У Національному заповіднику «Софія Київська» ввечері 14 листопада відкрилася виставка архітектурних проектів післявоєнної відбудови головної вулиці Києва - Хрещатика. Нагадаємо, влітку 1941 року його будівлі були заміновані радянськими спецслужбами і після окупації міста підірвані за допомогою радіосигналів. Після визволення Києва частину будівель ще можна було відновити (наприклад, будинок Міської думи), але сталінське керівництво вирішило побудувати новий Хрещатик і оголосило в 1944 році конкурс проектів. Відгукнулися більше 20 архітекторів з різних міст колишнього Радянського Союзу. Пошуком створених ними тоді робіт зайнявся в 2005 році київський програміст Семен Широчин - це його хобі. Результати досліджень представлені на отрившейся виставці. Семен Широчин прийшов на її відкриття в чорному френчі - подібні куртки військового зразка з чотирма накладними кишенями носили чиновники сталінської епохи.
- Найцікавіша з зроблених мною знахідок - це проект відбудови Хрещатика, розроблений українським архітектором Олексієм Тацієм, - розповів «ФАКТАМ» куратор виставки 29-річний Семен Широчин. - Проект Тація вважався втраченим. Але я відмовлявся в це вірити і продовжував шукати. Старання увінчалися успіхом - на початку нинішнього року знайшов проект Тація в Державній науковій будівельної бібліотеці імені Заболотного. Це дуже цікава робота, тому ми розмістили її на афіші виставки.
* Семен Широчин: «Проект архітектора Олексія Тація вважався втраченим, але я відмовлявся в це вірити і таки знайшов його»
За задумом архітектора, Хрещатик повинен був перетворитися в конгломерат з п'яти площ: Сталіна (нинішня Європейська площа), Калініна (Майдан Незалежності), Перемоги (Тиций пропонував створити її там, де вулиця Прорізна виходить на Хрещатик), Леніна (Бессарабська площа), Толстого .
* Площа Перемоги (Тацій запропонував створити її на розі Хрещатика і Прорізної)
На площі Перемоги він хотів звести монумент Перемоги висотою 150 метрів з оглядовим майданчиком на позначці 100 метрів, на яку можна було б піднятися на ліфті. Монумент пропонувалося виконати в модерній формі трилона, яка вперше продемонстрована публіці на Всесвітній виставці в Нью-Йорку 1939 року.
* Монумент Перемоги (проект Тація)
За задумом Тація, з Липок (історичний район Києва) через Хрещатик слід перекинути віадук, за яким йшла б автодорога. Віадук одночасно був би тріумфальною аркою на честь перемоги у Другій світовій війні. Ідею віадука підтримував Микита Хрущов, але вона все одно не була реалізована.
* Тріумфальна арка над Хрещатиком (проект Тація)
Тацій пропонував встановити на Хрещатику безліч статуй і обелісків. Якби його проект втілили в життя, центр Києва нагадував би античне місто.
* Так, за задумом архітектора Тація, повинна була виглядати площа Сталіна
- Чий проект відбудови Хрещатика переміг?
- До другого туру конкурсу пройшли роботи Олексія Тація і головного архітектора Києва Олександра Власова. Третє місце зайняв проект групи архітекторів, що передбачав знесення Бессарабського ринку ( Бессарабський ринок збудували за півмільйона царських рублів, заповіданих меценатом Лазарем Бродським . - Ред. . Жоден з проектів не був реалізований, але використовувалися ті або інші ідеї учасників конкурсу. Наприклад, з одного боку Хрещатика розмістити житлові будинки, з іншого - адміністративні будівлі. З великої кількості проектів будівель, запропонованих учасниками конкурсу, було побудовано тільки одне - кінотеатр «Київ».
* Площа Толстого з проекту Олексія Тація
Важливо відзначити, що архітектори використовували в своїх конкурсних роботах не тільки стиль сталінський ампір, але і українське бароко, класицизм. Наприклад, Власов пропонував біля будівлі мерії звести вежу-кампанилу (дзвіницю). Подібні вежі зводили біля ратуш в містах середньовічної Італії. У його проекті відбудови Хрещатика використані елементи іспанської та португальської архітектурних традицій.
* Проект будівлі Київради з розташованої поруч з ним вежею-кампанілою (робота архітектора Олександра Власова)
- Як вийшло, що ви захопилися пошуком проектів відбудови Хрещатика?
- Ця тема мене просто зацікавила. Ще в шкільні роки.
* Картина архітектора Володимира Заболотного «Перспектива забудови площі Калініна» (нині Майдан Незалежності)
- Вишукування вимагають фінансових витрат. Вважали, скільки коштів витратили на своє захоплення?
- Суму, еквівалентну кільком тисячам доларів. Основна частина цих грошей пішла на покриття платних послуг архівів - оцифровку різних документів.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про історію головної спортивної арени країни НСК «Олімпійський» в Києві. Стадіон був відкритий 12 серпня 1923 року, після його реконструкції в 1930-х роках кількість місць на трибунах збільшилася до 50 тисяч, а парадний вхід побудували вже після Другої світової війни.
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Вважали, скільки коштів витратили на своє захоплення?
