Недобудований кібернетичний центр

всі проржавіла

У 1957 році в Україні з'явився перший обчислювальний центр академії наук, який через кілька років був перейменований в інститут кібернетики. Саме слово кібернетика відомо нам ще з часів Стародавньої Греції і його буквальний переклад - мистецтво управління.

Вже в 1960 році в КІБЕРЦЕНТР була створена перша в Європі мала електронна рахункова машина, яку до речі розташували в колишньому на той момент монастирі в Феофанії . Малої машиною її звичайно навряд чи було можна назвати, адже вона займала площу в 60 квадратних метрів (це загальна площа просторій однокімнатної квартири) і споживала 25 кВт електроенергії! Розробки інституту в сфері ЕОМ (електронно-обчислювальних машин) використовувалися на всій території Радянського Союзу і заслужили повагу до себе через свою зручність в роботі з ними.

1987 став знаменним для працівників інституту, так як в серійне виробництво була передана перша в СРСР супер-ЕОМ з макроконвеєрної (інтелектуальне розподіл завдань на процесори ЕОМ) організацією обчислень, якій на той час не було аналогів у світі. Але СРСР на той час вже похитнувся, економіка була в дірках, соціальну напругу наростало і фінансування почало вичерпуватися. Виробництво суперкомп'ютера так і не було розпочато.

Останнім ривком у розвитку української науки кінця 1980-х років стала ініціатива київського університету імені Шевченка на спорудження додаткових корпусів кібернетичного інституту. Новий комплекс по плану включав в себе три корпуси, кожен з яких мав 2 крила. На початку 1990-х років попит на розробки інституту зменшився, науковці перестали бути затребуваними, грошей на будівництво комплексу дати вже ніхто не міг ...

У 1993 році будівництво було повністю зупинено і робоча техніка покинула територію інституту. Кожен корпус на момент зупинки будівництва знаходився в різному ступені готовності: в далеких уже були прокладені комунікації, а в ближніх ще тільки укладали перекриття. З тих пір об'єкт активно розтягується тими, хто любить поживитися будматеріалами і металом, але сам інститут академіка Глушкова продовжує свою роботу і дослідження по сей день.


подивитись збільшену карту

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация