НБУ готується обмежити споживче кредитування: розроблений проект постанови, яка зробить невигідною видачу банками кредитів без початкового внеску.
Так кредити будуть вважатися безповоротними і вимагати стовідсоткового резервування всієї суми кредиту. Великі резерви банки виділять навіть під заборгованість усього в кілька днів.
Нагадаємо, Національний банк мав намір обмежити споживче кредитування ще в минулому році. Тоді рада НБУ запропонувала направляти зовнішні позики виключно на фінансування інвестиційних проектів. На тлі кризи ліквідності на початку нинішнього року до ідеї повернулися знову - НБУ пообіцяв збільшити вимоги щодо формування резервів під споживчі кредити без початкового внеску. Глава ради НБУ Петро Порошенко пояснив це тим, що НБУ таким чином запобігти в Україні кризі споживчих кредитів на кшталт іпотечному в США.
На початку червня Національний банк констатував скорочення обсягів депозитів у банківській системі і різке уповільнення темпів кредитування економіки і населення. Згідно зі статистикою розвитку грошово-кредитного ринку в травні, жорстка монетарна політика НБУ та Міністерства фінансів знайшла, нарешті, своє відображення в показниках зростання банківської системи. Темпи приросту кредитування виробничого сектора економіки сповільнилися до 1,1% (з початку року 15%), а кредитування населення - до 0,7% (з початку року - 20,6%).
Банки продовжують рити собі кредитну могилу
Однак до активних дій НБУ перейшов тільки зараз, пише "Коммерсант-Україна" . 20 червня Український кредитно-банківський союз оприлюднив проект постанови Нацбанку "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" (постанова НБУ № 279 від 6 липня 2000 року). У ньому регулятор запропонував посилити вимоги до формування резервів під проблемні кредити і до платоспроможності клієнтів. Зараз всі клієнти банків діляться на п'ять категорій - від "А" до "Д", які характеризують їх фінансову платоспроможність. До нинішніх критеріїв тепер додасться наявність первісного внеску. Для клієнтів групи "А" - найкращий позичальник - мінімальний внесок складатиме 20%, для "Б" - 15%, "В" - 10%. Клієнти, що одержали кредити без початкового внеску, відноситимуться до груп "Г" і "Д" - з нестабільним і незадовільним фінансовим станом. Будь-який беззаставний кредит також ставитися до "безнадійних" - група "Д".
Кабмін і НБУ прописали економіці кредитну дієту
Нацбанк запропонував враховувати як "безнадійні", тобто стовідсотково неповоротні і кредити овердрафт, видані позичальникам груп "В", "Г" і "Д", або прострочені понад 61 день. Решта кредитів "сумнівні". НБУ також посилить норми резервування. Якщо зараз під стовідсоткове резервування суми кредиту підпадає "безнадійна" заборгованість більше 91 дня, то тепер пропонується понад 31 день (при розрахунку резерву банк не може враховувати заставу по такому кредиту), а борг всього в два-три тижні вимагатиме від банку покриття 60 -80% його суми. Резервування знижує кредитні здатності банку і його прибутковість.
Крім того, НБУ хоче зобов'язати банки вимагати у клієнтів письмову згоду на надання банком інформації про позичальника в бюро кредитних історій. У разі відмови позичальник буде зарахований до найгіршої категорії "Д". Всі ці норми стосуються як споживчих, так і іпотечних, і автокредитів.
Банки рятуються подорожчанням кредитів
Банкіри вважають, що ініціатива Нацбанку викликана зростанням проблемної заборгованості банків по споживчих кредитах. "Мабуть, у Нацбанку є інформація, що якість кредитних портфелів банків залишає бажати кращого. Тому, щоб попереджувати агресивніші методи, регулятор посилює умови кредитування", - упевнений радник голови правління банку "Хрещатик" Олександр Тимченко. "При викупі портфеля інвестори велику увагу звертають на рівень первинних внесків у кредитному портфелі, так як цей чинник визначає ризики. Тому Нацбанк хоче довести стандарти кредитування до міжнародних. Банки, які і раніше дотримувалися цих норм, постраждають в меншій мірі. А банки, які заявляли кредити без першого внеску і під 0% річних, які роздавали кредити всім охочим, постраждають більше ", - говорить заступник голови правління ПриватБанку Юрій Кандауров.
Банкіри сподіваються, що постанова буде прийнята в більш м'якій редакції, адже нинішня версія надзвичайно сильно вдарить по споживчому кредитуванні: банки будуть змушені відмовитися від кредитів без початкового внеску або зробити їх дуже дорогими (зараз середня ставка перевищує 50%). "Банки відмовляться від більш ризикових продуктів або збільшать ціну пропорційно зростанню резервування по таких кредитах", - вважає начальник департаменту роздрібного бізнесу і дистрибуції ВіЕйБі Банку Антон Шаперенков. Банкіри зацікавлені в перекладі клієнтів в групу "А" перш за все в сфері автокредитування та іпотеки, де розміри кредитів значно більше.
Жорсткість нормативів знизить темпи розвитку банківської системи. "Банки стимулювали попит на кредитні продукти, видаючи їх без першого внеску. Тепер у кожній категорії позичальника буде вимога до участі власними коштами, - вважає Олександр Тимченко Не всі позичальники зможуть відповідати новим вимогам, і у банків зменшиться число клієнтів і обсяги кредитування" .
Разом з тим, як вже зазначав "Обозреватель", в боротьбі за клієнта банкіри намагаються зробити гроші ще доступнішими для споживачів і продовжують не помічати ризики збільшення проблемної заборгованості в майбутньому. Споживче кредитування в Україні переживає пік популярності - серед жителів великих міст зараз складно зустріти людину, яка ще жодного разу не звертався в банк за кредитом. Кредитні установи за останні три роки в десять разів збільшили портфелі роздрібних кредитів. До 2005 року ринок споживчого кредитування в Україні перебував на стадії становлення - його обсяг не перевищував 15 млрд грн. Це пояснювалося низькою платоспроможністю населення і тяжкими умовами кредитування. Для отримання позики, наприклад на покупку побутової техніки, банки вимагали місцеву реєстрацію, довідку про офіційні доходи, ліквідну заставу і початковий внесок. Але вже в 2005-2006 роках банки різко знизили вимоги до платоспроможності клієнтів - при видачі кредитів потрібен був лише паспорт та ідентифікаційний код - і почали активно надавати кредити на покупку побутової техніки та автомобілів. Інтерес до цього сегменту був легко пояснити - прибутковість споживчих кредитів в два-три рази перевищувала середню.
Деякі банки зробили ставку лише на роздріб - за три останні роки обсяг споживчого кредитування виріс більш ніж в 10,5 рази і досяг 155,54 млрд грн, що становить більше третини всього кредитного портфеля банків. Нацбанк не розголошує інформацію про частку споживчих беззаставних кредитів в цій сумі, але відомо, що за підсумками I кварталу 2008 року іпотека становила її третину (понад 65 млрд грн), а ще дві третини займали авто- і споживчі кредити.
Проте вже в другій половині 2007 року стало зрозуміло, що початковий попит на доступні кредити задоволений і банкам необхідно шукати нові способи залучення позичальників. Кредитні установи в прямому сенсі слова вийшли на вулицю. БТА Банк запустив програму "Мобільні офіси", в рамках якої спеціальні автобуси курсували по Києву і видавали всім охочим карткові експрес-кредити на суму до $ 3 тис. З безвідсотковим переведенням у готівку коштів в банкоматах України. Схожий проект впроваджував і Альфа-банк. А ПриватБанк створив мережу своїх кіосків на зупинках громадського транспорту.
Одночасно банки запустили програми кредитування через SMS, наприклад ПриватБанк і БТА Банк. У ПриватБанку розраховують, що такі позики будуть затребувані їх клієнтами в період різних розпродажів, і готові через SMS видати на строк до шести місяців суму від 10 грн до 1000 грн. Більш доступними кредити намагаються зробити і для інтернет-користувачів - Астра-банк почав онлайн-видачу кредитів для покупок в інтернет-магазинах. А ВіЕйБі Банк вирішив зайняти нішу малоплатежеспособних клієнтів, запустивши пільговий кредитний продукт - відсотки виплачуються з другого місяця, сума боргу - з третього. "Українські банки переймають методи у західних, але конкуренція змушує вигадувати все нові механізми", - відзначає пан Кириченко.
Банкіри готові йти на подібні хитрощі через високої прибутковості споживчих кредитів. Дослідницька компанія "Простобанк консалтинг" підрахувала, що в червні реальні ставки по іпотечних позиках складають 19,47% в гривні і 14,32% в доларах США, автокредитів - 21,97% і 15,83%, відповідно. При цьому гривневі кредити на покупку товарів і кеш-кредити забезпечують середню прибутковість відповідно в 50,02% і 49,22% річних. Чим більш доступний кредит, тим вище його вартість. Наприклад, ПриватБанку за використання SMS-кредиту на суму 100 грн необхідно платити 1,33 грн в день (485% річних), за 1000 грн - 7,15 грн (261% річних).
Читайте по темі:
Банки продовжують рити собі кредитну могилу
Банки рятуються подорожчанням кредитів
Кабмін і НБУ прописали економіці кредитну дієту
Замість споживачів необхідно кредитувати економіку
Банки зупинили дію гривневих кредитів
Підготував Артур Гойсан
Ти ще не читаєш наш Telegram ? А дарма! підписуйся
