Валерій Лебедєв

1. XPOHOC ВСТУП ДО ПРОЕКТУ
2. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА
3. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
4. КРАЇНИ ТА ДЕРЖАВИ
5. РЕЛИГИИ СВІТУ
6. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ
7. АВТОРИ Хронос
8. Коментар Хронос:
9. Далі читайте:

XPOHOC

ВСТУП ДО ПРОЕКТУ

БІБЛІОТЕКА Хронос

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

Біографічний УКАЗАТЕЛЬ

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Генеалогічне ТАБЛИЦІ

КРАЇНИ ТА ДЕРЖАВИ

етноніма

РЕЛИГИИ СВІТУ

СТАТТІ НА ІСТОРИЧНІ ТЕМИ

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

КАРТА САЙТУ

АВТОРИ Хронос

Споріднені проекти:

Валерій Лебедєв

У березні цього року (2005 - ред.) У нас піднімалося питання про автентичність довгого пасажу Черчилля , В якому він мало не схилявся перед Сталіним . Та й не мало, а саме схилявся. Ця велика цитата гуляє по різних сайтах рунета в різних варіантах.
Ось її повне вираження.

"Великим щастям для Росії було те, що в тяжкі випробування Росію очолював геній і непохитний полководець І.В. Сталін. Він був видатною особистістю, імпонує нашому жорсткого часу того періоду, в якому протікала його життя. Сталін був людиною незвичайної енергії, ерудований і незламної волі, різким, жорстким, нещадним, як у справі, так і в бесіді навіть я вихований в англійському парламенті не міг нічого протиставити.
Сталін, перш за все, мав почуття гумору і сарказму, а також здатністю точно висловлювати власні думки. Сталін і мови писав тільки сам, і в його творах звучала велетенська сила. Ця сила була настільки велика в Сталіні, що він здавався неповторним серед керівників держави всіх часів і народів.
Сталін робив на нас враження. Його вплив на людей чарівно, коли він входив до зали Ялтинської конференції, всі ми немов по команді встали і, дивна річ, чомусь тримали руки по швах. Він мав глибокої позбавленої будь-якої паніки, логікою і осмисленої мудрістю. Він був неперевершеним майстром, знаходити у важкі хвилини шляхи виходу з самого безвихідного становища. У найтрагічніші моменти, а також в моменти урочистості був стриманий, ніколи не піддавався ілюзії. Він був надзвичайно складною особистістю.
Він створив і підпорядкував собі величезну Імперію. Це була людина, яка свого ворога знищував руками своїх ворогів, змусив навіть нас, яких він називав імперіалістами, воювати проти імперіалістів.
Сталін був найбільшим що не має собі рівних у світі, диктатором. Він прийняв Росію з сохою, а залишив її оснащеною атомною зброєю. Ні! Хоч би що казали про нього, таких народ не забуває. "

Вперше в наш час цей панегірик з'явився в статті "Не можу мовчати" відомої Ніни Андрєєвої в "Радянської Росії" від 13 березня 1988 року, в розпал і навіть угар перебудови. Її тоді назвали "антіперестроечний маніфестом", автором якого була, природно, не Андрєєва, що була у той час старшим викладачем Ленінградського технологічного інституту імені Ленсовета на кафедрі фізичної хімії, а група ідеологів під керівництвом члена політбюро Лігачова (див. Біографію Андреєвої - http://www.pseudology.org/democracy/Andreeva_NA.htm ). Ну, цитата з'явилася не зовсім в такому вигляді. І не в такій редакції, хоча дещо збігається.

Наведу повністю цитату зі статті Андреєвої.

