Оцінка: +32 / 7 учасників / 2 рекомендації / (+0) (-0) якість
джерело
Харківський художній музей і виставковий зал музею займають дві будівлі по вулиці Раднаркомівська - будинок № 9, будинок №11. Ці два будинки раніше належали різним людям і кожен з них має свою історію
Особняк по вул. Раднаркомівській, 11 (Будівля художнього музею).
Особняк по вул. Раднаркомівській, 11 раніше належав Івану Єгоровичу Ігнатіщеву - почесному громадянину Харкова, власнику великого пивоварного заводу "Росія".
І.Є. Ігнатіщев (Джерело фотографії)
Особняк побудований за проектом А. Бекетова (1913 р).
П-образне в плані будівля має асиметричну композиційну побудову. Його зовнішній вигляд визначається поєднанням художніх прийомів ренесансу і модерну. Над перекритим аркою центральним входом розміщується великий віконний проріз, який висвітлює парадні сходи. Отвір має соковите пластичне обрамлення з використанням тричетвертними колон іонічного ордера і ліпних скульптурних деталей. Елементами оригінального оформлення є керамічні багатобарвні заповнення в інтерколумнії аркад, які обрамляють віконні прорізи другого поверху. Ця глазурована кераміка, ймовірно, була виготовлена на Полтавщині, а ліпна оздоблення - на скульптурному підприємстві К. Пещінского і Ріхі в Харкові.
В оформленні інтер'єру, як і в переважній більшості бекетівських споруд, використані улюблені архітектором мотиви давньогрецької класики. Особливо це відчутно в парадному холі зі ступенями на другий поверх, перекритому вгорі касетним коробним склепінням.
На рівні другого поверху, з боку центрального входу, розташований вітраж, своєрідно "урівноважений" на майданчику навпроти декоративним ліпним ризалитом з карнизом, прикрашеним вазонами і гірляндами. Металеві перила парадних ступенів у вигляді пальмет. Кахлі із зображенням гірлянд овочів і фруктів з геометричними візерунками прикрашають стіни над парадними сходами, облицьованими плиткою.
Цей будинок належав Ігнатіщевим недовго: в 1917 році його продали комерсанту Левицькому, після революції особняк націоналізували, а в 1931-1932 рр. тут була розміщена колекція картин Т. Шевченка. 25 березня 1944 року на основі колекції Державної картинної галереї, яка повернулася з евакуації, був створений Державний музей українського мистецтва, згодом він ще двічі перейменовувався: Харківський державний музей образотворчого мистецтва (1949 г.), Харківський художній музей (1965 р).
Будинок № 9 (Виставковий зал музею).
Будівля по Раднаркомівської вулиці, 9 було побудовано в 1896 році для недільної школи християн Алчевської архітектором А. Бекетовим.
Х. Алчевська (Джерело фотографії)
Створена в 1862 р школа розташовувалася спочатку в будинку Алчевських на Катеринославської, а потім в будівлі парафіяльного училища. У 1894 році Х. Алчевська купила у надвірного радника І. Касперова землю, на якій до 1896 року було зведено будівлю жіночої недільної школи, що коштувало разом з обстановкою 50 тис. Рублів. Половину цієї суми склав капітал, який утворився з акцій, записаних А. Алчевським на недільну школу при установі Земельного банку, другу половину - 25 тис. Рублів внесла Х. Алчевська.
Проект будівлі в формах ренесансу був виконаний академіком архітектури А. Бекетовим безкоштовно. При вході на першому поверсі школи знаходився просторий хол для прогулянок під час перерв. Навколо холу розміщувалися п'ять класів і гардеробна для вчителів. У неділю ці класи були зайняті ученицями-підлітками недільної школи, а в будні дні в трьох з них працювала міська школа. На другому поверсі розташовувалися класи для дорослих учениць. Найбільша кімната верхнього поверху була залом для бесід вчителів з ученицями, для зібрань і шкільних свят. Поруч із залом розміщувався музей наочних посібників та учнівська бібліотека. На антресолях знаходився кабінет лікаря, в напівпідвалі - роздягальня для учениць, приміщення для сторожів і господарські служби. В школу приймали дівчаток, яким виповнилося 10 років, а також дорослих жінок. Молодші за віком зараховувалися в "маленьку школу". Поряд з читанням, правописом, арифметикою, Законом Божим тут викладали географію, малювання, співи. За 50 років творчої педагогічної діяльності Х. Алчевської школу під її керівництвом закінчило близько 20 тис. Чоловік.
З ім'ям Христини Алчевської пов'язаний цілий напрямок в області організації народної школи, а досвід і методика були представлені на Московській (1895) і Нижегородської (1896) виставках і отримали високу оцінку. На Всесвітній виставці в Парижі 1889 року книга Х. Алчевської "Що читати народу?" мала великий успіх. У 1890 році на конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти в Парижі Христину Данилівну обрали віце-президентом Міжнародної ліги освіти.
