Прощай блакитний берет і ВДВ України!

1. 06/04/2018 Прощай блакитний берет і ВДВ України! В кінці жовтня 2017 го десантники України розпрощалися...
2. Особливості символіки і уніформи сучасних Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
3. З давніх часів
4. З сучасної історії
5. нові традиції
6. І, як завжди, мої коментарі з приводу цих подій

06/04/2018 Прощай блакитний берет і ВДВ України!

В кінці жовтня 2017 го десантники України розпрощалися з блакитним беретом, змінивши його на темно-бордовий. А5 квітня був прийнятий закон, який змінив назву роду військ, які називалися Високомобільні десантні війська, на Десантно-штурмові війська Збройних Сил України.

Десантно-штурмові війська (ДШВ) Збройних Сил України - це окремий рід військ Збройних Сил України, який призначений для вертикального охоплення супротивника і дій в його тилу.

Окремий рід військ - складова частина ВС, призначена для виконання властивих їм завдань.

Десантно-штурмові війська здатні швидко реагувати на різні загрози і виклики, виконувати завдання за призначенням в умовах, що характеризуються високою маневреністю і автономністю дій.

Основними завданнями ДШВ визначені:

порушення управління військами і роботи тилу противника;

заборона планомірного використання резервів противником;

боротьба з повітряними десантами і угрупованнями противника;

заняття і утримання важливих об'єктів (рубежів) з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання військ (сил) в певних операційних зонах (районах).

Крім основних завдань, ДШВ можуть брати участь в боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходи щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України і виконувати інші завдання, визначені законами України.

До складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України входять окремі повітряно-десантна, десантно-штурмові та аеромобільна бригади, військові частини (підрозділи) забезпечення.

Девіз, прапор і штандарт командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Особливості символіки і уніформи сучасних Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Беретній знак зображає купол парашута, як символ десантних підрозділів у всьому світі. Розкриті крила, як символ того, що десантні підрозділи - це удар з неба.

Більш того, крила - це Архистратиг Михаїл. У світі його вважають покровителем воїнів в загальному, і парашутистів - зокрема. Як у командувача Небесного воїнства, у Михайла є полум'яний меч, яким він випалює скверну священним вогнем. На емблемі - це меч з хвилястим лезом, спрямований вістрям до низу.

З давніх часів

Є чимало збережених козацьких прапорів, на яких зображений саме полум'яний меч Архістратига Михаїла. Він виконував роль покровителя Війська Запорозького низового і всієї України. Напрямок леза - символ удару з небес на землю і символ того, що десантників веде в бій їх покровитель.

З сучасної історії

Найбільш системно до формування десантних частин в ВС підійшла Великобританія. Перша десантна дивізія була сформована в складі королівських збройних сил в 1941 році.

У 1942 році вперше з'являється елемент одягу, який почне відрізняти десантників від всіх інших - командир 1-ї десантної дивізії генерал Фредерік Браунінг вводить в користування темно-бордовий бере.

У листопаді 1942 року, саме в цих беретах, британські десантники пройшли хрещення вогнем в першому бою. Повітряний десант країн Британської Співдружності, зокрема, Канади, отримав так само берети кольору «maroon». Саме в таких беретах десантники Великобританії, Канади, польських збройних сил на Заході і інших країн брали участь в, безпрецедентною за масштабами, операції з висадки в Нормандії в червні 1944 року.

Ще в 1943 році британські десантники офіційно надають честь носити темно-бордовий бере 509 парашутного батальйону армії США. З тих пір, поступово, темно-бордовий колір беретів десантних підрозділів став світовою традицією.

Зараз, 59 країн світу (там, де десантні підрозділи не є одночасно і силами спеціальних операції) використовують темно-бордовий бере. Зокрема, це 19 країн НАТО. У деяких країнах десантні підрозділи, які виконують роль спеціальних сил, використовують зелені берети.

7 країн світу використовують для своїх десантних підрозділів блакитний колір берета. Це Росія і країни колишнього СРСР: Таджикистан, Казахстан, Киргизія, Вірменія, Білорусь, Україна (до цього часу). Болгарія (єдиний виняток - країна не екс-СРСР) використовує блакитний берет для підрозділів спеціальних сил. Для решти світу, блакитний берет є символом міжнародних сил з підтримки миру, які створюються за рішенням Організації Об'єднаних Націй.

Оскільки, Великобританія першою в світі почала впроваджувати ідею повітряної піхоти ще під час Першої Світової Війни, стала країною, яка сформувала першу повноцінну бойову окрему десантну дивізію, з поваги до доблесті британських і американських десантників, які воювали в бордових беретах під час Другої Світової, армії світу визнають темно-бордовий колір (maroon), як міжнародний загальноприйнятий колір берета десантних підрозділів.

нові традиції

З поваги до доблесті українських десантників під час бойових дій, їм пропонується використовувати бере, як єдиний повсякденний і парадний головний убір. Від солдата і до генерала армії. Чи не кашкет, а бере кольору крові, пролитої в боях за державний суверенітет, територіальну цілісність і політичну волю України.

Командувач десантно-штурмовими військ ЗС України Михайло Забродський

21 листопада 2017 року президент підписав указ "Про встановлення в Україні Дня Десантно-штурмових військ Збройних Сил України", який буде відзначатися щорічно 21 листопада - в день Собору святого Архістратига Михаїла, який є небесним покровителем десантників.

Ну, що ж, прощай блакитний берет, «За ВДВ!» І 2-е серпня!

Це, звичайно, фотомонтаж, а ось, як все було насправді.

Парадна і повсякденна уніформа ДШВ ЗС України

Джерело: https://m.facebook.com/www.vdv.mil.gov.ua і http://www.vdv.mil.gov.ua/archives

І, як завжди, мої коментарі з приводу цих подій

1. "Назва" Десантно-штурмові війська "точніше відображає специфіку, сутність, принципи бойового застосування підрозділів, що відповідає стандартам держав-членів НАТО", - підкреслив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак.

З цього приводу, невеличкий екскурс в історію.

У вересні 1967 року в СРСР приймається рішення про формування абсолютно нових військових формувань для Радянської Армії - окремих повітряно-штурмових бригад (овшбр). На основі директиви ГШ від 22 травня 1968, починається формування перших повітряно-штурмових бригад в Далекосхідному і Забайкальському військових округах.

Тут же, слід трохи сказати і про термінологію. Радянським воїнам негоже користуватися термінами, створеними капіталістами, і на 1971 році були підібрані вітчизняні назви і термінологія: бригади і їх батальйони, а також, способи їх бойового застосування були перейменовані в десантно-штурмові. Таким чином, американські терміни «повітряно-штурмової» (air assault) і «аеромобільний» (airmobile) поступово перестали застосовуватися до радянських ДШЧ і стали згадуватися в офіційних документах тільки по відношенню до іноземних формуванням цього типу. До кінця 1971 року, всі були бригади переформовуються в десантно-штурмові зі змінами в організаційно-штатній структурі.

У зв'язку з тим, що ДШВ входили організаційно до складу Сухопутних Військ, спочатку, їх обмундирування, спорядження і норми постачання майже повністю відповідало таким в мотострілкових військах. Командування не захотіло звертати увагу на невідповідність ряду елементів загальновійськовий форми і спорядження десантної специфіці, не врахував воно і морального фактора. Загалом, до середини 1983, весь л / с ДШВ ходив у звичайній формі мотострільців.

Влiтку 1983 року було вирішено нормалізувати ситуацію і перевести ДШВ на норми постачання і форму ВДВ, що і було зроблено до весни наступного року, майже, повсюдно. І солдати і офіцери охоче наділи блакитні берети та тільники, швидко позбавляючись від обридлого і зневаженого «червоного кольору».

У 1989 році Генеральний штаб приймає рішення розформувати окремі десантно-штурмові батальйони загальновійськових і танкових армій, а окремі десантно-штурмові бригади окружного підпорядкування переформовуються в окремі повітряно-десантні бригади і передаються в підпорядкування командуючого ВДВ.

До закінчення 1991 року всі окремі десантно-штурмові батальйони (за винятком 901-го одшб) були розформовані. В цей же період, в зв'язку з розпадом СРСР, сильні зміни торкнулися всіх існуючих десантно-штурмових з'єднань. Частина бригад була передана Збройним силам України і Казахстану, а частина, була просто розформована.

Так, 39-я ОДШБр (до цього часу, вже іменована 224-м навчальним центром ВДВ), 58-я ОДШБр і 40-я ОДШБр були передані Україні, 35-я ОДШБр була виведена з Німеччини в Казахстан, де увійшла до складу збройних сил цієї республіки, 38-а бригада була передана Білорусії.

У 1992 році, коли тривав процес розпаду СРСР і розвитку власних Збройних Сил України, 40-я ОДШБр була переформована в 40-ю оамбр і передана до Командувачеві Одеського військового округу.

У 1999 році, згідно з директиви Генерального Штабу Збройних Сил України, 40-я окрема аеромобільна бригада була переформована в 79-й окремий аеромобільний полк.

У 2007 році полк експериментально з'єднали з полком армійської авіації в єдину 79-ю аеромобільну бригаду з безпосереднім підпорядкуванням Командуванню Сухопутних військ ЗС України.

З 1 листопада 1995 року 224-й Навчальний центр був переформований в 6-у окрему аеромобільну бригаду.

У грудні 1999 року бригада була переформована в 80-й окремий аеромобільний полк.

У листопаді 2013 року полк переформовано в 80-ту окрему аеромобільну бригаду.

Так, до чого цей екскурс в історію? А ось, до чого: з десантно-штурмових бригад колишнього Радянського Союзу, після його розпаду, формуються аеромобільні підрозділи ЗС України. Впоследсвіі, вони організовуються в Високомобільні десантні війська, які, в кінцевому підсумку, знову перейменовуються в Десантно-штурмові війська. Або, якщо, сказати по-іншому, Десантно-штурмові війська України, через 27 років, знову стають Десантно-штурмовими військами. Коло замкнулося, де логіка?

2. Не зрозуміло, чому автори з vdv.mil.gov.ua віддають пріоритет у створенні ВДВ і підготовці та проведенні повітряно-десантних операцій саме Великобританії. Хіба, першими були не СРСР і Німеччина?

3. Полум'яний меч Архістратига Михаїла на емблемі ДШВ виглядає круто, але, аж надто він нагадує середньовічний фламберг - зброя, яке в 15-му столітті було заборонено до використання католицькою церквою, як негуманне. Така форма клинка дозволяла наносити довго гояться рани, найчастіше, призводять до гангрени і болісної смерті.

Ніхто не заперечує право суверенної держави на позбавлення своїх ЗС від застарілих радянських символів і наступними, судячи з усього, будуть морпіхи України . Їх чорний радянський бере ніяк не відповідає віянням часу. Та й кокарда скопійована з емблеми грецьких командос.

Posted in Уніформа and tagged ВДВ України , блакитний берет , темно-бордовий бере