зростати, хоч і повільніше, ніж в минулі роки. На початку цього місяця троє школярів підірвалися на міні. В Авдіївці, яка розташована прямо на лінії фронту, навіть останні відносно спокійні місяці здаються зловісними.
«Таке затишшя зазвичай закінчується погано», - каже лікар Ольга.
Переговори про завершення війни поставлені на паузу перед виборами президента і парламенту України. Незважаючи на те, що увага світу зараз прикута до чогось іншого, українці досі вважають війну найбільшою проблемою своєї країни, яка переважає над корупцією і вирішенням економічних труднощів. Чинний президент Петро Порошенко використовує гасло: «Ми зупинили агресора і захистили країну!». Але мало хто вірить в Мінські угоди, які були підписані в 2015 році і обіцяють особливий статус захопленим російськими силами Донецьку і Луганську. Суперечки навколо їх виконання тривають вже кілька років. Україна наполягає, що спочатку потрібно забезпечити безпеку і повернути контроль над кордоном з Росією, перш ніж будуть зроблені політичні кроки з її боку. Росія ж вимагає на прийнятті політичних гарантій для так званих «республік», перш вона поступиться захопленими територіями. Багато в Україні вірять, що угода, укладена під час агресивного наступу Росії, насправді паршива. Продовжувати наполягати на її виконанні все одно що «їхати верхи на мертвому коні».
Читайте також The Atlantic Council: На виборах в Україні у проросійських сил немає жодних шансів
У приватних бесідах чиновники визнають, що Мінські Угоди не будуть доповнені, розширені або замінені, поки не буде досягнуто врегулювання. Одне з доповнень, які обговорюються, - це розміщення миротворців ООН. За словами спеціального представника Курта Волкера, кілька країн вже погодилися відправити свої контингенти на Донбас. Серед них Швеція, Фінляндія, Білорусь, Туреччина та Австрія. Але поки Путін не змінить свою точку зору, нинішнє тління війни триватиме. Волкер не проводив зустрічей з сірим кардиналом Кремля Владиславом Сурковим з січня. Росія вирішила почекати і подивитися, що буде після виборів, сподіваючись, що в Києві політичний баланс зміниться і влада візьмуть в руки більш лояльні політики.
Хоча поділ Донбасу абсолютно штучне, чим довше воно буде існувати, тим складніше буде провести реінтеграцію окупованих районів.
«Сторони, схоже, більше прагнуть зміцнити свої позиції і посилити фізичне відділення один від одного», - говорилося в звіті «Міжнародного кризового центру», який був опублікований недавно.
Навіть якщо російські війська відступлять, доведеться зробити певні базові кроки для політичного об'єднання. Але навіть скласти списки виборців буде дуже складно. Більше 1,5 мільйона людей залишили охоплений війною регіон. Перетин лінії розмежування ілюструє те, наскільки Україна і окуповані території віддаляються один від одного. Тим, хто залишає вільну українську територію і їдуть до Донецька, ставлять штамп у паспорті так, ніби вони їдуть за кордон. І російські бойовики змушують всіх прибулих заповнити так звані «міграційні карти», копіюючи документи, які веде Росія. На захоплених територіях почав працювати оператор мобільного зв'язку під назвою Phoenix, абоненти якого не можуть дзвонити на українські мобільні номери, що досить символічно.
Читайте також Die Welt: В Україні на кону стоїть вільна Європа
Для мирних жителів по обидва боки політична гра триває занадто довго. Вони хочуть, щоб війна скінчилася з будь-яким результатом. Незважаючи на те, що бої тривають, люди чіпляються за радості нормального життя. Школярі в Авдіївці грають в футбол, хоча зізнаються, що вечорами досі страшно. У Донецьку комунальники намагаються підтримувати місцеві парки в порядку. А в місцевому оперному театрі розпочався новий сезон з виставами «Турандот» Джакомо Пуччіні та «Пікова дама» за твором Олександра Пушкіна. Однак, як і в драмі російського письменника, світ для людей на Сході України поки не доступний.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
