Росіяни знайомлять сербів з новинками вітчизняної літератури та планують спільні проекти
Стенд Російського книжкового союзу знайти нескладно: він зайняв центральне місце в виставковому залі і незмінно збирає натовпи відвідувачів. Одні приходять познайомитися з привезеними з Москви друкованими новинками, інші - поспілкуватися на знайомому зі школи російською мовою і послухати «Калинку», треті - взяти автограф і зробити Селфі з ким-небудь з російських письменників, які прибули солідною делегацією. Віктора Єрофєєва змінив Захар Прилепин, його в свою чергу - автор популярних в Сербії «Дозорів» Сергій Лук'яненко. Підлітки атакували запитаннями Едуарда Вєркіна, а знавці історії міркували про світові проблеми з Оленою Бондаревой і Сергієм Белякова.
- За рік, що минув з попередньої виставки, зв'язку між нашими країнами в сфері літератури помітно зміцнилися. Ми багато попрацювали і ретельно підготувалися до ювілейної ярмарку, - розповіла виконавчий директор Російського книжкового союзу Олена Старостіна. - У нашій делегації письменники, поети, критики і літературознавці. Приїхали і історики, які привезли унікальну виставку, присвячену книгодрукування в Росії. Є й фахівці з Інституту перекладу, завдання яких - сприяти просуванню російських книг в Сербії , І сербських - в Росії . Всього у складі делегації п'ятдесят чоловік.
фото: Світлана Іванова
Крім зустрічей і книжкових презентацій росіяни проводять кінопокази, дитячі вікторини і навіть майстер-класи з приготування традиційних страв.
Неподалік від експозиції книжкового союзу розташувалися майданчики Російського фонду культури і Російського дому, в стінах якого в ярмаркові дні проходить значна частина творчих зустрічей і прес-конференцій. Що стосується продажу творів російських авторів, вони йдуть не менш активно, ніж сербські.
Ярмарок, що проходить під девізом «Що б було, якби не було», зібрала понад 450 видавництв. Крім сербів і росіян тут представляють свої проекти боснійці і герцеговинцям, чорногорці та словенці, хорвати, білоруси, французи, китайці, японці, англійці, іспанці, німці, італійці, бразильці, іранці, ангольці і індійці. Вперше в числі учасників видавці Азербайджану і Румунії . Завсідники книжкових форумів одностайні в тому, що ярмарок привернула небачене в порівнянні з попередніми роками кількість відвідувачів.
Засновник і керівник сербського видавництва «Слово Прес» Миля Лукич бачить причину зростаючого авторитету Белградській книжкової виставки як в традиційній любові до читання, так і в позитивних соціальних змінах в Сербії.
- Ви все знаєте, що життя на Балканах в останні двадцять-тридцять років була непростою. І якщо сьогодні стільки людей цікавиться не тільки шматком хліба, а й літературою, значить, щось змінюється в кращу сторону, - впевнена вона.
Так чи інакше, виставка продемонструвала зростаючий інтерес до друкованого слова, в тому числі і російської. Представники російської делегації підкреслили, що очікують практичних результатів, а це - не тільки створення позитивного образу книжкової Росії в очах читацької Сербії, але і досягнення конкретних домовленостей, що стосуються спільних видавничих та освітніх проектів.
Перевезення ж з Москви книги після виставки за традицією займуть місце в бібліотеках Російського дому і Посольській школи РФ і будуть доступні бажаючим.
Світлана ІВАНОВА, Белград
