16 листопада в Москві завершилася V Міжнародна богословська конференція «Православне вчення про Церковних Таїнствах». Вона пройшла на дуже високому професійному рівні. Було зачитано близько 100 доповідей не тільки ознайомчого, історико-богословського характеру, а й ставлять актуальні, гострі питання духовного, пастирської практики. Яке практичне значення цієї конференції? Проблеми озвучені, але чи будуть рішення? Ні Круглий стіл з питань сакраментологіі, ні підсумкові звіти по секціях не дали відповідей. Ми попросили відомих московських священиків роз'яснити ситуацію.
Протоієрей Владислав Ципін, доктор богослов'я, професор, завідувачем кафедри церковно-практичних дисциплін МДАіС, Відповідальний секретар Учбового Комітету при Священному Синоді РПЦ:
Протоієрей Владислав Ципін
На жаль, неможливо було бути присутнім на всіх секціях, так як вони йшли паралельно. Я був доповідачем на секції «Таїнство Євхаристії», і ті, доповіді, що я чув, здалися мені цікавими та високопрофесійними. Також мені втішно було бачити молодих богословів, які зачитували свої доповіді і брали участь в дискусіях.
Рішення наша конференція не приймає, але обговорення було цікавим, часом гострим. Висловлювалися думки не тільки про теоретичних, а й про практичні моменти церковного життя. Наприклад, мова йшла про підготовку до Причастя і про те, наскільки часто найкраще причащатися. Євхаристійний пост і пост, який передує Причастя, це не одне і теж. Перший відноситься до останніх годинах перед Причастям, а другий триває в основному три дні, є варіанти. Історія підготовки до Причастя показує різні практики, тому не слід це догматизувати. Скажу від себе, що обов'язковість поста, що триває кілька днів, ясним чином пов'язана з рідкісним Причастям, яке й було в Синодальний період. Як правило, цей пост збігався з календарним, причащалися лише раз на рік на Великий Четвер. Більш повноцінно жили церковним життям причащалися в інші пости і в свої іменини , Перед цим вони постили три дні.
Мені не хотілося б давати загальні рецепти з цього приводу, є різні практики, це залежить і від духівників. Але в цілому, в наш час мова йде про більш частому Причасті, в зв'язку в цим пригадується ім'я праведного Іоанна Кронштадтського. Хоча існує й інший дуже серйозний підхід з побоюванням, щоб Таїнство не перетворилося на профанацію, в ритуал. Там вітається Причастя раз на рік. Святитель Феофан Затворник радив проявляти в цих питаннях розумну міру. Навіть звертаючись до благочестивих людей, що живуть напруженою церковним життям, він радив причащатися двічі в Великий Піст, а також в кожен пост і на іменини .
Протоієрей Валентин АСМУС, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці в Червоному селі, кандидат богослов'я:
Протоієрей Валентин Асмус
У завдання цієї щорічної конференції не входить давати якісь відповіді, рекомендації. Це місце для того, щоб ставити питання, обговорювати проблеми. Їх зіставлення з широко і глибоко опрацьованим історичним матеріалом дало нам можливість по-новому поглянути на ці проблеми. Думаю, конференція принесла користь, перш за все, вченим, богословам і пастирям. Коли буде видано збірник праць конференції, - а це станеться досить скоро, - ці матеріали стануть доступні всім, хто цікавиться богослов'ям. З них можна буде почерпнути багато цікавого, корисного. До речі, ця, п'ята за рахунком богословська конференція, була ближче попередніх до живої церковного життя, в ній найбільше зблизилися теорія і практика.
Для мене було важливим, що тут обговорюються не тільки церковні, а й суспільні проблеми і в той же час констатується недостатність пастирського впливу на рішення цих проблем. Дуже багато в цих гострих доповідях звучало як заклик до пастирів посилити їх діяльність в місіонерському напрямку, в катехизації, воцерковлення нашого суспільства, тому що в нашій країні формально більше 80% називають себе православними. Насправді більшість з них не воцерковлені і не розбираються в церковному вченні. Ми сподіваємося, що відповіді і рішення тих проблем, які тут прозвучали, будуть створюватися самої церковним життям, а також, ми сподіваємося, в якихось постановах священноначалія. За підсумками цієї конференції буде направлено лист в Священний Синод.
Яке практичне значення цієї конференції?Проблеми озвучені, але чи будуть рішення?
