Оцінка: +16 / 4 учасники / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість
джерело 1 , джерело 2
У 1964 році на площі біля кінотеатру «Київ» був встановлений пам'ятник Юр'єву Василю Яковичу - бронзовий бюст на постаменті з сірого граніту.
Автори пам'ятника - заслужений діяч мистецтв УРСР скульптор В. І. Агібалов, архітектор Д. А. Морозов.
Юр'єв Василь Якович - радянський український селекціонер-рослинництва, директор Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики. Довгий час працював в Харкові.
джерело фото
Народився 8 (21) лютого 1879 року в селі Вірго Ніжнеломовского повіту, нині Ніжнеломовского району Пензенської області в небагатій дворянській сім'ї.
Русский. У 1892 році закінчив Ніжнеломовского чотирьохкласне училище. Потім був прийнятий в Марінінское хліборобське училище в Миколаївському містечку Саратовського повіту. Під час літніх канікул підробляв учнем землеміра. Після закінчення училища з похвальною грамотою в 1899 році, як відмінник був направлений в для продовження навчання в інститут.
Вступив в Новоалександрійський інститут сільського господарства та лісівництва (міста Новоалександрія, нині місто Пулави, Польща), одне з найстаріших в Європі вищих сільськогосподарських навчальних закладів. За участь в студентських виступах був тимчасово відрахований, тільки в 1905 році все ж закінчив повний курс навчання і отримав звання вченого-агронома. Трудову діяльність за фахом почав повітовим агрономом на батьківщині, в Пензенській губернії.
У 1909 році Південно-Російське суспільство сільського господарства відкрило поблизу міста Харкова нову селекційну станцію. Потрібні були фахівці з вищою освітою і практичними навичками, і В.Я.Юрьев став працювати селекціонером. Пошуки харківських селекціонерів були довгими і наполегливими і вже до початку 1914 року колекція пшениці налічувала 9 тисяч зразків. Вони-то і послужили вихідним матеріалом для створення нових, високоврожайних сортів. Плани у селекціонерів були привабливі, але роботу перервала війна.
У 1914 році Юр'єв був мобілізований в армію, чотири військових року провів в окопах. У 1918 році, повернувшись на рідну станцію, з новою енергією взявся за улюблену справу. Основним в роботі Юр'єва і його колег став мічурінський метод. Селекційна станція з кожним роком розширювала свої володіння, поповнювалася новими здатними дослідниками. У 1920-ті роки на станції при безпосередній участі Юр'єва були створені перші високоврожайні сорти озимої і ярої пшениці, ячменю, проса. Багато з них швидко отримали визнання хліборобів і зайняли великі площі.
Трудова діяльність селекціонера була високо оцінена. У 1935 році йому без захисту дисертації було присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук. У 1937 році став професором Харківського сільськогосподарського інституту. Після повернення з евакуації в 1944 році був призначений директором станції, з 1946 року - директор інституту генетики та селекції Академії наук УРСР, був обраний дійсним членом Академії наук України.
У Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1954 роки за заслуги в галузі селекції та насінництва зернових культур Юр'єву Василю Яковичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
Багато вчилися у Юр'єва і ставили свої експерименти на науковій основі. Масштаби дослідницької роботи станції зростали. У 1956 році на базі Державної селекційної станції та Інституту генетики і селекції АН УРСР було створено Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції та генетики (нині - Інститут рослинництва імені В.Я.Юр'єва УААН). Директором інституту став В.Я.Юрьев.
У Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1959 роки за заслуги в розвитку сільськогосподарської науки Юр'єв Василь Якович нагороджений другою золотою медаллю «Серп і Молот».
В.Я.Юрьев - один з основоположників селекції і насінництва сільськогосподарських культур в СРСР. Автор багатьох сортів пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи. Він створив 19 нових сортів пшениці, проса, кукурудзи, які тепер займають не один мільйон гектарів на Україні, в Поволжі, на цілинних землях Казахстану. Основні праці з питань методики селекції і сортовипробування сільськогосподарських культур, в їх числі - «Сортовипробування ярої пшениці за 1911-1925 рр.», «Методика селекції пшениці на Харківській станції» та інші.
Був почесним академіком Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна, академіком Академії наук України та Української академії сільськогосподарських наук, заслуженим діячем науки УРСР, доктором сільськогосподарських наук, почесним членом Шведського товариства насіннєводів.
Вів велику громадську роботу, обирався депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР (3-5-го скликань). Член КПРС з 1956 року.
Жив і працював в місті Харків. Помер 8 лютого 1962 року. Похований на кладовищі №3 в Харкові.
Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями.
Іменем видатного вченого названо радгосп «Юр'ївський» в його рідному селі Вірго, там же встановлений і пам'ятник знаменитому земляку. Ім'я вченого носить Інститут рослинництва Української академії аграрних наук, в інституті створена меморіальна кімната-музей.
У Фрунзенському районі міста Харкова є бульвар Академіка Юр'єва (за кінотеатром "Київ").
Як дістатися до точки:
Станція метро «Маршала Жукова». Кінотеатр «Київ».
