В адвокатуру, як в релігії, переконуючи інших, ми переконуємо себе

  1. «Все поставлять на комерційні рейки»
  2. «Відбувається загальна« менталізація »дніпропетровської адвокатури»
  3. «Української адвокатуру вкрай необхідні молоді кадри»
  4. Довідка «2000»

Коли мова йде про необхідність реформ у судовій та правоохоронній системах України, з поля зору випадає така невід'ємна частина правосуддя, як адвокатура.

На думку багатьох, особливо молодих юристів, існуючий Закон України «Про адвокатуру» давно не відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Свою точку зору на стан справ в такому важливому для багатьох наших громадян сегменті здійснення правосуддя погодився висловити досвідчений дніпропетровський адвокат Анатолій Галка.

«Все поставлять на комерційні рейки»

- Я уважно ознайомився з публікацією «Реформувати не суд, а суддів» ( «2000», № 3), і вона викликала у мене позитивну реакцію. Багато що вірно, особливо висловлювання судді про труднощі залучення в процес захисника без оплати його праці.

- Коли запитував у знайомих адвокатів про стан справ в українській адвокатурі, відповіді були витримані в досить песимістичних тонах. Такими ж були відповіді суддів, слідчих, бізнесменів і депутатів усіх рівнів, як, власне, і наших співвітчизників. Правда, причини такої відповіді у всіх були різні. Так у чому ж справа? Що відбувається?

- Повне беззаконня. До 93-го року, до прийняття закону «Про адвокатуру», у нас була одна благополучна і потужна організація «Дніпропетровська обласна колегія адвокатів» (ДОКА. - Авт.), Яка за своїм статусом займала 5-е місце в СРСР. До нас приїжджали укладати угоди з ведення справ з усіх кінців Союзу, навіть з Владивостока.

У Дніпропетровську працювали сильні, вольові, компетентні адвокати, кажучи високим стилем - з чистими руками і гарячим серцем. Візьміть Олександра Бродського, мого вчителя, який емігрував до США. Його дочка Нелла Вербовік зробила там кар'єру і тепер знаменитий американський адвокат. Це я до того кажу, що рівень підготовки юристів в Радянському Союзі був дуже високий.

Після прийняття закону «Про адвокатуру» колегію намагалися розколоти. Частина адвокатів пішли в адвокати-індивідуали, інші залишилися в ДОКА, яку тоді очолював Іван Бартош, колишній перший заступник прокурора області.

В результаті колегія була на межі розпаду з 1993 по 1998 рік.

- Скажіть, це правда, що за часів Союзу адвокатські колегії не фінансувалися державою?

- Ні, але ми цілком успішно існували за рахунок сплати членських внесків, відрахувань з адвокатських гонорарів і роботи на госпрозрахунку.

- А що заважало робити те ж саме в незалежній Україні?

- Незацікавленість держави, яке взагалі не перераховує грошей для ведення справ за призначенням для адвокатських колегій. Основні засоби в адвокатуру має кваліфікаційно-дисциплінарна комісія (КДК), приймаюча іспити на отримання адвокатського свідоцтва, але колегія від КДК нічого не отримує.

- Ви підтвердили, що адвокатура і в СРСР, і зараз живе «на підніжному кормі». Виходить, що незаможні громадяни навіть юридичну консультацію за рубль, як було в колишні часи, отримати вже не можуть, оскільки за елементарний рада в адвокатській конторі деруть три шкури. А в так званих безкоштовних юридичних клініках поради дають юристи-старшокурсники, які не мають практичного досвіду. Виходить порочне коло?

- Єдина, підкреслю, організація, яка, наприклад, в 2006 році надала юридичну допомогу 682 громадянам, в 2007-му - понад 700 - обласна колегія адвокатів. Фактично ми одні безкоштовно допомагаємо.

Я чотири роки б'юся за те, щоб створити фонд оплати праці за безкоштовне ведення справ. А якщо на моє місце прийде той же Юрій Миргородський, який намагається незаконно привласнити собі пост голови колегії, який зараз очолює дисциплінарну палату КДК і у якого закінчується другий, останній за законом термін, то, запевняю вас, жодної безкоштовної консультації ніхто не отримає. Все поставлять на комерційні рейки.

- З консультаціями ясно. Але в бюджеті стаття витрат на ведення кримінальних справ в суді малозабезпечених повинна бути передбачена за законом!

- Знаєте, в Радянському Союзі адвокату за ведення справи за призначенням платили 25 руб. в день. Це були великі гроші. Правда, половину держава забирала у вигляді податку, а загальна, витрачена на захист, сума стягувалася потім з засудженого. Зараз постановою Кабміну від 1998 року встановлено розмір оплати в 15 грн. Але і ця незначна сума вже три роки нікому не виплачується!

«Відбувається загальна« менталізація »дніпропетровської адвокатури»

- Ось ви сказали про госпрозрахунку. А на які, вибачте, кошти існує власне кваліфікаційно-дисциплінарна комісія? Ви ж як-не-як без малого три роки очолювали її дисциплінарну палату.

- КДК складається з двох палат: атестаційної та дисциплінарної. Ніде немає положення про те, що атестаційна палата за прийняття іспиту на отримання свідоцтва адвоката повинна отримувати гроші.

Але ... Спочатку брали 1200, потім - 1500, зараз - 2500 гривень з однієї людини. Якщо врахувати, що в рік адвокатські ряди в області поповнюють приблизно 100-150 осіб, то уявіть, які суми проходять! А де вони враховуються і що на них придбано?

В цілому по Україні ця «годівниця» дає такі гроші, що якби правоохоронні органи цим зайнялися ...

- Чому б і ні?

- Зараз з'явилося «співдружність» з суддів, адвокатів і міліціонерів.

Хочу підкреслити: відбувається загальна «менталізація» дніпропетровської адвокатури. Приблизно чверть адвокатів - колишні міліціонери. В дисциплінарної палаті, наприклад, з п'яти її членів-адвокатів четверо - колишні співробітники міліції.

До того ж багато діючих зараз судді, прокурори і слідчі міліції завчасно і абсолютно незаконно отримали, по суті нелегально, цілком реальні свідчення адвокатів.

Подивіться реєстру адвокатів України. Наприклад, свідоцтво адвоката № 1111 видано 16.01.2003 р людині, яка працює суддею одного з райсудів Дніпропетровська.

І таких прикладів по країні - тисячі. Їм що, за красиві очі свідоцтва видають? Швидше за все, за «правильне» рішення справ.

- В такому разі можна припустити, що адвокати можуть «підігравати» слідству і суду?

- Я не хочу огульно звинувачувати всю міліцію і суди, де чимало чесних людей. Але у багатьох теперішніх адвокатів залишилися друзі в міліції, які підкидають їм грошові справи ...

-... а ті потім діляться. Так?

- Не беруся стверджувати точно, але допускаю, що беруть великі гроші з підслідних за захист, обіцяють золоті гори.

«Української адвокатуру вкрай необхідні молоді кадри»

- Картину ви намалювали, що і говорити, невеселу. А що робити?

- Вважаю недоцільним мати в кожній області кваліфікаційно-дисциплінарну комісію. Необхідно, щоб свідоцтва адвокатів видавали централізовано, в Києві. А то що виходить? В одній області України, де населення трохи більше мільйона, адвокатів більше, ніж в найбільшій Донецькій області.

Можу додати, що дніпропетровська КДК за останні кілька років не провела жодного семінару, що не організувала навчання, не було жодної зустрічі з колегами з обміну досвідом.

Необхідно зробити переатестацію всіх адвокатських свідоцтв в Україні і відібрати у тих, хто їх отримав незаконно.

- З чуток, серед володарів адвокатських свідоцтв є навіть колишні кримінальники?

- Так буває.

- В такому разі скажіть, скільки адвокатських свідоцтв ви, перебуваючи на посаді головою дисциплінарної палати відібрали?

- Ні одного! Я підходив до проблеми з тієї точки зору, що треба дати можливість людині виправитися, не смикати через дрібниці. Тим більше що судді часто зводять особисті рахунки.

Зате зараз в дисциплінарної палаті панують драконівські звичаї. Одного адвоката за грубе порушення професійної етики позбавили свідоцтва. Але ця людина була смертельно хворий, йому залишалося жити не більш двох місяців. Все це знали, але ніякого милосердя і співчуття не проявили.

Причому позбавляв свідоцтва людина, що має куди більше порушень. Дисциплінарна палата перетворилася на знаряддя тиску на адвокатів.

- Добре, перереєстрували, відібрали, зробили централізованої здачу іспиту, і що далі? Жити-то все одно треба. І гроші заробляти на багатих клієнтів.

- Сподіваюся, що у нас запрацює система, яка існує в США та відновлюється в Росії.

В Америці частина адвокатів є державними, входять в структуру міністерства юстиції і отримують зарплату на рівні прокурора.

Росія вже на шляху створення державної адвокатури. Там працюють понад 100 юридичних консультацій, які фінансуються державою. Крім того, у росіян немає свідоцтва адвоката, а тільки ліцензія.

Хочеш стати адвокатом - купи ліцензію на 2 роки і працюй, ніякого юридичного стажу не потрібно, тільки диплом юриста. У них реально платить держава за ведення справ в суді. За нескладна справа - 600 рублів в день, за складне - 1100 (24 руб. = $ 1. - Авт.).

Глибоко переконаний, що українській адвокатурі вкрай необхідні молоді кадри. У Києві є Академія адвокатури, яка займає 3-е місце в рейтингу юридичних вузів країни. Її ректор - голова Спілки адвокатів України Тетяна Варфоломеєва, яка приділяє багато сил і енергії вдосконалення адвокатури.

Упевнений, що академія може стати фундаментом для підготовки принципово нових, що не заплямованих корупційними зв'язками фахівців.

- А поки «маємо те, що маємо». Анатолій Кузьмич, невже так погано йдуть справи і в інших областях України?

- Ну чому? В Одесу, Харків, Донецьк, Крим приїжджаєш завжди з дорогою душею.

Там люди зуміли не протиставити кваліфікаційно-дисциплінарної комісії колегію, а, навпаки, щільно працюють рука об руку, в змичку. Тому і безкоштовні консультації для населення у них - не розкіш.

Хоча мушу констатувати: зараз в країні виникла величезна прірва між адвокатської елітою і простими адвокатами. Причому мова не йде про професіоналізм одних і слабкому знанні юриспруденції інших.

Все вирішують, як я вже говорив, зв'язку в певних колах і зайняття посади в адвокатській ієрархії. Чомусь люди вважають, раз людина займає якесь місце в тій же кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, значить він - суперадвокат.

Повторюся, відбулося розшарування в нашому стані. Одні відстоюють інтереси одних фінансово-промислових груп, інші - інших. Треті не гребують займатися відвертим рейдерством.

Але я вірю, що прийде час, коли наша держава завжди зможе забезпечити громадянину кваліфіковану юридичну допомогу незалежно від його майнового стану.

Довідка «2000»

Довідка «2000»

Анатолій Кузьмич Галка закінчив Московське вище прикордонне командне училище і Харківський юридичний інститут.

Стаж роботи в адвокатурі - 23 роки. З травня 1985-го працює в складі «Дніпропетровської обласної колегії адвокатів» (ДОКА), з жовтня 1998 року по теперішній час - голова її президії.

Член правління Спілки адвокатів України, віце-президент Міжнародного союзу (співдружності) адвокатів. Заслужений юрист України.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Так у чому ж справа?
Що відбувається?
Скажіть, це правда, що за часів Союзу адвокатські колегії не фінансувалися державою?
А що заважало робити те ж саме в незалежній Україні?
Виходить порочне коло?
А на які, вибачте, кошти існує власне кваліфікаційно-дисциплінарна комісія?
А де вони враховуються і що на них придбано?
Чому б і ні?
Їм що, за красиві очі свідоцтва видають?
В такому разі можна припустити, що адвокати можуть «підігравати» слідству і суду?
Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация