НА ГОЛОВНУ
ЗБІРКА ОСІБ,
НАГОРОДЖЕНИХ ОРДЕНОМ
ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА
і
Почесна революційна зброя
Даний розділ містить список осіб, нагороджених орденом " Червоного Прапора РРФСР ".
Список наводиться з видання 1926 року і містить інформацію про осіб, нагороджених з моменту заснування ордена в 1918 році до початку 1925 року, коли був затверджений орден "Червоний Прапор СРСР".
Відомості наводяться за текстом видання
прим. оригінал - PDF, 40 MBt
http://orel3.rsl.ru/sohran/
ЗБІРКА ОСІБ ,
НАГОРОДЖЕНИХ ОРДЕНОМ
ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА
і
Почесна революційна зброя
А Б В Г Д Е Ж З І До Л М Н Про
П Р З Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Е Ю Я
Представлений матеріал сформований спільно з Володимиром Ключником і Ігорем Паком.
Історія ордена.
Декретом ВЦВК від 16 вересня 1918 був заснований орден Української РСР "Червоний Прапор".
Першим кавалером ордена "Червоний Прапор" РРФСР став колишній Сормовський робочий, голова Челябінського ревкому Блюхер Василь Костянтинович. У 1918 році, об'єднавши під своїм командуванням кілька озброєних загонів, він зробив з ними легендарний похід по Уралу, ведучи запеклі бої з білогвардійцями. Очолювана ним десятитисячна партизанська армія зробила героїчний рейд по тилах білих. Пройшовши за 40 днів в безперервних боях 1500 км, партизани з'єдналися з регулярними частинами Червоної Армії. У поданні Реввійськради 3-й армії, до складу якої увійшли партизани Блюхера В.К., говорилося: "Перехід військ тов. Блюхера в неможливих умовах може бути прирівняний хіба тільки до переходів Суворова в Швейцарії". За цей подвиг 30 вересня 1918 ВЦВК нагородив Блюхера орденом "Червоний Прапор" РРФСР №1. За вчинені в роки громадянської війни подвиги Блюхер ще тричі був удостоєний ордена. П'ятий орден, але вже Червоного Прапора СРСР Блюхер В.К. отримав за роботу в якості військового радника при революційному уряді Китаю.
8 квітня 1920 року затверджена наступна форма нагородження: нагородну холодну зброю (шашка або кортик) з накладними орденом "Червоний Прапор" РРФСР. Першим пунктом в декреті було записано: "Почесне революційне зброя, як нагорода виняткова, присуджується за особливі бойові відзнаки, показані вищими начальницькими особами в діючій армії". Всього цієї нагороди був удостоєний 21 видатний радянський воєначальник.
Трохи пізніше стало вручатися і нагородна вогнепальна зброя з орденом "Червоний Прапор" РРФСР, прикріпленим до ручки. Відомі лише два нагородження в 1921 році. Каменєв С.С. і Будьонний С.М. були удостоєні його наказом Реввійськради Республіки № 28 від 26 січня 1921 року.
У 1919-30 роках орденом Червоного Прапора РРФСР були нагороджені багато військові з'єднання - 5-а Армія, Окрема Кавказька Армія; 7-я, 15-я і 24-а стрілецькі дивізії; 3-тя, 6-а і 10-я кавалерійські дивізії; 93-й, 137-й і 262-й стрілецький полки; 19-й і 29-й кавалерійський полки, а також ряд інших з'єднань, частин і підрозділів.
Ордена Червоного Прапора РРФСР удостоєні Балтійський Флот і крейсер "Аврора", Бронепоїзд № 8, Військова академія РККА, міста Петроград, Грозний, Царицин, Луганськ і Ташкент.
За заслуги в боротьбі з контрреволюцією, наказом Реввійськради Республіки від 20 грудня 1922 року, орденом "Червоний Прапор" РРФСР був нагороджений Особливий відділ Державного Політичного Управління (ОГПУ).
За аналогією з орденом "Червоний Прапор" РРФСР, свої ордени Червоного Прапора ввели і республіки Закавказзя, а також деякі середньоазіатські республіки.
Після об'єднання Радянських республік в один Союз РСР (грудень 1922 роки) постало питання про створення єдиної бойової нагороди країни.
Єдиної радянської бойовою нагородою став орден "Червоний Прапор" СРСР, заснований Постановою ЦВК СРСР від 1 серпня 1924 року. Цей документ визначив лише факт створення нагороди; статут і опис ордена в ньому були відсутні. Конкурс на створення проекту знака ордена був оголошений в кінці 1924 року, вже після оприлюднення першого Постанови про нагородження орденом. Комісія отримала від 393 авторів 683 ескізу, але жоден з них не був затверджений, так як всі вони поступалися малюнку ордена "Червоний Прапор" РРФСР. Тому саме він був прийнятий в якості вихідного для створення нового знака. Єдина зміна полягала в заміні написи "Української РСР" написом "СССР".
До виготовлення союзних орденів Червоного Прапора Ленінградський Монетний двір розпочав далеко не відразу. До початку 1925 року в Реввоєнраді Союзу РСР і в штабах військових округів скупчилося кілька тисяч ще не вручених орденів Червоного Прапора РРФСР. Тому було вирішено продовжити видачу республіканського ордена, але вже від імені ЦВК Союзу РСР і РВС СРСР.
У протоколі Президії ЦВК СРСР від 17 грудня 1932 року відмічено: "Встановити початок видачі ордена" Червоний Прапор "Союзу РСР з 1 січня 1933 року«. У цьому ж документі було зазначено "історичне значення" ордена Червоного Прапора РРФСР, в зв'язку з чим його заміну на загальносоюзний орденський знак постановили "як правило - не виробляти".
Спочатку орден носили на лівій стороні грудей на банті з червоної матерії. У холодну пору року ордена знімали з гімнастерки або френча і прикріплювали до шинелі. До кінця 20-х років порядок носіння знаків на банті і поверх шинелі застосовувався все рідше і рідше і при затвердженні першого Статуту ордена в 1932 році був остаточно скасований.
Станом на 1 вересня 1928 роки кількість кавалерів одного ордена Червоного Прапора РРФСР склало 14678 чоловік. Станом на 1 січня 1933 роки кількість нагороджених одним орденом склало 16317 чоловік.
Станом на 1 вересня 1928 роки кількість кавалерів двох орденів Червоного Прапора РРФСР склало 285 осіб. Станом на 1 січня 1933 роки кількість нагороджених двома орденами склало 378 чоловік.
Станом на 1 вересня 1928 роки кількість кавалерів трьох орденів Червоного Прапора РРФСР склало 31 чоловік. Станом на 1 січня 1933 роки кількість нагороджених трьома орденами склало 60 осіб.
Станом на 1 вересня 1928 роки кількість кавалерів чотирьох орденів Червоного Прапора РРФСР склало 4 людини. Станом на 1 січня 1933 роки кількість нагороджених чотирма орденами склало 7 осіб. Чотири рази кавалерами стали Блюхер В. К., Ворошилов К.Е., Вострецов С.С., Євдокимов Є.Г., Лапін А.Я., Фабрициус Я.Ф. і Федько І.Ф.
Всього 1 січня 1933 року загальна кількість нагороджень орденом Червоного Прапора РРФСР склало 16762. У числі нагороджених 28 жінок.
Інформація взята з сайту Андрія Кузнєцова та Ігоря Пака http://www.mondvor.narod.ru/
