Щоб стати фахівцем в якійсь області, треба вчитися, іноді багато вчитися. Правда, деякі люди думають, що і без того знають краще журналістів, як їм писати і про що писати; краще педагогів - як їм вчити дітей; краще лікарів - як їм лікувати; краще футболістів - як їм грати, і так далі і тому подібне.
І майже кожен носій російської мови, звичайно ж, краще спеціально навчених людей розбирається в тонкощах нашого великого і могутнього. Особливо виділяються люди, які мають якесь відношення до важкого мовною нагоди. Наприклад, рідкісний журналістський матеріал про Сковородіно залишиться непоміченим жителем цього міста.
Ось недавно нам сковородинець написав, що «Сковородіно» не відмінюється, бо «це місцева особливість вимови», і, отже, тому «це свого роду виключення з правил». Тобто людина розуміє, що є якісь правила російської мови, але природа людського вуха так влаштована, що «нам неприємно схиляння назви нашого міста», і з цим журналістам треба рахуватися. Буває, від поборників несклоняемое вигляду Сковородіно звучить сакраментальне: «Ми там живемо, нам краще знати».
«Мені краще знати», - заявила мені якось представниця евенків, коли я намагалася переконати її, що вона не евенка, а евенкійка. Хвилиночка лікнепу: серед нечисленних народів є евени і евенки. Евенка - це жінка-представниця Евен, а представницю евенків по-російськи називають евенкійкой.
Наступний важкий випадок - це люди з прізвищами, які не закінчуються на -ова / -еванний. Була у мене подруга, скажімо, у неї прізвище Сорока. Я їй регулярно писала листи - жили ми в різних містах. У рядку «Кому» я виводила «Сороці З ...» І одного разу вона мені делікатно повідомляє: «Давно хочу тобі написати, що моє прізвище не відмінюється».
Одного разу суперечка з носієм «незвичайної», але все ж схиляються за правилами російської мови прізвищем, закінчився чарівної і всеоб'ясняющей фразою: «Моє прізвище - мені краще знати».
У мого чоловіка був начальник на прізвище Соловей. Той теж регулярно і, слава богу, мовчки виправляв документи, принесені моїм чоловіком йому на підпис, де було написано «Солов'я». Мій чоловік все так же регулярно і мовчки схиляв його прізвище в документах по всьому відмінками.
Найпростіше пояснення з приводу відміни «Сковородіно» (втім, воно підходить не тільки для топонімів), яке мені доводилося чути, це пояснення мого вузівського викладача: в російській мові все самостійні частини мови, крім прислівники, схиляються. Виняток - запозичені іншомовні слова. Більш наукове і докладне пояснення можна знайти в навчальному посібнику для вузів В. В. Виноградова. Російська мова (Граматичне вчення про слово).
Матеріали по темі
Зигзаги удачі Валентина Тализіна 21.01.2019, 9:22 
Моя школа 17.09.2018, 13:20 Адреса: не дім і не вулиця 28.08.2018, 10:17 Журналістика без штанів 05.06.2018, 9:52 Монолог селянки, яка народилася за Леніна 26.03.2018, 11:07 Йордань стала ополонкою 22.01.2018, 9:32 Дорога наша людина 15.01.2018, 11:44 РЖД не для собак 09.01.2018, 11:21 Зупинитися, віддихатися, озирнутися 28.12.2017, 12:45 Чи не дитячий спектакль 20.12.2017, 10:35 Без коментарів 13.12.2017, 14:29 показати ще
