Невідомий Омар Хайям.

Все, що ми бачимо, - видимість тільки одна.
Далеко від поверхні світу до дна.
Даси несуттєвим явне в світі,
Бо таємна сутність речей не видно.

Омар Хайям

Вивчаючи в групі книгу А.Нових " Сенсей 4. Споконвічний Шамбали " , Ми прийшли до сторінок, на яких розповідається про Омара Хайяма і про аферу Ньютона і Барроу, які привласнили собі відкриття великого вченого. Як завжди, почала збирати матеріали в Інтернеті, відштовхуючись від фактів, викладених Сенсеєм.

Метою даної статті є: поділитися знахідками, знайденими в Інтернеті і книгах, пересічними з фактами, викладеними в книзі «Сенсей 4»; доторкнутися до теми «Сучасність і Омар Хайям», а також до таємниці особистості вченого і його місії на Землі.

Отже, спочатку два Ісаака - Барроу і Ньютон.

З посмішкою зустріла вже відомий нам факт з юності Барроу про його буйному характері.

Народився в сім'ї лондонського торговця полотном. Початковий виховання отримав у школі картезіанського монастиря, в дитинстві не виявляв охоти до навчальних занять і відрізнявся буйною вдачею. Однак, коли на 15-му році його перевели в Трініті-коледж Кембриджського університету, в Барроу виявилася різка зміна: він пристрастився до вивчення древніх мов, богослов'я і філософії природи, в якій тоді панували Бекон, Декарт і Галілей. Заняття богослов'ям привели його до необхідності зайнятися древньої хронологією і спонукали звернутися до вивчення математики та астрономії стародавніх (в тому числі свідоцтв про затемнення). / Вікіпедія /

А ось як про це йдеться в книзі А.Нових:

Ісаак Барроу потрапив в Трініті-коледж Кембриджського університету в п'ятнадцять років. І не просто потрапив, а конкретно потрапив, оскільки його наставник був одним з членів таємного ордена «Люціферян», який входив у вищі кола ордена «Вільних каменярів». Таке знайомство не тільки значно вплинуло на Барроу, але і змінило його подальшу долю. Саме в цей рік з ним сталася різка зміна. Крім того, що люціферяне використовували його в таємних ритуальних актах сили, його наставник зумів направити буйний темперамент Барроу в русло вивчення мов і наук давнини. Після закінчення коледжу Ісаак вже добре володів латинською, грецькою, арабською, захоплювався математикою, астрономією, філософією, богослов'ям, виявляв особливий інтерес до відомостей наук давнини. В общем-то вийшов непоганий «кадр» для служіння Архонтам. / «Сенсей 4» /

У процесі пошуків з'ясувалося, що поки в інтернеті немає матеріалів про присвоєння Ньютоном і Барроу наукової спадщини Омара Хайяма. Так, легкі натяки, якісь незрозумілі репліки. Нічого немає про діяльність Ісаака Барроу в Смирні і Константинополі. А тим часом в книзі А.Нових йдеться, що «в якості нагороди за свої« подвиги »в таємну діяльність / Турецьке місто Смірна (Ізмір) - історія зі лжепророком / Ісаак Барроу отримав в Константинополі від членів люціферян дуже цікаві стародавні трактати, серед яких знаходилися і найцінніші за своїми знаннями наукові роботи Омара Хайяма, таємничим чином зникли свого часу з бібліотеки Тегеранського університету. »Про його членство в таємному ордені« Люціферян », який входив у вищі кола ордена« Вільних каменярів », говорить вишеп іведенная цитата, (з якої видно, що той виконував їхні доручення), а також наступний факт. Коли в початком 1664 року указом короля Карла II, чиїм прихильником був Барроу, вводилася іменна посада Лукасівського професора математики, Барроу став її першим володарем.

А як Барроу надійшов з подарованими йому древніми трактатами?

Читаємо «Сенсей 4»:

... його дійсно пристрасним захопленням став переклад привезених старовинних фоліантів. Вже після двох років копіткої праці, зрозумівши наскільки геніальними були винаходи і знання стародавніх вчених, набагато випередили свій час (а в розпорядженні Барроу були не тільки праці Омара Хайяма, але, наприклад, і узбецького математика Хамід ал-Хаджеіді, давньогрецького математика Евкліда , Архімеда), Барроу переконує членів люціферіанства створити нову кафедру при Кембриджському університеті - кафедру геометрії і оптики, на яку він згодом і перейшов, кинувши кафедру грецької мови. Причому Барроу, будучи людиною хитрим і заповзятливим, привласнює собі лише деякі знання, невідомі тоді широкої європейської аудиторії, особливо ті, що були переведені їм з арабської мови. І в той же час, щоб прикрити свій грішок, він прославляється не тільки як «автор» тонкої лінзи і інших не його винаходів, а й як перекладач творів відомих в Європі давньогрецьких вчених. Так ось, саме в 1661 році, коли відкрилася дана кафедра, Барроу і знайомиться з Ньютоном, який був одним із слухачів його лекцій, субсайзера.

У матеріалах про написаних ним книгах, мені здалися цікавими наступні факти.

Стверджується, що Ньютон навіть ніколи не оскаржував пріоритет Барроу у відкритті формули Ньютона-Лейбніца і методу рішення рівнянь поділом змінних, що містяться в цій книзі ( «Сферика Феодосія» 1665 г.)

В інших джерелах про цю книгу мовиться, що ця книга фактично була присвячена формулою Ньютона-Лейбніца, чого Барроу знати не міг, так як справа відбувалася років на двадцять раніше їх перших публікацій ».

Ось тут і визирають «заячі вуха»: Ньютон ще не «відкрив» цю формулу і тим більше не опублікував її. А знайомий з нею Барроу був за працями Омара Хайяма, які сам же і перекладав.

Перейдемо до Ньютону. Ще раніше мені попадалася інформація про те, що перший математичний трактат Омара Хайяма «Труднощі арифметики» поки не виявлено. І раптом в книзі А.Нових спливає слід зниклого трактату!

Барроу даремно часу не гаяв. Перед тим як університет в зв'язку з епідемією розпустив своїх студентів на полуторарічні канікули, він вручає Ньютону перекладені трактати Омара Хайяма з точними науковими розрахунками з фізики, математики, астрономії. Серед них, до речі кажучи, була і цінна робота Омара «Труднощі арифметики». Барроу дає завдання Ньютону переробити даний матеріал на своє авторство для якнайшвидшого присвоєння Ньютону ступеня магістра. Ньютон поспішив виконати це завдання, провівши всі канікули в добровільному самоті (щоб не було зайвих свідків і розмов) на своїй рідній сільській фермі в селі Вулсторп. / «Сенсей 4» /

Далі трактат спливе ще раз, а потім слід начебто обривається. У травні 1677 року Барроу у віці 47 років раптово помирає. Скориставшись даними обставинами, Ньютон встиг забрати зі схованки Барроу всі папери, в тому числі і роботи Омара Хайяма, вважаючи при цьому, що він залишився ніким не поміченим. Потім він скопіював ті моменти, які, на його думку, могли б принести йому ще більшу славу. І з насолодою, яке властиво лише психічно хворій людині, спалив старовинні папери, так би мовити весь «компромат» на свою персону. »Так що, трактат зник назавжди? Знищений божевільним, які прагнуть приховати сліди злочину і зберегти свій престиж? Читаємо далі.

«Через деякий час, взимку / 1690 г. /, в кабінеті Ньютона сталася пожежа. Причому дивний пожежу, що виникла нібито від впала запаленою свічки на столі і якось хвацько знищила роботи, які Ньютон готував до видання: трактати з оптики, хімії, велике «твір» з акустики, рукописи про колір і світлі з його багаторічними дослідами і інші «його» праці. Причому пожежа, лаконічно пройшовшись по паперах Ньютона (і навіть тим з його схованки, які «незрозумілим чином» опинилися на столі), більше нічого не пошкодивши, на тому і закінчився. »На схованку була надія: може, все-таки не згоріли« труднощі арифметики », може пошкодував їх Ньютон - сам адже вчений! Але немає, страх викриття виявився сильнішим ...

