По святих місцях: в монастирі на Рівненщині зцілюють жіночі хвороби і знімають кліпи біля вівтаря під бандури

1. АВТОР:
2. Орфографічна помилка в тексті:

24 лютого 2015 року, 18:17 Переглядів:

Коли мені сказали про те, що в Рівненській області є обитель на острові, відразу представилися фрагменти фільму "Острів", де замурзаний чернець-Мамонов 20 років переносить вугілля. Однак острів Свято-Миколаївського Городоцького монастиря (біля невеликого села Городок ) Виглядає інакше, ніж острів Мамонова. Обитель ця - жіноча. Ще в 1991 році черниці перепливали сюди на човнику, а тепер тут відбудовано гарний широкий міст. Сам острів невеликий, з парком і трьома храмами, оточений очеретами, біля яких плавають качки і лебеді, а під містком дзюрчить маленький водоспад. На острів з золотящіміся куполами ми в'їхали під дзвін, що кличе на службу. Черниці поспішали до храму, а нам назустріч вийшла ігуменя Михаїла зі словами: "Слава Богу! Ви вдома!"

СКІТ КИЇВСЬКОЇ ЛАВРИ. "У XVI столітті тут був скит Києво-Печерської лаври, в якому жили 188 ченців, тому зв'язок між нашим монастирем і преподобних Печерських відчувається і зараз, - каже настоятелька монастиря. - Адже святі Печерські досі клопочуть про нас. Якщо давно не буваєш в печерах Київської лаври, відчуття, що втрачаєш щось вкрай важливе для твоєї душі. Лаврський скит тут проіснував близько двох століть. З середини XVIII століття острів перейшов в руки багатих землевласників, які облаштовували його на свій смак. Останній землевласник, барон фон Штенгель, покинув ці місця в 1939 році. За радянських часів тут був туберкульозний санаторій, який в кінці 1980-х перевели в інше місце, а острів знову передали церкви. Все було жахливо запущено, вікон і дверей навіть не було в багатьох кімнатах - ми їх ковдрами закривали, щоб не замерзнути. А ночами в старих стінах ми чули тихе ангельський спів і починали ще старанніше молитися. Кілька років ми вручну очищали острів від сміття і виносили лікарняну мотлох. Зараз як згадаю - нас усього 37, але стільки ентузіазму і сил служити! У 1993-му на базі курсів відкрили духовне училище. Тепер в нашому монастирі 145 матінок. На острові - центр, а є ще філіали - скит праведної Анни з джерелом біля Почаївської лаври в селі Онишківці, подвір'я в Рівне , В Млинові та в Городнє (Волинської області) ".

Міст. Як перехід в світ віри.

СВЯТИНІ. Головна святиня Городоцького монастиря - Ікона Божої Матері Милосердною Козельщанської, яка знаходиться в храмі пророка Іллі. Подарована вона 2000 року Києво-Печерською лаврою. Перші чудеса Господь явив через неї ще в XIX столітті. Ікона перебувала в родині графа Капніста, в селі Козельщина Полтавської області. Щиро помолившись біля ікони, дочка графа Марія, у якої було оніміння рук і ніг, отримала зцілення. "Ікона допомагає тим, хто хоче відновити сім'ю і народити дітей, - кажуть черниці, підбиваючи мене до позолоченого кіота ікони. - А ще є переказ: по щирій молитві і з вірою протирати образ Богородиці, отримуючи в дар зцілення від жіночих захворювань. І зараз Матір Божа дарує милосердя тим, хто з вірою і молитвою просить про допомогу ".

Ікона дивовижна тим, що у Богородиці на ній опущені повіки. "Людство так часто грішить, що у Богоматері не вистачає сил дивитися на гріхи і беззаконня, - каже монахиня Зосима. - Тому, прикривши повіки, вона клопоче перед Христом. Чудеса біля намоленій ікони відбуваються кожен день. Але особливо нам запам'ятався випадок з вагітною жінкою з діагнозом "рак". Лікарі попередили, що є велика загроза і її життя, і життя її майбутньої дитини. Тоді жінка прийшла до нас, впала перед іконою на коліна і довго молилася. у неї таки народилася здорова синочок в день святителя Миколая, а сама жінка прож мулу ще рік, встигнувши вигодувати немовля. Її син Миколка ходить до нас до сих пір, вже закінчує школу ".

У новому храмі Різдва Христового, збудованому в 2003 році, є ще одна монастирська святиня - ікона святителя Миколи Чудотворця, дарунок монастирю однієї сім'ї за зцілення. Сім років тому з міста Барі в Італії, де зберігаються мощі святого Миколая, в обитель привезли частинку його чудотворних мощей.

І звичайно, як в кожному монастирі в Західній Україні, над Царськими вратами розташована ікона Почаївської Божої матері, яка під завершення Богослужіння опускається вниз на ременях.

Альтанка Петра Могили. З іконою Божої Матері "Семистрільна".

ЗАРАДИ МИРУ. У центрі обителі стоїть велика ікона Божої Матері "Семистрільна", на якій зображена Пресвята Богородиця з пронизуючими її серце 7 стрілами. Число 7 в Святому Письмі означає "повноту" чого-небудь. В даному випадку, сім стріл - алегорія біблійного пророцтва Симеона Діві Марії: "І Тобі меч душу прошиє самій", - означають повноту того горя, яке було перенесено нею в житті. Сенс ікони пояснює її друга назва - "Пом'якшення злих сердець". Матінки постійно прикрашають ікону квітами, моляться і підсвічують навіть вночі. Ікона подарована монастирю прихожанами і знаходиться в альтанці, де, за переказами, дуже любив відпочивати митрополит Петро Могила.

Перевчать та прокурорів. А ще всі мешканці острова вміють співати, грати, писати ікони і шити. Уже 22 роки тут відкрито духовне училище. "Зараз це особливі діти, їх небагато, але з мільйонної натовпу Господь обирає тих, хто зможе стати гідною лопатою в Його руках", - говорить черниця Зосима. Будівля училища поки невелика, але силами намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла тут будується великий корпус, де буде і училище, і гуртожиток з трапезної для студентів. В училищі навчають музичної грамоти, викладаються богослужбові предмети, є навіть сектознавство. "Регент повинен мати таку освіту, щоб зміг відповісти на будь-яке питання, навіть з приводу новостворених церков, - пояснює завуч, викладач теоретичних дисциплін матінка Нафанаїла. - Найчастіше тут вчаться сестри, які колись співали на криласі і знають церковнослов'янська. Є й вікові обмеження - до 25 років. Хоча буває всяке. у нас якось вчилася сестра, яка до цього була прокурором в Дніпропетровську. у 37 років вона кинула роботу і поступила до нас. Відучилася і пішла в монастир. Взагалі, нічого випадкового не буває. Одна сестер чка два роки надходила в семінарію в Сергіїв Посад, але не вийшло. Бачачи, що у неї почалася депресія, її духовний наставник взяв карту, подивився і каже: "А їдь-но ти в Україні, в Городок". Вона йому: "Як ж, батюшка ?! Я української мови не знаю! "" Ось і вивчиш, тим більше що служби щось ведуться церковнослов'янською ". Вона приїхала до нас, відучилася прекрасно, потім вийшла заміж за батюшку, стала матусею. У кожного своя дивовижна доля. Ми іноді так засмучуємося , коли щось не виходить. Але у Бога все на благо, тільки б ми Його слухали ".

Печерська зв'язок. Колись тут був скит Києво-Печерської лаври.

АНГЕЛИ І ШПАРГАЛКИ. "Я приїхала сюди разом з своїм духовним наставником, а коли ступила на цю землю, просто захотіла тут залишитися, - каже Олена Байрамова, яка колись працювала на телебаченні в Криму. - Спочатку була на слухняності, потім поступила на регентське. Здивувалася, що залишилися на землі такі місця, де немає людський жорстокості, суєти, нерозуміння. У духовному училищі навіть дівчинки-студентки зовсім інші, не такі, як на мирських факультетах. Тут за тебе помоляться, тебе вислухають, ніхто не підвищить голос. Іноді і слів не треба . Тільки молитва. Після а ннексіі Криму мама переїхала сюди, живе біля мене. Сама дивуюся, адже раніше ніколи не співала! Але кажуть, в духовному училищі Бог відкриває таланти, а в музичному училищі їх відкривають люди. Різниця - величезна. Тут не можна просто прочитати або вивчити. Потрібно, щоб Бог відкрив тобі це і впустив це знання в твоє серце. навіть щодо шпаргалок матінки так кажуть: "Ми можемо навіть вийти з класу, тільки знайте - поруч з вами стоять янголята та все записують. Поруч з вами стоїть ваша совість. Чи підете проти неї? "У світі я не замислювалася про труднощі і спокуси. А тут все інакше. Якщо кого образила, тут совість не дасть тобі спати, поки не змиришся і не попросиш у тієї людини вибачення. Інтернетом користуватися небажано, новини не дивлюся - адже сама знаю, що це просто чийсь погляд на ситуацію, і не завжди правильний. на все - промисел Божий ".

Пленер. Азам вчать миряни.

ЯК В автошколі. "На швейному відділенні у нас вісім машин, вчимо шити церковний одяг, - розповідає ігуменя Михаїла. - Спочатку освоюємо ножну машинку" Зінгер ", де від натискання педалі можна змінювати швидкість, і тільки потім - електричну. Це як в автошколі - вивчився на машині з механічною коробкою передач, здав на права - можна пересідати на "автомат". А якщо відразу на автоматі вчитися, механіку ніколи не освоїти. А в житті всяке буває ". Перший іспит - зшити косиночку, а випускний - повне облачення.

НА РІВНЕНСЬКОМУ ПОДВІР'Я грає на бандурі У ВІВТАРЯ І ЗНІМАЮТЬ КЛІПИ НА СВОЇ ПІСНІ

14 років тому на місці Свято-Георгіївського подвір'я в Рівному стояв покинутий ангар військової частини. Терміни приведення його в кондицію були стислі - владика хотів відкрити подвір'я до дня святого Георгія, до якого була всього тиждень. Сестри, як воїни Христові, не ремствували, і за тиждень ангар очистили від сміття і пофарбували. Тепер це - центральне подвір'я, де у вихідні і свята служить владика Варфоломій (архієпископ Рівненський і Острозький). "Нам вже місця не вистачає, у сестер стільки бажання служити, - каже матушка Михайла. - Я ж сестрам даю можливість вчитися і в монастирі. Впевнена - людина розкриває себе, коли стає вільним. Даси сестрам свободу: вони і співають, і малюють, і бісером вишивають, і грають на славу Божу ". Тільки тут ви можете почути псалми і співи сестринського хору під акомпанемент скрипки і бандур біля вівтаря. А ще черниці самі пишуть пісні і навіть записали кілька відеокліпів. Найулюбленішу в монастирі пісню "Це Україна моя" молода черниця Лія придумала вночі. "Перед новою піснею обов'язково починаються спокуси. Щось не складається - значить, скоро буде пісня, - каже вона. - Так і з цією піснею. Довго я мучилася, але щось Господь нічого не посилав, а якось вночі пісня полилася сама собою. Я тільки встигала записувати! Потім матінка благословила - і навіть кліп записали ".

У монастирі Лія 12 років: "У 16 прийшло усвідомлення - не буде у мене своїх діток. Я засмутилася, потім подумала - візьму з дитбудинку. Тепер у мене недільна школа та 30 вихованців - цілий дитсадок. У виборі мене підтримав брат:" Монастир - не найстрашніше у житті. Роби, як вважаєш за потрібне ". Батьки і здалися".

Ноу-хау у вівтаря. Черницям дали свободу для творчості.

ПОДВІР'Я У Млинові: "В АРМІЇ ГОВОРЯТЬ" Є! ", А В МОНАСТИРІ -" Благослови "

"Коли Священний синод благословив відкривати Свято-Вознесенське подвір'я в Млинові Рівненської області, я плакала, - зізнається ігуменя Михаїла. - Адже це вже третє! Я не уявляла, як можна його відкрити. Але що робити? Адже у нас - як в армії. тільки в армії кажуть: "Є!", а у нас: "Благословіть".

Храм в Млинові. Привидів не бачили, але весь будинок окропили.

У Млинові монастирю держава передала зруйновану районну лікарню без вікон, без дверей. "Ні електрики, ні води, нічого, - каже матушка Михайла. - Приїхали, а місцеві запитують мене:" Що, матінка, приїхали і будете тут жити? ". І дивляться так, з надією. Кажу:" Будемо "." Уже з сьогоднішнього дня? "." Так ", - кажу, зітхнувши, а сама дзвоню сестричкам і прошу:" Привезіть дві розкладачки і дві ковдри, ми залишаємося ". Так і залишилися. Нам дуже допомагає владика Павло (намісник Києво-Печерської лаври) , дай йому Бог здоров'я! Він у нас і учитель , І тішить, і помічник. Так відразу про подвір'ї в Млинові та сказав: "Це моя батьківщина, в цій лікарні мене мама народила, тому допоможу, матінка". Без його допомоги нічого б не вийшло з Млинова. Сказав, до осені у всій лікарні вікна будуть стояти - таки восени всі вікна і двері поставили. Далі каже: "Матінка, будемо храм будувати". "З чого, владиченька?" - "Бог вирівняє". Усіма будівлями і робочими владика Павло керує особисто.

Так з 2003 року і відкрилося Млинівське Свято-Вознесенське подвір'я. "Спочатку тут було всього п'ять сестер разом з матінкою, - каже монахиня Ерміонія. - Спали всі в одній кімнаті. Тепер тут живе 20 сестер. Городяни теж допомагали чим могли. Хто меблі яку приносив, хто будматеріали, хто їжу - ми всьому раді" .

Новий собор в 3500 кв метрів.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "По святих місцях: в монастирі на Рівненщині зцілюють жіночі хвороби і знімають кліпи біля вівтаря під бандури". інші монастирі України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Анастасія Білоусова

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