"Він був видатною особистістю, імпонує нашому жорстокому часу того періоду, в яке протікала його життя. Сталін був людиною надзвичайної енергії, ерудиції та незламної сили волі, різким, жорстким, нещадним як у справі, так і в бесіді, якому навіть я, вихований в англійському парламенті, не міг нічого протиставити ... У його творах звучала велетенська сила. Ця сила настільки велика в Сталіні, що здавався він неповторним серед керівників усіх часів і народів ... Його вплив на людей чарівно. Коли він входив до зали Ялтинської конференції, всі ми, немов по команді, вставали. І дивна річ - тримали руки по швах. Сталін мав глибокої, позбавленої будь-якої паніки, логічної і осмисленої мудрістю. Він був неперевершеним майстром знаходити у важку хвилину шлях виходу з самого безвихідного становища ... Це була людина, яка свого ворога знищував руками своїх ворогів, змушував і нас, яких відкрито називав імперіалістами, воювати проти імперіалістів ... Він прийняв Росію з сохою, а залишив оснащеною атомною зброєю ". (Див. Статтю Андреєвої повністю - http://www.vkpb.ru/princip.html )

Розбіжності все-таки настільки великі, що це ніяк не може бути пояснено різними перекладами. Природно, хочеться вдатися до першоджерела і подивитися, що ж саме насправді сказав Черчилль.

І ось тут починаються складності. І дивні речі. Майже ніде немає посилання на першоджерело. Але іноді бувають. Одні сайти кажуть, що це з промови Черчілля в палаті лордів 23.12.1959 р з нагоди 80-річчя від дня народження І.В. Сталіна (див. http://www.ssga.ru/metodich/pravitely_ros/stalin7.html ).

Зовсім уже відчайдухи повідомляють, що ця мова поміщена в Британській енциклопедії, щоправда, без зазначення тому і сторінки. Останнє перевірити було легко, що я і зробив ще в березні, написавши в Гусь Буке, March 25, 2005 at 00:53:36: "У" Британіка "нічого подібного немає. Та й взагалі в ній не друкують речей. Не дає нічого схожого і пошук ".

Я вирішив взяти найбільш часто повторюване місце в різних варіантах "промови Черчілля" піддати його аналізу і пошуку в Гуглі і ін. Машинах. Це фраза -

"Він прийняв Росію з сохою, а залишив її оснащеною атомною зброєю". Її дають багато сайтів рунета. Іноді з англійським першоджерелом, який звучить так:

"Winston Churchill said:" Stalin came to Russia with a wooden plough and left it in possession of atomic weapons ".

Або в такому вигляді

Churchill said "when he took Russia on they only had a wooden plough, but he left it with nuclear weapons".

Погодьтеся, що якщо слова першоджерела беруться в лапки, то це - точна цитата. І як така вона не може досить сильно відрізнятися, як в наведених фразах. Це ж не переказ своїми словами.

Перший варіант англійською мовою наводиться на сайті http://www.mltranslations.org/Russia/aucpb.htm

І в ньому немає ніяких відсилань, де ж саме сказав ці слова Черчілль. В якій мові, де вона опублікована. А що ж це за сайт? Це - добірки статей з російських газет, перекладених на англійську мову. Притому не всяких газет, а особливих. наприклад:

• Proletarskaya Gazeta
• Red Youth (Червона юність)
• International Center for the Formation of Modern Communist Doctrine
• Molniya
• All Union Communist Party of Bolsheviks

А головні "англійські" автори там - Victor Anpilov і Nina Andreyeva.

До речі, все це було створено давно - понад 12 років тому. Хмм, непогано.

Інші джерела цитати про "соху і бомбу" і зовсім гостьові книги, персональні сторінки і щоденники в ЖЖ. Наприклад, на сайті Державної Сибірської геодезичної академії, та й то - в їх гостьовій книзі ( http://www.ssga.ru/ ) А ось це - в щоденнику ЖЖ ( http://www.livejournal.com/users/sowa/15751.html?thread=156039#t156039 )

Або на форумах і блогах (наприклад http://www.freerepublic.com/focus/f-news/1383768/posts ).

Другий варіант "сохи & бомби" дається тут http://www.wademan.com/VisionQuest/VQ_Russia5.htm

Дивимося: Russian History, розділ The Khrushchev Era. Там сказано "when he took Russia on they only had a wooden plough , but he left it with nuclear weapons".

Невже американський сайт? Невже - знайшлося?

