«Стояти на своїй землі і не чекати допомоги». Як Фінляндія готується захищати себе без НАТО

Фінляндія після кримських подій активно почала нарощувати військове співробітництво з іншими країнами і блоками і зараз активно модернізує армію. Кореспондент "Фонтанки" побував на діючій військовій базі, яка створена для відображення загрози зі сходу. Фінляндія після кримських подій активно почала нарощувати військове співробітництво з іншими країнами і блоками і зараз активно модернізує армію

Євген Богданов

"Тільки безкоштовний алкоголь користується більшою підтримкою"

На одному з каменів фортеці Суоменлинна поблизу Гельсінкі написано: "Стояти на своїй землі і не чекати допомоги", що можна вважати девізом Сил оборони Фінляндії. Цю фразу підтверджують результати опитування: майже 90% фінів заявили про намір особисто захищати свою країну в разі військової загрози.

На власну обороноздатність республіка витрачає понад два мільярди на рік (1,3% від ВВП) - в 20 разів менше, ніж Росія. Суомі, як багато її сусіди, не відмовилася від загальної військової повинності для юнаків, фінки самі активно йдуть в збройні сили. Майже 75% фінських чоловіків проходять строкову службу - це близько 40 тисяч чоловік в рік. Військові не без гордості підкреслюють, що такі відомі фіни як гонщик Кімі Райкконен і футболіст Ярі Літманен теж колись рахували дні до дембеля. Незважаючи на скорочення штатного персоналу збройних сил після реформи 2014 року до 12 тис. Чоловік, в останні роки Фінляндія збільшила число військ в мобілізаційному резерві до 280 тисяч.

Інший не менш популярною мірою в питанні оборони залишається співпраця з сусідами-шведами - більше 90% опитаних виступають "за". "Напевно, тільки безкоштовний алкоголь користувався б більшою підтримкою у населення", - жартують в Суомі. Трохи менше підтримують партнерство з іншими країнами Північної Європи та ЄС. Зовсім інше ставлення у фінів до НАТО. Останні кілька років частка тих, хто виступає проти членства в альянсі, не опускається нижче 60%.

справжні війни

До 2016 року законодавство Фінляндії не дозволяв відправляти військових для бойових дій в інших країнах, проте влада Суомі пішли на зміну цієї норми після паризького теракту в 2015-му. Зараз число фінських військових за кордоном досягає 500 чоловік. На них держава витрачає близько 115 млн євро в рік. Фінських військових можна зустріти в Малі, Іраку, Лівії, Сомалі, Косово, Середземному морі і на Близькому сході. Особливо важливою для фінської армії стала натовська операція "Рішуча підтримка" в Афганістані. "Наша присутність в цій країні [Афганістані] - це питання досвіду, як діяти в умовах справжньої війни", - говорить посол Сірпа Мяенпяа, яка займається підтримкою мирних процесів.

При цьому, як говориться в доповіді фінського уряду про зовнішню політику від 2016 року, "мирне співробітництво - це наростаючий пріоритет Фінляндії". За останній рік фінський президент Саулі Нііністе став єдиним зі світових лідерів, хто особисто зустрівся з Володимиром Путіним, Дональдом Трампом і Сі Цзіньпін. Цим фактом в МЗС республіки дуже пишаються, підкреслюючи: дипломатія залишається важливим інструментом для підтримки безпеки країни.

"Фінляндія - маленька країна, але ми хочемо нести свою частку відповідальності", - розповів посол Мяенпяа.

В даний момент близько 100 фінських цивільних експертів знаходяться з місіями в інших країнах. Майже третина з них вирушила на Україну, де бере участь в місіях ОБСЄ і ЄС.

"Ми з повагою ставимося до Росії"

Фінська армія проходить через масштабну модернізацію. Вже зараз 30% йде на озброєння і військові об'єкти. Однією з найбільш масштабних покупок стануть 69 нових винищувачів, на які фіни готові витратити до 10 мільярдів євро.

До чого такі витрати мирної Фінляндії? Військові країни з тактовністю дипломатів відповідають про загрозу зі сходу. "В цілому, можна сказати, що як на політичному, так і на військовому рівні у нас хороші відносини з Росією. На військових навчаннях у нас різні сценарії військової загрози, і немає певного напряму [звідки може напасти передбачуваний противник]", - пояснює начальник відділу національної оборони Антті Лехтісало. Як приклад, він наводить ситуацію з порушенням повітряного простору Суомі, які періодично здійснюють як європейські, так і російські літаки. Лехтісало запевняє, що фіни оцінюють такі події однаково.

"Ми з повагою ставимося до Росії", - резюмує Лехтісало. При цьому, за словами чиновника міністерства оборони, Фінляндія прагне, серед іншого, до взаємодії з Північноатлантичним альянсом.

"Рішення про навчання - це рішення вищого керівництва країни, які ми виконуємо", - так коментують у військовому відомстві збільшене число військових маневрів з НАТО.

"Жорсткість досягається в тренуваннях, а не в побуті"

У лісах південної Фінляндії біля містечка Пароланнуммі розташувався гарнізон «Рубен». Те, що тут базується бронетанкова бригада і регулярно проводяться навчання, говорить тільки наявність танків і людей у ​​формі. Зовні і всередині казарми та інші споруди швидше нагадують фінські хостели, а їдальня виглядає скоріше як кафетерій в університетах Суомі. Так що умови для 1300 новобранців ніяк не можна назвати суворими.

"Жорсткість у нас досягається в тренуваннях, а не в побуті", - парирує на таке зауваження полковник Карі Нісула, командувач бронетанкової бригадою. Нісула, що пройшов Афганістан і Ліван, задоволений підготовкою своїх солдатів. За його словами, новобранці регулярно виїжджають на стрільби, на яких витрачається близько 2,1 млн патронів в рік, а військова техніка щорічно проїжджає відстань, рівну 138 екваторам.

Особливою гордістю бронетанкової бригади є спеціальний клас, технічним оснащенням якого позаздрив би комп'ютерний клуб. Військові ж стверджують, що тут вони відпрацьовують маневри і займаються вправами. Про це свідчить напис на стіні: "Не грати в ігри". Також новоприбулі можуть відпрацювати пересування в спеціальній версії гри, що нагадує лазертаг. Більш досвідчені вже тренуються в довколишніх лісах зі справжньою зброєю. "Ми тут знаходимося вже багато років, тому всі з розумінням ставляться до навчань", - відповідає Нісула на питання про ставлення місцевих жителів до людей з автоматами і бойовій техніці в лісах.

"Дідівщина - це більше прикол"

Триваюча вже багато років дискусія про те, чи можуть служити в армії люди з подвійним громадянством, під ніж в Суомі часто розуміють наявність російського і фінського паспортів, так і не закінчилася, тому солдатів з російським корінням у військовій частині вдалося знайти дуже легко. Максим з Петрозаводська став військовослужбовцем, коли отримав громадянство. Його друг Яків, з яким він 8 тижнів служить в одному загоні, народився вже в Фінляндії, хоча, за його словами, "в Омську залишилася якась частина крові". В цілому росіяни службою задоволені.

"Якщо порівнювати з тим, що чув [про російську армію], то у нас тут все прекрасно. Дідівщина тут - це більше прикол. Наприклад, старші кажуть: ідіть ховайтеся в кімнаті, а ми будемо вас шукати", - розповідає Яків про нестатутні відносинах.

Особлива тема - це дівчата, які служать нарівні з фінськими юнаками. "Тут ми в армії, і все - солдати. Навіть в голову думка не приходить про якихось відносинах", - запевняє Максим. Одна з дівчат, добровільно вирушили служити в Пароланнуммі, Роніа Куусі вважає: наявність у військах прекрасної статі відображає фінське суспільство з його гендерною рівністю. За її словами, ніяких поблажок дівчатам не роблять, і навіть під час навчань вони виконують ті ж нормативи і носять таке ж обмундирування, як і інші солдати-чоловіки.

Євген Богданов, "Фонтанка.ру"

До чого такі витрати мирної Фінляндії?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация