Комедія "Дивіться, хто повернувся" про повернення Гітлера і його пригоди в сучасній Німеччині увійшла в шорт-лист стрічок, яким буде довірено представляти ФРН на премії "Оскар" в наступному році комедія "Дивіться, хто повернувся" про повернення Гітлера і його пригоди в сучасній Німеччині увійшла в шорт-лист стрічок, яким буде довірено представляти ФРН на премії "Оскар" в наступному році.
Фільм, знятий за бестселером 2012 року Тимура Вермеш, став однією з восьми стрічок, з яких німецькому оскарівського комітету належить вибрати одну, щоб номінувати її на головну кінопремію в категорії "Кращий іноземний фільм". видання The JC зазначає, що половина фільмів, що потрапили в шорт-лист, - про нацистів. Крім комедії про Гітлера, це трилер "Народ проти Фріца Бауера" про пошуки нацистських злочинців і картина "Щоденник Анни Франк".
Комедія Девіда Нендта Масуччі про фюрера, який повернувся в Німеччину, втративши пам'ять, і швидко став зіркою власного телешоу, в минулому році заробила понад 21 млн доларів в Німеччині, посівши другу сходинку в рейтингу найкасовіших вітчизняних фільмів. Тепер сервіс Netflix пропонує стрічку глядачам по всьому світу. У Німеччині було продано більше 2 млн копій фільму. Його також перевели на 41 мову.
Як зазначали спостерігачі, фільм і що лежить в його основі книга стали ще одним проявом повернулася моди на Гітлера, яка, як ніколи, звертала на себе увагу в 2015 році. До цієї ж тенденції можна віднести "котиків, схожих на Гітлера", "предмети, схожі на Гітлера", онлайн-ігри, пародії та художні твори, а також всілякі альтернативні історичні теорії. Висновки актора Олівера Масуччі, який в образі Гітлера протягом місяця подорожував по Німеччині в підтримку картини, підтверджують існування тенденції.
В інтерв'ю за підсумками поїздки він говорив, що німецький середній клас схиляється до правих поглядів, а Pegida - рух проти ісламізації Заходу - по-справжньому популярно. Режисер картини про повернення Гітлера також згоден з тим, що антиісламське рух вийшов не тільки далеко за межі Дрездена, де воно проявилося вперше, але і за межі Східної Німеччини. А замість того, щоб з огидою реагувати на Гітлера, ображати його або хоч якось проявляти невдоволення, жителі Німеччини з задоволенням спілкувалися з ним.