Коли ж Ньютон виявив це попелище у себе в кабінеті, то був не просто в шоці. Те, що згоріли роботи, які він при всьому бажанні не зміг би відновити по пам'яті, оскільки вони були їм списані з трактатів Омара Хайяма та інших стародавніх вчених (а не особисто розроблені), це одне. Але те, що на цьому попелищі лежала записка, в якій вказувалося, що знищені їм при таких-то обставин трактати Омара Хайяма є всього лише арабської копією оригіналів, виконаної в XIII столітті, ось це по-справжньому потрясло Ньютона. Причому настільки сильно, що він був на межі божевілля. Протягом наступних трьох років його супроводжували припадки божевілля, важкі психічні розлади, манія переслідування. »Так значить не згорів трактат Хайяма! Є ще надія, що він знайдеться, і правда випливе назовні на огляд всім! «Рукописи не горять!» / «Сенсей 4» /

Тепер перейдемо до самого Омару Хайямові - великому поетові, філософу, математику, лікарю і астроному. Біографію його я не стану тут відтворювати - про неї досить повно розповів Сенсей в книзі. Збираючи матеріали по біографії, ми перш за все наткнулися на серіал 2011 року «Віщун Омар Хайям. Хроніка легенди »(8 серій).

Автори дуже скрупульозно перенесли на екран відомі факти життя великої людини. Багато герої його біографії знайшли плоть і стали нам «особисто» знайомі. Але багато було додумано або замінено художнім вимислом. Наприклад, ніде не підтвердився факт того, що батькові Омара випалили очі, і він помер, не перенісши кари. Більш того, те, що його звали Ібрахім ми знаємо тільки з імені самого Омара. Повне ім'я вченого і поета звучить так: Гіяс ад-Дін Абу-л-Фатх Омар ібн Ібрахім Хайям Нішапур. Ібн Ібрахім - значить син Ібрагіма. Таким чином, батька Хайяма звали Ібрахім і походив він із роду ремісників. Можна припустити, що ця людина мала достатні кошти і не шкодував їх, щоб дати синові освіту, що відповідає його блискучим здібностям. Слово "Хайям" буквально означає "наметове майстер", від слова "Хайма" - намет, від цього ж слова походить староруське "Хамовники", тобто текстильник.

Район Москви Хамовники, провулок і набережна (колишні) - це фактично Текстильники! У російській мові слово «Хайма» трансформувалося в «хам» - лляне полотно (наприклад, просили продати «хамові три лікті»). Колись на території нинішніх Хамовников була велика Хамовний слобода, де жили ткачі. Їх прозвали «Хамовниках». Спочатку, в 20-і роки XVII століття, коли виріс попит на російський льон, в слободі жили майстри, переселені з Твері. Вони були у царя Михайла Федоровича на особливому положенні, обкладалися невисокими податками, звільнялися від деяких повинностей, і не мали права жити де-небудь, крім своєї слободи.В пам'ять про ткачів нині збереглися палати Хамовного двору, що знаходяться на вулиці Льва Толстого, будинок № 10, будова № 2. Так що Хайям і Хамовники - родичі!).

Встановити дату народження Хайяма допоміг гороскоп. Першим аналіз гороскопу виконав індійський дослідник Свамі Говінда Тіртха, отримавши точну дату народження - 18 травня 1048 р Пізніше його розрахунки неодноразово перевірялися. До аналізу гороскопу в більшості джерел (в тому числі - у другому виданні Великої радянської енциклопедії) вказувався 1040 рік народження. Довгий час датою смерті Хайяма, згідно напису на могильному камені, вважали 23 березня 1122-1123 р (516 рік хіджри). Однак є кілька дійшли до нас джерел, де називається інша дата: 4 грудень 1131 г. З нею узгоджуються щоденникові записи Нізамі Самарканді, який стверджує, що відвідав могилу Хайяма через чотири роки після його смерті (1131-1132 рр.). Найбільш вірний шлях до розгадки життя і смерті Омара Хайяма вказує напис на його обеліску: «... Якщо ти хочеш знати скорботну дату спорудження каменю, біля могили Хайяма осягнемо таємницю великої душі і немеркнучої віри». Таємниця полягає ось у чому. Відповідно зі східною традицією в останній сходинці написи зашифрована дата установки надгробного каменю. Розгадка така: якщо замінити кожну літеру рядка її числовим значенням в арабській буквеної нумерації і скласти ці числа, в сумі вийде 1313 р що відповідає 1934 за нашим календарем. І що? Причому тут 1934 рік? А ось до чого. Могила Хайяма знаходиться в Нишапуре біля мечеті пам'яті імама Махрук. На цій могилі в 1934 р на кошти, зібрані шанувальниками творчості Хайяма в різних країнах, був споруджений обеліск.

