1. ненудно латині Наука і життя // Ілюстрації По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale...
2. ненудно латині
3. ненудно латині
4. ненудно латині
5. ненудно латині
6. ненудно латині

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »

ненудно латині

Наука і життя // Ілюстрації

По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale (пёсій мову).

Caput по-латині - голова, слово, співзвучне назві овоча капуста.

Нога по-латині - pedis (педаль).

Кальмар - типовий представник класу Cephalopoda (головоногих).

<

>

Всіх вас разом зберу, якщо на чужині
Я часом не помру від своєї латині,
Якщо не зведуть з розуму римляни і греки,
Що придумали томи для бібліотеки.
Старовинна студентська пісня XI-XIII століть (переклад з німецької Л.Гінзбург)

Навіть у звичайних, самих звичних для нас рослин існують різні назви. Ромашку аптечну в одному місці назвуть румянка, в іншому - моргун, а в третьому - романова трава. Лопух десь звуть дедовніком, а десь - репейніком. Як розібратися, про яку рослину йдеться? Особливо, якщо ви не можете показати його співрозмовника? Ось тут на допомогу приходить наукова латинь. Латинські назви можна зустріти не тільки в наукових працях, а й у популярних посібниках з ботаніки, зоології, акваріумістики, квітникарства і навіть ... в дитячих казках. Не вірите? Тоді я нагадаю вам історію, що сталася з персонажами повісті Ено Рауда «Муфта, полботинка і Мохова Борода». Коли героїв, які подорожують на машині, оточила величезна щуряча зграя, Мохова Борода не розгубився, знайшов диво-зброю проти нападників - помахав букетом квітів - і щури відступили.

«Ця квітка не що інше, як чернокорень ... - повідомив друзям наш герой. - Щури не виносять своєрідного запаху чорнокореня. Саме тому я так легко пройшов крізь зграю. - І додав: - По-латині чернокорень називається Cynoglossum officinale ».

Цікаво дізнатися, що означає латинську назву Cynoglossum? Шукати його в латинсько-російській словнику марно. Справа в тому, що слово складається з двох грецьких коренів cyn і gloss, записаних літерами латинського алфавіту з додаванням характерного для латинської мови закінчення um. Перекладається воно як «пёсій мову» (буро-червоне суцвіття рослини і справді трохи нагадує висунутий язик собаки). За таким же принципом побудовані наукові латинські назви тварин та інших рослин. Зазвичай вони складені з двох коренів (найчастіше - з грецьких, рідше - з одного грецького і одного латинського і дуже рідко - з двох латинських).

Тепер ви розумієте, що наукова латинь зовсім не те ж саме, що справжній латинську мову, якою розмовляли і писали в Стародавньому Римі і який зараз вивчають в деяких гімназіях і вузах. Більш того, наукова латинь взагалі не є будь-якою мовою, так як на ній не можна складати пропозиції, писати листи і розмовляти. Проте біологи поки не збираються від неї відмовлятися і навіть час від часу придумують нові слова.

Можливо, ви не замислювалися над тим, що безліч латинських і грецьких слів вам давно відомі: аудіо, відео, антена, монітор, диск і так далі. Як не дивно, всі ці сучасні терміни прийшли до нас від древніх греків і римлян. Спеціальні математичні, фізичні, біологічні терміни в більшості своїй звідти ж: арифметика, квадрат, інтервал, сегмент, катет, оптика, вібрація, гравітація, мембрана, гібрид, інстинкт, пігмент, паразит, фермент, апендикс.

Але одна справа, скажете ви, слова звичні, вже давно увійшли в російську мову, і зовсім інше - наукова латинь. Давайте розберемося. З латинськими буквами ви знайомі, оскільки в школі вивчаєте англійську мову, а може бути, німецька, французька або іспанська - всі ці європейські мови засновані на латинському алфавіті. Читати ж латинські слова нескладно. Основне правило - як пишеться, так і читається. Спробуємо, наприклад, прочитати такі слова, як globus, systema, crater, status. Вони звучать так знайомо, що не вимагають перекладу. Багато слова грецького і латинського походження, які міцно увійшли в російську мову, легко запам'ятовуються саме завдяки подібності звучання.

Знайомству з наукової латиною ми присвятимо кілька уроків, на яких будемо активно використовувати метод співзвуч, а також інші прийоми запам'ятовування нових слів.

Урок перший

Перш за все домовимося: читати наукову латину треба обов'язково вголос. Чому? Та тому, що в письмовому вигляді вона сприймається як іноземна мова, а при звучанні нерідко нагадує рідну мову. Читання, як уже говорилося вище, не складе особливих труднощів, і все ж вимова деяких букв і буквосполучень корисно запам'ятати:

i, y - і; e, ae, oe - е; l - ль; g, h - г; x - кс; r, rh - р; t, th - т; qu - кв; ch - х; ph - ф;

буква s вимовляється як з між голосними і між голосною і приголосними m або n, а в інших випадках як з;

буква c вимовляється як ц перед звуками і та е, а в інших випадках як до;

буквосполучення ngu вимовляється як НГВ перед голосними і як нгу перед приголосними.

Сьогодні ми познайомимося з грецькими і латинськими словами, які дають зрозуміти частини тіла, так як вони часто зустрічаються в науковій термінології. Прочитуючи слово, ми виділяємо корінь і підбираємо до нього осмислене співзвучне слово в російській мові - свого роду «підказку».

Візьмемо, наприклад, слово «голова»: по-грецьки - cephale, по-латині - caput.

Підказка до слова cephale - медичний термін енцефалографія (спеціальне обстеження головного мозку). Він походить від грецького encephalos - головний мозок, а це слово в свою чергу склалося з двох слів: en - в (всередині) і cephale (голова). Тобто, з точки зору греків, мозок - це те, що всередині голови. З цим важко не погодитися!

Слово caput співзвучно зі словом капуста. Кочан розміром і формою нагадує голову людини. До речі, в російській загадці про капусту: «виродків я на славу - голова білого, кучерява, а хто дуже любить борщ - там мене завжди шукай» - її порівнюють з головою.

Наступний приклад:

нога (стопа): по-грецьки - podos (підказка - подіум), по-латині - pedis (підказка - педаль).

Якщо ви розкриєте словник, то виявите, що нога по-грецьки pus, а не podos, а на латині - pes, а не pedis. Але тут немає помилки. Просто podos і pedis - НЕ називний, а родовий відмінок цих іменників. Запам'ятайте: у латинських назвах імена іменники і прикметники можуть бути використані або в називному, або в родовому відмінку. Тому корисно знати всі чотири слова, які переводяться як нога. Зазвичай все ж називний і родовий відмінки розрізняються лише закінченням, і нам достатньо знати їх спільний корінь.

Маючи в словниковому запасі всього кілька слів з наукової латині, ми можемо самостійно прочитати і перевести даний латинська назва - Cephalopoda. Cephal - голова, pod - нога. Разом виходить - головоногі. Так називається клас великих морських молюсків, куди входять восьминоги, кальмари і каракатиці.

А ТЕПЕР Домашнє завдання

Спробуйте знайти підходящі допоміжні слова-підказки до виділених словами в відомих піснях:

«Жив відважний капітан,
Він об'їздив багато країн ... »

«Я буду довго гнати велосипед,
У глухих луках його зупиню ... »

«Шаланди, повні кефалі,
В Одесу Костя наводив ... »