«Радгосп» Vegas ім. Грудінін

Особисті статки кандидата в президенти від КПРФ оцінюється приблизно в мільярд доларів

Світ наживи був в крокової доступності. Безпосередньо від центральної садиби радгоспу імені Леніна до торгово-розважального центру «Вегас», судячи з публічної кадастровій карті, лише якихось 400 метрів. Але зразково-показове «радянське господарство» відділялося високою металевою решіткою від міні-образу Лас-Вегаса - столиці грального бізнесу, фіналів конкурсів краси і церемоній вручення порно-«Оскара». Тому дорога життя робила круті зигзаги і довгі паралелі, так що доводилося пиляти півтора кілометра навколо паркану. Ось і дійшов - прекрасно, а по-французьки Charmante - так називається бутик нижньої білизни в ТЦ «Вегас».

До речі, lasvegas перекладається з іспанської мови як «родючі долини». Дзеркально вірно було і зворотне: родючу землю підмосковного радгоспу імені Леніна перевели у власність «Вегаса». Коли це відбулося? Відповідь: коли Павло Грудінін ідейно «перевзувся». Коли з звичайного директора радгоспу він перетворився в бізнесмена під личиною червоного олігарха. Але це анітрохи не завадило йому стати кандидатом в Президенти Росії від Компартії РФ, яка начебто повинна непохитно стояти на захисті інтересів рядового трудівника, знедоленого олігархами, в тому числі і червоними.

Радгосп імені Леніна і торговий центр «Вегас» на кадастровій карті

«РОДЮЧА ДОЛИНА»

До сих пір ходили нічим не підтверджені чутки, що Павло Грудінін в 1996-му нібито продав радгоспну «родючу долину» площею 5,6 гектара, що розкинулася на перетині Каширського шосе і 24-го кілометра МКАД. Продав нібито власнику компанії «Крокус» Арас Агаларова, віце-президенту Всеросійського азербайджанського конгресу, і нібито за низькою ціною в мільйон доларів. (У 2017 році Агаларов зайняв 51-е місце в рейтингу Forbes «200 найбагатших бізнесменів Росії».)

Тепер редакція газети «Совершенно секретно» має в своєму розпорядженні виписками з Єдиного державного реєстру нерухомості, які вперше показують об'єктивну картину досконалої скандальної угоди. Отже, новим приватним власником радгоспної lasvegas офіційно числиться АТ «Кротекс». Ця компанія була утворена в липні 1996 року, і, судячи за адресою реєстрації - «Московська обл., Ленінський р-н, с / п« Радгосп імені Леніна », -« Кротекс »створювався спеціально під майбутню передачу / продаж радгоспних земель. Єдиний засновник «Кротекса» - АТ «Крокус», президентом якого і також єдиним засновником, за даними електронного довідника «Контур. Фокус », є Арас Агаларов.

Відповідно до виписки з Держреєстру, датою державної реєстрації права власності на цю землю вважається 2 жовтня 2014 року. Кадастрова вартість цих золотих 5,6 гектара становить 287,19 мільйона рублів. Якщо вважати за валютним курсом на вересень 2014 го, вийде близько 800 тисяч доларів, що повністю підтверджує чутки. Таким чином, вартість однієї сотки в lasvegas становила всього-на-всього близько 1500 доларів.

Виписка з держреєстру на продану землю радгоспу імені Леніна

І відразу виникає ряд питань. По-перше, в яких фінансових відносинах складалися Грудінін і Агаларов починаючи з літа 1996-го і до осені 2014 го, коли частина радгоспної землі офіційно перейшла у власність структур азербайджанського олігарха? По-друге, як можна було продавати сотку по півтори штуки «зелених», якщо, за оцінками експертів з нерухомості, вартість сотки на МКАД становила не менше 100 тисяч доларів ?!

Далі, з графи «Категорія земель», дізнаємося, що «родюча долина» виведена зі складу сільськогосподарських угідь, і читаємо, для чого вона призначена зараз: «Землі промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку, радіомовлення, телебачення, інформатики, для забезпечення космічної діяльності, оборони, безпеки ... »Що ж, список перерахованих цілей ідеологічно бездоганний, і кандидат в президенти країни від КПРФ цілком міг обрати куди більш гідне застосування радгоспної землі, ніж цей« кому золота »під назвою« Вегас », котори , За висловом класика соцреалізму, «кличе:« Іди сюди! »І виманює:« Віддай твої гроші! .. »Люди йдуть на його поклик, купують непотрібну їм дрянь і дивляться на видовища, отупляють їх» (Максим Горький, «Місто жовтого диявола »).

Сім'я Грудінін: мати Ірина Ігорівна, молодший син Антон, батько Павло Миколайович

ПАРТНЕРИ MR. GRUDININ & MR. AGALAROV

Щоб відповісти на перше питання про грошово-ділові зв'язки Mr. Grudinin & Mr. Agalarov, що тривали, за нашими підрахунками, близько 18 (!) Років, довелося зіставити відомості електронної бази даних «Контур. Фокус », сторінки синів Грудінін в соціальних мережах і супутникову фотозйомку. Отже, першою будівлею Агаларова, зведеної на радгоспної землі, був гіпермаркет «Твій дім». На офіційній інтернет-сторінці «Твого дому» вказується, що гіпермаркет на 24-му кілометрі МКАД був відкритий 18 лютого 1998 го, дефолтного року. Однак величезна Т-образне будівля гіпермаркету з'являється на супутникових і топографічних картах тільки в 2001 році.

У 2002 році 20-річний син Грудінін Артем влаштовується на роботу в ТК «Твій дім» (АТ «Кротекс»), згідно з його сторінці в соцмережі «Однокласники». Тоді, треба відзначити, він навчався на очному відділенні другого курсу Російського університету дружби народів (РУДН), і робота на капіталіста, вичавлювати всі життєві соки, очевидно, не заважала навчанню в престижному вузі. У 2006-му Артем благополучно закінчує університет, а через рік, у 2007-му, звільняється з ТК «Твій дім» і починає працювати в якомусь ТОВ «СП Бізнес Кар».

Випадково чи ні, але в тому ж 2007 році на світ з'являється фірма «Каширський Молл», зареєстрована, як і «Кротекс», в с / п «Радгосп імені Леніна». Її засновниками, як вказує «Контур. Фокус », значаться АТ« Крокус інтернешнл »і ... ЗАТ« Радгосп імені Леніна ». «Крокус» і «Радгосп» легально ділили прибуток від торгівлі і розваг сім років, аж до оформлення прав власності на земельну ділянку. І тільки в 2014-му ЗАТ «Радгосп імені Леніна» виходить зі складу засновників, і одноосібним власником «Каширського Молла» стає Агаларов.

Деяку плутанину вносять відомості, які Артем надав у 2009 році в Центральну виборчу комісію (ЦВК), коли балотувався в депутати сільського поселення Розвилка. Місцем своєї роботи він вказав ЗАТ «Каширський Молл», а посада - заступник начальника відділу оренди. Втім, якщо згадати, що в 2009-му земля, мабуть, ще не була продана, то новим місцем роботи сина Грудінін дивуватися не варто. А в 2013 році, коли Артем балотувався від КПРФ вже на пост глави Развілковского поселення, родом свого заняття він вже вказав «індивідуальний підприємець».

Старший син Артем Грудінін

Таким чином, за інформацією газети «Совершенно секретно», з 2002-го по 2007-й Грудінін міг бути пов'язаний з Агаларова через свого старшого сина Артема. А з 2007-го по 2014-й Грудінін ділив з Агаларова прибуток на партнерській основі, що отримується від діяльності компанії «Каширський Молл». Так що, починаючи зі створення АТ «Кротекс» в 1996 році, вигода Грудінін полягала не тільки - і не стільки! - в продажу радгоспної землі, але в тому числі від грошових коштів, які сплачуються АТ «Кротекс» за оренду приміщень. Тим більше фінансові успіхи одного тільки «Каширського Молла» були непорівнянні з показниками радгоспу імені Леніна. Так, за бухгалтерськими даними на кінець 2015 року, чистий прибуток і виторг «Вегаса» втричі перевищувала радгоспні!

Тому відрадно нагадати, що з 2002 року Павло Грудінін входить в число 1000 кращих менеджерів Росії, а радгосп імені Леніна значиться серед 300 кращих сільгосппідприємств країни. Роком раніше директор радгоспу був удостоєний звання «Заслужений працівник сільського господарства Російської Федерації». А ще в 2005 році Павло Грудінін виграв конкурс «Менеджер року - 2005» в номінації «сільське господарство».

Незабаром на радгоспних угіддях відкрилися дилерські центри «Ніссан», «Тойота» та «Лексус». І вже молодший син Грудінін Антон, також закінчив РУДН, працював, як він зазначає на своїй сторінці в Facebook, адміністратором в цих ТЦ «Вегас» і «Тойота Центр Каширський». У серпні 2016- го радгосп імені Леніна продав шведської компанії IKEA ще один з ділянок своїх угідь. За словами директора радгоспу, проданий ділянка належала фірмі «TT Девелопмент», «контрольованої радгоспом». За оцінкою експерта, ділянка може коштувати від 500 до 750 мільйонів рублів залежно від готовності, комунікацій та інших факторів. Додамо, що в число засновників «TT Девелопмент» входять сам Павло Грудінін і його син Антон. І тим більше дивно, що, згідно з базою «Контур. Фокус », з фінансових підсумками 2016 року в компанії« TT Девелопмент »зафіксовано« чистий збиток »в розмірі 533 мільйона рублів! Як треба було провернути дільце на півмільярда, щоб самому опинитися в збитку на цю суму?

Ділянки поруч з Кільцевої автодорогою, заявив майбутній кандидат в Президенти РФ, майже не можна використовувати для сільського господарства, «оскільки поруч проходить дорога». А ще, зазначив радгоспний гендиректор, поблизу будується дуже багато житла, так що саджанці «пропадають зі страшною силою».

... ТЦ «Вегас» на 24-му кілометрі МКАД був з помпою відкрито в червні 2010 року. Тоді цей проект торгового олігарха Агаларова і його партнера Грудінін був найбільшим в Росії і єдиним в світі, де діяв парк екстремальних атракціонів з 19-метрової «вежею падіння». Провідним урочистостей був Андрій Малахов, а ВІП-гостями були баронеса Катерина фон Гечмен-Вальдек і Філіп Кіркоров, Микола Басков та Федір Бондарчук, Валерія та Оксана Федорова, Йосип Пригожин і Оксана Пушкіна. Тільки нікого з сільського поселення радгосп імені Леніна, на якій розташовано «Вегас», не було. Можливо, далекоглядний Павло Грудінін вирішив «не світитися», хоча він сам і його сини, на мій погляд, давно і глибоко Забур в цю золоту свердловину.

ОБРАНЕЦЬ ЛІВИХ СИЛ

Павло Миколайович Грудінін народився в 1960 році в Москві в сім'ї випускників Тимирязевской сільгоспакадемії. В одному з телеінтерв'ю стверджував, що він «російський, але не зовсім: мати - Пищик Серафима Зіновіївна, дід Зіновій за національністю - єврей». Через рік після народження Павла молода сім'я розподілилася в радгосп імені Леніна і переїхала до Ленінського району Московської області. У 1982-му Павло закінчив Московський інститут інженерів сільськогосподарського виробництва (МІІСП) імені Горячкіна і поступив на роботу в рідний радгосп, де вже два десятки років працювали його батько і мати. З 1982 по 1989 рік був завідувачем механічної майстерні, а в 1990 році його обрали заступником директора радгоспу з комерційних питань.

У 1995 році директора радгоспу Петра Рябцева укладає на лікарняне ліжко інсульт. Він беззмінно - і вельми успішно! - протягом двох десятків років керував господарством, таких в ті роки ще називали «червоними директорами». Діагноз, поставлений лікарями, ні вироком: інсульт був середньої тяжкості, і після нетривалої реабілітації Рябцев міг повернутися в крісло керівника. Але він вирішує «вчасно піти», дати дорогу молодим.

Цікаво порівняти спогади Рябцева і Грудінін про те, як проходили вибори нового директора радгоспу. Для Грудінін це було вільне волевиявлення трудового народу: «У лютому 1995 року на загальних зборах вибирали директора радгоспу, - згадував Грудінін. - Встав один ветеран і сказав: «Павло, ми зараз будемо за тебе голосувати, але, якщо ти нас обдуриш, земля у тебе буде горіти під ногами». І я це запам'ятав. А років через 15 він до мене підходить, питає: «Пам'ятаєш то мій виступ?» - «Пам'ятаю». Він каже: «Молодець, не підвів нас». І це для мене сьогодні найдорожче ».