По суті, доживши до старості, він не помер. Він пішов. Незадовго до смерті Омар повідав своїм учням не тільки дату своєї смерті, але і де буде розташована могила для його «застарілого тіла» і навіть те, що вона буде покрита рожевими і білими пелюстками від квітів груш і абрикос. Так воно і сталося. /А.Нових «Сенсей 4» /

За переказами, останніми словами Хайяма були:

О Боже, ти знаєш, що я пізнав тебе в міру моєї можливості. Прости мене, моє знання Тебе - це мій шлях до Тебе.

(сучасний меморіал в Нишапуре Омару Хайямові)

Шукаєш Бога ти усюди і вночі, і вдень,
Шукаєш ти у нестямі, сліпий в мріях про Нього.
Бог тобі каже на говірками різних:
"Шукаєш де і кого? Я - в тобі ж самому!"
Перекладач: Н.Тенігіна

/ До речі, помітила, що і Ньютон, і Хайям прожили приблизно однакову кількість років - 83 роки, і померли в одному місяці - грудні. І це в той час, коли вмирали рано (Барроу прожив 47 років). І ще один загальний факт біографії: Ісаак Барроу народився в сім'ї лондонського торговця полотном, і батько Омара Хайяма був наметовиків-Хамовниках-текстильником /.

Про молоді роки Хайяма майже немає відомостей. В одних джерелах вказується, що молодий Хайям навчався також в Нишапуре, в інших йдеться, що в ранній молодості він жив в Балх. / В серіалі в цьому місті батькові Омара випалили очі /. В якості вчителя згадується ім'я якогось "глави вчених і дослідників на ім'я Насир аль-милла ва-д-Дін шейх Мухаммед-і Мансур", про який немає ніяких відомостей в інтернеті і літературі. / В серіалі це другий учитель підлітка Омара, якого на очах хлопчика вбивають сельджуки. Цього факту, швидше за все, не було насправді. Зате у фільмі прозвучали такі слова про Вчителя: «До кінця своїх днів Хайям не міг забути вчителя Шейха Мансура. Він пробудив у Омарі невтомну спрагу знань. »/. Сенсей в книгах А.Нових саме цю людину називає учнем і другом Агапіта . І саме ця людина присвятила Хайяма в Споконвічні знання і наставив на духовний шлях. Так чи інакше, всі джерела згодні, що в сімнадцять років Омар досяг глибоких знань у всіх областях філософії, і вказують на його чудові природні здібності і пам'ять.

Найбільша пам'ятка Нішапура, різко відрізняє його від багатьох міст того часу, - велика кількість бібліотек і шкіл середнього і вищого типу - медресе. / Саме тут, в приватній бібліотеці Агапіт ​​познайомився з майбутнім вчителем Хайяма /.

Можна припустити, що Хайям почав свою освіту саме в Нішапурського медресе, що мав славу аристократичного навчального закладу, який готує великих чиновників для державної служби, а потім продовжив його в Балх і Самарканді. У всякому разі, подальша кар'єра Хайяма схиляє саме до такого висновку.

До закінчення навчання відноситься, ймовірно, перший досвід самостійної наукової роботи Хайяма, присвяченій обчислення кореня будь цілої позитивної ступеня n з цілого позитивного числа N. Це той самий трактат Хайяма, який до нас не дійшов, проте є посилання на його назву - "Проблеми арифметики ". (Історію його появи в Англії в XVII столітті і вторинного зникнення см. Вище). Більш того, в інших джерелах говориться, що Хайям, відштовхуючись від ранніх робіт індійських математиків, по суті справи запропонував новий спосіб вирішення рівнянь, аналогічний сучасному методу Руффини-Горнера. Крім того, в трактаті містилася відома формула бінома Ньютона для натуральних показників. Детально про цю унікальну математичної роботі Хайяма, рукопис якої не знайдена досі, йдеться в трактаті Насира ад-Діна ат-Тусі "Збірник з арифметики за допомогою дошки і пилу".

Пам'ятник Омару Хайямові в Росії

У бібліотеці Тегеранського Університету зберігається рукопис невеликого алгебраїчного трактату, що не має назви, але відсутні відомості про автора - Омар Хайям. По суті справи, цей трактат передує більш повний праця Хайяма з алгебри, добре відомий сучасним його дослідникам.

Замітка. У момент загибелі "Титаніка", крім скарбів на суму близько 13 млн. Фунтів стерлінгів, на його борту знаходився безцінний манускрипт Омара Хайяма "Рубайят".

Мабуть, першим з відомих покровителів Хайяма був головний суддя Самарканда Абу Тахір Абд ар-Рахман ібн алак / Один з героїв 2-ий серії серіалу «Віщун Омар Хайям» /. Саме під його заступництвом Хайямом була написана основна частина алгебраїчного трактату "Про докази завдань алгебри і амукабали". Виходячи з датування рукопису, можна сказати, що вона була створена в Самарканді близько 1069 роки ( XI століття ). У вступі до свого алгебраическому трактату Хайям розповідає про бідування вчених того часу. Послухайте, - це голос дуже совісного, сміливого і розумної людини:

"... Я був позбавлений можливості систематично займатися цією справою і навіть не міг зосередитися на міркуванні про нього через що заважали мені мінливості долі. Ми були свідками загибелі вчених, від яких залишилася нечисленна і багатостраждальна купка людей. Суворій долі в ці часи перешкоджають їм цілком віддатися вдосконалення та поглиблення своєї науки. Велика частина з тих, хто в даний час має вигляд вчених, одягають істину брехнею, не виходячи в науці за межі підробки і прикидаючись знають. Той запас знань, яким вони обла дають, вони використовують лише для низинних плотських цілей. І якщо вони зустрічають людини, що відрізняється тим, що він шукає істину і любить правду, намагається відкинути брехню і лицемірство і відмовитися від хвастощів і обману, вони роблять його предметом свого презирства і глузувань ... "

У цьому світі на кожному кроці пастка.
Я з власної волі не прожив і дня.
Без мене в Небесах приймають рішення,
А потім бунтарем називають мене.
Через багато років Омар Хайям напише своє знамените рубаї:
Ці два-три дурня, нахапавшись азів,
Піднесли себе челяддю вічних основ.
Будь ослом з ними, норов ослиний такий,
Що зарахує в невірні всіх не ослів.
(переклад Світлани Суслової)

У цьому ж передмові до своєї праці, трохи далі, Хайям пише, що отримав можливість написати цю книгу тільки завдяки заступництву судді суддів імама пана Абу Тахіра. Покровитель Хайяма - Абу Тахір - представив свого протеже бухарському Хакану Шамс ал-Мулук / Це дядько перше кохання Хайяма - Туркан-Хатун /. У джерелах говориться, що правитель вкрай звеличував Хайяма, нерідко саджаючи поруч з собою на трон.

Не буду далі писати про біографії Хайяма. А ось, що хочеться зауважити. Вивчаючи знайдені матеріали, звернула увагу, що про Хайяма говорять і пишуть тільки як про поета. Спеціальні сайти - як про вченого, що стояв біля витоків математики, фізики та астрономії. І якби не книга А.Нових «Сенсей 4», я б ніколи не дізналася наступну інформацію.

По-перше, Ньютон списав лише те, на чому наголосив йому його вчитель Барроу. Сам же Барроу знову ж виходив не з того, що заклав Омар Хайям в своїх трактатах, а з того, що він сам зрозумів в світлі знань того часу. Тому закон всесвітнього тяжіння у Ньютона і вийшов таким «обмеженим», своєрідним гальмом для науки. Але ж «наукові праці» Ньютона в науковому світі довго сприймалися як аксіома через нав'язаного «Вільними каменярами» незаперечного авторитету Ньютона, зробивши з нього своєрідного ідола для наукового світу. А це, в свою чергу, гальмувало спроби вдосконалити науку.

Омар Хайям зміг внести величезний внесок в розвиток людської науки, зробивши ряд найважливіших відкриттів в області математики, астрономії, фізики ... Він вперше в історії розвитку математичних дисциплін цієї цивілізації дав повну класифікацію всіх видів рівнянь, в тому числі лінійних, квадратних, кубічних. Розробив систематичну теорію рішення кубічних рівнянь, обгрунтував теорію рішення алгебраїчних рівнянь. Крім того, розробив математичну теорію музики. Описав метод вилучення будь-якого ступеня з цілих чисел. Я вже не кажу за інші теорії і формули, які Омар Хайям надав світу, що стосуються не тільки математики і астрономії, але і особливо фізики. Це були якраз ті знання, які набагато б прискорили процес осягнення людством наукових дисциплін і, відповідно, у віковому співвідношенні набагато б наблизили науково-технічний прогрес даної цивілізації, минаючи епохи «темряви» і «егоїстичних забобонів». Але на жаль, люди залишаються людьми ... Більш того, в ті часи Омар Хайям мав славу найбільшим астрономом свого часу. І якби всі його трактати з цієї дисципліни дійшли до сучасних вчених, то зараз би люди, завдяки цим знанням, просунулися в науці далеко вперед, бо в його роботах є знання, які нинішніми астрономами, з усім їх новітнім обладнанням, ще не відкриті.

