Абсолютна більшість тих православних, які бачать і розуміють всю апостасійном відбуваються катастрофічних подій в Російській Православній Церкві, але не бажають робити дієві кроки для їх виправлення, переконують своїх опонентів, що поки не змінений Символ Віри, про що попереджають пророцтва - можна надмірно не турбуватися. Вони зазвичай говорять, що ось якщо змінять Символ Віри, то тоді все ...
Нам не потрібно уподібнюватися євреям, які, читаючи Старий Завіт і його пророцтва, сприймають все сказане в матеріальному, тобто фізично виявлений вигляді, а не в духовному і смисловому.
.Святой Паїсій Святогорець говорив про євреїв так: «Духовні смисли вони перетворюють в речові, наприклад, подивися, як вони витлумачили слова пророка Ісайї« розквітне пустеля Иорданова »(Іс. 35, 2). Для того, щоб показати, що пустеля «процвела», вони повернули якусь річку, зробили тераси, сади, насадили бананів, лимонів, апельсинів, все озеленили, так що тепер кажуть: «процвелі пустеля!» І всі вони пояснюють подібним чином . Тим часом ці слова пророка відносяться до відродження світу через Святе Хрещення - «баню пакібитіе».
Так і в нашому випадку, коли йдеться про те, що буде змінений Символ Віри, то це не обов'язково означає, що буде змінений сам його текст. Адже навряд чи єретики-екуменісти підуть на такі явні кроки, що викривають їх богоборство. Їм досить змінити зміст, розуміння слів і термінів, що входять в нього, і це, безсумнівно, змінить точні основи християнського віровчення, які закладені в Символі Віри.
Погодьтеся, що якщо віруючі читають «Вірую в єдиного Бога Отця» і в цей момент на увазі Бога в трактуванні міжрелігійного саміту 2006р., На якому стверджувалося, що у всіх релігій «Єдиний Всевишній», то це вже душепагубное спотворення догматики. Тільки православні вірять в Істинного Бога і поклоняються Йому, а всі інші - єретики, розкольники, іновірці - поклоняються дияволу, а не Богу.
Хіба при читанні тих же самих слів, але зі зміненим змістом і розумінням не відбувається зміна Символу Віри? Є. І це вже відбувається сьогодні. Єретики-екуменісти роблять це прямо зараз.
.
Аналіз протоієреєм Ігорем Тарасовим видання «Божественна Літургія святителя Іоанна Златоуста з паралельним перекладом на російську мову» митр. Іларіона.
.
У ці пасхальні дні в наших храмах лунає безкоштовно книжечка митрополита Іларіона (Алфеєва) «Божественна Літургія святителя Іоанна Златоуста з паралельним перекладом на російську мову» (Москва, изд. «Никея», 2016 г. Тираж 110 тис.екз.)
.У передмові читаємо: «Одна з труднощів, з якими стикається людина, яка приходить в храм, - це складність православного богослужіння для його сприйняття. Людині сучасної культури необхідно витратити чимало часу і зусиль, щоб почати розуміти богословські глибини поетичних образів, що містяться в літургійних текстах Православної Церкви .... Це видання являє собою посібник для тих, хто хоче краще розуміти православне богослужіння. Церковнослявянскій текст ... наведено тут паралельно з новим вивіреним російським перекладом ».
У книжечці ми не знайдемо пояснень до Літургії, тільки переклад. Подивимося, яким чином, на думку автора, новий і ретельно вивірений російський переклад дозволяє сучасній людині зрозуміти богословські глибини.
Одна або Єдина?
Святитель Філарет Московський в своєму Розгорнутий катехізис писав: «Символ віри є вчення про те, у що повинні вірити християни, викладене в коротких, але точних словах».
Коли на Літургії весь храм заспівує Символ віри, людина, що тримає в руках книжечку митрополита Іларіона, його зрозуміє, що церковнослов'янські слова: «Вірую в єдиного Бога Отця ...» означають по-російськи: «Вірую в Єдиного Бога Отця ...» .Можно було б віднести це тлумачення до області гумору, або, на крайній випадок, неграмотного перекладу (словники однозначно переводять з церковнослов'янської «Єдиного» - як «Одного» або «Єдиного»), якби не настороженість наша до проповідуваної сьогодні в нашій Церкві єресі екуменізму.
Людині сучасної культури не потрібно перейматися невідомістю: «В Єдиного з ким Бога я вірю?». Завдяки Всесвітньому саміту 2006 року, він уже обізнаний, що у нас Єдиний Всевишній з мусульманами та іудеями (див .: http://pravoslavye.org.ua/2006/08/poslanie_vsemirnogo ..)
.Цю ж ідею неодноразово проповідував і патріарх Кирило, і митрополит Іларіон:
Те ж спотворення сенсу учинено в 9-му члені Символу віри: «В єдину, святу, соборну і апостольську Церкву» переведено не як «В одну Святу, Соборну і Апостольську Церкву» (грец. Εις Μίαν = в одну), але: «В єдину Святу, вселенську й апостольську Церкву »(при цьому рядком нижче« одне хрещення »переведено як« одне хрещення »).
Екуменічний термін «Єдина Церква» являє головну мету кропіткої, майже вікової діяльності всесвітнього екуменічного руху і має на увазі з'єднання всіх наявних у світі церков до Світової організації церква (спочатку всіх християнських конфесій, а потім і всіх інших релігійних організацій)
Соборна або Вселенська?
.У Никео-Царгородського Символу віри грецький термін καθολικὴν (католицька, загальна, вселенська) перекладається і, головне, розуміється православної і католицької конфесіями по-разному.До 1054 року Церква несла світло Істини Христової всьому світу, була дійсно загальної і вселенської, але після свого відокремлення, відділення Ватикан присвоїв собі найменування вселенської (католицької) церкви і вже 10 століть батогом і пряником (мечем і кинджалом) намагається підпорядкувати собі весь світ.
.Тому Російська Церква, щоб уникнути співзвуччя з латинстом, прийняла переклад καθολικὴν = соборна, як синонім загальної.
Сьогодні, коли більшість держав Заходу є протестантськими і католицькими, повернення терміна «вселенської Церкви» є спотворенням догмату про Церкву як Тіло Христове, до якого не можуть належати ні розкольники (римо-католики), ні єретики (протестанти, копти, вірмени), і надає церкви, в яку ми віримо, екуменічний сенс Єдиної Всесвітньої церкви.
Таким чином, російський переклад стародавнього Символу віри в настільки масово виданої брошурі є лукавою проповіддю всеересі екуменізму і показує як митрополит Іларіон (Алфєєв) розуміє богословський зміст Никео-Царгородського Символу віри.
Так що коли ми з вами на Божественній Літургії в одному храмі з митрополитом вимовляємо ці слова, то в дійсності сповідуємо вже, мабуть, різну віру ...
Пророцтва старців про зміну в предантіхрістови часи Символу віри не обов'язково будуть виконуватися по букві (наприклад, додаванням «Філіокве», як деякі очікують), але цілком по-єзуїтські - зміною змісту тексту.
Так набагато легше домогтися масового покірливої прийняття цих спотворень православним народом, що і станеться коли єретичну думку окремих ієрархів буде закріплено загальноцерковними рішеннями соборів, тим більше майбутнього Всеправославного ( http: //пустиннік.рф/otnositelno-predstoyashhego-sobora/ )
. У МП почалися зміни Символу Віри
Автор: ієромонах Никандр вкл. 08 Май 2016. Опубліковано в Московська Патріархія
Можна скільки завгодно виправдовувати патріарха Кирила і його «право» зустрічатися з ким завгодно і підписувати що завгодно - то, як правило, не стосується основоположних догматів, а стосується совісті. Священний сан і совість - «субстанції», в певному сенсі, самостійні: совість може бути і у невіруючого, а може бути відсутнім і у високого церковного чину. Але догмати, на відміну від моралі, мають САМОСТІЙНА ІСНУВАННЯ.
Абсолютно невірно думати, що ми на когось «почали полювання». І тільки, мовляв, і чекаємо того, що хтось обмовиться, оступиться або, як зараз висловлюються, «проколе». На раду - почекати всешутейшего Собору, а до нього особливого галасу не здіймати - багато православних в принципі, згнітивши серце, погодилися. Але це не означає, що ми повинні залишатися сліпі та глухі до того, що відбувається.
І ось, на Великдень, ми отримуємо чергове підтвердження того, що не хто інші, як саме єретиків, дотяглися до управління нашою Матері-Церкви. Доказ наявності - перед вами.
Це скан з книги «кронпринца» РПЦ «митрополита» Іларіона (Алфеєва) [його сан, як мені особисто видається, можна - з демонстрації нинішнього документа - вживати виключно в лапках (на зразок «патріарха» Філарета (Денисенка)]. Іларіон в своєму черговому опусі замахнувся ні на що інше, як на СПОТВОРЕННЯ СИМВОЛ ВІРИ!
У наводиться перекладі звернемо увагу на частини Символу 8 і 9 (стор. 113). Разсмотрім кожен.
Було б дивно, звичайно, якби такий завзятий любитель католицизму, як Алфєєв, що не спотворив Догмату про Святого Духа - ахіллесову п'яту папизма. Так і сталося. Його «вільний» переклад, де «Животворящий» Дух названий «оживляючим» (причому - саме з маленької літери!) - надзвичайно показовий. Це, як мінімум, бездарна відсебеньки. На стор. 112 в примітці дрібним шрифтом він демонструє нам своє «знайомство з питанням», причому досить своєрідно. Він призводить ... старообрядницький варіант цієї частини Символу. В якому упираються наші розкольники, хоча підстав на таку вставку ( «Істинного» - про Св. Духа), лише миготіла в деяких списках дониконівського епохи - зрозуміло, немає ні найменших (що з самого приводиться Алфеєвим грецького тексту - цілком ясно). Втім, не будемо чіплятися до цього місця - попереду річ багато гірша.
Отже - 9 частина Символу. Тут ми бачимо ПРЯМИЙ ПІДРОБКА в Символ віри, який ні на які своєрідності і безграмотності перекладу списати в принципі неможливо !! Свята Церква, замість Соборній - названа «вселенської». Це абсолютно різні значення! Найперше якість Тіла Церковного, Соборність - є містичне єднання в злагоді Святого Духа і людських воль, виражене в карбованої і незаперечною формулюванні першого Апостольського Собору: «зволили Святому Духу і нам ...». І ось - ми бачимо тут нахабну підміну і, по суті, відкидання цієї якості Тіла Христового - а підсовування замість нього, фактично, такого відмінного єретиками властивості Церкви, як екуменічность. Бо в будь-якому наступному перекладі, вже з російської, термін на європейських мовах буде звучати саме як «екуменічна».
Чи має сенс продовжувати розжовувати цю різницю? Чи: для будь-якого православного людини вона занадто очевидна. Ми маємо справу не з випадковою обмовкою, зрозуміло, а з зловмисним перекручуванням Віри від одного з головних «продавлівателей» єресі латинства на Руську землю. Те, що він робить це не особисто від себе, але саме як таран - добре зрозуміло будь-кому, хто давно в Церкві і знає якісь «схильності» священноначалія. Але це вже зовсім не «простимі пустощі», які цього «митрополиту» дозволялися і запросто сходили з рук раніше: такі як розгром Британської єпархії РПЦ (після чого 2/3 парафій пішло від РПЦ в юрисдикцію Константинополя) або оприлюднення публіці «нововідкритого» їм тексту Прп. Ісаака Сирина, вкрай сумнівного змісту (близького до єресі), який, зрозуміло, виявився підробленим. Все сходило з рук юному «улюбленцю партії» (католицької - в даному випадку). Але чи буде далі його кар'єра і діяльність по руйнуванню нашої Матері-Церкви настільки ж успішною, що і раніше - залежить від усіх нас.
.Добавлю лише, що я не знаю, що ще в цьому перекладі подібного. Не виключено - що і інших неподобств вистачає [як, наприклад, в самочинне перекладі літургії попа Кочеткова, колишнього іподиякона патріарха Кирила в ЛДА, замість «добрий стан святих Божих Церков» пропонувалося молитися про їх «добробут», ну - прям по Фрейду ...]. Якщо хто захоче - може вивчити: книжечка лунала безплатно в храмах на Великдень. Знайти і спалити цю єресь - буде тепер проблематично: вона явно і була разсчітана на роздачу нецерковної публіці, що їх малограмотні душі отруїти.
Якщо хто згоден зі мною про те, що це серйозна проблема - переконливо прошу надіслати цього листа зі скані далі, хоча б - самим найближчим вірним побратимом. Церква повинна знати своїх «героїв» апостасии ...
джерело
Хіба при читанні тих же самих слів, але зі зміненим змістом і розумінням не відбувається зміна Символу Віри?Одна або Єдина?
Чи має сенс продовжувати розжовувати цю різницю?
