Міжнародний секретаріат Світової Організації по боротьбі з тортурами зажадав звільнення йошкар- Олінского активіста організації "Інша Росія" Артема Басирова, який примусово утримується в психіатричній лікарні Міжнародний секретаріат висловив глибоку заклопотаність з приводу фізичної та психологічної безпеки Артема Басирова, а також тим, що його примусове лікування має політичні мотиви
Нагадаємо, що Басиров був затриманий 23 листопада і доставлений в психо-неврологічний диспансер. Медична комісія була проведена тільки 26 листопада, що є порушенням закону, оскільки вона повинна була бути проведена протягом 48 годин
Міжнародний секретаріат Світової Організації по боротьбі з тортурами зажадав негайного звільнення йошкар-Олінского активіста організації "Інша Росія" Артема Басирова, який примусово утримується в психіатричній лікарні, повідомила глава нижегородського Фонду в підтримку толерантності Оксана Челишева.
Всесвітня Організації по боротьбі з тортурами направила листи на адресу президента Росії, генерального прокурора, голови комісії з прав людини при президенті, омбудсмена Росії, міністра внутрішніх справ, міністра закордонних справ, постійної місії Росії при ООН, посольства Росії в Бельгії з вимогою гарантувати фізичну і психологічну недоторканність Артема Басирова, повідомляє The New Times .
- Випадок Лариси Арап і інші приклади "каральної психіатрії"
Міжнародний секретаріат висловив глибоку заклопотаність з приводу фізичної та психологічної безпеки Артема Басирова, а також тим, що його примусове лікування має політичні мотиви. Комітет звернувся до міжнародного співтовариства з проханням про термінове втручання в цю справу.
Керівництво Об'єднаного громадянського франта (ОГФ) направило уповноваженому з прав людини в Росії Володимиру Лукіна з проханням втрутитися в ситуацію з активістом опозиційної коаліції "Інша Росія" в республіці Марій Ел Артемом Басировим, до якого застосовуються методи каральної психіатрії. ОГФ вважає, що Басиров переслідується за політичними мотивами.
Нагадаємо, що Басиров був затриманий 23 листопада і доставлений в психо-неврологічний диспансер. Медична комісія була проведена тільки 26 листопада, що є порушенням закону, оскільки вона повинна була бути проведена протягом 48 годин. Комісія прийняла рішення про примусове лікування Артема, яке було підтверджено рішенням суду 27 листопада. Касаційна скарга на рішення суду направлена до Верховного суду республіки. Батькам досі не вдалося зустрітися з сином.
Басирова поклали в психіатричну лікарню за докучання до дівчат
Згідно з даними сайту "Інша Росія", Басиров Артем Робертович народився 15 липня 1987 року в місті Йошкар-Ола, а в 2005 році вступив до лав марійського відділення забороненої нині Націонал-більшовицької партії (НБП). Ставши прес-секретарем коаліції в республіці Марій Ел, молодий активіст брав участь в підготовці ряду акцій "Іншої Росії", зокрема і декількох "Маршів незгодних". Крім іншого, він є студентом Марійського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської, де до недавнього часу навчався на викладача історії.
В інтернет-спільнотах друзі поміщеного в психлікарню написали про обставини його затримання. За їх словами, 23 листопада Артема Басирова затримали двоє невідомих молодих людей і примусово відвезли в психіатричну лікарню. "Молоді люди, - пишуть друзі активіста, - стверджували, що Артем тільки що приставав до якоїсь дівчини і що нібито на нього є скарга, що він нібито психічно нездоровий, після чого схопили його під руки і відвезли в психіатричну лікарню в селище Семенівка ( недалеко від Йошкар-Оли) ".
Напередодні Артему Басировим надали право на кілька телефонних дзвінків. Один з цих дзвінків було зроблено активісту московського ОГФ Сергію. "Він мені повідомив, що його просто взяли на вулиці працівники РУБОП, відвезли до психлікарні. Звинуватили його, що нібито він домагався якихось там дівчат, помістили його на лікування. Він сам навіть не зміг чітко пояснити мені, чому його туди помістили. він навіть не здогадувався, що сталося. він дуже коротко все сказав. Я так зрозумів, йому дали всього кілька дзвінків зробити і все ", - повідомив Сергій.
24 листопада (на наступний день після затримання) опозиціонери збиралися провести в місті Йошкар-Ола мітинг незгодних, в той час як сам Артем був одним з його організаторів. Однак влаштовувати цю акцію їм так і не дозволили - 15 листопада на повідомлення, подане днем раніше в адміністрацію міста, було отримано категоричну відмову.
Як повідомили місцеві активісти "Іншої Росії" в одному з інтернет-спільнот, за кілька днів до передбачуваного мітингу додому до організаторів навідувалися співробітники міліції громадської безпеки. Приходили вони з листом, в якому начальник міського УВС Морозов нібито нагадав їм про неприпустимість несанкціонованих заходів в Йошкар-Олі.
"Співробітникам міліції було роз'яснено, що несанкціонованих заходів 24 листопада організатори проводити не планують, - повідомляють самі активісти. - Мабуть, цих запевнень співробітникам МВС здалося мало, і вони вирішили" ізолювати "активістів на час мітингу. 22 листопада в ході провокації був" ізольований "ще один активіст" Іншої Росії "і організатор Мітингу незгодних Михайло Клюжев. На нього напали, коли той повертався з роботи додому. Нападник втік, а під'їхали співробітники ППС затримали Михайла за звинуваченням в" дрібне хуліганство ". М ровой суд призначив йому покарання у вигляді арешту на три доби ".
Випадок Лариси Арап і інші приклади "каральної психіатрії"
Психіатрія як спеціалізована медична дисципліна має майже двохсотлітню історію. І майже стільки ж ведуться суперечки про її наукової спроможності, достовірності і правомірності її методів і об'єктивності результатів. Випадки використання "каральної психіатрії" як однієї з форм боротьби з політичними супротивникам мали місце в багатьох країнах (включаючи розвинені демократії), але найбільшу популярність здобуло використання каральної психіатрії в СРСР.
Крайня суб'єктивність психіатричної науки дозволяє в кожному конкретному випадку маневрувати її інструментами, що в житті часто обертається трагедіями окремих людей і цілих сімей. Звичайною практикою стали також недопущення адвокатів до "психічно хворий", нехтування принципом презумпції невинності при примусовому обстеженні на суді.
До методів каральної психіатрії зазвичай відносять: позбавлення дієздатності або обмеження прав на підставі помилкового діагнозу; встановлення примусового медичного спостереження; госпіталізація психічно здорових (або не здорових, але не потребують госпіталізації) людей, тобто використання клінік як місць позбавлення волі; застосування до здорових людей медичних процедур, в тому числі болючих, небезпечних або калічать (починаючи від призначення психотропних ліків і закінчуючи електрошоком головного мозку); свідоме нанесення шкоди фізичному та психічному здоров'ю ( "зведення з розуму").
Система каральної психіатрії була знищена в СРСР тільки в 1988 році, коли в ведення МОЗ СРСР були передані 16 психіатричних лікарень спеціального типу МВС СРСР, а п'ять з них були і зовсім ліквідовані. З психіатричного обліку були зняті 776 тисяч пацієнтів.
З Кримінального кодексу РРФСР вилучили статті 70 і 190, за якими антирадянська пропаганда і наклеп на радянський лад розглядалися як соціально небезпечна діяльність. Крім того, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 січня 1988 було прийнято мало силу закону "Положення про умови і порядок надання психіатричної допомоги".
Однак в останні роки автори багатьох публікацій в ЗМІ і провозащітнікі заявляють, що методи широко використовувалася в СРСР каральної психіатрії знову входять в практику. Інші автори, навпаки, вважають, що в Росії 2007 року порушено оскаржувати дії влади можуть тільки божевільні; і вважають застосування цього терміна до і РФ необгрунтованим
Журналіста з Благовіщенська Владислава Нікітенко також направляли на примусову експертизу, однак після не відправили в лікарню, а залишили в СІЗО. Його рідний брат розповів "Громадянської комісії з прав людини", що на початку вересня 2007 року по поверненні з двомісячного візиту з Китаю Нікітенко відразу ж був поміщений під варту в Благовіщенське СІЗО у зв'язку з порушенням підписки про невиїзд, взятої з нього по закритому і, нібито, відновленій справі 2-3-х річної давності.
"На знак протесту, після закінчення 2-х місяців ув'язнення Нікітенко оголосив безстрокове голодування. На 22-у добу голодування, про що є довідка з Благовіщенського СІЗО, був відправлений на судово-психіатричну експертизу. Причина призначення СПЕ не відома. Під час голодування побачення з рідними не надавався і передачі не приймалися. за словами близьких під час перебування в Хабаровську в психіатричній лікарні, в суді міста Благовєщенська було проведено судове засідання по його справі. На судовому засіданні без присутності підслідно го і його адвоката було винесено рішення про продовження утримання під вартою ще на три місяці. В даний час сім'я і близькі знаходяться в невіданні його фізичного стану ".
Активістка Мурманська відділення Об'єднаного громадянського фронту Лариса Арап в липні була поміщена в Мурманську обласну психіатричну лікарню, коли вона прийшла за медичною довідкою, необхідної для отримання водійських прав. У зв'язку з цим в Мурманськ апаратом уповноваженого з прав людини була направлена комісія лікарів, яка підтвердила хворобливий стан Арап. Однак, на думку незалежних експертів, вона не представляє для оточуючих на небезпеку і може приймати курс лікування поза стаціонару.
20 серпня Арап виписали з лікарні і перевели на амбулаторне лікування. Вона направила дві скарги на суди, за рішеннями яких її відправили в лікарню, але їх відхилили .
Примітно, що сама Лариса Арап писала про декілька випадків, коли в лікарню насильно поміщали здорових людей - за розпорядженням їхніх владних супротивників: жінку-бізнесмена - з ініціативи конкурентів, які хотіли заволодіти її бізнесом; свідка у справі про вбивство і мати зґвалтованої в школі дівчинки (має великі зв'язки директор хотів уникнути скандалу).
Британська The Daily Telegraph в серпні писала про "десятках випадків, які підтверджують, що російська система психіатричного лікування швидко стає настільки ж непривабливою, якою вона була в радянські часи".
Минулої осені Андрія Федоровича тримали в клініці 43 дня після того, як сусіди, бажаючи заволодіти його квартирою, скористалися своїми великими зв'язками в московській міліції й оголосили його божевільним. Олексій Шуралёв розповідає схожу історію, хоча на цей раз його противники прийшли з ФСБ, стверджує газета. "Такі історії не рідкість. Чим далі, тим частіше така доля спіткає тих, хто протистоїть владі в російських регіонах", - стверджує The Daily Telegraph.
У 2005 році після нерівної сутички з судової, міліцейської і регіональної владою Чебоксар з метою викрити їх в корумпованості Альберт Імендаев був поміщений в психіатричну лікарню за день до того, як його мали зареєструвати кандидатом на місцевих виборах.
Роком раніше в тому ж місті на примусове лікування було поміщено Ігор Моляков - після того, як психіатри встановили (а суддя затвердив), що серія його листів, в яких викриває місцева корупція, відбивала настільки похмуре світогляд, що на його грунті розвинулося "психічне захворювання ".
"І знову психіатри розглядають вперту індивідуальність як ознаку психозу, - заявила Любов Виноградова, виконавчий директор Асоціації незалежних психіатрів. - До того, хто виступає в суді проти держустанови або пише скарги, ставляться як до соціально небезпечного елементу, і він ризикує потрапити до в'язниці" . Все готово для широкомасштабних політичних репресій за допомогою психіатрії, - заявила Виноградова.
