Стратегія розвитку банківської системи: що чекає українців і їхні гроші

Комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності презентував Стратегію розвитку банківської системи України на 2016-2020 роки. Ця стратегія передбачає подолання існуючої кризи, стабільність гривні та банківської системи, підвищення довіри до регулятора, а також економічне зростання.

Серед пріоритетів стратегії розвитку банківської системи на найближчі 4 роки - введення мораторію на адміністративне підвищення цін і тарифів, перетворення держбанків в інструменти економічного зростання, залучення іноземного капіталу тільки в рамках національної економічної політики, підвищення ефективності використання міжнародної допомоги. Цілі стратегії - підвищення якості політики Національного банку, довіри до регулятора, банківської системи і гривні, розвиток конкурентного ринку банківських послуг і кредитування реального сектора економіки.

AFP / DENIS CHARLET

При цьому наголошується, що для вирішення цих завдань необхідно прискорити призначення ради Нацбанку і підготувати ряд змін до банківського законодавства. Також потрібно системна підтримка банків для зниження рівня проблемних активів, в тому числі і ефективна реструктуризація валютних кредитів громадян і бізнесу.

Про те, що реально може змінити банківську систему в Україні і стати стимулом для економічного зростання, в ефірі радіостанції голос Столиці повідомив керівник відділу зв'язків з громадськістю "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко.

Наскільки стратегія розвитку банківської сфери відповідає реаліям?

- Добре, що вона взагалі з'явилася. Україні не вистачає комплексного підходу, стратегічного бачення, розвитку не тільки в банківській системі, а в економіці в цілому.

Там зачіпаються багато фундаментальних питань розвитку економіки, які відносяться не тільки до банківського сектору. Це, наприклад, розвиток інноваційних галузей економіки, стимулювання експорту, бізнес-клімату в країні. Тобто банки в цій стратегії виступають просто як інфраструктура. Але, на жаль, банки не зможуть самостійно змінити економіку і країну.

Наскільки реально втілити цю стратегію в життя?

- Якщо у нас змінюється десь якийсь чиновник, змінюється правляча партія, тоді відразу змінюється і бачення всього, як повинна розвиватися країна. Тобто немає якогось комплексного підходу, який закладається на багато років вперед, незалежно від того, хто зараз перебуває при владі. Це перше.

Друге - це корупція. До того, як у нас в країні не буде вирішена ця проблема, можна писати будь-які абсолютно стратегії і найпрекрасніші думки озвучувати, але толку, звичайно, не буде від таких ініціатив.

Проблеми ведення бізнесу в Україні також є перешкодою?

- В Україні важко вести бізнес. І не тільки тому, що тут дорогі кредити, а просто тому, що бізнес не так легко відкрити, може прийти якась перевірка, треба буде давати комусь хабара. Або проблема з законом і т.д.

Банки можуть стимулювати, допомагати фінансово. Тобто надавати довгі дешеві кредити. Ось саме до цього ми повинні прагнути. Але поки в країні інфляція на рівні 43%, як було в минулому році, банк ніяк не може надати кредит під 2-3% річних.

Хто повинен займатися розвитком і реформуванням банківської системи?

- По персоналіях зараз важко говорити коректно. Ми не знаємо, хто буде главою НБУ через деякий час. Залежно від того, як у нас зміниться політична еліта, у нас цілком можуть відправити у відставку главу Нацбанку і поставити нову людину. Це не правильно.

Глава НБУ повинен вибиратися років на 5-7 і проводити свою політику, оскільки фінансова і банківська система дуже інерційні. Те, що ми почали сьогодні, покаже свої результати через два роки. І від частої зміни глав НБУ та інших відомств ми нічого доброго не будемо отримувати.

Те, що ми можемо зробити прямо сьогодні, - це створення спеціалізованих фондів або спеціалізованого банку розвитку. Ця ідея вже дуже давно існує в Україні, але вона так і не була нормально реалізована.

Але ж виділити кілька мільярдів гривень на якісь пробні програми, на стимулювання економіки, на видачу дешевих і довгих кредитів - цілком реально. Програма, наприклад, "Ощадбанку" по підвищенню енергоефективності працює. Там видаються великі суми кредитів. І це дійсно допомагає економіці. Це один із прикладів, як можна вже сьогодні допомогти економіці з допомогу банків.

НБУ якось згаданий в цій стратегії?

- У стратегії розвитку згаданий рада НБУ, який, по суті, не працює багато років. При цьому він є одним з ключових органів в управлінні та формуванні саме етойстратегіі.

Тобто структура керівництва НБУ повинна бути наближена до структури керівництва комерційних організацій. Зараз ми умовно маємо виконавчого директора, це глава НБУ, але у нас немає ради директорів, які контролюють правління. Повинен бути якийсь незалежний орган, виборні професіонали ринку, які і дивляться за тим, як реалізується стратегія.

Тобто для початку потрібно було б провести реформу в НБУ?

- Рада НБУ вже мав бути обраний. Він просто не вибирається з-за політики. ВР адже так і не затвердила свою квоту в раду Нацбанку.

Детальніше Стратегію розвитку банківської сфери прокоментував глава парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності України Сергій Рибалка.

Нова стратегія передбачає подолання існуючої кризи, стабільність гривні, банківської системи, підвищення довіри до регулятора, а також економічне зростання.

Наскільки реально досягти таких результатів?

- Безумовно, кінцевою точкою цієї стратегії повинні бути законопроекти і ряд нормативних документів і постанов, можливо, навіть НБУ або Кабміну, які будуть уже реалізовані.

Ряд інструментів, які ми хочемо туди підключити, - це і новий Банк реконструкції та розвитку. Через ці державні банки ми б могли фінансувати реальні галузі економіки, українських виробників-експортерів, які продають свій товар за кордон і отримують валюту. Тільки таким чином ми зможемо оживити сьогодні нашу економіку.
Можна ще дати стимули через податкову реформу, яка, на жаль, у нас не проводиться. Два роки ми говоримо про те, що нам треба стимулювати зростання нашої економіки через податкову реформу, але, на жаль, нічого не робиться.

За рахунок чого могли б, наприклад, підвищити довіру до регулятора?

- Припустимо 1 липня або 1 вересня банкопаду повинен бути закінчений. Ті банки, які є на ринку, регулятор повинен оголосити такими, яким можна вірити. А потім працювати тільки через інструменти зростання економіки, через банк реконструкції той же, через Кредитно-експортне агентство.

Таке агентство - це державна інституція, де українським виробникам-експортерам, які проводять високо технологічні товари, давалися б пільги зі страхування, по кредитуванню і т.д. Тому що сьогодні Україна - це, на жаль, сировинний придаток. Ми торгуємо металом, торгуємо лісом-кругляком.

Тонна вугілля, наприклад, сьогодні коштує 70 євро. А ось ми порахували, що тонна iPhone коштує 6 мільйонів. Звичайно, хотілося б, щоб Україна виробляла такі смартфони, високо технологічні речі. І наша сьогоднішня молодь, яка дуже сильно процвітає в ІТ-напрямку, їде за кордон, виробляє там програмні продукти. А ми ці програмні продукти потім купуємо.

Які закони потрібно прийняти для реалізації ваших планів?

- Перше, що треба зробити - відновити довіру до банківської системи. Для цього НБУ як інституція має бути послідовним. Повинен потихеньку знімати ті обмеження, які сьогодні є. У тому числі щодо виведення валюти. І починати реформи.

Не може банківська система існувати окремо від фінансів, окремо від економіки, окремо від податкової реформи. І якщо ми написали банківську стратегію, то без стратегій таких же по інших напрямках це працювати не буде.

У стратегії є такий пункт, як "стратегія розвитку державних банків". Що мається на увазі?

- Сьогодні державні банки не мають ніякої стратегії. Мінфін обіцяв презентувати стратегію державних банків, але, на жаль, крім декларацій наш комітет нічого не побачив.

Ми вважаємо, що державні банки мають право на життя точно так же, як і комерційні. Але ми вважаємо, що все банки, в тому числі і державні, повинні мати свою стратегію.

Читайте також - Банкрутство банку "Хрещатик": є три варіанти розвитку ситуації - експерт

Раніше аналітик банківського сектора ICU Михайло Демків висловив думку, що "чорна смуга" в банківській сфері триватиме до середини наступного року.

"Я б очікував якогось плюса не раніше другої половини 2016 року . В окремі місяці ми побачимо плюс, але в довгостроковій перспективі, як сильний тренд, це скоріше друга половина 2016 року ", - заявив експерт в ефірі радіостанції Голос Столиці.

Незважаючи на зниження відтоку депозитів, розраховувати на відновлення системи кредитування без підтримки держави зараз не доводиться. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив експерт Олексій Кущ.

"У найближчий рік, без участі держави в частині компенсації відсоткової ставки, відновити систему кредитування буде неможливо. На жаль, участь держави поки ніяк не обговорюється ні на експертному рівні, ні на рівні ВР, ні на рівні уряду, хоча це є ключовою умовою для відновлення кредитування ", - сказав Кущ.