NEWSru.com :: Жертви гвалтівників з банди Цапка розповіли про полювання на дівчат в Кущевській

Члени кущовської банди під керівництвом братів Цапко зробили в станиці набагато більше зґвалтувань, ніж озвучили слідчі в ЗМІ - тільки за останні два роки в місцеву міліцію було подано 47 заяв. Всього ж за ті 20 років, що орудувала угруповання, таких злочинів було понад 220, пише "Нова газета" в своєму спеціальному репортажі з місця подій.

Більшість постраждалих дівчат в міліцію ніколи не звертались, і мовчання - це їх вибір. Дівчата кажуть, що мовчати було краще. По-перше, щоб не травмувати батьків, по-друге, тому що бути згвалтованої - це незмивна ганьба. У Кущевській таких дівчат називають "відходами", з ними не спілкуються, не беруть заміж.

Як пише видання, найчастіше цапки "щеміли" дівчат з навколишніх станиць, які приїжджали в Кущевську вчитися. На вік уваги не звертали - постраждалим було від 14 до 20 років. "Ловили на вулицях. Біля воріт училища. В кафе. В парках. Забирали з шкільних дискотек, - перераховує газета. - З 1993 по 2002-й - час правління Миколи Цапка - забирали" по-жорсткому ". Заходили в училище, в класи - тикали пальцем на вподобаних. Вривалися в квартири, вибиваючи двері, іноді - вікна. затягували в машини на вулиці ".

Пізніше, за Сергія Цапка, став популярний метод "чосу". Зупиняється машина, звідти висовується усміхнений хлопець: "Як звати?" Не відповідати не можна - це грубість, а грубість карається. Відповідати теж не можна - йдеш на контакт, значить, сама хочеш познайомитися.

Не було сенсу приховувати телефон і адресу - цапки легко впізнавали його за місцем навчання. Двері вибивати в квартирах більше не було потрібно - квартирні господині знали Цапко в обличчя і відкривали на першу вимогу.

Дівчата анонімно описують звичні картини кущевського побуту. "Вова Беспредел до того, як одружитися, жив з мамою, навпаки першої школи. На заняття йдуть - він стоїть, виглядає. Я тоді спілкувалася з цапковскім і дозволяла собі нахабства. Кажу:" Жертву собі шукаєш? "Він каже:" Дивись, мова відірву ". Зворотно йду: він знову стоїть. І вся молодість моя так: Свавілля в бігах - дівчата виходять, Беспредел в Кущівці - ховаються всі".

Інша згадує: "Сплю уже. А у нас ліжка в ряд поставлені. Чую: заходить Гуров." Катя, підемо ". Катя така:" Я сплю, я не піду ". Він каже:" Не доводь. Встала, пішла ". Вона встала, почала одягатися. Він би вбив її, якби вона не послухалася. Вона одягається - повільно, тягне час. А він по кімнаті ходить, над дівчатами. Все зачаїлися. Зупиняється наді мною. Я взагалі не дихаю . Він довбати ногою по ліжку: "Хто це?" Катя: "Не чіпай, ти її не знаєш". Речі всі свої в оберемок згребла: "пішли-пішли". Від мене відводила. Ми дружили, розумієте? "

Ще одна історія: "Ціпов'яз запитує вахтершу:" Коли пара закінчується? "А я розумію, що за мною. Біжу нагору, до класної своєї, Світлані Павлівні. Вона на заняттях. Я її висмикую і плачу, плачу. Кажу:" У мене проблеми, шукають ". А вона дивиться на мене, як на гівно: спустися в учебку, там розберуться. А то я не знаю, як розбираються. я в спортзал. Сиділа там, поки не виїхали. Потім на таксі до училища, таксі після . Потім перестала ходити. Потім мене викликають - або відраховуємо, або за власним. Пішла за власним ".

Постійне, фонове насильство в станиці давно стало нормою. Для Цапко за дівчатами шпигували, діставали адреси і телефони, співучасниками були навіть викладачі. Всі знали, що під час шкільних дискотек члени банди приїжджали на стоянку "вибирати дівчат". Але міліцейські патрулі проходили повз, вчителі теж - побоювалися за власну безпеку.

Одна вчителька розповідає, що раз спробувала перешкодити Миколі Цапко, який йшов прямо в клас вибирати собі дівчат. А він дістав з кишені ланцюг і став її перед нею розкручувати - проти такої фізичної сили нічого не можна було зробити. В результаті двері в класи насильники відкривали ногами і просто тикали пальцем: ти, ти і ти - підеш з нами.

При цьому з питань безпеки студентів адміністрація зверталася ні до кого іншого, як до районному депутату Сергію Цапко.

Остаточно вчителя прикусили мови після випадку з ректором Північно-Кубанського гуманітарно-технологічного інституту. Галина Іванівна Крихітка стала фігуранткою кримінальної справи після того, як в 2005 році губернатору, крайовому прокурору, начальнику крайового ГУВС і в "Російську газету" була відправлена колективна скарга студентів на звірячі побиття і пограбування. Слідство під керівництвом того самого Олександра Ходича - глави кущевського РУБОПа і кума Сергія Цапка - визнало, що Крихітка організувала злочинне угрупування, яка торгує липовими дипломами.

Рік Крихітка провела в СІЗО, потім рідні змогли оскаржити рішення судді, і запобіжний захід змінили на підписку про невиїзд. Але потім від двох колишніх співробітників РВВС надійшла скарга на загрози, і Крихітка знову опинилася під вартою. У висновку вона пережила два інсульти. Потім її перевели в психіатричну лікарню. Галина Крихітка збожеволіла.

Були в станиці і так звані "цапковскіе дівчинки", які зустрічалися з членами банди офіційно. Багато робили це з примусу, деякі - з бажання знайти "дах". Однак у цих доля теж була далеко незавидною. Наприклад, одна з дівчат два роки жила з Миколою Цапко, а потім вона йому "набридла" і він віддав її "на общак". Дівчина вижила і зараз живе за межами краю.

Ставши "цапковской", дуже складно вирватися з цього середовища, пише газета. Один з членів банди, Євген Гуров, жорстоко побив дівчину, яка вирішила кинути його через два роки "зустрічей". 16-річну школярку більше місяця доглядала місцева травматологія. Вона змінила номер телефону, вся сім'я виїхала з Кущевській.

При цьому і постраждала дівчина, і її мати при спілкуванні з журналістами заперечували побиття. Як вважає видання, вони мовчать через страх - в 2002 році одну з "подруг", що вирішила так само порвати з членом банди, знайшли згвалтованої, побитої і задушеною.