Одним із знакових подій 2016 року була націоналізація «ПриватБанку», представлена як наймудріше рішення з порятунку цієї фінустанови від дефолту. За повідомленнями ЗМІ, причиною ситуації, в якій опинився «ПриватБанк», був неповернення отриманих кредитів на загальну суму близько 110 млрд. Грн., Які видавалися банком без всякого застави. При цьому нікого з працівників фінустанови не залучають до відповідальності ні за недбалість, ні за потурання неповернення.
Для рекапіталізації «При ватБанка» потрібно не менше 150 млрд. Грн.
У зв'язку з цим звертаюся з питанням: з якого джерела коштів Україна буде проводити рекапіталізацію? Чи закладена необхідна сума до держбюджету на 2017 р або держава орієнтується на західний кредит? Розшукуються одержувачі таких щедрих кредитів з метою їх повернення? Чи можливий варіант вирішення проблеми за рахунок включення друкарського верстата? Думаю, такі питання цікавлять більшість простих громадян України.
Юрій Наумович Брауде, Харків
Шановний Юрій Наумович, відповідаючи на ваше запитання, необхідно сказати, що ще в кінці минулого року Міністерство фінансів спеціально під націоналізацію «ПриватБанку» випустило державні облігації внутрішньої позики на суму 28,5 млрд. Грн., Які були передані банку, а потім продані « ПриватБанком »Національному банку.
У НБУ стверджують, що велика частина цих коштів пішла на покриття раніше виданого рефінансування, що не використовувалася для покриття відтоку депозитів з «ПриватБанку» і не вплинула на курс національної валюти або зростання цін на споживчому ринку.
Ні про яке іноземного інвестора для «ПриватБанку» мови теж поки не йде. Хоча раніше були припущення, що держава може продати частку в банку який-небудь іноземної фінансової групи.
Однак питання багатомільярдних боргів «ПриватБанку» як і раніше залишається актуальним і буде таким ще як мінімум 5 років.
Для початку визначимося в термінах. Ви пишете, що «причиною ситуації, в якій опинився« ПриватБанк », був неповернення отриманих кредитів на загальну суму близько 110 млрд. Грн., Які видавалися банком без всякого застави». Але це не так.
Теоретично обсяг неповернутих банку кредитів може виявитися навіть більше зазначеної суми. За даними за третій квартал 2016 р «ПриватБанк» видав в цілому кредитів на 194 млрд. Грн.
Але мова тут йде про резервах, якими кожен банк зобов'язаний супроводжувати кожен кредит. Зазвичай це 10% виданої суми. А якщо кредит переходить в розряд проблемного, резервувати його необхідно в повному обсязі. Джерелом для цього можуть бути депозити, залучені у населення або юридичних осіб, рефінансування Нацбанку або докапіталізація засновників.
В даному випадку, наполягаючи на необхідності націоналізації «ПриватБанку», глава НБУ Валерія Гонтарєва говорила про недостачу капіталу на суму 148 млрд. Грн., З яких банк зумів покрити тільки 32 млрд. Грн.
Як стверджували чиновники, ця воістину величезна фінансова діра утворилася через «невиваженою кредитної політики», коли кредити видавалися структурам, пов'язаним із засновниками «ПриватБанку». На прес-конференції з нагоди введення тимчасової адміністрації заступник голови НБУ Яків Смолій заявив, що обсяг пов'язаних кредитів в «ПриватБанку» перевищував 90% загального обсягу виданих, т. Е. Наближався до 175 млрд. Грн.
У свою чергу менеджери «ПриватБанку» ці звинувачення заперечували. Наприклад, екс-голова правління банку Олександр Дубілет говорив про те, що частка інсайдерських (пов'язаних) кредитів, названа паном Смолієм, не витримує ні судового, ні логічного розгляду.
Основна ж причина розбіжності бачення фінансового стану «ПриватБанку» у чиновників і власників банку, на думку колишнього голови правління, полягає в новому порядку обліку кредитних ризиків НБУ, який вступив в силу з початку 2017 р
Суть його в тому, що цілий ряд застав, які раніше враховувалися при видачі кредитів, перестали бути такими і зажадали резервування банком. Власникам знадобилися величезні кошти, якими вони не мали, і в кінцевому рахунку це призвело до націоналізації.
Насправді кредитну політику колишніх власників «Приватбанку» - Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова важко назвати «невиваженою». Це в розвинених країнах банківський і промисловий капітал значною мірою розділені, кредити під невисокі відсотки доступні практично будь-якого нормально діючого підприємства, а фінансові установи обмежують видачу грошей своїм засновникам і пов'язаним з ними структурам.
В Україні багато банків створювалися олігархами як раз для того, щоб фінансувати власний бізнес за рахунок коштів, залучених у населення. За що і отримали назву «пилососів»: збирають гроші у людей і роздають своїм підприємствам.
Крім того, з огляду на рівень тіньової економіки, багато приватних підприємств і торгові фірми намагалися обслуговуватися в «своїх» банках, щоб інформація про деталі деяких фінансових операцій була доступна як можна меншій кількості сторонніх.
Нарешті, роздаючи гроші виключно «своїм», легше контролювати стан всієї фінансово-промислової групи. Якщо, звичайно, кредити йдуть на розвиток бізнесу, а не на проїдання.
Слід сказати, що в порівнянні з багатьма іншими українськими банками «ПриватБанк» відрізнявся жорсткістю по відношенню до позичальників і власних співробітників, який видавав «погані» кредити.
Ще не так давно співробітники «ПриватБанку» навіть підписували внутрішні накази про те, що несуть особисту відповідальність за кредити, взяті родичами. Хоча такі «розписки» не мають жодної юридичної сили.
Проте, поки біля керма «ПриватБанку» стояв Коломойський і партнери, за кредити, видані цією установою, можна було особливо не турбуватися.
Зовсім інша справа, коли банк став державним. Тут до власників і менеджерів «ПриватБанку» відразу виникли питання: на якій підставі гроші видавалися компаніям, які формально не володіють ніяким майном, хоча і ведуть активний бізнес? А адже видачу кожного великого кредиту санкціонує кредитна рада, що складається з банкірів і довірених осіб власників установи.
Чи будуть видані кредити повертатися так само справно, як раніше? Тим більше що і колишні власники, і топ-менеджери фінустанови неодноразово давали зрозуміти, що банк був націоналізований не цілком обгрунтовано і під тиском і т.д.
Щоб уникнути подальших спекуляцій на цю тему, в кінці лютого глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що новий менеджмент «ПриватБанку» вже найняв відому аудиторську компанію Ernst Young для незалежного аудиту активів банку. Крім того, з МВФ було погоджено питання відбору ще однієї міжнародної компанії для управління проблемним портфелем кредитів «ПриватБанку».
«Міжнародна компанія наймається, щоб не було ніяких неринкових умов, ніяких оцінок активів за неправильною вартості, щоб було зрозуміло, хто бенефіціарні власники цих активів і як вони збираються кредити віддавати», - стверджує глава НБУ.
До кінця першого півріччя 2017 року має бути завершена перевірка здатності компаній-позичальників розрахуватися з банком протягом 5-10 найближчих років. Якщо виявиться, що позичальники не в змозі виконати цю умову, проти колишнього менеджменту і власників будуть подаватися позови за «доведення банку до банкрутства».
Треба розуміти, боротьба за очищення «ПриватБанку» від «поганих» інсайдерських кредитів обіцяє бути довгою. Тому «2000» ще не раз будуть знайомити своїх читачів з ситуацією навколо найбільшого банку країни, в тому числі з результатами призначеного аудиту.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
У зв'язку з цим звертаюся з питанням: з якого джерела коштів Україна буде проводити рекапіталізацію?Чи закладена необхідна сума до держбюджету на 2017 р або держава орієнтується на західний кредит?
Розшукуються одержувачі таких щедрих кредитів з метою їх повернення?
Чи можливий варіант вирішення проблеми за рахунок включення друкарського верстата?
Тут до власників і менеджерів «ПриватБанку» відразу виникли питання: на якій підставі гроші видавалися компаніям, які формально не володіють ніяким майном, хоча і ведуть активний бізнес?
Чи будуть видані кредити повертатися так само справно, як раніше?
