Президентом Республіки Узбекистан 25.04.2016г. підписаний Закон, яким внесені зміни і доповнення в 24 законодавчих актів, у тому числі до Закону «Про акціонерні товариства і захисту прав акціонерів».
Необхідність вдосконалення законодавства про акціонерні товариства та захисту прав акціонерів обумовлена прийняттям Указу Президента Республіки Узбекистан від 24.04.2015г. №УП-4720 «Про заходи щодо впровадження сучасних методів корпоративного управління в акціонерних товариствах», яким було затверджено Програму заходів з докорінного вдосконалення системи корпоративного управління.
Викладена, виходячи з міжнародної практики, нова редакція статті 18 Закону встановлює, що збільшення статутного капіталу АТ тепер здійснюється виключно шляхом випуску і розміщення додаткових акцій. Попередня редакція дозволяла збільшувати статутний капітал АТ також шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що на відміну від випуску і видачі додаткових акцій фактично не є доходом для акціонерів. Як показує практика, збільшення статутного капіталу АТ шляхом збільшення номінальної вартості акції вводить в оману акціонерів, особливо міноритарних, щодо реальної вартості належних їм акцій, оскільки купівля-продаж акцій, а також викуп товариством акцій на вимогу акціонерів здійснюються за ринковою вартістю, незалежно від їх номінальної вартості.
Стаття 40 Закону доповнено широко поширеною в міжнародній практиці нормою, згідно з якою особа, яка стала власником 50 і більше відсотків акцій АТ, протягом 30 днів зобов'язане оголосити пропозицію власникам решти акцій продати йому акції за ринковою вартістю, якщо до цього особа не володіло акціями або володіло менше 50% акцій даного АТ. У разі отримання письмової згоди акціонера про продаж належних йому акцій протягом 30 днів з дня оголошення, власник 50 і більше відсотків акцій АТ зобов'язаний купити ці акції.
Дане доповнення до статті 40 Закону необхідно для захисту інтересів міноритарних акціонерів, оскільки власник 50 і більше відсотків акцій здатний приймати практично будь-які рішення самостійно, оскільки згідно зі статтею 60 Закону рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю голосів, за винятком деяких випадків вимагають 3/4 голосів. Більш того, в статті 68 Закону встановлено, що загальні збори акціонерів вважаються правомочними (має кворум), якщо на момент закінчення реєстрації для участі в зборах зареєструвалися акціонери, що володіють в сукупності більш ніж 50% голосів розміщених голосуючих акцій АТ.
Примітним також є додаток до статті 60 Закону, що встановлює, що рішення по формуванню або збільшення державної частки в статутному капіталі АТ за рахунок наявної податкової та іншої заборгованості перед державою приймається загальними зборами акціонерів простою більшістю голосів акціонерів, при наявності згоди акціонерів (крім держави), власників не менше 2/3 розміщених голосуючих акцій АТ. Однією з основних причин такого доповнення до Закону є те, що реструктуризація заборгованості перед державою у вигляді податків, зборів і штрафів шляхом збільшення (освіти) державної частки в АТ спричиняє зменшення в процентному співвідношенні частки в статутному капіталі інших акціонерів АТ відповідно. Дана обставина, як правило, обмежує законні інтереси приватних інвесторів, зацікавлених в збереженні розміру їх частки, оскільки зменшенням їх частки послаблюється їх позиція при голосуванні на зборах акціонерів і висунення кандидатів до наглядової ради, а також може призвести до втрати права скликати позачергові збори і ( або) ініціювати проведення аудиторської перевірки в АТ. Нагадаємо також, що відповідно до статті 111 Закону держава як акціонер має рівні поряд з іншими акціонерами права і зобов'язання, встановлені цим Законом.
Поряд з вищевказаними нововведеннями до Закону, до статті 51 Закону внесено важливе уточнення, що виплата суспільством нарахованих дивідендів по простих акціях здійснюється з дотриманням рівних прав акціонерів на отримання дивідендів. Таке уточнення обумовлено, тим що, як правило, на практиці дивіденди в першу чергу виплачуються великим акціонерам, оскільки вони мають більший вплив на виконавчий орган АТ, а міноритарним акціонерам, кількість яких досягає до кілька десятків тисяч фізичних осіб-громадян республіки, виплата дивідендів здійснюється зі значними затримками або зовсім не виплачуються з об'єктивних і суб'єктивних причин.
У зв'язку з цим, АТ до прийняття рішення щодо розподілу прибутку необхідно вивчити її структуру, а саме здатність виплатити всю суму дивідендів протягом терміну виплати, який відповідно до статті 51 Закону, не може бути пізніше 60 днів з дня прийняття такого рішення, при цьому АТ НЕ повинно мати ознаки банкрутства. Нагадаємо, що на практиці застосовується метод нарахування для цілей бухгалтерського обліку доходів і витрат, в зв'язку з чим, прибуток АТ частково складається з дебіторської заборгованості, і в міру фактичного надходження (стягнення) коштів на розрахунковий рахунок АТ виплачуються акціонерам дивіденди.
Крім того, з метою спрощення процедури збільшення статутного капіталу АТ наглядовій раді тепер дано право, поряд з правом прийняття рішення про збільшення статутного капіталу АТ, вносити зміни і доповнення до статуту АТ, пов'язані зі зменшенням кількості оголошених акцій АТ. Як відомо, відповідно до статті 18 Закону збільшення статутного капіталу АТ реєструється в розмірі номінальної вартості розміщених додаткових акцій, при цьому кількість оголошених акцій певних типів, вказане в статуті АТ, має бути зменшено на число розміщених додаткових акцій цих типів.
Вищевказані і інші зміни і доповнення до Закону «Про акціонерні товариства і захисту прав акціонерів» вступають в силу з сьогоднішнього дня, а саме з дня офіційного опублікування в газеті « народне слово »№81 (6486).
Крім Закону «Про акціонерні товариства і захисту прав акціонерів» відповідні поправки внесені також до Цивільного кодексу, Кримінального кодексу, Кримінально-процесуальний кодекс, Кодекс про адміністративну відповідальність, Трудовий кодекс, Житловий кодекс, Податковий кодекс, а також до Законів «Про органи самоврядування громадян »,« Про державне пенсійне забезпечення громадян »,« Про надра »,« Про захист прав споживачів »,« Про природні монополії »,« Про недержавні некомерційні організації »,« Про боротьбу з тероризмом »,« Про банківсько й таємниці »,« Про протидію легалізації доходів, отриманих від злочинної діяльності, і фінансуванню тероризму »,« Про товариства приватних власників житла »,« Про благодійництво »,« Про технічне регулювання »і« Про оперативно-розшукову діяльність ».
