Трохи більше століття назад не бозна-який письменник Брем Стокер придумав одного з найяскравіших героїв сучасної культури. Можливо, для реклами Румунії ірландець зробив більше, ніж вся країна за сто років. Тепер світ вважає, що Трансільванія - батьківщина вампірів. «Навколо світу» проїхав по «містичним» місцях
Передбачувана могила Цепеша - прообразу головного літературного вампіра - в монастирі Снагов завжди доглянута. Фото: BERTHOLD STEINBIBER / LIFE / VOSTOCK
У темній-темній кімнаті стоїть чорний-чорний труну ... Піднімається кришка і з гуркотом падає на підлогу. Під звуки токати і фуги ре мінор Баха з труни встає мрець із закривавленими іклами. Поруч, на колу, видаючи моторошні стогони, корчиться мученик ...
Пам'ятка мандрівникові
Румунія. Місця слави Дракули
ВІДСТАНЬ від Москви до Бухареста ~ 1500 км (від 2 годин 30 хвилин в польоті)
ЧАС відстає від московського на 2 години взимку, на годину влітку
ВІЗА національна, оформляється в посольстві, також можливий в'їзд по «шенгену»
ВАЛЮТА румунський лей (1 RON ~ 11,12 руб.)
Таку картину за 15 леїв (близько 170 рублів) можна спостерігати в «кімнаті страху» біля підніжжя середньовічного замку Бран в Румунії. Вампір в труні механічний, зате «мученик» справжній: 20-річний студент Клаудіу часто підробляє, «сидячи на колу»: «Ця робота мене забавляє. Діти, звичайно, лякаються, але люди платять гроші за те, щоб подивитися фільм жахів з вампіром. Однак цей образ не має нічого спільного зі справжнім Дракулою - нашим великим правителем, сильною та справедливою ».
РУМУНІЯ: Епоха невинності
До кінця XX століття більшість румунських громадян не розуміли, чого шукають в їх країні туристи із Заходу. Місцеві жителі навіть не чули ні про Брема Стокера, ні про готичному романі, перекладеному на 30 мов. «Дракула» за часів Чаушеску в Румунії був заборонений.
А в Західній Європі і Америці популярність книги росла разом з кількістю екранізацій. Кіноглядачі ставали читачами, і навпаки. «Носферату» Фрідріха Мурнау в 1922-м, «Дракула» Тода Браунінга в 1931-м: крім зловісного персонажа публіка відкривала для себе його «батьківщину» - Трансільванію, притон вампірів. До теми доклали руку і Роман Поланський, і Вернер Херцог, і чимало інших великих і не дуже режисерів.
ЧИТАЛЬНА ЗАЛА
Брем Стокер. З роману «Дракула»
«У мене була довга розмова з графом. Я поставив йому кілька запитань, що стосуються Трансільванії ... Він з таким пожвавленням говорив про події, про народи і, особливо, про битви, ніби сам був присутній всюди. Він це пояснює тим, що для боярина честь його батьківщини, дому й роду - його особиста честь, що їх перемоги - його слава, їх доля - його доля ...
- Ми - секлери *, маємо право пишатися, тому що в наших жилах тече кров багатьох хоробрих племен, які билися як леви за перевагу в світі ... Коли прапори волохів і мадярів схилилися перед півмісяцем, хто ж, як не один з моїх предків, переправився через Дунай і розбив турок на їх же землі? То був справжній Дракула! .. Чого варті селяни без ватажка, куди поведе війна, чи не спрямована розумом і доблесної рукою? А коли після битви при Мохаче ми скинули австро-угорське ярмо, то вождями виявилися знову-таки ми, Дракули, так як наш вільний дух не переносить ніяких утисків! ..
Дракули - серце, що б'ється в грудях секлери, їх мозок і меч - можуть похвалитися такою старовиною роду, на яку запліснявілі Габсбурги і Романови ніколи не зможуть і претендувати ... »
* Секлери - мадярське плем'я, що живе в східних і північно-східних областях Трансільванії.
Обкладинка роману Стокера видання 1901 роки (Вестмінстер)
А в 1990-х в історії країни сталося кілька важливих подій. У 1989-му впав режим Чаушеску. Через рік вперше перевели на румунський роман Стокера, і прості румуни дізналися, про яке вампіра кажуть заїжджі іноземці. Ще через рік, в 1991-му, за ініціативою колишнього члена міністерства культури Миколу Падурару було створено «Трансильванское суспільство Дракули» - культурно-просвітницька організація. Історики, письменники, фольклористи та просто романтики почали розробку туристичних маршрутів «по слідах Дракули», що з'єднували літературного героя і його прототип - Влада III Дракулу на прізвисько Цепеш.
Коли на світові екрани в 1992 році вийшов блокбастер Копполи, Румунія вже була морально готова продавати нові для себе міфи. Всі, хто міг заробити на Дракулу, стали активно цим займатися. А голлівудський кінематограф продовжував лити потоки нової крові на жорна Трансільванії. Тема вампірів всіх мастей настільки міцно зв'язалася в масовій свідомості з Румунією, що не має вже ніякого відношення до Дракули сага «Сутінки», згідно зі статистикою, збільшила приплив туристів в країну в півтора рази. Що ж до «Трансильванського суспільства Дракули», то після смерті Падурару в 2009 році воно виродилося в туристичне агентство, що спеціалізується на кіче, а Дракула став найбільш ходовим товаром місцевої туріндустрії.
Лайкою: РЕЗИДЕНЦІЯ БЕЗ РЕЗИДЕНТА
Замок Бран був побудований в кінці XIV століття на кордоні Трансільванії та Валахії. Фото: SHUTTERSTOCK
Мальовничий середньовічний замок Бран «продається» як «замок Дракули». Кожен день його відвідують сотні туристів, періодично там проводяться весільні церемонії - за оренду молодята платять до 18 000 євро. Парадокс, але цей замок ніякого відношення до Дракули не має - ні до реального, ні до кінематографічного, ні навіть до літературної. Як сказав директор однієї з місцевих туристичних компаній Віктор Сербан, «замок Бран, який був до приходу комуністів резиденцією дочки королеви Марії, за часів Чаушеску був оголошений гніздом кровопивців-імперіалістів». До слова сказати, в 2006 році замок був повернутий законному спадкоємцю - онукові Марії Домініку Габсбурга, а в 2009-му став першим приватним музеєм в країні.
БІОГРАФІЯ
Влад III Дракула
Господар Валахії (князівства на півдні сучасної Румунії) у 1448, 1456-1462 і 1 476 роках. Народився в Сигишоаре, в Трансільванії, в 1431 році. Прізвище Дракула (від рум. Dracul - «дракон») успадкував від батька, Влада II, господаря Волощини і лицаря ордена Дракона.
Роки з 1 444-го по 1448-й провів в Туреччині в якості заручника - на підтвердження вірності його батька турецькому султану, під чиїм впливом перебувала Волощина. В 1446 році в Тирговіште угорцями були вбиті батько і старший брат Влада.
У 1448 році з загоном турків Дракула повернувся в Волощину і жорстоко помстився вбивцям. Велику частину часу з 1 449 по 1456 рік провів у вигнанні в Молдавії.
У 1456 році знову став волоським князем. Борючись за незалежність Валахії від турків, Влад III відмовився платити їм данину. Відомо, що рівень злочинності в роки його правління був нульовим. Але за шість років (1456-1462) населення Валахії скоротилося на 20%. Дракула прославився жорстокими методами покарань - саджав на кіл, здирав шкіру, ховав живцем, засліплювало, оскоплялі і т. Д. Правда, багато легенд про його жорстокості не достовірні.
У 1462 році розбив 100-тисячний османську армію. Здобувши кілька перемог, він відправився в Угорщину до союзників по медичну допомогу, але був звинувачений у зраді і кинутий у в'язницю, де провів 12 років. У 1475 році його звільнили, і Дракула знову брав участь в походах проти турків.
У листопаді 1476 року знову обраний князем Валахії, а всього через місяць убитий.
Прізвисько Цепеш (Колосажатель) Влад Дракула отримав вже після смерті.
У рідному домі Цепеша в Сигишоаре встановлено його бюст. Фото: BERTHOLD STEINHILBER / LAIF / VOSTOCK
Назвати замок зловісним можна, лише володіючи гіпертрофованої фантазією. Навколо і біля нього все влаштовано на потребу туристам - і «кімната страху», і кафе зі столами у вигляді трун, і 5D -кінотеатр з жахами, і, нарешті, величезний ринок вампірських сувенірів на площі: «відрубані» руки, пластикові ікла, футболки з моторошними принтами, попільнички-черепа, ляльки-відьми, сервізи з синцями. Втім, тут же можна купити автентичні (не китайські) маски з грубої шкіри і мочала, що відсилають до персонажам румунського фольклору - стрігоі, Моро і іншим відьмака. Продавці з задоволенням підіграють покупцям, надягаючи «жахливі» личини і видаючи пронизливі крики. Один з них, Флорін Лой, сказав мені: «У нас, румунів, стільки своїх страшилок і казкових кровососів, що Голлівуду на три століття вистачить!»
Проте Румунії свого фольклору, схоже, не вистачає. І замок Бран не єдиний об'єкт у списку турів «по слідах Дракули», популярність якого інспірована чужорідними вигадками.
Бистриці: Байки зі склепу
Фортечні мури з гарматами, стара дзвіниця, середньовічні будинки - місто Бистриця, «має власне поштове відділення», був згаданий Стокером в романі, як і готель «Золота корона» (Coroana de Aur), її рекомендував невдалому Джонатану Харкер сам граф Дракула. Ніякої готелю «Золота корона» в Бистриці XIX століття не було. А сьогодні є. Три зірки, нічого нагадує про кровососів, ціни прийнятні.
У склепі Castel Dracula Hotel можна полежати в труні вампіра. Фото: HEINRICH VOLKEL / OSTKREUZ / AOP
Недалеко від Бистриця, в селищі Пятра Финтинеле, варто Castel Dracula Hotel, стилізований під середньовічний замок. Олександр Місьюга, служив директором Управління з туризму округу Бистриця-Несеуд, схоже, зумів прочитати «Дракулу» в оригіналі набагато раніше співвітчизників і реалізував ідею створення «брендового» готелю ще в 1983 році. За легендою (в Румунії все швидко обростає легендами!), Місьюга скористався благодушним настроєм генсека після вдало проведеної ведмежою полювання і рясного обіду.
Готель знаходиться на висоті 1116 метрів над рівнем моря. Коли я туди приїхала, на гори Биргеулуй спускався вечірній туман. Біля входу в готель виявився бюст Брема Стокера, поставлений в 2006 році. Як привітального напою мені запропонували криваво-червоний коктейль з передбачуваним назвою - «Дракула». Фортеця у нього була значна ...
Як і належить всякому поважає себе замку, готель оснащений башточками і вузькими сходами. Біля ресепшена двері, на ній оголошення: «Візит в склеп Дракули. Не рекомендований страждають серцевими захворюваннями і схильним до панічних атак ».
З запаленою свічкою і виданої гідом зв'язкою часнику я разом з іншими цікавими відважно спустилася вниз. Перед входом в «склеп» свічка «несподівано» згасла, і в темряві пролунали страхітливі звуки - вовче виття, уханье сови і зловісний регіт. З що стояв в темному приміщенні труни піднявся лиходій з стирчать іклами і почав лякати входять. Після того як гості слухняно злякалися, їм випала нагода самим полежати в труні і сфотографуватися. Світло спалахів осявав настінний розпис - криваві сцени з життя Дракули.
Гід Олександра Лазареску потім розповіла, що роль вампіра зазвичай виконує хтось із персоналу готелю. «На хеллоуин сюди з'їжджаються іноземці, вбираються в маски і костюми, а перед входом в готель запалюють високий багаття».
БУХАРЕСТ: ЯВИЩЕ ГЕРОЯ
У столиці, на відміну від провінції, Дракулу зображує професійний актор. На вулиці Незалежності (Splaiul Independentei), в будівлі середньовічної темниці, розташований ресторан-клуб «Граф Дракула» (Count Dracula Club), відкритий в 1995 році. Усередині кілька стилізованих залів: «мисливський», «бібліотека», «алхімічна лабораторія» ... Найцікавіше місце - «колодязь»: морок, вогкість, забризкані «кров'ю» стіни, воскові голови на палях, криваво-червоні скатертини на кованих столах . У стандартному меню - «курка на колу» (кілька шматків тушки на тризубі, зі стручками червоного перцю), а по вівторках і п'ятницях в програмі - Дракула. Ставний, сивий, в білому шарфі, ніби щойно зійшов зі сторінок готичного роману, він з'являється під наводить жах саундтрек. «Ласкаво просимо в мій будинок!» - гучно вигукує він по-англійськи на манер героя Стокера, а потім довго розповідає свою історію, періодично лягаючи в труну. У залі чути сміх англомовних відвідувачів, з апетитом поглинають національні страви. Актор намагається на совість. Під кінець він традиційно вибирає симпатичну дівчину, щоб подарувати їй «поцілунок вампіра». Після чого ефектно вимовляє «I'll come back» і зникає в дверному отворі ...
Фото: Samuel Zuder / LAIF / VOSTOCK
Надлишок вампірських шоу не скасовує, проте, факту існування реального героя. Румуни впевнені, що їх столицю заснував Дракула - прототип всесвітньо відомого вампіра. Перша згадка про фортецю Бухарест знайдено в його документах від 1459 року. Волоський князь Влад III Дракула на прізвисько Цепеш - свого роду «румунське все». У тамтешньому Інтернеті сьогодні гуляє демотиватор із серії «Пробудження національної самосвідомості». Його показав мені Віктор Радулеску, журналіст, продюсер телеканалу Money Channel. На зображенні поруч з історичним портретом Влада Цепеша розміщений текст: «Господар, в нашій країні хаос, який посилюється. Нас щодня грабують, щогодини обманюють. Повертайся якомога швидше, ти потрібен нам. Румунський народ ». Віктор пояснив, що для його простих співгромадян Влад III Цепеш - і збирач земель румунських, і найвизначніший державний діяч, і невтомний борець з інтервентами ... Загалом, особистість швидше позитивна, ніж негативна. Так, був суворий, але справедливий. А жорстокість - наслідок тодішніх звичаїв і тривалого турецького полону. Часи були такі ... Радулеску вважає: «Коли суспільство потребувало образ мудрого і справедливого правителя, в історії обов'язково знайдеться відповідна фігура. Таким національним героєм для нас став Влад Цепеш: незважаючи на доведену жорстокість, його все-таки прозвали Справедливим ».
Сігішоарі: ПЕРШІ СЛІДИ
У цьому будинку в Сигишоаре в 1431 році народився майбутній Влад III Дракула. Фото: CORBIS / AOP
Що потрібно зробити в Румунії
Натисніть для збільшення
ПОБАЧИТИ середньовічний замок Поєнарі в Трансільванських Альпах, одну з резиденцій Влада Цепеша.
Натисніть для збільшення
З'ЇСТИ чорбу з квасолі і червоної цибулі в хлібній буханці (17,5 лея) або гуляш з яловичини (34 лея) в ресторані Casa Vlad Drakul в Сигишоаре.
Натисніть для збільшення
ВИПИТИ національної фруктової горілки цуйки (від 6 леїв за 50 мл в будь-якому барі і ресторані).
ЖИТИ в невеликому Апартотель SS Residence Unirii в історичному центрі Бухареста, поруч з головними визначними пам'ятками і магазинами (від 40 євро за двомісний номер).
Натисніть для збільшення
Переміщатися в Бухаресті на метро (4 лея за дві поїздки), трамваї, автобусі і тролейбусі (1,3 лея за поїздку).
Натисніть для збільшення
КУПИТИ в подарунок пляшку червоного вина «Дракула» з вампіром на етикетці в дерев'яному футлярі-труні (від 45 леїв в магазинах), для себе - сорочку з вишитим вручну червоно-чорним орнаментом (300 леїв на ринку в Брані).
Фото: SHUTTERSTOCK (X3), DIOMEDIA
Під час подорожі по Румунії складається враження, що місць, пов'язаних з цим Дракулою, все-таки більше, ніж вампірських. Перше таке місце - місто Сігішоара, заснований в XII столітті і зберіг середньовічний вигляд. Недалеко від центральної площі стоїть будинок, де в 1431 році народився Влад Цепеш. На першому поверсі - ресторан Casa Vlad Draсul, «Будинок Влада Дракули». На стіні будівлі висить пам'ятна дошка: «У цьому будинку з 1431 по 1435 рік жив правитель Валахії Влад Дракул, син Мірчі Старого». Прізвисько Дракул ( «дракон») отримав ще Влад II, батько героя румунського народу, а згаданий на табличці Мірча Старий - його дід.
У самому будинку стоїть бюст Цепеша, на стіні - масштабна фреска з портретом. Правитель Валахії був навіть дуже гарний собою - величезні очі, орлиний ніс, розкішні кучері і пишні вуса. Правда, вираз вузького особи видає деяку нервозність ...
Дивно, але при всій повазі місцевих до реального Дракулу навіть його батьківщина не обходиться без вампірських атракціонів. Увечері мене чекало подання у воріт фортеці: з часником, факелами, рядженими волкодлаками і макабричних танцями ...
Дванадцять років тому в Сигишоаре ледь не побудували тематичний «Парк Дракули». Тодішній міністр Румунії по туризму за явив, що «ігнорувати поширений у всьому світі міф - просто абсурд». Але в 2004 році новообрана влада відмовилася від реалізації цього проекту, почувши протести місцевих жителів.
Тирговіште І Поєнарь: ДВІ ФОРТЕЦІ
До міста Тирговіште, що в 80 кілометрах від Бухареста, дістатися виявилося непросто. Віджилий своє століття рейсовий автобус тягнувся по розбитій дорозі більше трьох з половиною годин. Але не побачити справжній резиденції Дракули було б недоглядом. Правитель Валахії вибрав це місто не випадково. Тут був заритий живим в землю його старший брат Мірча. Тому, приїхавши в Тирговіште, Влад III насамперед наказав посадити на палю всіх, хто був винен у смерті брата.
Згідно анонімному документу 1463 року Влад III любив снідати на місці страти (німецька гравюра кінця XV століття). Фото: CORBIS / AOP
Дивлячись на вежу Кінд, побудовану за часів Дракули, легко уявити, як господар спостерігав з неї за стражданнями казнімий: посаджені ним за особливою технологією на кол мучилися до 4-5 днів. Примітно, що Дракула в турецькому полоні не тільки на навчався садити людей на кол, але і взяв в звичку митися в турецькій лазні. Площа банних руїн трохи менше площі самого замку. І навіть на цих руїнах «пробирає» набагато більше, ніж в витовченому тисячами туристів Бран.
Але якщо вже який замок і може претендувати на звання «замку Дракули», то це Поєнарі (Cetatea Poenari) - від Тирговіште на автомобілі близько 130 кілометрів на північний захід. Після крутого повороту на гірському серпантині відкривається вид на стіни фортеці, над якими майорить румунський прапор. Карпати тут досягають висоти 2500 м.
Щоб піднятися до воріт замку, треба подолати 1480 сходинок. На шляху тебе зустрічають насаджені на палі манекени і акуратний «палачний цех» - шибениця, плаха і колодки для злочинців, які очікують страти. Фортеця тут спорудили ще в XIII столітті, але при Дракулу вона була істотно укріплена. За переказами, він пригнав сюди чимось прогнівити його бояр, щоб вони денно і нощно добудовували стратегічно важливий об'єкт. За ще однією легендою, в цьому замку Дракула втратив кохану дружину - вона кинулася з кріпосної стіни при підході турецького війська. Але є й інша версія: тиран-власник сам скинув її в прірву, щоб не дісталася туркам. І через таємний хід втік до Угорщини.
Снаги: КІНЕЦЬ ЖИТТЯ, ПОЧАТОК ЛЕГЕНДИ
Земне життя Дракули закінчилася в монастирі Снагов (по одній з популярних версій). Монастир знаходиться на острівці в центрі однойменного озера, розташованого приблизно в 35 кілометрах від Бухареста. Від села Сіліштеа-Снаговулуй до острова веде пішохідний місток. Могила прототипу графа-вампіра виглядає скромно і гідно: невеликий портрет, два підсвічники з боків, біломармуровий бортик. Живі квіти у вазі і запалені свічки свідчать про те, що румуни шанують пам'ять деспота.
Згідно історичній хроніці, Влад Цепеш загинув в бою з турками, де противник (а за деякими версіями, ображений співвітчизник) відрубав йому голову. Голова ця була нібито доставлена турецькому султану в законсервованому вигляді (зануреної в мед). А тіло то чи поховали в монастирі соратники, то чи розірвали на шматки вороги.
Але ось що цікаво: там, де сьогодні горять поминальні свічки, на початку 1930-х були проведені археологічні дослідження, які показали, що в похованні людських кісток немає. А ось кінські присутні.
Правда, поруч археологи виявили ще одну могилу, в якій була похована якась високопоставлена особа. Але ... разом з головою. Так чи інакше, сьогодні нікому не відомо, де похований господар Дракула. Однак і після смерті він залишається патріотом, який сприяє казну держави і під своїм ім'ям, і під маскою літературної тезки.
Матеріал опублікованій в Журналі «Навколо світу» № 5, травень 2014
Коли прапори волохів і мадярів схилилися перед півмісяцем, хто ж, як не один з моїх предків, переправився через Дунай і розбив турок на їх же землі?Чого варті селяни без ватажка, куди поведе війна, чи не спрямована розумом і доблесної рукою?
