Сьогодні обговорюємо питання, часто виникає у наших клієнтів (громадян України), в разі ведення ними міжнародної господарської діяльності.
Будь-яка господарська діяльність передбачає наявність рахунку, інвестиції за кордон, володіння корпоративними правами, отримання дивідендів від цієї діяльності.
Отже, за вихідні дані приймемо той факт, що фізична особа є податковим резидентом України і володіє іноземною компанією, яка була зареєстрована без ліцензії НБУ. Відповідно, іноземна компанія має рахунок в іноземному банку. Нехай у цієї фізичної особи є особистий рахунок за межами України, який був відкритий також без ліцензії НБУ. Фізична особа розподіляє дивіденди з рахунку іноземної компанії на свій особистий рахунок в кінці звітного періоду.
питання:
- Чи може бути фізична особа притягнута до відповідальності за відсутності ліцензії НБУ (якщо може, то як цього уникнути)?
- чи зобов'язане фізична особа декларувати доходи, одержувані на особистий рахунок за межами України і платити податок з цих доходів (якщо так, то за якою ставкою)?
- яка відповідальність може наступити за несплату податків?
1. Щодо ліцензій НБУ для інвестування за кордон і відкритті валютних рахунків за кордоном.
Найбільш часто наші клієнти побоюються відповідальності за порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі - Декрет КМУ): http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-93
В період с 2 грудня 1992 року по 20 травня 1993 року Кабінет Міністрів України був тимчасово наділений повноваженнями видавати нормативно-правові акти, які мають юридичну силу закону. Одним з прийнятих в цей період актів є розглянутий нами декрет. На практиці це означає, що вносити в нього зміни або скасувати його дію має право тільки Верховна Рада України, а всі підзаконні нормативні акти повинні відповідати цим декретом.
Стаття 5 Декрету КМУ містить перелік операцій, які вимагають обов'язкового отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Найбільшої уваги заслуговують два підпункти цієї статті, які передбачають обов'язкове отримання індивідуальної ліцензії НБУ в наступних випадках:
- для розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України (підпункт "д" пункту 4 статті 5);
- для інвестицій за кордон, у тому числі, шляхом придбання цінних паперів (підпункт «е» пункту 4 статті 5).
За відсутність ліцензії стаття 16 Декрету КМУ передбачає штраф на всю суму операції, зробленої без відповідної ліцензії:
- якщо фізична або юридична особа розмістило на валютному рахунку за межами України суму, еквівалентну 5 млн. Грн, то штраф складе 5 млн. Грн;
- якщо фізична або юридична особа здійснила інвестиції за кордон, в тому числі, шляхом придбання цінних паперів на суму, еквівалентну 1 млн грн., То штраф становитиме 1 млн. Грн.
Нехай Вас не лякає висока сума штрафу. Не варто забувати про валютної лібералізації.
Постановою Правління НБУ від 23 лютого 2017 року № 14 було внесено зміни в два ключових підзаконні акти, що регулюють порядок застосування Декрету КМУ:
- Інструкцію про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.03.1999 № 122;
- Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 № 485.
Відтепер «розміщенням» валютних цінностей на рахунку фізичної особи є їх переклад з України. Якщо фізична особа відкриє рахунок за межами України і перерахує туди гроші не з території України, то ніяка ліцензія не потрібна:
Посилання на першоджерело: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0259-99
Що стосується ліцензій на інвестування за кордон (в тому числі, шляхом покупки корпоративних прав або внесення коштів до статутного капіталу компанії), то тепер отримання такої ліцензії не потрібно, якщо гроші для цієї операції перераховуються не з банківського рахунку, відкритого на території України:
Посилання на першоджерело: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1413-04
2. Володіння компанією-нерезидентом.
Фізична особа не порушує чинне законодавство України тільки тим, що є бенефіціаром нерезидентної компанії. Розглянемо ситуацію більш детально і з посиланнями на законодавство.
Для розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України ліцензія НБУ потрібна тільки фізичним і юридичним особам, що є резидентами України (наприклад, Шотландське партнерство, як і будь-яка інша іноземна компанія, не є резидентом України - для відкриття валютних рахунків за межами України іноземним компаніям не потрібно отримувати дозвіл в Україні).
Набуття статусу бенефіціара іноземної компанії не є «придбанням цінних паперів».
Спробуємо розібратися з тим, як правовідносини між бенефіціаром і номінальними власниками сприймаються судами в Україні. Зробимо це на прикладі ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 14 лютого 2017 року справі № 826/7238/16 (касаційне провадження № К / 800/22730/16): http://reyestr.court.gov.ua/Review/64890397
Як бачимо, судова практика визнає, що при набутті статусу бенефіціара Ви не одержуєте юридичного права власності на акції компанії, які на підставі трастової декларації належать «довірчого керуючого». Відповідно, Ви не купуєте ніяких цінних паперів, коли стаєте бенефіціаром іноземної компанії.
Дефініція поняття «траст» була взята судом з Положенні про порядок надання даних про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.05.2015 № 328 ( http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0328500-15 ).
Аналогічна дефініція міститься також в Положенні про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженому постановою Правління НБУ від 17.08.2017 № 80 ( http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0080500-17 ). Це дає підстави стверджувати про те, що в Україні сформувалося офіційне тлумачення поняття «траст».
Навіть за старим законодавством бути бенефіціаром можна було цілком законно. Проблеми могли виникнути при прямому володінні іноземною компанією, яка не була отримана в подарунок. Але з 2017 року валютна лібералізації ще більш пом'якшила вимоги законодавства і в даному питанні.
Що стосується ліцензій на інвестування за кордон (в тому числі, шляхом покупки корпоративних прав або внесення коштів до статутного капіталу компанії), то тепер отримання такої ліцензії не потрібно, якщо гроші для цієї операції перераховуються не з банківського рахунку, відкритого на території України (навіть якщо Ви реєструєте або купуєте компанію з прямим володінням). Природно, що при реєстрації свого бізнесу в будь-якій країні світу, резиденти України не перераховують за кордон гроші з банківського рахунку, відкритого на території України.
Посилання на першоджерело: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1413-04
3. Про оподаткування дивідендів і відповідальності за ухилення від сплати податків.
Фізичні особи, які є податковими резидентами України зобов'язані декларувати свій загальносвітовий дохід і платити з нього податки. Ставка податку на дивіденди отримані від компанії-нерезидента становить в Україні 9,5%. З детальним роз'ясненням УКРІНФОРМ України Ви можете ознайомитися за посиланням:
http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/318386.html
Можливі наслідки ухилення від сплати податків: штраф від 85 грн. до 170 грн. + Штраф на 25% від суми несплачених податків + обов'язок сплатити всі несплачені податки в повному обсязі + кримінальна відповідальність в разі, якщо сума несплачених податків перевищує 800 000 долл .:
- якщо сума несплачених податків від 800 000 грн. до 2 399 999 грн., то кримінальна відповідальність буде у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 грн. до 34 000 грн. + Офіційна судимість;
- якщо сума несплачених податків від 2 400 000 грн. до 3 999 999 грн., то кримінальна відповідальність буде у вигляді штрафу в розмірі від 34 000 грн. до 68 000 грн. + Офіційна судимість;
- якщо сума несплачених податків становить від 4 000 000 грн., То кримінальна відповідальність буде у вигляді штрафу в розмірі від 255 000 грн. до 425 000+ конфіскація всього майна (яка не звільняє від сплати штрафу) + офіційна судимість.
Юридичні підстави:
Штраф від 85 грн. до 170 грн. передбачений статтею 163 * 1 Кодексу про адміністративні правопорушення України: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print
Штраф на 25% від суми несплачених податків передбачений пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (при повторному ухиленні - штраф 50% замість 25%): http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/print
Кримінальна відповідальність передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print
Таким чином, якщо передбачається, що громадянин України отримує дивіденди, то він зобов'язаний заявити про це в декларації про валютні цінності, яка здається щорічно до 10 травня за минулий рік і заплатити з цієї суми податок 9,5%. Кримінальна відповідальність за несплату податків в даному випадку починається з суми дивідендів (округленої), отриманої резидентом України, в розмірі 323 800 доларів США.
4. Прогнози на майбутнє. Що буде після прийняття закону про КІК?
Ситуація може кардинально змінитися в разі прийняття закону про контрольованих іноземних компаніях. Відповідний законопроект був розроблений ще в 2016 році, але за цей час навіть не був розглянутий Верховною Радою в першому читанні. З презентацією на цю тему можна ознайомитися тут:
http://eimg.pravda.com/files/0/1/Koncepcija_vprovadzhennja_osnovnyh_rekomendacij_BEPSv_Ukraini.pdf
На Міжнародному податковому форумі 2017 Києві ( http://pravo.ua/events.php?id=50 ) Андрій Журжій, який обіймає посаду першого заступника голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України заявив, що за його прогнозами цей склад Верховної Ради не проголосує за прийняття закону про КІК до кінця своєї каденції і відповідний закон може бути прийнятий вже новим складом Верховної Ради не раніше 2019 року.
Залишайтеся з нами і читайте тільки якісну аналітику.
Ка відповідальність може наступити за несплату податків?
Що буде після прийняття закону про КІК?
Php?
