Процес підвищення безпеки АЕС є безперервним - Ю.Недашковський на міжнародній конференції «Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля»

Основними факторами аварії на Чорнобильській станції були недоліки в конструкції реактора РБМК, низька якість регламенту експлуатації в частині забезпечення безпеки, неефективність регулювання і нагляду за безпекою в ядерній енергетиці, помилки персоналу. З огляду на це, після Чорнобиля особлива увага приділялася саме проектним основам, зокрема, застосування консервативного підходу з максимальним використанням властивостей внутрішньої самозахищеності реакторної установки.

Про це йшлося в доповіді президента Асоціації "Український ядерний форум" і президента НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашковського на Міжнародній конференції «Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля». Починаючи публікувати матеріали Конференції, пропонуємо вашій увазі доповідь Юрія Недашковського і презентації всіх учасників конференції. (Слідкуйте за оновленням інформації)

Шановні учасники конференції!

26 квітня виповнюється 30 років з дня масштабної катастрофи, яка сталася на Чорнобильській АЕС. У грудні 2003 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем ​​пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

У сучасному світі чорнобильська катастрофа є найбільшою в історії атомної енергетики: вона стала наймасштабнішою як за величиною викиду радіоактивних речовин за межі атомної станції та кількості жертв, так і за розміром психологічних і економічних збитків, які були завдані економіці України і сусідніх держав.

Уроки аварії на АЕС Три-Майл-Айленд

До Чорнобильської аварії найбільшою аварією в історії світової енергетики вважалася аварія, яка сталася на атомній станції Три-Майл-Айленд у березні 1979 року в США. Під час цієї аварії була серйозно пошкоджена активна зона, близько половини активної зони було розплавлене. Вона до цих пір вважається найбільш важкою ядерною аварією в США, хоча, згідно з офіційними даними, в результаті аварії не було жертв, ніхто не постраждав, кількість радіоактивних речовин, що потрапили в навколишнє середовище, оцінюється як незначний.

Основними причинами аварії на Три-Майл-Айленд були помилки операторів, які погіршили ситуацію з відмовою систем безпеки ядерної установки. Після аварії на всіх АЕС США були внесені зміни в систему підготовки операторів. Якщо до цього основна увага приділялася вмінню оператора аналізувати ситуацію і визначати причини виниклих проблем, то після аварії підготовка була зосереджена на виконанні оператором заздалегідь визначених технологічних процедур. Були розроблені і впроваджені симптомно-орієнтовані інструкції. Також були розроблені аварійні плани реагування, які передбачали швидке оповіщення населення і ЗМІ.

Уроки Чорнобильської аварії

Тепер про уроки Чорнобильської аварії.

Відповідно до Звіту МАГАТЕ INSAG-7 основними факторами аварії на Чорнобильській станції були недоліки в конструкції реактора РБМК, низька якість регламенту експлуатації в частині забезпечення безпеки, неефективність регулювання і нагляду за безпекою в ядерній енергетиці, помилки персоналу.

З огляду на це, після Чорнобиля особлива увага приділялася саме проектним основам, зокрема, застосування консервативного підходу з максимальним використанням властивостей внутрішньої самозахищеності реакторної установки.

У звіті МАГАТЕ INSAG-1, випущеному в 1986 році, присвяченому причин і наслідків аварії в Чорнобилі, вперше з'явився термін «культура безпеки», який зараз є основним в ядерній енергетиці.

Головні уроки

Одним з головних уроків аварій на Трі-Майл-Айленд і Чорнобильській АЕС стала усвідомлена необхідність проведення таких заходів:

- готовність до аварійного реагування навіть для малоймовірних подій;

- виявлення небезпечних умов, які можуть призвести до аварій, розробка та виконання необхідних заходів щодо їх попередження;

- забезпечення захисту працівників аварійних служб на майданчику АЕС;

- розробка критеріїв і положення для оперативної оцінки умов на АЕС і радіаційної обстановки за межами майданчика з метою прийняття рішень щодо евакуації населення, переселення, обмежень щодо харчових продуктів та інших контрзаходів;

- оперативне реагування на занепокоєння населення та ЗМІ.

Вплив аварій на АЕС на розвиток ядерної енергетики

Аварії на АЕС Три-Майл-Айленд і Чорнобильській, безумовно, крім безпосередніх наслідків, серйозно позначилися на всій ядерній енергетиці в цілому. У зв'язку зі специфікою виробництва електроенергії на атомній електростанції кожна аварія привертає велику увагу громадськості і призводить до значного психологічного впливу на населення, особливо, якщо вона пов'язана із забрудненням навколишнього середовища. Сумний досвід показує, що після кожної масштабної ядерної катастрофи світове співтовариство починає переглядати своє ставлення до місця і ролі ядерної енергетики в загальній енергетичній стратегії. По-перше, для того, щоб врахувати отриманий досвід. По-друге, ядерні аварії мають значний негативний вплив на розвиток атомної енергетики як в певній країні, так і в усьому світі.

Так, аварія на Три-Майл-Айленд викликала широкий резонанс в суспільстві, в результаті чого в США почалася широкомасштабна антиядерна кампанія, в результаті якої було прийнято рішення про поступової відмови від будівництва нових енергоблоків. З 125 об'єктів атомної енергетики, які будувалися на момент аварії, 50 було законсервовано, незважаючи на високий рівень готовності деяких з них.

З огляду на це, світова ядерна енергетика з 80-х років минулого століття практично не розвивалася до початку нульових, коли в ряді країн Європи були прийняті рішення про продовження розвитку ядерної енергії. Наприклад, в Швейцарії таке рішення було прийнято на референдумі в травні 2003 року.

В Україні мораторій на будівництво нових АЕС був оголошений Верховною Радою України від 3 серпня 1990 року, а знятий він був в 1993 році.

Аварія на АЕС «Фукусіма-Даїчі»

Світовий «ядерний ренесанс» був тимчасово призупинений аварією на АЕС «Фукусіма-Даїчі», яка відбулася в березні 2011 року. Навіть одна з найбільш технологічно розвинених країн світу Японія не змогла попередити цю аварію. Вона сталася в результаті непередбаченого впливу сильних землетрусів і викликаних ними цунамі, які вивели з ладу системи електроживлення і охолодження реактора, що в свою чергу призвело до розплавлення активної зони реакторів.

Згідно з висновками японської парламентської комісії причинами аварії стали неготовність до землетрусів і цунамі навіть на нормативному рівні, а також невдалі дії по ліквідації аварії персоналом АЕС, власником АЕС і урядом Японії. Стандартний проект ядерної установки недостатньо враховував специфіку місця розташування АЕС.

Уроки аварії на АЕС «Фукусіма-Даїчі»

Після аварії на АЕС «Фукусіма-Даїчі» МАГАТЕ і європейські регулятори радикально переглянули вимоги до проектування безпечних АЕС. Для нових та існуючих АЕС значно розширився перелік вихідних подій, які слід враховувати в проекті ядерної установки, встановлені значні запаси безпеки, які повинні бути передбачені при проектуванні АЕС.

В Україні для діючих АЕС відразу після аварії на АЕС «Фукусіма-Даїчі» за рекомендаціями Ради Європейського Союзу була проведена позачергова комплексна переоцінка безпеки всіх енергоблоків АЕС (так звані «стрес-тести»). За результатами цієї роботи були розроблені і включені в діючу КЗПБ додаткові заходи щодо попередження аварій, аналогічних «фукусімской». Статус цієї програми був підвищений в той час до урядового постановою КМУ. Програма діє до 2020 року. Метою програми є доведення рівня всіх енергоблоків українських АЕС до оновлених міжнародних стандартів з безпеки.

Україна, як і інші країни, впроваджує «постфукусімскіе» заходи, спрямовані на відновлення аварійного електроживлення систем безпеки (це мобільні дизель-генератори) і забезпечення аварійного охолодження активної зони (це мобільні насосні установки). Також особливу увагу приділено заходам по попередженню можливих вибухів водню, забезпечення цілісності контаймента, розробці симптомно-орієнтованих інструкцій по управлінню важкими аваріями та інші. Ці заходи вже виконані на енергоблоках «малої серії» ВВЕР-1000 / В-302, 338, виконуються на інших енергоблоках АЕС.

Аварія на АЕС «Фукусіма-Даїчі» стала новим викликом для людства. Втім, вона істотно не вплинула на позиції держав щодо розвитку ядерних програм.

Ті країни (наприклад - Німеччина), які ще до Фукусіми заявляли про наміри поступового згортання атомної енергетики - після Фукусіми прискорили це згортання. Разом з тим, такі Європейські країни, як Франція, Великобританія, Чехія не відмовляються від розвитку атомної енергетики. У країнах Азії (Китай і Індія) взагалі спостерігається справжній бум - одночасно споруджуються десятки енергоблоків. Навіть в США, в 2012 році (вперше з 1978) була видана ліцензія на спорудження нової АЕС.

Зараз в світі в експлуатації знаходиться 444 реактора, зводиться 64 ядерних реактора.

Заходи щодо підвищення безпеки АЕС після аварій

Після аварій на Трі-Майл-Айленд і Чорнобилі фахівці з усього світу були змушені переглянути проблему безпеки атомних електростанцій і задуматися над необхідністю міжнародного співробітництва з метою підвищення безпеки АЕС.

Після Чорнобиля в 90-х роках минулого століття МАГАТЕ виконало програму допомоги країнам Центральної та Східної Європи і країн колишнього Радянського Союзу в оцінці безпеки атомних реакторів радянських проектів. У відповідних звітах МАГАТЕ з рекомендаціями (так званих «зелених книгах») були визначені основні проблеми безпеки, пріоритети в області підвищення безпеки і виконаний аналіз повноти та адекватності програм з підвищення безпеки.

Для здійснення міжнародного співробітництва в галузі безпеки операторами АЕС всього світу в 1989 році була створена Всесвітня Асоціація операторів АЕС (скорочено - ВАО АЕС). Мета і місія цієї організації - максимально підвищувати безпеку та надійність АЕС у всьому світі.

ВАО АЕС об'єднує зусилля операторів атомних електростанцій і виконує свої завдання шляхом взаємної підтримки, добровільного обміну інформацією та використанням позитивного досвіду експлуатації АЕС.

ДП «НАЕК« Енергоатом »стало членом ВАО АЕС. З тих пір систематично на українських АЕС проводяться партнерські перевірки безпеки їх експлуатації та впроваджується передовий світовий досвід.

Членство Компанії в ВАО АЕС надає можливість бути учасником програм:

- обміну інформацією про досвід експлуатації;

- партнерських перевірок;

- професійного і технічного розвитку;

- технічної підтримки та обміну досвідом, зокрема, шляхом проведення місій;

- технічної перевірки на АЕС України та участі в місіях АЕС інших країн.

Така співпраця дає можливість використовувати досвід експлуатації всіх АЕС світу і підвищувати безпеку АЕС.

Україна також є країною-учасницею Конвенції про ядерну безпеку. Конвенція про ядерну безпеку була прийнята у Відні 17 червня 1994 року і ратифікована Україною в грудні 1997 року. Її учасниками є понад 70 країн. Метою Конвенції є досягнення та підтримання високого рівня ядерної безпеки в усьому світі. Конвенцією про ядерну безпеку встановлений безумовний пріоритет ядерної безпеки при використанні ядерної енергії над іншими цілями. Для підтвердження дотримання положень Конвенції Україна, так само як і інші країни-учасниці, кожні 3 роки надає Національна доповідь для розгляду на засіданнях МАГАТЕ. Доповіді України, як правило, отримують позитивні відгуки країн-учасниць Конвенції.