- Знання є знання, я вам колись пояснював, що це всього лише банк даних, що зберігається в Шамбалу . Існують, звичайно, певні часові точки в процесі розвитку цивілізації, через які видається відповідна інформація через підсвідомість більш-менш підготовленим за даними дисциплінам людям. Але коли серед людей з'являється духовна Особистість, та ще з належним інтересом до науки, така людина може черпати інформацію практично необмежено, відповідно прискорюючи прогрес даної цивілізації в цілому. Такі люди, як правило, набагато випереджають свій час. Але тут виникає одна проблема. Прискорений процес розвитку цивілізації багато в чому залежить не тільки від отриманих знань, а й від горезвісного людського чинника - ступеня людського сприйняття даних знань. А останнє, в свою чергу, залежить від багатьох чинників: починаючи від духовного стану суспільства і, відповідно, кожної особи окремо, і закінчуючи рівнем активізації діяльності архонтів .

Ось, наприклад, взяти Омара Хайяма. Його вчитель, який був учнем Бодхісатви Агапіта, поставив молодого Омара на духовний шлях. І, до речі кажучи, починав Омар Хайям з практики « Квітка лотоса », Якій він успішно займався протягом всього свого життя. Оскільки юнак був людиною чистого серця, та ще проявив інтерес до наук, учитель повідав йому про те, як можна на основі наявної бази знань отримати нові знання, використовуючи певні духовні практики. Омар не просто зацікавився цим. Він став наполегливо працювати над досягненням результатів. Спочатку він, як радив учитель, поповнив свою «базу» знань досвідом вчених попередніх поколінь, навчаючись наук в Нішапур, Балх, Самарканді, паралельно практикуючи дані йому духовні практики. І результат його роботи над собою явно вже проглядався в двадцять п'ять років, коли, як я говорив, їм вже були написані солідні наукові трактати. Це був тільки початок. Більш того, з часом у Омара відкрився дар ясновидіння, хоча він до цього і не прагнув. Це в принципі було супутнім ефектом його духовного розвитку.

Мудрець, що зростив в серці паросток любові живий,
Безплідно не втрачає хвилини жодної:
Добру ль волю Неба прагне втілити,
Іль за хмільний чашею Любов'ю насолодитися неземною.

Омар Хайям прославився серед людей, завдяки своєму дару ясновидіння, як великий астроном-віщун. А в ті часи астрономія нерозривно була пов'язана з астрологією. Астролог повинен був досконально володіти не тільки, як сьогодні кажуть, психологією (тонкощами людської психіки), космографією і майстерно вміти складати гороскоп, але і знати геометрію, науку про властивості чисел, мати енциклопедичні знання. /А.Нових «Сенсей 4» /

Отже, як я зрозуміла зі слів Сенсея, прискорити прогрес даної цивілізації в цілому - місія Хайяма на Землі. А Барроу з Ньютоном каменем лягли на цьому шляху.

В Інтернеті знайшлося підтвердження ще одну інформацію з книги А.Нових «Сенсей 4»:

На сьогоднішній день відомо близько п'яти тисяч його рубаї, тобто віршів. Хоча більша їх частина - це всього лише приписка до його імені, не більше того. Нині вчені відводять Омару авторство 300-400 рубаї. Причому поширена інформація, що в бібліотеці Кембріджського університету нібито зберігаються оригінали цих древніх рукописів, аж цілих 293 рубаї. Природно, знайшлися і «сходознавці», що підтверджують безперечну достовірність, що дані рукописи належать руці Омара Хайяма, який став знаменитим на весь світ. Причому останні пропагуються з особливою ретельністю при згадці Кембриджського університету.

