Степан Геннадійович Стельмах: як НБУ знімає з себе відповідальність за девальвацію

Падіння курсу до 11,5 гривень за долар пов'язано з масштабним рефінансуванням банків і відсутністю валютних інтервенцій НБУ. Знову по ринку поповзли чутки про відкати в розмірі 3-5% від суми рефінансування. Це звичайно менше, ніж 7-15% за часів Арбузова-Соркіна. Але тоді і номінальна ставка по стабкредитами була всього лише 6,5-7,5% річних. Зараз вартість таких позик "по прайсу" - 12-19,5% річних.

Ми немов дивимося старе забуте кіно. Нацбанк продовжує боротьбу з валютними "спекулянтами". Непублічної прочуханки в черговий раз зазнали кілька дрібних фінустанов.

Цілком очевидно, що основний винуватець падіння курсу гривні - сам же "рагулятор", який проводить широкомасштабну емісію через рефінансування своїх підопічних. Мільярди гривень, які повинні по ідеї йти на виплати по депозитах, просочуються на валютний ринок, штовхаючи курс долара до нових історичних рекордів.

Але винними знову призначають деяких спекулянтів. Звичайно, справа не обійшлася без них. Але чи тільки в них справа?

"Полювання на відьом"

Минулої п'ятницю 28 березня глава НБУ Степан Кубів повідомив, що звільнив одного з голів правління комерційного банку за валютні спекуляції. Формально він має таке право. Ще кілька банків отримали письмові попередження, що їх керівництво може спіткати така ж доля.

Імена злісних "спекулянтів" в Нацбанку не озвучили. Як розповів ЕП джерело на банківському ринку, за девальвацію гривні був покараний голова правління 132-го за розміром активів "Грін Банку" Микола Гужва.

В Грін Банку інформацію підтвердили. "Так є, на жаль, такий факт" - говорить один зі співробітників відділу реклами.

Цей невеликий київський банк, раніше називався "Олімпійська Україна" (у свій час серед акціонерів банку значився Національний олімпійський комітет України). До останнього часу "Грін Банк" знаходився під контролем співвласника київського гольф-клубу GolfStream Льва Гольдберга. Його також пов'язують з невеликим за розмірами "Артем-Банком".

В середині 2013 року клієнти "Грін Банку" були переведені в "Артем-Банк", а сам "Грін" як чиста ліцензія був проданий новим інвесторам "з донецького регіону", які вважають за краще не афішувати свої імена. Формально 100% акцій фінустанови належить якомусь Миколі Кисельову. Він, швидше за все, номінальний власник.

Після зміни власників в серпні минулого року правління "Грін Банку" очолив Микола Гужва. Цікаво, що до цього з лютого по березень 2013 року Гужва був головою правління проблемного банку "Даніель", який пов'язують з регіоналом Юрієм Іванющенко.

Крім того, Гужва з 2001 по 2007 рік працював на керівних посадах в ПриватБанку, і багатьом запам'ятався в зв'язку з невеликим інцидентом. У 2004 році в одному з відділень "Привату" в Дніпропетровській області, де Гужва працював керуючим, міліція влаштувала маски-шоу і заарештувала банкіра. Прокуратура підозрювала його в перевищенні службових повноважень при реалізації майна позичальників банку.

Чому банкір потрапив "під роздачу" на цей раз, точно не відомо. Важко уявити, щоб "Грін Банк" з активами за все 566 млн гривень міг проводити занадто масштабні валютні спекуляції або "розгойдувати" курс на міжбанку. Хоча очевидно, що "Грін" займається досить специфічними операціями. Третина всіх його активів - це кошти, а частка депозитів населення в пасивах всього 0,6%. Це більше нагадує "портрет" типового "обнальщіка" середньої руки, ніж великого ділки валютного ринку.

"Листи щастя" від Нацбанку отримали ще кілька невеликих фінустанов. Чиновники їм також пригрозили "економічними санкціями". У їх числі крихітний банк "Український капітал" з активами 481 млн гривень (належить голові правління банку Володимиру Гаврилюку). До слова, "УК" також відомий у вузьких колах як досить "специфічне" установа.

Отримав попередження і банк "Союз" з активами 4,6 млрд гривень. Примітно, що він контролюється колишнім віце-президентом "Родовід Банку" Сергієм Дядечко. У 2012 році на нього було скоєно замах. Сам банкір підозрює в організації нападу екс-нардепа Олександра Шепелєва, який також "курирував" "Родовід", а зараз явно сподівається вийти на свободу.

В "Українському капитали" і "Союзі" отримання попередження заперечують.

"Абсолютна неправда. Так, нас як і всіх інших, кого перевіряють, оштрафували на 5 тис гривень. Але це стабільна ситуація на протязі 15 років. У нас була планова перевірка, яка раз на три роки проводиться Нацбанком. І жодної не було, щоб хоч щось не знайшли ", - говорить Володимир Гаврилюк з банку" Український капітал ".

"Претензій до роботи голови правління банку" Союз "Віталія Валового з боку Національного банку України не було. Претензій про порушення валютного законодавства так само не було", - стверджують у банку "Союз".

Але, за відомостями наших джерел, попередження таки мало місце.

Кубів використовує методи Стельмаха

За великим рахунком Нацбанк має право звільнити або усунути з посади будь-якого голови банку. Приводом для цього може стати що завгодно. Наприклад, "не бездоганна ділова репутація" або "невідповідність займаній посаді". З таким формулюванням свого часу Стельмах звільнив одного з голів "Ощадбанку".

Не зрозуміло інше. Чому саме ці банки потрапили "на олівець" НБУ? Навряд чи вони могли самостійно "розгойдати" курс до 11,50 гривень за долар. Зазвичай це вдається робити банкам побільше - мінімум з першої десятки-двадцятки. Так, наприклад, деякі скарбники стверджують, що основними гравцями на міжбанку, які розгойдували курс, були державні банки ( "Ощадний", "Укрексім" і Укргазбан), деякі вказують на російські держбанки. Найчастіше при цьому згадується "Сбербанк Росії".

Втім, в самих російських держбанках звинувачення на свою адресу всіляко заперечують. А ось українські держбанки ніхто і ніколи не карає. Більш того, заступником голови НБУ залишився Борис Приходько - колишній скарбник Ощадбанку і, за деякими відомостями, один з представників "сім'ї" Віктора Януковича в Нацбанку. Чому Кубів прийняв таке кадрове рішення, залишається загадкою.

Глава НБУ в цілому веде досить специфічну політику. У понеділок, 31 березня котирування міжбанку вже знаходилися на рівні 11,5 гривень за долар. Це той же самий рівень, з приводу якого Кубів почав репресії серед дрібних банків, звинувачуючи їх у тому, що спекулятивні операції залишаються "однією з причин подальшого дрейфу гривні в бік девальвації".

Але санкції вже застосовані. Чому ж курс продовжує зростати і далі? Або все-таки справа не обмежується тільки дрібними спекулянтами? Може, дійсно слід уважніше розглянути, чим займаються держбанки? Поки що відповіді на ці питання немає. Тема девальвації - традиційне табу для НБУ.

Замість того, щоб наводити порядок на ринку, Нацбанк продовжує наполягати на полюванні на відьом. "Рагулятор" хоче через зміни в законодавстві отримати право позбавляти банки ліцензій за валютні спекуляції.

"Вчора провів переговори в комітетах і фракціях про те, чи будуть підтримані зміни до закону" Про банки і банківську діяльність ", щоб Нацбанк мав право забирати ліцензії після порушень у вигляді спекуляцій на ринку. Я отримав повну підтримку", - розповів Кубів минулої п'ятницю.

Для чого знадобилася подібна опція і без того "всесильному" Нацбанку, не зовсім зрозуміло. Він і зараз має практично необмежені можливості по екзекуції будь-якого банку з будь-якого приводу. При цьому арсенал заходів впливу ширше не придумаєш - від письмового попередження та відмови в рефінансуванні до визнання банку неплатоспроможним та виведення його з ринку.

Крім того, НБУ і так має право обмежувати банкам дію ліцензій або просто усувати від торгів на валютному ринку. У листопаді минулого року, наприклад НБУ відлучив від валютного міжбанку "ОТП Банк".

Не виключено, що ідея відкликати ліцензії - це всього лише черговий піар-хід, щоб заспокоїти громадськість і зняти з себе відповідальність за те, що відбувається на валютному ринку. Мовляв, "злі спекулянти розхитують курс, а ми з ними боремося". А тим часом, долар рухається до позначки 12 гривень, яка знову загрожує валютним бунтом населення.

Виникає легке дежа-вю. Кубів використовує абсолютно всі ті ж методи роботи, які використовували його попередники. Наприклад, гру в ловлю спекулянтів.

Так, Володимир Стельмах списував будь прорахунки НБУ (наприклад, невихід на ринок з інтервенцією) на підступи банків, що порушують правила. На спекулянтів посилалися також Сергій Арбузов та Ігор Соркін, які через той же Ощадбанк "розпилювали" резерви НБУ. І ось, 28 лютого Степан Кубів заявив , Що регулятор відсторонив від міжбанку вісім фінустанов, які займалися валютними спекуляціями.

Цікаво, що опитані нами скарбники так і не змогли пригадати хоч одного з колег по цеху, кого позбавили права торгувати безготівковою валютою. Зазвичай така інформація розходиться по ринку миттєво. Швидше за все, в Нацбанку просто блефували або, як завжди, покарали пару-трійку ну дуже дрібних фінустанов. Догляду яких з ринку навіть ніхто не відчув.

Чи не змогли в Нацбанку з цього приводу до ладу відповісти і на адвокатський запит. "НБУ вжив заходів щодо восьми банків через валютних спекуляцій. Вирішив одразу ж направити адвокатський запит у цій справі. Країна ж повинна знати своїх героїв і кому вона зобов'язана нинішнім курсом", - написав у своєму Facebook старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери "Ростислав Кравець.

У Нацбанку адвокату відповіли стандартної відпискою. Швидше за все, відповідь був складений роботами.

Що ж відбувається насправді? Чому курс долара знову штурмує відмітку 12 гривень?

Банкіри стверджують, що падіння курсу до 11,5 гривень за долар пов'язано з масштабним рефінансуванням банків і відсутністю валютних інтервенцій НБУ. У березні регулятор практично не виходив на валютний ринок, максимально економлячи резерви, які на початок місяця становили всього 15,5 млрд доларів.

При цьому обсяги рефінансування, виданого банкам, вражають. У лютому НБУ надав тільки довгострокових кредитів (понад 30 днів) на 18 млрд гривень. Левова частка цих позик була видана вже при новому керівництві Нацбанку.

Знову по ринку поповзли чутки про відкати в розмірі 3-5% від суми рефінансу. Це звичайно краще, ніж 7-15% за часів Арбузова-Соркіна. Але тоді і номінальна ставка по стабкредитами була всього лише 6,5-7,5% річних. Зараз вартість таких позик "по прайсу" становить 12-19,5% річних.

При цьому Нацбанк вперше з 2009 року почав приймати в заставу під свої кредити акції банків, які зараз фактично нічого не варті. По суті, НБУ роздає гроші.

Аукціон небаченої щедрості продовжився і в цьому місяці. З 1 по 27 березня Нацбанк видав банкам кредитів на 17,5 млрд гривень, з них довгострокових на 13 млрд гривень. Можливо, це виправдано в умовах безпрецедентного відтоку депозитів з банків і навислої загрози кризи неплатежів на міжбанку? Але очевидно й інше, що контроль за цільовим використанням цих коштів практично відсутня.

Іноді і самі банкіри не знають хто, скільки і за якою ціною одержує в борг від Нацбанку. З одного боку, це і є захист банківської таємниці. З іншого боку, чи це не ідеальний грунт для доброї старої корупції?

© 2005-2014, Економічна правда. Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".