Підсумки візиту Путіна в Китай: нафта, вертольоти, залізниця, літаки

Фото: kremlin

Русский з китайцем брати навік?

Президент Російської Федерації Володимир Путін 25 червня 2016 прибув з офіційним візитом до Пекіна. Про майбутній візит лідера Росії неодноразово писали як вітчизняні, так і китайські видання. Китайські ЗМІ, відомі своєю любов'ю до цифр, розрахунків і рейтингам, підрахували, що за час перебування на посаді президента РФ Володимир Путін відвідав КНР 10 разів, нинішній візит російського лідера став 11-м за рахунком. Китайські журналісти не упустили можливість згадати, що КНР зайняла 3-е місце в списку країн далекого зарубіжжя, в які найчастіше робить офіційні візити Путін, поступившись лише Франції та Німеччини.

Деталі майбутнього візиту обговорювали особисто голова КНР Сі Цзіньпін і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Подробиці розмови, що відбулася так і не були озвучені, обидві сторони лише відзначили, що «очікується підписання низки стратегічних угод». Тому візит російської делегації ще до його початку багато китайських видання називали не інакше як «історичним».

Про що домовилися?

Китай і Росія продовжують співпрацювати в сфері транспортного будівництва. У присутності лідерів РФ і КНР відбулася урочиста церемонія підписання угоди про всебічне стратегічне співробітництво між ВАТ «Російські залізниці» і китайською корпорацією China Railway Corporation. Сторони висловили готовність до розширення співпраці в рамках інтеграції Економічного пояса нового Шовкового шляху і Євразійського економічного союзу. Представники Росії і Китаю окремо обговорили будівництво високошвидкісної залізничної магістралі Москва - Казань, проектування якої ведеться в даний час.

ВАТ «Роснефть» і нафтогазова корпорація СhemChina підписали угоду про продовження поставок російської нафти в КНР. Згідно з підписаною угодою, «Роснефть» зобов'язується щорічно поставляти в Китай не менше 1,2 млн тонн сирої нафти. Сторони також обговорили хід проектування спільного нафтохімічного комплексу на Далекому Сході, угоду про будівництво якого було підписано під час попереднього візиту Володимира Путіна в Китай восени 2015 р

Найбільшу увагу журналістів привернули підписані угоди в області авіаційної промисловості. Представники холдингу "Вертольоти Росії", що входить до складу державної корпорації «Ростех», і китайської авіаційної корпорації AVIC домовилися про співпрацю в рамках програми по спільному створенню перспективного цивільного важкого вертольота AHL (Advanced Heavy Lifter). Очікується, що проектування вертольота вантажопідйомністю 10-15 тонн почнеться восени 2016 р

ВАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» і китайська Commercial Aircraft Corporation of China (COMAC) підписали меморандум про співпрацю в рамках програми по створенню широкофюзеляжного далекомагістрального літака, пасажиромісткістю 250-300 чоловік.

Що означає?

Китай продовжує зміцнювати свої позиції на міжнародному ринку залізничного будівництва. При загальній вартості проекту 1 трлн руб. китайська сторона готова надати Росії 400 млрд руб. на кредитних умовах. Представники РЖД відзначили, що китайські партнери відмовилися від суверенних держгарантій за проектом, що за фактом є жестом доброї волі з боку КНР.

Що стосується підписаних нафтогазових угод, то Росія як і раніше залишається головним постачальником вуглеводнів в КНР. Згідно з нещодавно опублікованою Головним митним управлінням КНР статистикою, в травні 2016 р Росія поставила в Китай рекордні 5,24 млн тонн нафти, що на 33,7% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Угода між «Роснефтью» і СhemChina ще сильніше зміцнять позиції Росії, яка змагається з Саудівською Аравією та Іраном.

На окрему увагу заслуговують російсько-китайські домовленості в галузі авіабудування. Проект зі створення широкофюзеляжного пасажирського лайнера повинен допомогти підприємствам з Росії і Китаю скласти конкуренцію європейським і американським авіаційним концернам. Росія всіма силами намагається реабілітуватися на міжнародному ринку, відновлюючи свій потенціал в галузі літакобудування, втрачений в результаті розпаду Радянського Союзу. Китай же тільки закладає національну виробничу базу. Незважаючи на різницю в досвіді, Росія і КНР виявилися в рівній ситуації: і нам, і китайцям необхідно будувати нові сучасні літаки. Обидві сторони повністю розуміють це, підтвердженням даного факту є недавні презентації російського МС-21 і китайського С919. КНР має серйозні проблеми з виробництвом авіаційних двигунів - більшість китайських винищувачів оснащені реактивними двигунами російського виробництва, саме тому КНР і зацікавлена ​​у співпраці з Росією.

Виникає цілком логічне запитання: чи може китайська корпорація COMAC, отримавши доступ до російських технологій в галузі машинобудування, самостійно побудувати широкофюзеляжний лайнер? Очевидно, може. Саме так вчинили китайські залізничники, копіюючи високошвидкісні пасажирські потяги німецького концерну Siemens, які в подальшому були доопрацьовані і видані як «виключно китайський продукт». У даній ситуації російські і китайські фахівці «приречені» на співпрацю - інакше новий лайнер просто не побудувати. Те, як буде проходити ця співпраця, є вже питанням другорядним.

Не менш цікаві угоди, підписані холдингом "Вертольоти Росії" і китайською корпорацією AVIC. Китай ще жодного разу самостійно не розробляв вертоліт «з нуля». Весь наявний авіапарк машин представлений експортними версіями радянських або французьких вертольотів, побудованих за ліцензією і модифікованих китайськими фахівцями.

Підписаний договір передбачає, що холдинг "Вертольоти Росії" надасть технології, а також розробить технічну пропозицію і окремі системи нової машини на контрактній основі. AVIC буде займатися організацією і реалізацією програми. Російська сторона надала партнерам права на проектування, будівництво дослідних зразків, проведення всіх видів випробувань, сертифікацію і виробництво нового вертольота. За фактом ми просто даруємо китайцям перспективний вертоліт. Угода про спільне будівництво AHL (Advanced Heavy Lifter) є російським актом доброї волі по відношенню до китайським партнерам, вдячністю за економічну підтримку, надану в тому числі у вигляді покупки нафти та в участі в амбітних транспортних проектах на території РФ.

Відносини Росії і КНР мають стратегічне значення в російській зовнішній політиці. Проведений візит Путіна збігся з 15-ю річницею підписання Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Китайською Народною Республікою та Російською Федерацією. Зустріч Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в повній мірі відображає сучасні російсько-китайські відносини, які в умовах швидко мінливого геополітичної ситуації на пострадянському просторі можна охарактеризувати старим російською приказкою: «Близький сусід краще далекої рідні».

Олександр Гаврилюк
ІА REGNUM