Версія «червоного директора» дещо інша. По-перше, Грудінін був обраний завдяки тільки високому авторитету самого Рябцева. «На кого б я ні показав, - говорив Рябцев, - той автоматично ставав директором, люди б за нього проголосували. Було кілька кандидатур. У підсумку зупинився на молодому фахівцеві Паші Грудінін. Він, як і я, прийшов до нас інженером, потім працював у мене в замах з постачання і збуту. Одним з вирішальних аргументів на його користь став і вік - 35 років. Молодий, сучасний, напористий, так я тоді думав ».

По-друге, Рябцев шкодує про свій вибір наступника. Міцний господарник, він прогледівши інше - людські якості свого заступника. «Але він-то завжди такий важливий був, послужливий. Ніколи б не подумав, що на перевірку так все вийде », - дивувався самому собі Рябцев.

... У 1990-і маленький, тихий підмосковний селище не залишився в стороні від охопила країну криміналу. У міліцейських зведеннях тих років не раз з'являється прописаний і проживав в радгоспі якийсь громадянин Чернишов В.М., член колись страшної Оріхівської ОЗУ, якого то затримають в стані наркотичної отключки, то заарештують за носіння пістолета ТТ із сімома патронами. Іншого жителя радгоспу імені Леніна - «особа кавказької народності» Даpашвілі М.С. - оголосять в розшук за пограбування громадянина Ліфшиця А.С. на вулиці Фестивальній в Москві. Але в більшості міліцейських зведень, в яких фігурують імена жителів радгоспу, під графою «Забарвлення злочину» чомусь значиться одне й те саме: «вилучення наркотиків». Героїн, анаша, ефедрон - ось що захоплювало тоді голови несвідомих радгоспних трудівників.

Тим часом в ці ж роки Павло Грудінін багато часу віддає політичної діяльності. У 1997-му він обирається перший раз депутатом Московської обласної думи, де був заступником голови Комітету з питань бюджету, фінансової та податкової політики. А в 2000-му - здавалося б, прорив! - Грудінін стає місцевим довіреною особою Володимира Путіна на президентських виборах. У 2002-му проходить в Мособлдуми вдруге, в 2007-му - третій раз, за ​​списком партії «Єдина Росія», був заступником голови Комітету з економічної та інноваційної політики.

У 2010 році Грудінін зі скандалом вийшов з партії «Єдина Росія». І майже відразу подружився з Жириновським, який унадився приїжджати на суничні поля радгоспу. Але запашних ягід виявилося мало, щоб скріпити політичний союз, і відносини директора радгоспу з ЛДПР якось зійшли нанівець. На пам'ять про особливі відносини Жириновського і Грудінін залишилася копія листа на адресу лідера ЛДПР від 26 липня 2011 року. Цей лист зроблено на бланку ЗАТ «Радгосп імені Леніна», закріплено печаткою радгоспу і підписано рукою, дуже схожою «на руку» Грудінін. Як писали ЗМІ, судячи з листа, директор радгоспу вирішив йти у владу від ЛДПР, і не один, а зовсім колективом господарства: «Від імені керівництва ЗАТ« Радгосп імені Леніна »і працівників нашого господарства люб'язно просимо Вас розглянути питання про можливість вступу до лав ЛДПР співробітників ЗАТ «Радгосп імені Леніна» ... для подальших плідних відносин ... Щиро бажаємо Вам і членам партії ЛДПР успішного розвитку і досягнення нових вершин в партійній та політичній діяльності ». Правда, згодом Павло Грудінін заявляв журналістам, що нічого подібного не підписував.

Після цього Грудінін, мабуть, і вирішив «монетизувати» гучний бренд свого радгоспу і приєднався до КПРФ, хоча членом Компартії ніколи до цього не був. В кінці 2011-го надбанням ЗМІ став скандал, пов'язаний з тим, що на радгоспному сайті нібито з'явилося оголошення, який закликав всіх жителів Підмосков'я віддати голоси за кандидата від КПРФ Грудінін. Правильно проголосували обіцяла знижка на сільгосппродукцію; треба було тільки зробити фото бюлетеня, де галочка поставлена ​​навпроти КПРФ, і послати фото за вказаною електронною адресою.

З 2016-му Грудінін невдало балотувався до Держдуми РФ від КПРФ, не пройшов за підсумками розподілу депутатських мандатів (в одномандатному окрузі зайняв друге місце). У грудні 2017 го таємним голосуванням Грудінін обрали кандидатом на пост Президента Росії від КПРФ. Лідер комуністів Геннадій Зюганов особисто пропонував його кандидатуру і виявив бажання очолити передвиборний штаб Грудінін. (Сам Зюганов відкрито визнав, що вік вже не дозволяє йому брати участь в президентських перегонах.) Крім того, кандидатуру директора радгоспу імені Леніна підтримала широка «коаліція лівих сил». У листопаді 2017 го з ініціативи лідера «Лівого фронту» Сергія Удальцова пройшли інтернет-праймеріз, що визначили «єдиного кандидата від лівих сил». У другому турі голосування Грудінін здобув перемогу, випередивши перефарбувати засновника партії «Яблуко» Юрія Болдирєва, телекоментатора «Росії 24» Костянтина Сьоміна, академіка-економіста Сергія Глазьєва, письменника-нацбіла Захара Прілепіна, теоретика-марксиста Бориса Кагарлицького, журналіста Максима Шевченка, функціонера КПРФ Валерія Рашкіна і письменника Сергія Шаргунова. «І сказали вони: ліва коаліція наша велика і багата, а порядку в ній немає: приходь княжити і володіти нами».

Алевтина Грудінін - дружина молодшого сина Антона

СПРАВИ СІМЕЙНІ: ЛаБут, КЛУБНИКА, ДИСНЕЙЛЕНД

За ЦІ роки у Павла Грудінін склалось звичайна, за московський уявленням, сім'я: дружина, два сини, две невісткі, внуки и внучки. Дружина Ірина Ігорівна Грудінін (1960 р.н..), Старший син Артем Грудінін (1982 р.н..) І молодший син Антон Грудінін (1988 р н.) Були прописані в приватному будинку, розташованому в селі Слобода, на вулиці Нова Слобода , яка знаходиться неподалік від Москви-ріки, на інший від радгоспного селища стороні Каширського шосе. А глава сім'ї заявляв, що живе у звичайній багатоповерхівці, в селищі радгоспу імені Леніна, на одному сходовому майданчику з радгоспним слюсарем.

Сини, як уже говорилося вище, закінчили РУДН, факультет державного і муніципального управління, хоча в університеті є ближчий до трудової династії Грудінін Аграрно-технологічний інститут. Сини директора радгоспу, що відправилися слідом за батьком на відхожі «капіталістичний промисел», повертатися на ріллю не збираються. І старший Грудінін прекрасно це розуміє, як-то навіть зізнався, що сини не входять в число його наступників по лінії радгоспу: «Шукаю кадри, шукаю людей, хто далі буде працювати і продовжить ось це справа, яку ми розпочали. Але це, до речі, не мої сини ».

У 2007 році сім'я, за винятком глави, об'єдналася під дахом фірми «Таїр», зареєстрованої, само собою, в радгоспі імені Леніна. Мати займала пост генерального директора і мала половину статутного капіталу, сини - по чверті. Основний вид діяльності - організація перукарень та салонів краси. Слово «Таїр» арабського походження і перекладається як «наполегливий». За випадковим збігом, але фірми під назвою «Таїр» мав Арас Агаларов, партнер Павла Грудінін, а також Юрій Гущин, який мав у молодості бурхливу біографію і згодом створив відомий ГУТА-банк. Про мінливості імен та назв доводиться тільки гадати.

Ще відомо, що Артем одружений на рижанки Наталії Циркін (1985 р.н..), Випускниці Балтійської міжнародної академії, а Антон - на москвичка Алевтині Гошкодеря (1988 р н.), Дані про яку можна подивитися в картотеці непрофесійних актрис. На своїй сторінці в Facebook Антон розмістив постановочне фото дружини, ніби призначене для глянцевого журналу. Алевтина в яскравому світлі софітів лежить у вільній позі на шкіряному дивані, її перехрещені ноги вінчають шикарні ЛаБут. Над гламурної фотографією знаходиться заставка, де вміщено фото якогось казкового замку, зроблене з висоти пташиного польоту; поруч з замком розкинулося величезне зображення суничної ягоди. Виявляється, це фотографія не так давно побудованого радгоспного Діснейленду. ЛаБут, полуниця, Діснейленд - мабуть, ці символи тісно переплелися у свідомості сімейства Грудінін.

СПРАВИ радгоспних: ЗНИЩЕНІ за давністю років

У 2015 році стало відомо, що екс-директор радгоспу імені Леніна Петро Рябцев подає в суд на свого наступника Павла Грудінін, якого він особисто посадив в своє крісло рівно 20 років тому. Разом з ним написали позовні заяви ще 16 колишніх працівників радгоспу. Рябцев через суд зажадав компенсувати в грошовому еквіваленті його частку в радгоспі. Офіційна відповідь Рябцева вразив: «На Ваше прохання повідомляємо, що радгосп виконав свої зобов'язання перед усіма зацікавленими особами». На прохання підтвердити це документами йому відповіли, що всі документи знищені (!) За давністю років. Рябцев зміг потрапити на прийом до самого Грудінін і особисто повторив своє прохання, закінчивши її фразою: «Невже ти всерйоз віриш, що якби я отримав компенсацію, то ось так от до тебе прийшов?» Грудінін нічого не відповів.

Тоді колишні працівники радгоспу написали петицію під назвою «Вимагаємо провести розслідування розкрадання власності акціонерів ЗАТ« Радгосп імені Леніна », яку розмістили на сайті Change.org, а також відправили Генеральному прокурору Юрію Чайці, начальнику Слідчого комітету Олександра Бастрикіна і губернатору Московської області Андрію Воробйову. Текст петиції я вирішив відтворити дослівно, щоб читач зміг створити цілісне враження від всієї цієї «радгоспної» історії. «Рішенням Відновскій міського суду від 27.03.2006 встановлено, - вказувалося в петиції-заяві, - що в зв'язку з реорганізацією сільгосппідприємства працівники КСП імені Леніна отримали право на земельну частку. На підставі того, що ми десятки років працювали в КСП імені Леніна, нам було надано право на відповідну земельну пай. ... Як випливає з протоколу судового засідання Відновскій міського суду від 12.11.1996, Грудінін Павло Миколайович невідомим чином отримав свідоцтва на право власності на земельні ділянки, оформлені на членів трудового колективу КСП імені Леніна, з уявною метою передачі їх членам трудового колективу. Однак Грудінін П.М. тривалий час утримував свідоцтва, пояснивши свої дії тим, що свідчення потребують виправлення помилок і тому спрямовані в районний Комітет із земельних ресурсів. Отже, Грудінін П.М.

надав до районного Комітет із земельних ресурсів та інші органи виконавчої влади установчий договір, а також протокол зборів трудового колективу КСП імені Леніна. Виходячи з документів дане зібрання було проведено 13.06.1995, і на ньому прийнято рішення про заснування ЗАТ «Радгосп імені Леніна», прийнятий статут, а земельні паї членів КСП імені Леніна передані в статутний капітал утвореного ЗАТ «Радгосп імені Леніна».

21 червня 2006 було порушено кримінальну справу № 84128 за ч. 1 ст. 327 КК РФ (підробка посвідчення або іншого офіційного документа, що надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання або збут такого документа). В ході проведення досудового слідства проведено експертні дослідження, за результатами яких було встановлено, що підписи в установчому договорі підроблені. Більшість свідків також підтвердили факт фальсифікації. Проте попереднє слідство велося халатно. Слідство навмисне допускало тяганину і відмовлялося фіксувати докази злочинної діяльності Грудінін П.М. і його співучасників. Незважаючи на наші численні звернення, скарги, заяви, а також очевидні факти, кримінальну справу № 84128 так і не було перекваліфіковано на ст. 159 КК РФ (розкрадання шляхом обману або зловживання довірою).

Крім того, 16 серпня 2010 року кримінальна справа № 84128 припинено у зв'язку із закінченням терміну давності притягнення до кримінальної відповідальності, вказане рішення нами неодноразово було оскаржене і оскаржене, але безуспішно. До теперішнього моменту наслідком не встановлено, хто здійснив підробку підписів на установчому договорі, а також не дана правова оцінка фактам розкрадання і іншим злочинам ».

Рябцев, який був одним з авторів петиції, так викладає свою версію подій журналістам з «КП»: «Отже, коли Грудінін тільки починав директорувати, влітку 1995 року, радгоспом володіли 526 акціонерів. На загальних зборах під головуванням Грудінін, де вирішувалося доленосне питання про акціонування «радянського господарства», було присутнє менше половини колективу - 216 осіб. Тим часом, згідно з федеральним законом про створення АТ, рішення про акціонування має ухвалюватися одноголосно і 100-відсотковим складом людей, які є власниками радгоспної землі. Однак неявка половини акціонерів не завадила Грудінін оголосити рішення прийнятим одноголосно і на цій підставі клопотати про присвоєння радгоспу статусу ЗАТ ».

За моїми нехитрим підрахунками, якщо кількість акціонерів зменшилася до 40 осіб, то пакет акцій ЗАТ «Радгосп імені Леніна», що належить особисто Грудінін, виріс до 42,86%. І, відповідно, його частка може становити приблизно мільярд американських доларів!

Рябцев розповів ще журналістам, як один радгоспний тракторист розпорядився покладався йому паєм на радгоспну землю. «Грудінін викликав до себе цього тракториста і нагадав про те, як одного разу дозволив йому зробити врізку в радгоспний водопровід для поливу городика. «Я тебе тоді виручив. А ти зараз підпиши папір, що матеріально-майнових претензій до радгоспу не маєш. Так тракторист одним розчерком пера продав свої акції директору Грудінін. За 5 рублів за акцію.

Обурювався і колишній головбух Олексій Федорович Васильєв, який пропрацював в радгоспі 21 рік: «Я не те що нічого про ці збори не знав - я взагалі в цей час перебував на лікарняному ліжку. Про що є підтверджуючий документ ». Експерти-криміналісти видали офіційний висновок про те, що як мінімум три факсиміле - це підробки! »

Незважаючи на гучний скандал навколо радгоспних паїв, бізнесмен Павло Грудінін в громадській думці продовжував залишатися мало не мучеником за народне щастя. На думку Рябцева, яке було опубліковано в «КП», «ті, хто є працівниками радгоспу, мовчать зі страху бути звільненими, позбутися плодоовочевого пайка (Грудінін любить напоказ роздавати місцевим жителям безкоштовно набори картоплі, капусти та інших овочів). Нестачі в робочих руках у Грудінін немає. Скоріше ні відбою від бажаючих працевлаштуватися. Правда, всі вони - мігранти, переважно нелегальні, з країн Середньої Азії. При мені до нас на роботу москвичі їздили, а зараз хто? »

АНТІКСЕНОФОБІЯ ПАЛНІКОЛАІЧА

І якщо конфлікт з ошуканими пайовиками радгоспу вдається поки зам'яти, то скандал з мігрантами вчасно погасити не змогли. Це був, мабуть, єдиний великий конфуз, яка зрозуміла потужну юридичну службу Грудінін. Правда, за цей «облом» грудінінскіе юристи сповна відігралися на журналістах.

Восени 2011 року кандидатуру Грудінін несподівано зняли з виборів до Московської обласної думи за його висловлювання, опубліковані в журналі «Русский репортер», - вони були визнані екстремістськими. Стаття про cовхоз імені Леніна називалася «Палніколаіч імені Леніна», і в ній в основному йшлося про бізнес Грудінін - «2000 гектарів золотий підмосковної землі ...» Фатальним стало питання про мігрантів.

