Статус, призначення, структура Кодексу професійної етики адвоката.

Кодекс професійної етики адвоката був прийнятий 31 січня 2003 р Всеросійським з'їздом адвокатів - вищим органом Федеральної палати адвокатів відповідно до подп. 2 п. 2 ст. 36 Закону «Про адвокатську діяльність».

В даний час вищезгаданий Кодекс діє в редакції від 5 квітня 2007 р

Приписи, які зобов'язують кожного адвоката дотримуватися Кодекс професійної етики, закладені в Законі про адвокатуру, зокрема в п. 4 ч. 1 ст. 7, в п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону, в тексті присяги адвоката (ст. 13), що робить Кодекс, по суті, невід'ємною частиною Закону. Приписи, які зобов'язують кожного адвоката дотримуватися Кодекс професійної етики, закладені в Законі про адвокатуру, зокрема в п

Як вказується в преамбулі вищеназваного Кодексу, даний нормативний акт приймався на основі Закону «Про адвокатську діяльність» з метою підтримки професійної честі, розвитку традицій російської (присяжного) адвокатури при одночасному усвідомленні моральної відповідальності перед суспільством, так як існування і діяльність адвокатської спільноти неможливі без дотримання корпоративної дисципліни і професійної етики, турботи адвокатів про свої честь і гідність, а також про авторитет адвокатури.

Обов'язок адвоката дотримуватися Кодекс передбачена подп. 4 п. 1 ст. 7 Закону «Про адвокатську діяльність». Беручи присягу відповідно до ст. 13 Закону, кожен адвокат особисто зобов'язується в своїй діяльності керуватися Кодексом професійної етики адвоката.

Кодекс професійної етики адвоката встановлює обов'язкові для кожного адвоката правила його поведінки при здійсненні адвокатської діяльності на основі моральних критеріїв і традицій адвокатури. Жодне з положень Кодексу не повинно тлумачитися як наказує або допускає вчинення дій, які суперечать вимогам законодавства про адвокатську діяльність і адвокатуру.

Адвокати за всіх обставин повинні зберігати честь і гідність, властиві їх професії. Необхідність дотримання правил адвокатської професії випливає з факту присвоєння статусу адвоката . У тих випадках, коли питання професійної етики адвоката не врегульовані законодавством про адвокатську діяльність і адвокатуру або цим Кодексом, адвокат зобов'язаний дотримуватися склалися в адвокатуру звичаї і традиції, відповідні загальним принципам моральності в суспільстві.

Кодекс професійної етики адвоката складається з двох розділів, які об'єднують двадцять сім статей.

Перший розділ містить принципи і норми професійної поведінки адвоката. Даний розділ складається з 18 статей, що представляють собою звід тих правил, які необхідно дотримуватись також адвокату.

Другий розділ вказує на процедурні основи дисциплінарного провадження в разі залучення адвоката до дисциплінарної відповідальності. В цьому розділі об'єднано 9 статей, що регулюють порядок залучення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Аналіз статей першого розділу Кодексу дозволяє виділити наступні аспекти діяльності адвоката з точки зору норм етики і моралі:

  • необхідність обов'язкового виконання положень Кодексу (ст. 1, 2, 3 Кодексу);
  • вказівка ​​на моральні категорії, невід'ємні при реалізації адвокатом своїх повноважень. До таких категорій можна віднести честь і гідність адвоката (ст. 4 Кодексу), дотримання звичаїв і традицій адвокатури, загальних принципів моральності в суспільстві (ст. 4 Кодексу), поняття довіри і зловживання довірою (ст. 5 Кодексу), дотримання професійної таємниці ( ст. 6 Кодексу);
  • вказівка ​​на фактичні принципи роботи адвоката зі своїм довірителем (ст. 7, 8 Кодексу), а також на ті дії, які адвокат здійснювати не має права і від яких він повинен утриматися (ст. 9, 15 Кодексу), необхідність поваги до суду, колегам і сторонам у справі (ст. 12 Кодексу);
  • етичне регулювання діяльності адвокатури в рамках його взаємодії з особою, щодо якої ведеться кримінальне переслідування (ст. 13 Кодексу);
  • призначення адвокату винагороди за надані послуги (ст. 16 Кодексу);
  • відкритість відомостей про адвоката (ст. 17 Кодексу);
  • поняття заходів дисциплінарного впливу та правил їх застосування щодо адвоката, який порушив положення Кодексу (ст. 18 Кодексу).

Аналіз статей другого розділу дозволяє виділити наступні положення:

  1. приводи для порушення дисциплінарного провадження (ст. 20 Кодексу);
  2. порушення дисциплінарного провадження (ст. 21 Кодексу);
  3. порядок розгляду скарг, подань, повідомлень про неналежну поведінку адвоката (ст. 19, 22, 23, 24, 25, 26 Кодексу).

У заключній статті Кодексу вказується на порядок вступу його в силу, а також порядок вступу в силу змін і доповнень, прийнятих до розглянутого вище Кодексу.

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация