Підсумки битви за Арнем
Ретроспективний аналіз участі дивізії СС «Фрундсберг» в битві за Арнем показує, що героїчна оборона британських десантників у арнемского моста в результаті практично не зіграла жодної ролі для успіху операції «Маркет Гарден». Дійсно, Хармеля швидко парирував дії британців тим, що організував переправу через Нижній Рейн у Паннердена. Саме звідси частини дивізії вийшли до Неймегену і зуміли посилити німецький гарнізон, зігравши чи не основну роль в обороні Неймегена. І нехай опір людей Ойлінга і Рейнхольда і не було таким довгим, як парашутистів Фроста (правда, порівняння це некоректно, з огляду на абсолютно різні протистоять їм сили), але значення цього опору для підсумкового зриву союзної операції, як виявилося, було дуже великим. Відзначимо, що захоплення союзниками мостів в Неймегені стався майже одночасно з ліквідацією есесівцями англійських десантників у арнемского моста. Здавалося б, візьми британці з американцями Неймеген на півдня раніше, то операція «Маркет гарден» могла б піти трохи за іншим сценарієм. Більш того, блискавична організація Рейнхольдом нової лінії оборони перед Неймегеном не дозволила союзникам сповна використовувати захоплення неймегенскіх мостів. Так що можна сміливо стверджувати, що саме дії «Фрундсберг» привели до кінцевого зриву операції «Маркет Гарден». Саме «Фрундсберг» не пустила 30-й англійська корпус до Арнему і не дозволила союзникам домогтися рішучого успіху. Дії інших німецьких дивізій і бойових груп, особливо дивізії СС «Гогенштауфен», також зіграли свою роль, але саме вклад «Фрундсберг» став, на нашу думку, вирішальним.
При цьому слід підкреслити, що в основному в битві за Арнем дивізія СС «Фрундсберг» брала участь окремими бойовими групами, але ніяк не цільним підрозділом. Часто зустрічається в літературі твердження, що союзників розбили дві танкові дивізії СС (9-я і 10-я), - більш ніж некоректно, але тим більше значення цієї перемоги для військової історії.
Більш того, навіть есесівськими ці бойові групи можна назвати з великою натяжкою (за винятком батальйону-групи Гайнріха Брінкманн), оскільки в тих непростих умовах в бойові частини зараховувалися всі наявні в наявності боєздатні солдати, незалежно від роду військ. Це твердження справедливо як для частин бойової групи «Хайнке», так і для групи Карла-Хайнца Ойлінга.
Гауптштурмфюрер СС Карл-Хайнц Ойлінг
Умовно розділимо групи дивізії СС «Фрундсберг» за місцем їх дислокації. В районі арнемского моста діяв 10-й розвідувальний батальйон СС, перетворений в бойову групу «Брінкманн». Як виявилося, цей дуже сильний і боєздатний батальйон, особливо в порівнянні з іншими німецькими частинами, великих лаврів собі не здобув. Найбільші проблеми в цій битві для дивізії СС «Фрундсберг» виникли в районі моста в Арнемі. Спочатку тут глибоко загруз батальйон Брінкманн, потім сюди підтягнули бойову групу Кнауста і артилерію, а керувати боєм приїхав особисто Хайнц Хармеля. Бої біля мосту йшли 4 доби, проти мужнього і відчайдушного противника. Те, що німці так і не змогли швидко зломити опір чисельно ним поступаються людей підполковника Фроста, зайвий раз свідчить про низький рівень їх солдатів в порівнянні з британцями. Хоча на папері німецькі групи і виглядали переконливо, однак практика показала, що боєздатність їх залишала бажати кращого, особливо в порівнянні з боєздатністю англійців. Висока боєздатність англійських десантників звела нанівець і перевага німців в бойовій техніці - адже у них були танки і артилерія. Саме це і призвело до затягування боїв за північний край арнемского моста.
Після закінчення боїв за міст батальйон Брінкманн знаходився в районі залізничної лінії Арнем - Неймеген, що не ведучи особливо активних бойових дій, головним чином через невідповідною місцевості.
Найголовнішим завданням дивізії Хармеля було утримання Неймегена і охорона місцевих мостів. Як ми пам'ятаємо, в Неймегені билися бойові групи Ойлінга і Рейнхольда, загальною чисельністю близько 500 осіб. Що стосується цих груп, то їх дії важко переоцінити. Особливо хотілося б відзначити особисті заслуги Лео-Германа Рейнхольда і Карла-Хайнца Ойлінга, які зробили все від них залежне для утримання міста, який придбав найважливіше значення для обох сторін. І хоча Неймеген в результаті і був втрачений німцями, але на подальший розвиток операції «Маркет Гарден» ця перемога союзників великого впливу не зробила, з огляду на те, що есесівці швидко перекрили всі дороги на Арнем і втягнули 30-й корпус в важкі бої. Так що саме есесівців, які обороняли Неймеген, слід визнати найефективнішим підрозділом «Фрундсберг» в битві за Арнем.
Найбільшою ж за чисельністю групою дивізії СС «Фрундсберг» виявилася бойова група «Хайнке», що воювала далеко від основних сил дивізії, в районі неерпельтского плацдарму і «Пекельного шосе». На відміну від інших, ця група не грала самостійної ролі, перебуваючи в підпорядкуванні армійських командирів. Успіхів вона теж не домоглася, а ось втрат зазнала неабияк. Наприклад, 10-й протитанковий дивізіон СС втратив майже всю техніку, а про втрати батальйону Ріхтера писалося вище.
Крім усього іншого, великих успіхів добилася і підпорядкована дивізії СС «Фрундсберг» бойова група «Кнауст». Якщо спочатку вона була дуже слабка, то незабаром, посилена бронетехнікою, стала грізною бойовою силою.
У деяких джерелах зустрічаються твердження, що в битві за Арнем брали участь і підрозділи 1-го батальйону 10-го танкового полку СС, в кількості 7-8 «Пантер» [240] . Фактично ж немає ніяких заслуговують на довіру підтверджень цієї інформації. Що стосується «Пантер», то кілька їх штук дійсно були додані групі Кнауста і були втрачені між Арнемом і Ельст, але ось тільки до 1-й батальйон 10-го танкового полку СС вони відношення не мали.
Втрати вбитими, пораненими і зниклими безвісти дивізії СС «Фрундсберг» в операції «Маркет Гарден» склали 750 осіб [241] , Включаючи сюди безповоротно 8 офіцерів.
Серед найбільш відзначилися в цій битві військовослужбовців дивізії найбільшою похвали заслуговують, на нашу думку, гауптштурмфюрер СС Карл-Хайнц Ойлінг, штурмбанфюрер СС Лео-Герман Рейнхольд, а також незаслужено обійдений багатьма істориками Фрідріх Ріхтер. Ойлінг і Рейнхольд, що билися в районі Неймегена, були удостоєні Лицарських хрестів (15 жовтня і 16 жовтня, відповідно), а Ріхтер, чудово показав себе в складі бойової групи «Хайнке», 11 листопада був проведений в штурмбанфюрер СС, а 14 листопада був нагороджений німецьким хрестом у золоті.
