Андрій Клішас. Фото: ПГ / Юрій Паршінцев
Контроль за витратами звільнених чиновників і звернення в дохід держави їх майна, якщо законність його покупки не підтверджена - лише частина пропозицій президента Володимира Путіна , Які він вніс до Держдуми 31 березня. Наскільки ці заходи допоможуть подолати корупцію, які конституційно-правові аспекти цих поправок, "Парламентській газеті" пояснив голова Комітету Ради Федерації з конституційного законодавства і державного будівництва Андрій Клішас .
- Андрію Олександровичу, в Державну Думу внесено законопроекти, що передбачають поправки в 17 законів. Які істотні зміни, на ваш погляд, повинні відбутися в разі їх прийняття?
Запропоновані поправки свідчить про прийняття державою безпрецедентних заходів щодо запобігання і припинення корупційних діянь. З їх числа - можливість здійснення контролю за витратами звільнених посадових осіб, а також звернення в доход Російської Федерації як майна, законність коштів на придбання якого не підтверджена, так і грошової суми, еквівалентної його вартості.
Пропонується нова міра забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення - арешт майна юридичної особи. Потенційна загроза вилучення у посадової особи майна, набутого на незаконні доходи, виступає мірою превенції, оскільки, усвідомлюючи безглуздість такої покупки, корупційне поводження стає безперспективним.
Значущим є також встановлення підстав для звільнення від відповідальності юридичних осіб, які вчинили протиправні діяння, які сприяють виявленню та розкриттю корупційних діянь. На розгляді Державної Думи також знаходиться внесений Урядом законопроект про додаткові гарантії захисту фізичних осіб, котрі повідомили про корупційні правопорушення. Дані законодавчі заходи повинні сприяти розслідуванню корупційних діянь.
Крім цього, для виявлення посадових осіб, які не подали відомості, що підтверджують придбання майна на законні доходи, і вжиття заходів щодо них, пропонується законодавчо встановити чітку процедуру, права і обов'язки прокурора і посадової особи.
Також пропонується спростити порядок залучення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності в разі визнання ними факту вчинення правопорушення та встановити єдиний термін давності для застосування стягнень - не пізніше треё років з дня його вчинення.
- Чому, на ваш погляд, запропонована така деталізація процедур з протидії корупції в федеральному законі?
- Ці законодавчі заходи спрямовані на закріплення гарантій невідворотності покарання за корупційні діяння. Разом з тим поправки, що передбачають послідовний розвиток чинного регулювання, по суті містять обмеження майнових прав.
Можливість таких обмежень допускається тільки федеральним законом. Вилучення майна, що має незаконне походження, є правомірним втручанням держави в здійснення прав, оскільки переслідує законну мету - боротьбу з корупцією.
Визначаючи критерії допустимості обмежень, Конституційний Суд неодноразово вказував на те, що цілі таких обмежень повинні бути не тільки юридично, але й соціально виправдані, а самі обмеження - адекватні цим цілям і відповідати вимогам справедливості.
На виконання постанови Конституційного Суду (прим. Ред. Від 29 листопада 2016 року № 26-П) поправки передбачають особливості звернення стягнення на майно при виявленні незначної розбіжності розміру витрат, що виключає можливість невідповідного обмеження конституційних прав.
Врегулювання процедур щодо притягнення до відповідальності і деталізація повноважень всіх учасників, передбачені законопроектом, спрямовані, в тому числі, на забезпечення дотримання конституційних прав. З цією метою поправки також передбачають право оскарження юридичною особою прийнятого рішення. Накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банках, допускається тільки в разі відсутності у юридичної особи іншого майна.
Законопроекти містять необхідні гарантії для захисту від необгрунтованих обмежень прав.
- Які є конституційно-правові передумови для запровадження таких істотних вимог і обмежень?
- Законодавець, створюючи правові механізми, здатні охороняти від зловживань і криміналізації публічної влади, згідно з правовими позиціями Конституційного Суду, має право встановлювати підвищені вимоги до посадових осіб. Як випливає з даних позицій, держава має право і зобов'язана приймати всі необхідні для ефективної протидії корупції правові заходи, спрямовані на попередження незаконного збагачення осіб, які здійснюють публічні функції.
Дані обставини зумовлюють можливість встановлення не тільки обов'язки посадових осіб щодо декларування доходів, контролю за витратами, а й обов'язковість стягнення майна, законність коштів на придбання якого не підтверджена. Тим більше що така можливість узгоджується з визнаними на міжнародному рівні стандартами боротьби з корупцією.
Пропоновані поправки відповідають Конституції РФ і постановами Конституційного Суду.
Які істотні зміни, на ваш погляд, повинні відбутися в разі їх прийняття?Чому, на ваш погляд, запропонована така деталізація процедур з протидії корупції в федеральному законі?
Які є конституційно-правові передумови для запровадження таких істотних вимог і обмежень?
