французький король Франсуа перший
Через 250 років після утворення Османської імперії, крива її зростання, досягнувши небувалою точки, застигла.
Це довелося на останню чверть 16-го століття, на кінець правління султана Сулеймана Пишного.
В результаті тривалих походів Сулеймана страх європейців перед турками посилився. Європейці відтепер зрозуміли, що їм протистоять не дикуни, які прийшли з азіатських степів, а побудована на сучасний манер армія. Османська імперія стала державою, з думкою якого треба було рахуватися в європейських справах.
У Туреччині ж султана Сулеймана Пишного називали законником, що було пов'язано з проведенням їм багатьох законодавчих реформ.
По суті, у султана не було повноважень на зміну законів шаріату. Та й Сулейман, будучи правовірним мусульманином, зовсім не прагнув до зміни ісламських законів. Однак при цьому султан розумів, що перед обличчям стрімко мінливого світу слід багато чого змінювати і у себе в державі.
Якщо більшість населення європейських територій, 
завойованих на початку 16-го століття, було християнським, то в Азії османам вдалося завоювати арабські країни, в тому числі і всю Аравію зі святинями мусульман - містами Мекка і Медина. Все це призвело до того, що в цілому за складом населення Османська імперія стала мусульманської, що вимагало прийняття певних законодавчих заходів. В результаті було прийнято звід законів під загальною назвою «Морський перехрестя». І цей законодавчий звід зберігався аж до 19-го століття. 
У момент смерті Сулеймана кордону Османської імперії сягали від Буди до Адена, від Марокко до Каспійського моря. Не дарма європейці нагородили султана Сулеймана законника прізвиськом «Чудовий». У ті роки в Європі говорили, що ім'я вершині - султан Сулейман.
Період правління султана Пишного можна назвати класичним періодом в історії Османської імперії. Саме при ньому були остаточно сформовані державні інститути, які забезпечували перманентність державної влади та її стабільність; коротше добре налагоджену систему державного устрою. При цьому імперія в той момент була і в зеніті не тільки своєї могутності, а й багатства. У той період і люди і багатства з усіх кінців неосяжної імперії стікалися в Стамбул. В ті часи населення Стамбула перевищувало населення Парижа, і в п'ять разів населення Лондона. При цьому Османська імперія підвищувалась не тільки над Європою, а й над світом ісламу. Період правління Сулеймана Пишного був періодом розквіту мистецтв, науки і літераткри.
Імперія поєднала різні народи - тюрків, греків, слов'ян, вірменів, албанців, угорців. У межах імперії проживали не тільки мусульмани, але й православні, католики, грегоріанци, монофізити, а також більша частина євреїв.
французький король Франсуа перший
Про ступінь могутності Сулеймана Пишного говорить той факт, що коли французький король Франсуа перший написав Сулейману лист, в якому просив у того захисту від німецького імператора Карла, Сулейман милостиво пообіцяв взяти французького самодержця під свій захист. Султан Сулейман Пишний був особистістю, яка користується великою пошаною в нашій країні. Він багато зробив для піднесення свого народу, залишаючись при цьому скромним по суті людиною. Недарма султан перед самою своєю смертю містично вимовив: «Цей світ не дісталося навіть Сулейману».