А ось інформація, знайдена на просторах Інтернету: «Сьогодні деякі літературознавці приписують перу Хайяма більш 5 тисяч Рубайят. Народний поет Таджикистану Гулрухсор Сафі (Сафієва) протягом багатьох років займалася порівняльним аналізом древніх джерел і прийшла до висновку, що Хайямові належить не більше 350 Рубайят, що і довела у своїй науковій роботі "Осягнення світу Рубайят Омара Хайяма", що вийшла в Душанбе два роки назад. Над цією книгою автор працювала більше 20 - років. Книга була видана іранським видавництвом і россйіскім видавництвом «Совершенно секретно» під назвою «Плакала крапля води» і отримала широку популярність. У цій же книзі вона привела ретельно відібрані нею 350 Рубайят, які представляють читачеві практично невідомого світу Хайяма - проникливого вченого з «немеркнучої вірою» в божественне призначення життя, п'яного кожним прекрасним її миттю. »

На закінчення хотілося б сказати пару слів про репутацію Омара Хайяма. Скрізь, у всіх джерелах його називають паливоду та п'яницею. У літературознавстві закріпилася стійкий вираз «Гедонічна поезія Хайяма». (Гедонізм (грец. Ἡδονή - «насолода», «задоволення») - вчення, згідно з яким задоволення є вищим благом і сенсом життя). Чесно зізнаюся, що до книг А.Нових я сама так вважала, і не знаю, що б мене змусило вважати інакше, якби не вони. Зараз вже, вивчаючи «Велику Касиди» поета Аль Фаріда, я дізналася про словнику суфійських термінів, про імпліцитно мовою духовної поезії (імпліцитний - прихований, чи не обнаруживающийся при поверхневому спостереженні). А до того, як я познайомилася з Споконвічними знаннями, мені в голову не приходило засумніватися! Сказали, що Омар Хайям «гуляка, п'яниця і дебошир», я і повірила, прости, Господи! І навіть жодного разу не засумнівалася ... Надаю слово Сенсея - головному герою книг А.Нових «Сенсей. Споконвічний Шамбали »:

Омар Хайям не був ні п'яницею, ні паливоду, ні бешкетником, як хочуть представити його масам «Вільні каменярі». За великим рахунком все це робиться ними для того, щоб приховати своїх людей і не дозволити Правді проявитися в світі.

- Але у Омара Хайяма дійсно багато віршів про вино і коханої, - заперечив Костик.

- Вірші Омара Хайяма носять двоякий сенс, - знову повторив Сенсей. - Він спеціально наділяв свої думки в словесну символіку, використовуючи особливу лексику життєвого плану для вираження того, чого він досяг у духовному. Це давало можливість вільно висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом. Він використовував методи суфіїв, з вченням і творчістю яких він був добре знайомий, у яких вираз земної Любові символізувала Любов до Бога, зустріч з коханою - пошук шляхів до Бога, осяяння. Під вином мався на увазі джерело мудрості, божественна благодать, досягнення божественного екстазу. Гончар, гончарна майстерня - взаємини між творцем, світом і індивідуумом. І не треба забувати, що Омар жив в мусульманській країні. А Коран забороняє вживання вина. Більш того, Омар прославляв і перську поезію. Щоб судити про його віршах, треба знати, яке значення має вино в перської поезії. Але такі подробиці в описі творчості Омара, як правило, опускаються.

Багато що ще можна було б розповісти про цю велику Вченій, про це Людину з великої літери, але розміри статті цього не дозволяють. Я вдячна Богу за можливість доторкнутися до Правди.

Але мільйони людей про цю інформацію не те що не чули, але навіть і не підозрюють, що вона існує.

- І тут ви помиляєтеся, доктор. Те, що я говорю зараз, будуть знати мільйони. І кожному з них буде надано право самостійного вибору ... В найближчому майбутньому дуже багато людей будуть не просто знати, а й бачити справжню картину цього світу.

Я оспівувати вино вже давно звик,
Вино - воно саме долі живе джерело.
Аскет, коли розум твій - вчитель в цьому житті,
Посмійся над собою, - адже він мій учень!
Управляється світ Чотирма і Сім'ю.
Раб магічних чисел - упокорююся і п'ю.
Все одно сім планет і чотири стихії
У гріш не ставлять вільну волю мою!
До народження ти не потребував ні в чому,
А народившись, потребуватиме у всьому приречений.
Тільки скинувши гніт ненаситного тіла,
Знову станеш вільним, як Бог, багатієм.

Підготувала: Тамара (Москва, Росія)