«Я говорю інвесторам, які будують квартири: дивіться на національність, - приводив« Русский репортер »слова Грудінін. - І якщо ви почнете продавати квартири не тим людям, я з вами працювати не буду. Є таке поняття - фейс-контроль, коли інвестор, перш ніж купити квартиру, особисто спілкується з кожним. Прізвище Іванов - добре. Загорулько - добре. Лукашенко - ладно. Арутюнян - подумайте. Нехай навіть у вас буде менше грошей. Я не Рогозін, я не вважаю, що він має рацію, але я бачу, що у нас проблема. Потрібно все-таки обмежити в'їзд. Для чого така кількість узбеків? Купити засоби малої механізації - і вони замінять по 10 узбеків. Буде в 10 разів менше двірників, зате у кожного - електропилесоси! Я розумію, що це проблема. Міжнаціональні конфлікти - це майбутнє нашої країни. Це видно відразу. Діти в школу приходять, не знаючи російської мови. Адже вони приїжджають аулами. Коли на майданчику біленький з чорненька б'ються, якщо перемагає чорненький, біленькі розбігаються. Якщо біленький перемагає, то чорненькі все на беленького. І коли їх двоє, це не страшно, а коли їх багато, це біда ».

Конкуренти з «Єдиної Росії» угледіли в цих словах ксенофобію і написали «віз» на кандидата в депутати від КПРФ. Суд не зволікаючи визнав інтерв'ю екстремістським, і Грудінін втратив право брати участь у виборах різного рівня. Щоб повернутися до політичної діяльності, йому потрібно було довести в суді, що «Русский репортер» приписав йому чужі слова. Журналісти представили суду аудіозапис інтерв'ю з Грудінін, проте звинувачення директора радгоспу зводилися до того, що йому повинні були показати публікацію перед виходом. «Журналіст зовсім не зобов'язаний показувати текст перед публікацією, позивач повинен був розуміти, що говорить все під запис, - резонно заявляв адвокат« Русского репортера ». І все-таки журналісти програли в кінці кінців.

Звичайно, висловлювання Грудінін на національні теми були на грані фолу. Але навіщо він публічно заговорив на ці слизькі теми? Вирішив поділитися вистражданої проблемою? Або зробив яскравий піар-хід, щоб привернути електорат? За відповіддю я відправився в cовхоз імені Леніна.

Радгоспні трудівники приходять до Володимира Леніна поскаржитися на несправедливість

ДОРОГИЙ ЛЕНІНА НАЗАД

Але вирішив йти в зворотному напрямку того, як йшов придворний його величності великого капіталу, - з торгово-розважального центру «Вегас» до центральної садиби радгоспу імені Леніна. Помилувався фасадом «Вегаса», який гармонійно вписується в так званий лужковської стиль. Цей стиль якимось незбагненним чином увібрав в себе одночасно як елементи безликої американської приміської забудови, де панують кітч і фальш, так і явні ознаки турецької і єгипетській курортної архітектури.

Пройшов повз низки бутиків, повних дзеркального блиску; заколисаний чарівними мелодіями, спустився на нульовий поверх і вийшов з лівого крила «Вегаса». Пішов уздовж довгого забору, звареного з металевих прутів, перед двоповерховим будовою контрольно-пропускного пункту, що стоїть на території радгоспу, встиг проскочити в відкриту кимось металеву хвіртку з кодовим замком. Помітив, що радгоспний селище обнесений огорожею не тільки зовні, але і всередині, навколо багатоповерхових будинків.

Випадково натрапив на постамент з величезною головою Леніна. Майже з усіх боків монструозної пам'ятник сором'язливо оточували густі смерекові зарості. Забрів до місцевого гастроном, щоб купити екологічних радгоспних продуктів. Продавщиця подивилася як на ненормального: «радгоспної продуктів не буває» ...

А трохи далі переді мною відкрився в прямому сенсі цього слова чудо-замок. Це була нова совхозная школа. Її архітектура надзвичайно химерна, святково-пряниковий, казкова, з безліччю балясин і башточок ». У радгоспного Будинку культури - ще один пам'ятник Леніну, але вже на очах у всіх. Ілліч, в півтора людських зрости, сидить, закинувши ногу на ногу, і як би запрошує перехожого присісти поруч. Я присів поруч з ним, на край бетонної лавочки, і згадав пару цитат Леніна: «Експропріація у широких народних мас землі, життєвих засобів, знарядь праці - ця жахлива і важка експропріація народної маси утворює пролог історії капіталу» і друга - «Багатий при владі думатиме тільки про збереження і примноження свого капіталу, а не про народ ».