На виконання положень Конвенції про ядерну безпеку в Україні створено незалежний регулюючий орган.

У лютому 1995 року був прийнятий Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», який є основним в ядерному законодавстві України і встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього середовища над усіма іншими факторами;

У жовтні 1996 року було створено експлуатує організацію ДП «НАЕК« Енергоатом », яка впроваджує єдину технічну політику в області безпеки і несе відповідальність за безпеку всіх АЕС.

Міжнародна технічна допомога

Після здобуття Україною статусу незалежної держави міжнародним співтовариством було прийнято рішення про надання Україні міжнародної технічної допомоги, в тому числі, в області підвищення безпеки атомних електростанцій.

Найбільш вагомими програмами міжнародної технічної допомоги є Міжнародна програма з ядерної безпеки, що фінансується урядом США, Програма TACIS (по 2006 рік), і, починаючи з 2007 року - програма "Інструмент співробітництва в галузі ядерної безпеки" (INSC), що фінансуються Європейським Союзом.

Крім того, надавалася цільова допомога урядів Німеччини, Франції, Великобританії, Чехії, Швеції, спрямована на підвищення безпеки АЕС України.

Міжнародна програма з ядерної безпеки США

Міжнародна програма з ядерної безпеки США (МПЯБ) виконувалася в Україні з 1993 по 2006 роки (за винятком проекту "Кваліфікація ядерного палива для АЕС України", який виконувався до червня 2015 року).

Виконано 74 проекти на суму близько 300 млн дол США.

Найбільш вагомий внесок МПЯБ США внесла за такими проектами:

- диверсифікація джерел ядерного палива для атомних електростанцій України;

- розробка і поставка повномасштабних тренажерів для всіх енергоблоків АЕС України;

- оцінка безпеки АЕС - виконання імовірнісного аналізу безпеки першого рівня;

- поставка обладнання для систем важливих для безпеки (системи представлення параметрів безпеки, інформаційно-обчислювальна система верхнього рівня і інші);

- підвищення фізичного захисту;

- розробка симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій.

Програма ТACIS / INSC

Допомога в рамках програми TACIS почалася в 1992 році і завершена Програмою дій 2006 року (фактично виконання програми TACIS завершено в грудні 2015 року, після виконання проекту зі створення Комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів на ЗАЕС).

Всього в рамках програми TACIS виконано 160 проектів на суму близько 213 млн євро.

Найбільш значущі проекти програми TACIS:

- Модернізація електрообладнання СУЗ і АКНП на енергоблоці №1 ХАЕС;

- Створення комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів на ЗАЕС і РАЕС;

- Заміна інформаційно-обчислювальної системи на блоках 1,2 РАЕС;

- Переробка рідких радіоактивних відходів на ХАЕС і РАЕС;

- Заміна теплоізоляції першого контуру енергоблоку №3 ЮУАЕС.

Серед проектів програми INSC слід зазначити великомасштабний проект по створенню Національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу НАЕК "Енергоатом" на базі Запорізької АЕС.

Підвищення безпеки українських АЕС після Чорнобиля

Після Чорнобильської катастрофи в Україні були розроблені і виконувалися програми підвищення безпеки для діючих енергоблоків АЕС. У них увійшли заходи щодо приведення енергоблоків до нових норм, правил і стандартів з безпеки, рекомендацій «Зелених книг» МАГАТЕ щодо підвищення безпеки атомних реакторів радянських проектів. У міру набуття досвіду експлуатації, виконання аналізів безпеки, отримання додаткових рекомендацій МАГАТЕ, ці програми доповнювалися окремими заходами.

Після ратифікації Україною Конвенції про ядерну безпеку підвищення безпеки відбувалося за програмами, затвердженими на державному рівні.

Довідка:

З початку 80-х років були розроблені і виконувалися на галузевому рівні наступні основні програми підвищення безпеки:

1. «Зведені заходи з підвищення безпеки діючих енергоблоків з реакторами ВВЕР і РБМК» СМ-88 і СМ-90.

