Шолом, знайдений в могилі сарматського воїна, ймовірно, потрапив в ці місця завдяки понтийскому царю Митридату VI Євпатора.
В одному з поховань кургану, розкопаного в Усть-Лубенському районі, виявили добре збережений бронзовий шолом римської епохи, який імовірно датується II-I ст. до н.е. Курган відноситься до могильника Межкірпільскій I - він розташований на лівому березі р. Кирпа, в 3,5 км на захід від станиці Кирпільська.
Шолом римської епохи з кургану в Усть-Лубенському районі. (Фото: прес-служба Фонду Олега Дерипаски «Вільне Дело».)
Сарматські катафрактарії (важка кавалерія, праворуч) в дакійської війні. Барельєф колони Траяна. (Фото: «Die Reliefs der Traianssäule», Erster Tafelband: «Die Reliefs des Ersten Dakischen Krieges», Tafeln 1-57, Verlag von Georg Reimer, Berlin 1 896 / Wikim
<
>
Шоломи - досить рідкісна знахідка. Навіть на території Румунії, де перебувала римська провінція Дакія, за весь час досліджень знайшли тільки два таких шолома, в Туреччині - один, на території від Ростова-на-Дону до Кабардино-Балкарії - п'ять.
Новий артефакт знайшли в похованні, яке, на думку археологів, належало сарматів. Це був іраномовний народ, який кочував в степах Північного Причорномор'я. У III ст. до н.е. вони витіснили скіфів зі степів, пізніше періодично проникали до Криму, в римський час активно впливали на Боспорське царство. Фахівці, розкопували курган, вважають, що сармати отримали шолом від Мітрідата VI Євпатора, який постачав їх озброєнням. Мітрідат був владикою Понтійського царства, що охоплював майже всі берега Чорного моря, і тричі воював з Римом.
В інших сарматських похованнях виявили велику кількість прикрас, посуду, зброї, бронзових дзеркал. Цікавою знахідкою виявився масивний широкий (до 10 см) меч, довжиною близько 80 см. В іншому похованні знайшли наконечник списа.
В цілому досліджені сарматські могили датують III в. до н.е. - I в. н.е., але в кургані, звичайно, перебували поховання різного часу, від III тисячоліття до н.е. до XVI-XVIII століть. В одному з найбільш ранніх лежали останки двох чоловіків, які, ймовірно, були з знаті: разом з ними в могилу поклали вози й щось на кшталт «крісла», а на перекриття похоронної камери - розфарбовані циновки. До нового часу (XVI-XVIII ст.) Відносяться поховання кочівників-ногайців. Їх поховання влаштовані за мусульманським обрядом: покійних обертали тканиною і ніяких предметів поряд з ними не клали.
Розкопки проводила Північно-Кавказька експедиція Інституту археології РАН на чолі з керівником Відділу бронзового століття, кандидатом історичних наук Олександром Геєм. Фінансував роботи Фонд Олега Дерипаски «Вільне Дело».
за матеріалами прес-служби Фонду Олега Дерипаски «Вільне Дело» .
