Борис Іванович Тарасюк - радянський і український дипломатичний працівник. Міністр закордонних справ України в 1998-2000 і з лютого 2005 по січень 2007. Голова Народного Руху 
Україна з травня 2003 по 15 грудня 2012 року Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».
Народився 1 січня 1949 року в смт. Романов, Житомирської області.
У 1968 році закінчив Київський політехнікум зв'язку, після чого був покликаний в армію - в прикордонні війська КДБ СРСР.
Після закінчення служби в прикордонних військах Тарасюк вступив на факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету імені Тараса Шевченка, закінчив його з відзнакою в 1975 році.
Кар'єра
1975-1981 - аташе, 3-й секретар, 2-й секретар, 1-й секретар МЗС УРСР.
1981-1986 - другий і перший секретар Постійного представництва УРСР при ООН в Нью-Йорку.
1986-1987 - 1-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР.
1987-1990 - працював інструктором відділу зарубіжних зв'язків ЦК КПУ.
1990-1991 - радник, заступник начальника відділу головного радника МЗС України.
1992 - призначений заступником міністра закордонних справ (керівник Комітету з питань роззброєння), потім - першим заступником міністра.
Очолював посольство України в країнах Бенілюксу та представництво України в НАТО.
1998-2000 - очолював український МЗС.
Вступив до партії Віктора Пинзеника «Реформи і порядок». На парламентських виборах 2002 р зайняв дев'яту позицію в списку блоку Ющенка «Наша Україна» і став депутатом Верховної ради.
Вдруге був призначений на міністерську посаду новообраним президентом України Віктором Ющенком після «Помаранчевої революції».
Незважаючи на зміну прем'єр-міністрів, зберіг свій пост в трьох кабінетах поспіль (Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова і Віктора Януковича).
У 2006 - Міністр закордонних справ за президентською квотою в другому уряді Януковича. У цю ж квоту входили міністр оборони Анатолій Гриценко, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
У листопаді 2006 року Тарасюк зробив заяву, яким дезавуював (скасував) офіційний візит свого начальника, прем'єр-міністра Януковича в США. Візит все одно відбувся.
1 грудня 2006 Верховна рада України звільнила Бориса Тарасюка з посади, завдавши таким чином потужний удар по президенту Віктору Ющенку. За його відставку проголосували 247 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Для Ющенка, який оголосив євроатлантичну інтеграцію України зовнішньополітичним пріоритетом, було принципово важливо зберегти на чолі МЗС свою людину, і 5 грудня він підписав указ, яким доручив Борису Тарасюку продовжувати виконувати обов'язки міністра. У той же день Шевченківський районний суд Києва призупинив дію постанови Верховної Ради.
Тарасюк 6 і 20 грудня намагався потрапити на засідання уряду, але не був допущений туди в результаті фізичного впливу депутата від Партії регіоналів Лук'янова. 9 грудня київський Апеляційний суд підтвердив легітимність постанови Верховної Ради про його відставку. Тарасюка позбавили права підписувати державні документи і навіть призупинили фінансування МЗС. Незважаючи на це, він продовжував виконувати обов'язки і робити заяви про те, що курс України на вступ до НАТО і Євросоюз залишається незмінним.
15-16 січня 2007 Тарасюк відвідав з візитом Чехію, де заявив про «незмінність курсу України щодо НАТО». Прем'єр-міністр Віктор Янукович, однак, заявив, що Тарасюк не мав права вирушати з офіційним візитом до Чехії, оскільки не є членом уряду. Янукович попросив Генпрокуратуру розслідувати ці дії, які, на його думку, «завдають істотної шкоди інтересам держави». 30 січня 2007 року Тарасюк заявив на прес-конференції, що подав президентові Ющенку прохання про відставку і вона була прийнята.
25 січня 2009 року на другому етапі XVIII позачергового з'їзду Народного Руху України, який він очолював, домігся виходу з партії прихильників президента Ющенка, і був знову обраний на два роки головою партії.
З грудня 2012 року - народний депутат України VII скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (№ 9 в списку). Заступник глави фракції, голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та Міжпарламентської конференцією з питань Спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу, питань Східного партнерства і ПА ЄВРОНЕСТ Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.
15 червня 2013, після об'єднання частини Народного Руху України та Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини».
Вибори 2014
Йде в парламент за партійними списками «Батьківщини» ( дванадцятий номер ).
04.12.2014 - 05.12.2014 - Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
05.12.2014 - Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
