Навіщо Азербайджан хоче єдину армію з турецької
Азербайджан може активно співпрацювати з Туреччиною не тільки в політичній і економічній сферах, а й військової. Більш того, на думку Баку, варто сповідувати в цьому відношенні принцип "одна нація, єдина армія". Принаймні, саме про це заявив недавно депутат азербайджанського парламенту Захід Орудж. Він вважає, що проведені навчання продемонстрували єдиний погляд на проблему безпеки в регіоні, і у сторін "достатньо ресурсів і є політична воля" для руху в цьому напрямку. При реалізації подібних ініціатив на практиці може виникнути серйозна напруженість, в тому числі і для Москви, проте експерти сумніваються, що подібні націоналістичні ідеї знайдуть практичне втілення, у всякому разі, до виборів президента в Азербайджані, які відбудуться в жовтні 2013 року.
Гасла про військове співробітництво з Туреччиною поширюють, в першу чергу, різного роду націоналісти, які проявляють активність у міру підготовки до осінніх виборів. При збереженні влади в руках Алієва ніяких змін в цій галузі відбуватися не буде. Про це Накануне.RU розповів експерт по Близькому Сходу Анатолій ель Мюрид.
Питання: Як Ви оцінюєте заяву азербайджанського депутата Захида Оруджов про об'єднання збройних сил Азербайджану і Туреччини?
Анатолій ель Мюрид: Я не думаю, що з цього будуть якісь практичні висновки. В Азербайджані є люди, які представляють сили, досить жорстко заявляють про те, що Азербайджан - це розділене держава, що є Південний Азербайджан, який знаходиться під Іраном, є Західний Азербайджан - Вірменія. І такі націоналістичні сили достатньо сильні, але не настільки, щоб переформатувати політику. Такого роду заяви є і завжди будуть, але практичних кроків, швидше за все, не буде. Туреччина намагається налагодити з Азербайджаном досить тісні відносини, але сильно сумніваюся, що вона пішла б на це (об'єднання збройних сил, - прим. Накануне.RU) без якихось консультацій з Москвою і Тегераном. В іншому випадку, подібні дії перевели б ситуацію в досить жорсткий конфлікт, практично військовий, тому що там і наша база є, і Іран досить негативно ставиться до всіх цих ідей націоналістів. Загалом, не думаю, що там підуть якісь практичні кроки. У них там ще вибори президента скоро повинні бути.
Питання: А чи можна розцінювати подібні заяви, як заявку Азербайджану на якесь посилення політичних позицій в регіоні, в тому числі, і за допомогою НАТО?
Анатолій ель Мюрид: Це буде залежати від того, хто змінить Алієва. Наскільки відомо, його дружина збирається піти на президентські вибори, і якщо прийдуть "проаліевскіе" сили, вони будуть досить помірними (Ільхам Алієв має можливість переобратися на третій термін, і вже висунуто на президентські вибори. Він став президентом у 2003 році, змінивши на цьому посаді свого батька Гейдара Алієва, - прим. Накануне.RU). У всякому разі, такого відвертого співпраці з Туреччиною в військовому плані не буде однозначно, тому що це створить напруженість аж до війни. Вірменія, наприклад, готова хоч зараз повоювати, за ними "не заіржавіє". А якщо націоналісти прийдуть до влади, там може і щось більш серйозне буде.
Питання: Але в цій співпраці армій (а його ніхто заперечувати не буде) мова все ж йде про армії Азербайджану і Туреччини, як члена НАТО ...
Анатолій ель Мюрид: Думаю, мова все ж про двосторонні відносини з Туреччиною. Азербайджан знаходиться в певній ізоляції, оскільки відносини з Іраном не можна назвати сильно дружніми, з Вірменією взагалі немає розмов. Виходить, Азербайджан замкнений і змушений до когось притулятися в регіоні, і крім Туреччини, йому співпрацювати ні з ким.
Вираз депутатами ідей пантюркізму - не більше, ніж вираз "кришталевої мрії" деяких політиків. При цьому, навіть багаторічна співпраця армії Азербайджану з НАТО чи принесло свої позитивні плоди. І заяви депутатів, зроблені до того, як їх повторять президенти країн, навряд чи повинні викликати тривогу або побоювання з боку Росії, тим більше, що у Росії є досвід ведення військових дій з арміями, що співробітничали з НАТО. Про це Накануне.RU розповів президент Інституту Близького Сходу Євген Сатановський.
Питання: Як Ви прокоментуєте заяву азербайджанського депутата про об'єднання збройних сил Азербайджану і Туреччини?
Євген Сатановський: На мій погляд, це станеться тоді ж, коли об'єднаються армії, скажімо, Росії, Польщі та України в рамках "слов'янської єдності" або Ізраїлю і сусідніх арабських країн - в рамках "семітського єдності". Мріяти не шкідливо. Мало які гасла висувають політики, пройняті ідеями пантюркизма. Ось цей депутат "хотів би". У нас свого часу цар-батюшка хотів, щоб "братушки-слов'яни" були всі в єдиній імперії, а він ними керував. Імперію втратив у Першій світовій війні.
Питання: Депутат говорив, спираючись на "успішний досвід спільних навчань" і загальний погляд на проблеми безпеки ...
Євген Сатановський: Росія проводить спільні навчання з Китаєм. Що далі? Немає ні найменшої різниці. Будь-які націоналісти або паннаціоналісти, пройняті ідеями панслов'янізм, пантюркизма, західної демократії і блоку країн демократії і різними іншими нісенітницями, люблять заявляти про це, особливо в парламенті ... Парламент - це місце, де балакуни збираються. У них робота така - за гроші говорити. Його слова взагалі необов'язково повинні відповідати хоч якийсь дійсності, він же не президент країни, не міністр оборони. Ось коли скаже таке Алієв або Ердоган, тоді і буде, що обговорювати. А якщо якийсь невідомо, з якого дуба звалився азербайджанський парламентарій висловив цю свою кришталеву мрію, можу порадити йому прогулянки на свіжому повітрі, морські купання - допомагає.
Питання: Азербайджан близько 20 років співпрацює з НАТО в галузі реформування армії. Чи можна сказати, що збройні сили цієї країни сильно відрізняються від збройних сил інших країн пострадянського простору?
Євген Сатановський: Судячи з результатів конфлікту через Нагірний Карабах, збройні сили республіки Азербайджан невигідно відрізняються навіть від своєї найближчої сусідки - Вірменії, з усіма наслідками, що випливають. Що стосується, наприклад, що межує з Азербайджаном Ірану, де живе три чверті етнічних азербайджанців, то зіткнення армій цих двох країн, незважаючи на партнерство з НАТО - це буде зустріч цілком симпатичного і милого лабрадора з кавказькою вівчаркою, хоча Іран з НАТО не співпрацює. Потрібно розуміти, що співпраця з блоком НАТО - це не панацея ні від чого.
Питання: Тим не менш, це партнерство вкрай активно підноситься і просувається. Невже воно не робить ніякого впливу на армію?
Євген Сатановський: Жив-був в 2008 році грузино-російський конфлікт. Грузія не просто співпрацювала з блоком НАТО, там Саакашвілі криком кричав про те, як він перебудував армію, яка всіх розгромить. Я пам'ятаю кількох вельми і вельми високопоставлених російських військових оглядачів, які задумливо говорили, що в разі зіткнення маленької, але ефективної грузинської армії, яка повністю перебудована і переозброєна, з радянськими, по суті, збройними силами, Росію розгромлять, як ізраїльтяни розгромили арабів. А потім був серпень 2008 року. Тбілісі не взяли, тому що не стояла така задача, і Саакашвілі не повісили, хоча по мені, а я людина дуже неполіткоректний, треба було це зробити. Проте, результат був зрозумілий. Це до питання про співпрацю - хіба мало з ким вони співпрацюють, треба ж, щоб і всередині щось було. Якби Рамзан Кадиров зі своїми чеченськими батальйонами співпрацював з блоком НАТО, я б ще зрозумів, про що говорити.
Чи можна сказати, що збройні сили цієї країни сильно відрізняються від збройних сил інших країн пострадянського простору?
Невже воно не робить ніякого впливу на армію?