Досліджуємо. Якщо пошукати, знайдемо напис "welcome to my trip journal". Стало бути, домашня сторінка мандрівника в невеликій групі своїх родичів. Спочатку хотів зробити домашню сторінку на трьох, сам, дружина і дочка Amalia & Selena. Потім залишив тільки себе, а тих як би в виносці. Тек-с. Ім'я мандрівника Wade Hatler. Ну, побував в різних країнах. Чи не Пржевальський і навіть не його кінь, але подекуди був. Скрізь фотографував. І у себе розмістив. У цих країнах він їздив, часто - на велосипеді, - із зелених, стало бути. Ось тут:

France , Egypt , Thailand , Vietnam , Australia , Russia , South Africa , France, Spain

Не густо. Але до чого тут цитата з Черчілля? А ні до чого, просто проїжджаючи по Росії з Петербурга в Москву (до речі, - давно, в перебудову) і при цьому "вивчаючи її історію", він її там бачив на одному російською сайті в англійській версії і взяв до себе. А вже потім від нього вона знову повернулася в російські сайти з відсиланням на "американський джерело".

Прощай, велосипедист Wade Hatler, подивимося на тебе і твою рідню останній раз ( http://www.wademan.com/VisionQuest/VQ_Russia2.htm ).

І ось такі ВСЕ джерела, на які посилаються екстатичні любителі тов. Сталіна.

Забавно, що якщо ввести англійський варіант будь-якої фрази з "промови Черчілля", то американські пошуковики дають тільки сайти рунета, home pages мандрівників і форуми та блоги.

Знайшов я збірник промов Черчілля і його виступів в Палаті Громад. Немає там такої промови (див. Churchill, His Complete Speeches, 1897-1963 http://www.winstonchurchill.org/i4a/pages/index.cfm? ).

У 1959 році Черчиллю було 84 роки, і, як повідомляє хроніка: "In early April, Sir Winston suffered an arterial blockage which temporarily cut off circulation to his speech center ".

Тобто, в результаті підвищеного тиску у нього тимчасово в мозку виявився ураженим центр мовлення. І ніяких згадок про виступ в палаті громад. Потім, слава Богу, все пройшло, але мова в Палаті громад з нагоди 80-річчя тов. Сталіна була безповоротно пропущена.

Якась загадка. Як бути? Невже все вигадали, з початку до кінця ?! Думаю, не всі. Черчілль, дійсно відгукувався про Сталіна як про видатного діяча, хоча і диктатора. Називав його розумним (але - не генієм, "геніальним типом" його називав Гітлер). Вміє точно і лаконічно висловлювати свої думки. З відмінною пам'яттю на деталі. Ввічливим з гостями, яких він хотів причарувати. Але він ніколи не міг би написати про витягуванні в струнку і триманню рук по швах при вході Сталіна. Чи не в його стилі, та й не в його поведінці. Не в його образі. Все-таки лорд, нащадок знаменитого пера Марльборо, славного в англійській історії (в Черчілля і книга про нього є). І раптом - прем'єр і лорд схоплюється як денщик при появі полковника і коштує руки по швах. Тут вже укладачі "промови Черчілля" сильно переборщили. Переграли до "не вірю".

Потім, де це стояння по швах сталося? У Тегерані? Не може бути. Занадто багато було свідків. В Ялті? Теж свідки. Були б численні спогади, які бачили таке диво. А їх - немає. І, головне, як міг би підхоплюватися паралізований Рузвельт? Хіба що його Черчілль за комір піднімав і тримав. Так, але як тоді бути з руками по швах? Вони ж зайняті шкірку Рузвельта. Залишається Потсдам. Там уже не засідатиме Рузвельт, а Трумен. Він міг би і вискочити, цілком ще був бадьорим президентом. Але .... Після того що відбулося випробування атомної бомби в Аламогордо якось не по чину було б президентові країни, єдиної в той час володіє ядерною зброєю, таке плазування. Навіть перед тов. Сталіним. Трумен пише, як він з почуттям ледь стримуваного переваги повідомив Сталіну про те, що у США з'явилося небувале за потужністю зброя (це сталося 17 липня 1945 року, якраз в перший день пленарного засідання конференції). Сталін ввічливо подякував за новина. Ніяк не змінився в обличчі і не поставив жодних навідних запитань. Трумен (на відміну від Черчілля і Рузвельта) зробив необачний висновок, що Сталін виявився тупуватий і нерозвинений і просто не зрозумів важливість і більше того, епохального новини. Але тов. Сталін в епізоді про повідомленні йому про атомну бомбу перевершив самого себе і ввів в оману навіть Черчілля. Ось що Черчілль пише в останньому томі "Друга світова війна" (М.1991, сс. 663, 683).

"17 липня прийшла звістка, яка приголомшила весь світ. Днем до мене заїхав Стімсон і поклав переді мною клаптик паперу, на якому було написано: "Немовлята благополучно народилися". Я зрозумів, що сталося щось надзвичайне. "Це означає, - сказав Стимсон, - що досвід в пустелі Нью-Мексико вдався. Атомна бомба створена ". Хоча ми стежили за цими страшними дослідженнями на підставі всіх тих уривчастих і убогих відомостей, які нам давали, нам заздалегідь не повідомили або, у всякому разі, я не знав дати остаточних випробувань.

.... 24 липня, після закінчення пленарного засідання, коли ми всі піднялися зі своїх місць і стояли навколо столу по два і по три людини, я побачив, як президент підійшов до Сталіна і вони почали розмовляти одні за участі тільки своїх перекладачів. Я стояв ярдів за п'ять від них і уважно спостерігав цю найважливішу бесіду. Я знав, що збирається сказати президент. Важливо було, яке враження це справить на Сталіна. Я зараз уявляю собі всю цю сцену настільки чітко, як ніби це було тільки вчора. Здавалося, що він був в захваті. Нова бомба! Винятковою сили! І може бути, буде мати вирішальне значення для всієї війни з Японією! Яке щастя! Таке враження склалося у мене в той момент, і я був впевнений ,; що він не представляє всього значення того, про що йому розповідали. Цілком очевидно, що в його важких трудах і турботах атомній бомбі не було місця. Якби він мав хоч найменше уявлення про ту революцію в міжнародних справах, яка відбувалася, то це відразу було б помітно. Ніщо не завадило б йому сказати: "Дякую вам за те, що ви повідомили мені про свою нову бомбу. Я, звичайно, не володію спеціальними технічними знаннями. Чи можу я направити свого експерта в області цієї ядерної науки для зустрічі з вашим експертом завтра вранці? "Але на його обличчі збереглося веселе і благодушний вираз, і розмова між двома могутніми діячами скоро закінчилася. Коли ми очікували свої машини, я підійшов до Трумена. "Ну, як зійшло?" - запитав я. "Він не задав мені жодного питання", - відповів президент. Таким чином, я переконався, що в той момент Сталін не був особливо освёдомлён про те величезному процесі наукових досліджень, якій протягом такого тривалого часу були зайняті США і Англія і на який Сполучені Штати, йдучи на героїчний ризик, витратили понад 400 мільйонів фунтів стерлінгів . Такий був кінець цієї історії, наскільки це стосувалося Потсдамської конференції. Радянської делегації більше нічого не повідомляли про цю подію, і вона сама про нього не згадувала ".

А тов. Сталін тим часом, прекрасно знав про нову зброю. І про те, що американці його вже мають і ось-ось випробують. У нього були відмінні джерела інформування - прямо з серцевини Манхеттенського проекту. І в СРСР йшла робота по викраденим Фуксом схемами, кресленнями і розрахунками цієї самої бомби.

Загалом, не було кому схоплюватися перед Сталіним і тримати руки по швах.

Черчілль людина тексту і слова. Він дуже багато написав, і багато говорив промов. Був відмінним письменником. І, може бути, ще кращим оратором. Мабуть, найкращим за всю історію Британії. За свої книги він отримав Нобелівську премію з літератури (1953).

У нього був разюче відточений і чіткий стиль. І величезні знання. Як-небудь я приведу якісь тексти з його хоча б шеститомного праці "Друга світова війна". І ось в цій книзі немає жодного натяку на те, що він нібито говорив про Сталіна.

І, тим не менше ... Згадав, що в хорошій книзі помічника і прес-секретаря Горбачова Андрія Грачова "Кремлівська хроніка" (М., 1994) є місце, що має пряме відношення до нашої теми (с. 127).

"Стало очевидно, що перебити" даму пік "(мова йде про" статті Ніни Андрєєвої "-В.Л.), з якої, скориставшись відсутністю Горбачова та Яковлєва, пішов Єгор Кузьмич, можна буде тільки за допомогою короля, а ще краще туза , тобто публікації в "Правді" або заяви Політбюро. Разом з двома моїми колегами з Яковлівського оточення - теж випускниками Інституту міжнародних відносин - Олександром Лебедєвим і Миколою Португалова ми почали готувати відповідь на основні тези статті Н. Андрєєвої, прагнучи піймати її авторів за руку там, де вони лукавили і пересмикувало факти. Як мені хотілося для економії часу піднятися на два поверхи вище до помічника Лігачова і з'ясувати, з якого розділу спогадів Черчілля витягнув він відоме цитату, що прославляють "дядька Джо". На жаль, все довелося шукати самим.

Ми знайшли і цю, перекручену "Совраской" цитату, і справжні слова Маркса про "контрреволюційних народи". А від себе додали на цей раз неподделанную захоплену оцінку Сталіна Гітлером, взяту з його щоденників. Нашому викривальному праці я подав коротку записку, починалася словами: "Стаття Н. Андреєвої - найбільш відверте, агресивна виступ, по суті - маніфест сил, стурбованих характером і розмахом перебудови, і відображає їх прагнення стримати її подальший розвиток. Це спроба сформулювати платформу для мобілізації консервативних сил в партії і в країні ".

Багатосторінковий документ, передрукований "надійною" друкаркою в "дисидентському" 3-му під'їзді, ми вручили Олександру Яковлєву в день його повернення з Монголії прямо на аеродромі. Інше залежало вже не від нас. Наступного тижня повернувся з Белграда Горбачов скликав Політбюро і зажадав від кожного його члена дати оцінку статті. Перед його лютим натиском Лігачов і вже готове підтримати його більшість здригнулися і відступили. Сам Єгор Кузьмич сказав, що побачив статтю вже надрукованої, розцінив її як прояв "політичного плюралізму" і, не даючи нікому ніяких директив, лише висловив "може бути, занадто поспішно свою особисту думку" ".

Бачите, як тут обережно сказано "Ми знайшли і цю, перекручену" Совраской "цитату". Стало бути, щось в цьому дусі, виходить, Черчілль говорив. Тільки в "статті Андреєвої" її спотворили. Не зовсім точно привели. Може бути, порядок слів поміняли. Або дещо трохи посилили. У Черчілля, скажімо, було "Сталін розумний", а там зробили "геніальний".

Ризикну припустити, що Грачов з товаришами знайшов зовсім не цитату з Черчілля. Швидше за все, хтось у своїх мемуарах розповів про високу оцінку Сталіна Черчиллем. Мовляв, Черчілль говорив мені про сохи та атомної бомби. Про геніального тов. Сталіна і про те, як нечувано пощастило країні з її вождем. Сам Черчилль ніде в своїх текстах такого місця не приводить. І ніде публічно цього не говорив. А вже потім закулісні автори статті Андреєвої додали для картинності руки по швах. І - пішло гуляти по рунету.

Я роблю Висновок про помилки Грачова ще й вісь Із якої деталі. ВІН пише: "Захоплення оцінку Сталіна Гітлером, взяту з его Щоденників". Гітлер НЕ ВІВ Щоденників. І даже одного щоденника НЕ ​​ВІВ. Геббельс - ВІВ. Тут Грачов теж робить невелику, але натяжку: він, швидше за все, має на увазі "Застільні розмови". Це слова Гітлера за щоденними обідами, яку стенографував Пикер. Але це - ні в жодній ступеня не щоденник Гітлера. Якщо Грачов не бачив різниці між щоденником і записами секретарем просторікувань фюрера (у Пікер всі промови Гітлера йдуть від третьої особи "потім шеф сказав, що ..." і часто в переказі), то він не бачив і різниці між виступом або текстом Черчілля і розповіддю кого -то (це - в кращому випадку розповіддю, а в гіршому ми взагалі маємо справу з чистим вимислом), як нібито Черчілль йому говорив про Сталіна. Отже, якщо і є "щось", що лежить в основі міфу про стоянні по струнці з руками по швах, то це "щось" заховано в якомусь третьорядних джерелі, в якихось мемуарах третьорядною особи, на якого немає жодної посилання в найпотужніших пошукових машинах. На особисті сторінки є, на щоденники в Живому Журналі (Live Journal) - є, на гостьові книги і форуми - теж є. А на "мемуари" про таких знаменитих персонажів як Черчілль і Сталін - ні. Цілком можна вважати їх неіснуючими.

Черчілль у своїй "Другій світовій війні" досить докладно пише про переговори зі Сталіним і на Ялтинській, і на Потсдамській конференціях, про тертя з приводу польського питання, про німецьких землях, що відійшли Польщі. Нічого схожого на улесливо захопленість "вставали і тримали руки по швах".

Про Ялтинської конференції Черчілль пише дуже багато і детально. Але - ніякого підлесливості. Навіть ось в цих рядках його немає:

"Коли маршал зібрався йти, багато представників англійської делегації зібралися у вестибюлі палацу (Лівадійського -В.Л.), і я вигукнув:" Тричі "ура" маршалу Сталіну! "Триразове привітання прозвучало тепло".
Ну що ж, на Ялтинській конференції Велика Трійка не раз проголошувала здравиці на честь один одного. Багато говорили тостів і випивали за здоров'я лідерів трьох країн. Пік дружби і взаємодії, і пік доброзичливості один до одного. ( "Друга світова війна", т.6, с. 540).

Ось так на наших очах народився міф про величанні Сталіна Черчиллем. Настільки стійкий, що в нього навіть частково повірив Грачов, і, отже, Горбачов. Не кажучи вже про масу трудящих.

ДИСКУСІЯ В ГУСАК Буке

Яків Рубенчік - Sunday, May 15, 2005 at 6:24:51 (MSD)
Шановний Валерій Петрович!
Я знайшов в Яндексі (56.Черчілль і Сталін. Правда про ^ злодіяння ^ Сталіна) деякі посилання, відсутні в Вашій статті. Будьте ласкаві прокоментувати.
"Для Росії велике щастя, що в годину її страждань
на чолі її стоїть цей великий твердий полководець. Сталін є
великої і сильної особистістю, що відповідає тим бурхливим часам,
в яких йому доводиться жити. Він є людиною невичерпного
мужності і сили волі, простою людиною, безпосереднім і навіть
різким в розмові, що я, як людина, яка виросла в палаті громад,
не можу не оцінити, особливо коли я можу певною мірою
сказати це і про себе. Перш за все Сталін є людиною з тим
рятівним почуттям гумору, який має виняткове значення
для всіх людей і для всіх націй, і особливо для великих людей
і для великих вождів. Сталін справив на мене також враження
людини, що володіє глибокою холоднокровною мудрістю з повним
відсутністю ілюзій будь-якого роду.
Михайло
- Sunday, May 15, 2005 at 7:08:15 (MSD)
Здорово, дорогий Редактор! Останній раз читав з таким же задоволенням Андронниковского "Загадку Н.Ф.І".

Валерій Лебедєв
- Sunday, May 15, 2005 at 9:24:39 (MSD)
Шановний Яків Михайлович і Михайло, дякую за інтерес до мого невеликого дослідження.

Щоб детально прокоментувати вашу першу цитату, потрібно написати ще одну статтю. З приводу другої (там де "соха і бомба" і про "руки по швах") я вже написав в "Піснях східних слов'ян" - нічого такого про руки по швах Черчилль не писав і писати не міг. .
Торкнуся першої цитати. Я подивився ряд джерел, вони теж мають різночитання, хоча і невеликі. В принципі те, що в цьому уривку сказав Черчилль про Сталіна він МІГ сказати. І, швидше за все, говорив. Це він не раз говорив - (Сталін) "великий твердий полководець. Сталін є великою і сильною особистістю, з почуттям гумору, з відсутністю ілюзій".
Але жоден з переглянутих мною джерел не дає відсилання до першоджерела. До речі сказати, одні публікації називають дату виступу Черчілля 8 сент, інші - 9, треті взагалі тільки місяць, четверті - тільки рік. Звідки цей текст? Я вам скажу звідки всі ці публікації взяли приводиться вами цитату: вона з книги Труханівська В.Г. "Уїнстон Черчілль". Була видана 4 рази, останній - в 1989 році. У мене є ця книга, але залишилася в Москві. І я пам'ятаю, що там є ці слова Черчілля про Сталіна. Але не пам'ятаю: сам Трухановский давав чи ні виноску на джерело? Трухановский - історик, але захоплювався біографічним жанром. Був головним редактором журналу "Питань історії" 27 років: з 1960 по 1987 р
Швидше за все, десь ці слова він узяв і виноску давав. Але от дивина: сам Черчілль, докладно описуючи свій приліт в Москву в серпні 1942 року і свої переговори зі Сталіним, НІ ЄДИНИМ словом не згадує про свій виступ в Палаті громад, в якому він звітував про поїздку в Москву і якраз виголосив цитовані слова. Чому? Та тому, що Сталін вимагав відкриття другого фронту (його обіцяли відкрити влітку 1942 року), а Черчілль нічим не міг його потішити - відкриття перенесли на літо +1943 (а потім - 1944 г.). І ось щоб хоч якось підсолодити пігулку Черчілль і наговорив компліментів.
Коли Черчілль після війни писав свою "Другу світову війну" необхідності в задобрювання Сталіна не було і він просто пропустив цей епізод про свій виступ, як не має ніякого значення для власне історії.
Між іншим, це зайвий раз доводить, що вже в 1959 році, в розпал холодної війни, та ще й після викриття культу, Черчілль ні в якому разі не міг би говорити слів про стоянні струнко з руками по швах перед Сталіним. Ну, посудіть самі, з якого дива Палата Громад стала б відзначати 80-річчя з дня народження Сталіна? І з якого дива Черчілль, який в 1946 році у своїй Фултонській мови оголосив про початок холодної війни і ввів термін "залізна завіса", став би розсипатися лакейські видрібцем перед найжорстокішим в світі диктатором (так Черчілль теж не раз називав Сталіна)?
Таким чином, мій остаточний коментар такий: першу цитату Черчілль, швидше за все, говоріл- вона є у Труханівська. Трухановский - більш-менш авторитет. А ось другу - ні. Чи не говорив і не писав. Тому наші різні сайти і не наводять жодних посилань, хоча б і на Труханівська.

Передруковується з сайту http://www.lebed.com/2005/art4186.htm

Коментар Хронос:

Слід зазначити, що автору статті так і не вдалося докопатися до витоків фрази. А між тим, джерело міфологічної фрази давно відомий, це книга Ісаака Дойчера Essays on Contemporary Communism написана в 1953 році незабаром після смерті Сталіна. Ось цитата з неї:

In the course of three decades, however, the face of the Soviet Union has become transformed. The core of Stalin's historic achievements consists in this, that he had found Russia working with wooden ploughs and is leaving her equipped with atomic piles. He has raised Russia to the level of the second industrial Power of the world. This was not a matter of mere material progress and organization. No such achievement would have been possible without a vast cultural revolution, in the course of which a whole nation was sent to school to undergo a most intensive education. "

Ось її переклад:

Протягом останніх трьох десятиліть, проте, особа Росії змінилося. Корінь (букв. Ядро) Сталінських справді історичних досягнень полягає в тому, що він прийняв Росію з дерев'яною сохою, про залишає з ядерними реакторами. ВІН підняв Россию до уровня Другої Індустріально розвіненої країни світу. Це не було результатом чисто матеріального прогресу і організації. Подібні досягнення були б неможливі без величезної культурної революції, в ході якої всі населення відвідувало школу для отримання більш кращого освіти.

На одному із західних сайтів можна знайти посилання і на статтю в "Британіці". Там міститься згадана фраза про "сохи і ракеті" - http://en.wikiquote.org/wiki/Joseph_Stalin :

He found Russia working with wooden ploughs and left it equipped with atomic piles. Encyclopaedia Britannica (1964) volume 5, page 250.

Ален зарин
(Автор коментаря Хронос)

Далі читайте:

Черчілль Вінстон Леонард Спенсер (1874- 1965 ), Біографічні матеріали.

Сталін Йосип Віссаріонович (Джугашвілі) (1879-1953), біографічні матеріали.