Харківський художній музей
Його колекція по праву вважається однією з найцінніших в Україні. Історія цього унікального зібрання художніх творів веде свій початок від 1805 року, - часу придбання В. Каразіним для Харківського університету 2477 графічних аркушів західноєвропейських майстрів. У ці збори входили твори видатних художників ХVІ-ХVІІІ ст .: А. Дюрера, Х. Гольциуса, Л. Джордано, А. ван Дейка, Ф. Буше та ін. В 1856-1958 рр. колекція поповнилася дарами випускника університету І. Бецкого - він пожертвував понад 500 творів європейських живописців ХVІ-ХVІІІ ст., в тому числі І. ван Клеве, Ф. Фуріні, Л. Мехус, А. Саккі, П. да Кортона і ін.
За заповітом ще одного випускника університету А. Алфьорова в 1873 році в музей надійшло 50 картин нідерландських і голландських майстрів, а також 3000 творів майстрів різних європейських шкіл. Твори з цих колекцій, що входили до складу університетського Музею витончених мистецтв та старожитностей, сьогодні є основою відділу зарубіжного мистецтва Харківського художнього музею. У зборах відділу дореволюційного українського і російського мистецтва, формування якого почалося в ІІ половині ХІХ століття і пов'язане з діяльністю Харківського міського художньо-промислового музею (див. Стор. 22), представлені унікальні українські ікони ХVI-XVIII ст., Твори А. Лосенко, В. Боровиковського, Д. Левицького, І. Айвазовського, І. Шишкіна, В. Полєнова, В. Васнецова, В. Орловського, П. Мартиновича, С. Васильківського, П. Левченко, М. Беркоса, М. Пимоненка, С. Світославського, І. Рєпіна, В. Сурикова, О. Мурашко, С. Жуковського, Г. Нарбута та ін.
Незважаючи на численні реорганізації 20-30-х рр., Картинна галерея напередодні Великої Вітчизняної війни налічувала близько 75 тис. Експонатів і вважалася однією з кращих в СРСР. При цьому, однак, вона не була включена в план евакуації, в результаті чого вдалося евакуювати лише найцінніші експонати (4,7 тис одиниць). Саме вони, а також полотна, знайдені в руїнах галереї, склали основу післявоєнного музею, який, незважаючи на непоправні втрати, знову знаходить популярність і популярність. У 1970-х роках музей поповнився колекціями А. підкоп, М. Фрадкіна, Е. Шпектор. 1986 рік ознаменувався передачею Харківському художньому музею приміщення для виставкового залу (вул. Раднаркомівська, 9) і приєднанням Пархомовського історико-художнього музею (Краснокутський р-н). Цей музей, створений в 1955 році шкільним учителем А. Луньовим, володіє унікальною колекцією творів образотворчого, декоратівнопрікладного мистецтва, пам'яток археології та історії. У його зібранні старовинні ікони, твори Т. Шевченка, І. Шишкіна, К. Крижицького, Е. Архипова, А. Бенуа, С. Коненкова, В. Касіяна та ін.
Також в приміщенні виставкового залу знаходиться заснований в 1991 р Музей народного мистецтва Слобожанщини, з 1994 року - філія Харківського художнього музею. У фондах МНІС зберігаються рідкісні зразки вишивки, кераміки, різьблення по дереву, народного малярства. Філія працює в найтіснішому контакті з Харківською організацією Національної спілки майстрів народного мистецтва України і відомий як пропагандист народної творчості.
Сьогодні фонди головного Харківського художнього музею налічують понад 23 тис. Експонатів західноєвропейської, української, російської живопису, графіки XV-XX століть, унікальні вироби майстрів Індії та Далекого Сходу. Музей веде активну експозиційно-виставкову діяльність, проводячи щорічно більше 40 виставок як зі своїх фондів, так і організованих спільно з іншими музеями, творчими спілками України, з посольствами та культурними центрами інших країн. За останні роки музей неодноразово експонував свої твори в США, Німеччині, Польщі, Фінляндії, Литві. Значне місце в діяльності музею займає науково-дослідницька робота з вивчення самої колекції, історії художнього життя та творчості сучасних майстрів Харківщини. Щорічно в стінах музею проходять міжнародні наукові конференції. При музеї працюють лекторії, проходять музичні та поетичні вечори, засідання творчих об'єднань та клубів. Значна частина заходів проводиться музеєм на благодійних засадах. За останні роки музей став одним з найпопулярніших культурних центрів Харкова, щорічно його відвідують більше 150 тис. Чоловік.
Як дістатися до точки:
Адреса: Вул. Раднаркомівська, будинок № 11 і будинок № 9. Станція метро «Архітектора Бекетова».
Алчевської "Що читати народу?
