Посилення санкцій підвищує ризики валютних вкладів.
20 січня 2016 року було опубліковано колонка «Чи можуть валютні вклади піднести сюрприз?». У ній були розглянуті, з урахуванням міжнародного та історичного досвіду, можливі загрози валютним вкладникам: заморозка і примусова конвертація валютних вкладів за заниженим курсом. Також зроблено висновок про те, що «валютні вклади в нестабільній економіці, що розвивається більш небезпечні, ніж вклади в національній валюті».
У той же день депутат Анатолій Аксаков назвав висловлювання деяких аналітиків про можливість примусового заморожування або конвертації вкладів «повним маренням». Хотілося б ще почути думку депутата Валуєва, але він, на жаль, не висловлювався з цього питання. Цей «повна маячня» у міру посилення санкцій перетворюється у все більш явною загрозою. Подивимося на факти.
У квітні і травні у відповідь на чергову хвилю санкцій Банк Росії інтенсивно розпродавав казначейські папери США. Якщо на кінець березня 2018 року вкладення Росії в ці папери становили 90,6 млрд доларів, то на кінець квітня - 48,7 млрд, а на кінець травня - 14,9 млрд доларів. Мета цих розпродажів - уникнути заморозки російських активів у разі посилення санкцій.
Саміт Путін - Трамп в Гельсінкі сприяв посиленню антиросійської кампанії. Основне звинувачення - втручання Росії в американські вибори. Американські законодавці знову обговорюють законопроект DETER, який внесли в січні 2018 року сенатори Марко Рубіо і Кріс ван холі. Нові санкції можна буде вводити автоматично, не погоджуючи з президентом США. Достатньо лише заяви глави американської розвідки про втручання у вибори. Якщо в числі підозрюваних виявиться Росія, будуть заморожені активи і коррахунки її держбанків, енергетичних компаній і осіб з «кремлівського списку», а американським інвесторам заборонять вкладення в російські папери.
Крім того, сенатор Корі Гарднер склав законопроект, який зобов'язує Держдепартамент включити Росію в список країн - спонсорів тероризму, в який зараз входять тільки чотири країни: Іран, Північна Корея, Сирія і Судан. Попадання в список має на увазі повне економічне ембарго.
Активізація американських парламентаріїв частково пов'язана з наближенням виборів в конгрес і сенат, які відбудуться 6 листопада.
У разі прийняття цих законів особливо сильно постраждає російський банківський сектор. Можна згадати жорсткість санкцій першої хвилі, яка вдарила по банку «Росія» і СМП Банку. Те, що відбувалося тоді, буде відбуватися з держбанками. Якщо процес піде дуже швидко, може виникнути криза на кшталт того, який трапився в 2014 році.
Крім того, істотна частина ОФЗ знаходиться в руках іноземців, і це може привести до обвалу на ринку російського держборгу. Також реалізація цього сценарію сприятиме подальшій девальвації рубля.
Операції російських банків з безготівковими доларами стануть практично неможливими. У цих умовах заморозка або конвертація доларових вкладів стане неминучою. До нових антиросійським санкцій може, як і раніше, приєднатися Євросоюз. Тоді аналогічна доля чекатиме і вклади в євро. Як то кажуть, з підводного човна не втечеш.
ЦБ намагається «втекти з підводного човна» за допомогою інвестицій в золото (за 2017 рік підвищив частку золота в активах з 15,1% до 17,2%) і юанів (за IV квартал 2017 го збільшив свої інвестиції в активи в юанях з 0% до 2,8%). Але якось невдало. Золото з середини весни падає. Так само як і юань, що слабшає через торгової війни з США.
ЦБ намагається дестімуліровать зростання валютних депозитів. З 1 серпня нормативи обов'язкових резервів кредитних організацій для забезпечення зобов'язань в іноземній валюті виростуть на 1 процентний пункт - для фізосіб до 7%, для юросіб до 8%. Це підвищення буде сприяти зниженню обсягу валютних вкладів. Для довідки: на 1 липня 2018 року частка валютних вкладів фізосіб становила 20,3% від загального обсягу вкладів.
Замороження або примусова конвертація валютних вкладів буде дефолтом за цими зобов'язаннями. Останній суверенний дефолт трапився не так давно, в серпні 1998 року, скоро будемо відзначати його 20-річчя. Згорілі на початку 90-х заощадження також повинні нас чомусь навчити. Чи піде держава знову на аналогічні круті заходи? Якщо не побоїться взяти непопулярну пенсійну реформу, то без докорів сумління піде і на дефолт по валютних внесках.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції
Чи піде держава знову на аналогічні круті заходи?