2. «Програма підвищення безпеки АЕС з реакторними установками ВВЕР-1000, 440», 1994 г.

3. «Звід заходів з підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС України з реакторами типу ВВЕР-1000 (320)», 1999 р

4. «Програма пріоритетних заходів щодо підвищення безпеки енергоблоків АЕС України», 1999 р

Після ратифікації Україною Конвенції про ядерну безпеку діяли і виконувалися затверджені на урядовому рівні програми:

- 2002-2005 рр. «Комплексна програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків АЕС України;

- 2004-2009 рр. "Програма модернізації та підвищення безпеки енергоблоків №2 ХАЕС і №4 РАЕС« після пуску »;

- 2006-2010 рр. «Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій».

Зараз виконується затверджена Урядом Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС. Її реалізація почалася в 2011 році, ще до трагічних подій на японській АЕС «Фукусіма-Даїчі».

Безпека українських АЕС

Безпека українських АЕС після Чорнобиля була підтверджена позитивними висновками безпрецедентною комплексної перевірки безпеки. Шість років тому в нашій країні вперше в світі в рамках спільного проекту Україна-ЄС-МАГАТЕ проведена унікальна за масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх українських енергоблоків. На кожному з 15-ти діючих енергоблоків проведена оцінка стану безпеки на основі самооцінки та незалежної перевірки.

Довідка:

Незалежна перевірка проводилася експертами МАГATЕ за напрямками:

- проектна безпека;

- експлуатаційна безпека;

- поводження з РАВ та зняття з експлуатації.

Експерти МАГАТЕ і ЄС встановили практично повну відповідність всіх енергоблоків українських АЕС вимогам МАГАТЕ з ядерної безпеки, які існували в той час.

Відповідність міжнародним стандартам з безпеки, які були значно підвищені після Фукусіми, буде досягнуто після реалізації всіх «постфукусімскіх» заходів в рамках діючої програми підвищення безпеки та Національного плану дій за результатами «стрес-тестів». Це було підтверджено результатами партнерської перевірки результатів «стрес-тестів» для українських АЕС, затверджених Секретаріатом ENSREG в квітні 2012 року.

Довідка:

ENSREG - група європейських регуляторів з ядерної безпеки

Підвищення безпеки українських АЕС

Сьогодні в роботі чотирьох українських атомних електростанцій забезпечення безпеки і постійне підвищення її рівня має найвищий пріоритет.

Діюча програма з підвищення безпеки діючих АЕС містить всі заходи, необхідні для запобігання аварій, які сталися на АЕС Три-Майл-Айленд, Чорнобиль, Фукусіма-Даїчі. В даний час обсяг зазначених заходів чітко визначено, узгоджений з регулюючим органом, відомі шляхи вирішення цих проблем, відомо, які технічні засоби необхідні для їх реалізації. Нам необхідно забезпечити лише належне виконання. Програма діє до 2020 року, основні «постфукусімскіе» заходи планується виконати до 2017 року. На сьогодні з +1275 запланованих до виконання заходів програми вже виконано майже 50%. Основний обсяг заходів з підвищення безпеки на енергоблоці виконується до прийняття рішення про продовження терміну його експлуатації.

Для нового будівництва необхідно врахувати нові вимоги МАГАТЕ і національного регулятора безпеки.

Підвищення безпеки українських АЕС - безперервний процес

Необхідно зауважити, що процес підвищення безпеки АЕС є безперервним. Постійно з'являється новий досвід експлуатації (в тому числі міжнародний), проводяться поглиблені дослідження безпеки, вводяться в дію нові нормативні документи, розвивається науково-технічна підтримка. Тому атомники всього світу, в тому числі і українські, ніколи не зупиняться на досягнутому і будуть забезпечувати рівень безпеки атомних електростанцій відповідно до нових впроваджуються стандартами.

Дякую за увагу!

Презентація до виступу Ю. Недашковського

Недашковського

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация