При розробці банківського продукту, перед кожним фінансовою установою стоїть завдання створення зручних для клієнта умов обслуговування. При цьому, вираховуючи з нього комісію, банк не може перегнути палицю, інакше він втратить обуреного позичальника. Так надходить основна маса банків, але тільки не ПриватБанк. Він діє за другим варіантом - зробити так, щоб клієнт не помітив розмір вирахуваною з нього комісії.
Основне правило цього банку можна сформулювати так: «змусити клієнта користуватися нашим продуктом, і витягнути з нього все - до копійки».
Чого тільки варта його продумана комбінація навколо послуги «Скарбничка», яку в примусовому порядку видають разом із заробітною картою:
Знаючи про те, що ПриватБанк здебільшого орієнтований на роботу з фізичними особами, він розробляє всілякі способи «намертво приклеїти» до себе клієнта. А ідеальним варіантом можна назвати, коли роботодавець зобов'язує свого підлеглого оформити заробітну картку в цьому банку. Розробляючи пропозиції для юридичних осіб, ПриватБанк створює максимально зручні тарифи для власника бізнесу. Може бути не зовсім зручні для бухгалтера, вимушеного самостійно набирати проводки в клієнт-банку, але саме власнику бізнесу або підприємства умови створюються найвигідніші. Тому, укласти договір на обслуговування заробітного проекту через ПриватБанк - вельми привабливу пропозицію. Керівнику тільки варто підписати договір, як фахівці Приватбанку "б'ють на сполох», щоб колектив підприємства в терміновому порядку з'явився в банк для отримання картки.
Ось тут починається найцікавіше. Справа в тому, що менеджерам цього банку платять зарплату тільки за збільшення виданих карт. А значить, прийшовши до відділення для відкриття заробітної карти, клієнт отримує в «навантаження» ще пачку абсолютно не потрібного йому пластика. Це і накопичувальна, і кредитна, і пенсійна (якщо ви пенсіонер). Знаючи, що банки не мають права вішати на клієнта абсолютно непотрібний договір, і постійно вислуховуючи від клієнтів обурення з цього приводу, ні у кого ще не вийшло піти з ПриватБанку без зайвої картки.
Нав'язавши накопичувальну карту «Скарбничка», менеджер банку створює автоматичну проводку перерахування невеликої частини грошових коштів з заробітної карти на «Скарбничку». На обурення клієнтів зазвичай відповідають так, щоб склалося враження, що банк піклується про клієнта: «Ви все одно відразу всіх грошей не знімаєте, а так Вам ще й відсотки нараховуватимуться».
«Дійсно, вигідно, нехай банк мені платить» - стандартне мислення людини.
Але з огляду на мінімальний розмір нарахувань розуміємо, що банк платить копійки, які не йдуть ні в яке порівняння з наслідками, які очікували цього клієнта.
Звільнившись з даного підприємства, людина приходить в ПриватБанк і просить закрити всі карти, видані йому даним банком. Але отримує відмову під приводом - все одно все безкоштовно і може бути, вони вам ще знадобляться. Далі, на рахунок заробітної карти перестають надходити кошти, а програмне забезпечення має команду, (припустимо) 15 числа кожного місяця перераховувати затверджену клієнтом суму на карту «Скарбничка». Якщо не скасувати таку команду в банківською програмою (а її без прохання клієнта ніхто не має право скасувати), то такі перерахування будуть щомісяця збільшувати кошти на рахунку «Скарбнички», і відповідно мінусувати нульовий рахунок заробітної карти, на якій постійно збільшуватиметься несанкціонована заборгованість.
Перед вами класична схема виникнення заборгованості з нічого. Клієнт, не порушивши умов користування заробітної картою (варто зазначити, що карта була кредитна) обзавівся заборгованістю, яку, безумовно, можна погасити за рахунок перерахування коштів з рахунку «Скарбнички», але:
- на цей борг нараховується пеня і накладається штрафна санкція, які списати неможливо, а можна тільки погасити шляхом внесення особистих коштів;
- якщо з клієнтом не пов'язаної протягом 60 днів або він не мав можливості з'явиться в банк для з'ясування обставин (відрядження, лікування), то така особистість потрапляє в чорний список кредитних історій, і не буде мати можливості оформлення кредиту в інших банках.
Варто повернутися до початку статті і нагадати вам, що саме ПриватБанк нав'язав клієнту зайву карту. Клієнт не горів бажанням створити примусову щомісячну проводку на перерахування коштів. А може бути, ще й був проти такого дії, тільки ось відмовити не зміг.
Висновок. Клієнт, звільняючись з роботи і виявивши мягкохарактерность, в банку не закривши всі рахунки, отримує за свою люб'язність - штраф, пеню і негативну кредитну історію. Намагаючись донести до вас важливість закриття рахунків після закінчення обслуговування в банку, прошу не звертати уваги на вмовляння менеджерів банку, а до останнього наполягати на обов'язковому закритті рахунку. Не варто вірити словам співробітника, мовляв: «рахунок закритий, можете бути спокійні» - вимагайте довідку про закриття рахунків, відповідно до встановлених законом вимог. Детальніше про це - у статті "ПРИВАТБАНК. Довідка про закриття кредиту. "
Продовження теми ...
