Три кити української армії: контрактники, строковики і резервісти

Фото: Міністерство оборони України

Автор: Федір Прокопчук

Україна - єдина європейська країна, яка воює. На своїй території і за свою територію. Країна, яка за три роки війни подвоїла оборонний бюджет і майже в два рази збільшила розмір армії. Яка платить високу ціну за бойовий досвід - майже кожен день на фронті отримують поранення або гинуть українські військові

хвилі мобілізації

Захоплення Криму, а потім і бойові дії на Донбасі, розв'язані Росією в 2014 році, продемонстрували, наскільки все погано в українській армії. Показовим став виступ в парламенті міністра оборони України Ігоря Тенюха. 1 березня, за 5 днів до проведення "референдуму" на півострові, він заявив: з 41 тисячі сухопутних військ готовими вести бойові дії виявилися тільки 6 тисяч.

Рівно через тиждень після цього виступу виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов підписав, а парламент затвердив указ про часткову мобілізацію. До лав збройних сил і Нацгвардії в рамках першої хвилі було призвано понад 35 тисяч осіб. Закликали в першу чергу добровольців і людей з досвідом військової служби.

За три роки війни Україна в рамках часткової мобілізації закликала більше 200 000 військовозобов'язаних.

За першої послідувало ще п'ять хвиль мобілізації, необхідність в яких виникла після затяжних боїв під Слов'янськом (травень 2014 року), прориву російських військ на Маріупольському напрямку (серпень 2014 року), битви за Донецький аеропорт і подальшого загострення в районі Дебальцево (січень-лютий 2015). Всього в рамках мобілізації були покликані і відслужили понад 200 тисяч військовозобов'язаних.

Військовий - це професія

Сьома хвиля мобілізації, про яку говорили в квітні 2016 року, так і не знадобилася - Міністерство ще влітку заявив, що кількість офіцерів і солдатів, які вирішили піти на контрактну службу, дозволить безпроблемно замінити службовців, покликаних в рамках шостої хвилі. З 2016 контракт з українською армією підписали 69 тисяч військових. З них 7,5 тисячі - офіцери.

Контрактна служба стала більш привабливою фінансово. Бюджет 2016 року дозволило підвищити мінімальну зарплату контрактника майже в 3 рази - до 7 тисяч гривень на місяць. З'явилися і "бонуси" для солдатів або офіцерів, які проходять службу в зоні АТО: до 6 000 гривень тим, хто служить на передовій і до 2 400 гривень тим, хто дислокується в районі антитерористичної операції поза першого ешелону.

Представниця проектного офісу реформ при Міноборони Олеся Фаворська каже, що мотивація у контрактників не тільки фінансова. Якщо для жителя депресивного регіону 7 тисяч гривень можуть бути вагомим аргументом, то молодий спеціаліст з Києва керується іншими мотивами. На її думку для рядового складу, як і для офіцерського, крім підвищення грошового забезпечення, повинні бути створені умови для розвитку професійної військової кар'єри в рядах сержантсько-старшинського корпусу. Це дозволить вирішити ще одну проблему, характерну для армій пострадянських країн - найчастіше саме через безпосередніх командирів рядові солдати приймають рішення не йти на контрактну службу або не продовжувати її.

Це дозволить вирішити ще одну проблему, характерну для армій пострадянських країн - найчастіше саме через безпосередніх командирів рядові солдати приймають рішення не йти на контрактну службу або не продовжувати її

Навчання сержантів і старшин ВМС ЗС України, фото Міністерства оборони України.

Ще одна непроста дилема - забезпечення військовослужбовців житлом, в черзі на яке стоять понад 44 тисяч сімей. У проектному офісі реформ Міноборони вирішили ретельніше підійти до тендерних процедур і контролювати виконання зобов'язань з боку підрядників. Це дозволить вчасно і якісно здавати об'єкти, а також заощадить бюджетні гроші. У 2017 на житлові програми виділили всього 750 мільйонів гривень - це в 25 разів менше необхідної суми. Тому в проектному офісі розглядають можливість не купувати або будувати житло, а виплачувати компенсацію тим, хто вирішив надовго пов'язати своє життя з армією. Якщо ці гроші переводити на депозитний рахунок в банку, після закінчення служби можна отримати суму, якої вистачить для покупки житла.

У той же час контрактники отримали можливість робити в армії то, заради чого вони туди йшли. Протягом 2016 року було проведено 900 навчань, 20 з них - на рівні бригади. 5 батальйонів підготовлені за стандартами НАТО. Створені Сили спеціальних операцій - еліта української армії, куди набирають і строковиків, і контрактників. Розроблено гнучка система підписання контактів: піврічних - для призовників, які відслужили не менш 11 місяців, від двох до п'яти років - для офіцерського складу.

Які аргументи будуть переконливішими, покаже 2017 рік, коли, згідно з прийнятим законом, отримають можливість розривати контракт військові, які уклали договори до вторгнення Росії. Якщо їх буде ким замінити, не вдаючись до чергової хвилі мобілізації, значить, державі вдалося створити належні умови.

Від призову не відмовляться

Втім, збільшуючи число контрактників, Міністерство оборони не збирається відмовлятися від плану призову. Цього року кампанія стартує на початку квітня і триватиме до кінця травня. За цей час на військову службу призвуть більше 14 тисяч чоловіків від 20 до 27 років. Ті, у кого є вища освіта, відслужать рік, решта - півтора. Строковиків НЕ будуть відправляти в зону бойових дій.

Додавання присяги солдатами-строковиками в навчальному центрі, фото Міністерство оборони України.

Начальник мобілізаційного управління Генштабу Збройних сил України Олег Бойко пояснює , Що головна мета строкової служби - створити боєздатний резерв. «Це масштабний джерело, який дає можливість молоді отримати військово-облікову спеціальність при навчанні в навчальних центрах і при військових частинах. (...) «Строковики» - це ще і головні кандидати для переходу на контрактну службу. На «громадянці» часто буває важко прийняти рішення про підписання контракту. Але якщо ти вже знаходишся в Збройних Силах, пройшов відповідне навчання, послужив в реальному частини - ти побачив і оцінив те середовище, в якій можеш продовжувати власне життя і кар'єру ».

Чи не відмовилися в Міністерстві і від ідеї залучити до лав Збройних сил випускників вищих навчальних закладів, які пройшли військові кафедри. Про таку ініціативу заявили на початку року, але поки заклик не почали - в Міноборони хочуть спочатку підрахувати, скільки офіцерів скористається можливістю достроково розірвати контракт. І на заміну їм можуть закликати випускників військових кафедр.

Акцент на резерв

200 тисяч українців, покликаних в рамках шести хвиль мобілізації, - можливість створити потужний військовий резерв на випадок, якщо активні бойові дії поновляться. І його створення - один з пунктів Національного оборонного бюлетеня. Це документ, в якому виписані основні напрямки реалізації військової політики. Згідно бюлетеню, резерв повинен бути здатний «здійснювати наступальні дії, посилювати угруповання військ на загрозливих напрямках, забезпечувати ротацію сил, їх поповнення та заміну на випадок втрати боєздатності».

Підготовка резервістів. Вересень 2016 року. Фото Міністерства оборони України.

У Міністерстві оборони розраховують, що ядром військового резерву повинні стати добровольці. Після виходу в запас вони можуть підписати контракт з армією, згідно з яким зобов'язуються брати участь у щорічних зборах. Під час соборів резервісти протягом місяця займаються виключно бойовою підготовкою: перші 15 днів індивідуальні заняття в навчальних центрах, потім - дії в складах безпосередньо бригад.

На час зборів за резервістами зберігається зарплата за основним місцем роботи, оплачується проїзд до місця підготовки. Крім того, щорічно учасники резерву отримують за участь в зборах разову виплату, розмір якої залежить від військового звання. Ця модель працює в разі офіційного працевлаштування колишнього військового. Якщо ж резервіст отримує «чорну» зарплату, то навряд чи ризикне втратити свою роботу заради кількох тисяч на рік.

У Міністерства оборони амбітні плани - побудувати ефективну систему, в якій на першому місці буде професіоналізм і особиста мотивація. І довга лава запасних, які в разі потреби готові будуть встати на захист своєї країни. Але для цього потрібно міняти всю систему. А для цього потрібні кошти і час, а також ті, хто готовий розумно витрачати і перше, і друге.

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация