15:48 (Оновлено 16.10.2018 о 15:49)
Віруючі Російської православної церкви більше не зможуть брати участь у богослужіннях і таїнствах на горі Афон - світовий "столиці" православного чернецтва.
Це стало наслідком вчорашнього розриву РПЦ з Константинопольським патріархатом через Україну.
Українські паломники теж залишилися без Афона - принаймні та їх частина, яка дотримується УПЦ (Московського патріархату).
Константинополь, який де-юре контролює афонських ченців, минулого тижня оголосив про відновлення свого контролю над українським православ'ям, який він передав понад 300 років тому Московської патріархії, а також зняв анафему з глав УПЦ КП і УАПЦ, яких Російська православна церква вважає розкольниками.
У відповідь Москва перервала молитовне спілкування з Вселенським патріархатом. У відповідність з цим заборонено і брати участь в таїнствах на Афоні. Хоча самі поїздки в цю обитель (і молитви там) не заборонені.
Якщо ж на мить забути про політику, то в практичному сенсі для багатьох православних найбільш відчутним наслідком буде заборона на богослужіннях на Афоні, куди за традицією часто їздять паломники з Росії та України.
Втім, на самому Афоні також ставлення до Вселенського патріарха неоднозначне.
Що таке Афон
Афонські монастирі знаходяться на східному краю грецького півострова Халкідікі і згруповані навколо гори Афон. Місця ці заселялися ченцями ще з 6 століття нашої ери, при візантійських імператорів.
Особливий релігійний статус Афона обумовлений його давніми традиціями і повір'ями, що Богородиця висадилася саме тут. Місцева краса вразила її, і матір Христа попросила Бога дати цей край їй в спадок.
Правдивість цієї легенди обґрунтовують тим, що афонські чернецтво вціліло за сотні років під усіма ударами долі, зазнаючи їх як від рук католиків, так і під гнітом турків-мусульман.
У православ'ї неофіційно вважається, що Богородиця буває в чотирьох місцях на землі: в грузинському містечку Мцхета, Дівєєвському монастирі Нижегородської області, в Києво-Печерській Лаврі та на Афоні. Тут вважається, що вона постійно живе на Святій горі і працює там ключницею (в храмах і монастирях). У тих, хто їде на Афон - більше шансів зустріти Божу Матір.
Одноденний тур для чоловіка з гідом коштує близько 300 євро.
З Україною у Афона зв'язок теж давня: перший київський митрополит отримав чернечий постриг саме тут.
Зараз це чернеча держава в складі Греції налічує два десятки монастирів, має свої закони і статути. На Афон заборонений доступ жінкам і навіть домашнім тваринам жіночої статі. Загалом такий собі православний Ватикан. У менш світському розумінні цього слова - населення Афона це в основному ченці.
Крім ченців на гору щороку приїжджає близько мільйона паломників. В основному - з православних держав. Перше місце серед яких займають Росія і Україна.
Формально Афон знаходиться під управлінням Константинопольського патріархату, у якого почався конфлікт з Росією. Однак не все так однозначно.
Не весь Афон за Варфоломія
Багато ченців з Афону не раз звинувачували Варфоломія в змові з католиками. На цьому грунті між ними навіть траплялися масові бійки.
Так, в квітні 2017 року серед афонських ченців стався розкол. Більше 50 келій відмовилися поминати Константинопольського патріарха. Вони заявили, що він взяв курс на екуменізм - діалог з католиками і протестантами. А це може послабити позиції православної віри.
Призвідником бунту став монастир "Есфігмен", який ще з ХІХ століття мав "особливу думку" в афонських справах і більше інших виступав проти угодовської політики по відношенню до турків.
У 1821 році, під час війни Греції за незалежність від Туреччини, монахи "Есфігмен" відмовилися видати турецьким властям ватажка опришків Еммануїла Паппас, незважаючи на всі вмовляння дев'ятнадцяти інших монастирів, які співпрацювали з турецьким правителем.
У підсумку, на 11 років монастир припинив своє існування: влада Османської імперії організували в його стінах казарми.
Однак це не остудило норовливий дух монастиря. На початку 1960-х років, коли Константинопольський патріарх зустрівся з Папою Римським для спільної молитви, монахи "Есфігмен", звані зілотамі, відкрито звинуватили патріархат в зв'язках з Ватиканом і екуменізм.
У 1971 році Святе збори гори Афон вирішило, що кожна обитель має право сама вирішувати, поминати їй патріарха, чи ні. З тих пір зілоти його не згадувати.
У 2000-і роки конфлікт різко загострився. Спочатку Константинопольський Патріархат оголосив 117 ченців схизматиками, що за грецькими законами веде до видворення з Афона.
У грудні 2006 року відбулася масова бійка між бунтівної братією і ченцями, які намагалися зайняти монастир. У червні 2008 року повідомлялося про стягування поліцейських сил до монастиря. Суд Салонік навіть засудив 14 ченців монастиря, включаючи ігумена обителі, до одного року в'язниці умовно "за порушення громадського спокою", - тобто за відмову покинути монастир.
Засудили монахи "Есфігмен" і рішення Всеправославного собору на Криті в 2016 році, який пройшов під керівництвом Варфоломія, але без участі РПЦ і ряду інших помісних церков.
В українському питанні багато афонські монахи також були на боці канонічної церкви. Наприклад, в Афонському монастирі Дохіар на всіх сугубих єктеніях (одна з головних складових частин богослужіння, входить до складу більшої частини богослужінь в православної церкви) особливо поминають митрополита Української православної церкви Онуфрія і паству УПЦ.
Росіяни, українці і Афон
Так чи інакше - а найбільше осередок світового православ'я виявилося з учорашнього дня "закритим" для прихожан РПЦ і пов'язаних з нею церков.
"Закрито" для прийняття таїнств навіть єдиний російський монастир - Свято-Пантелеймонов. Він теж знаходиться в церковній юрисдикції Константинополя - хоча до революції контролювався Російською православною церквою. Раніше туди приїжджав навіть Путін. Тепер навряд чи приїде.
Їздив до цього монастиря і Віктор Янукович, ще будучи президентом.
Тим часом в православному світі вже звучать часті думки про те, що тепер слід визнати Афон внеюрісдікціонной територією, щоб храми Святої гори були доступні для всіх.
Але поки рішення РПЦ вже використовується прихильниками автокефалії в Україні як аргумент для переходу "під Варфоломія" - мовляв, в такому випадку можна і далі брати участь в таїнствах і богослужіннях на Афоні.
З іншого боку заборона на паломництво може стати ударом і по самому монастирю і по Греції: приблизно мільйон туристів на рік їздять тільки на Святу гору - Афон. І переважна більшість з них - паломники з країн СНД, яку годує, в основному, Московським патріархатом.
Можливо, в цьому і сенс заборони, введеної РПЦ, - спонукати ченців Афона вплинути на позицію Вселенського патріархату в стосунках з Україною і Російською православною церквою.
Правда, навряд чи все паломники будуть настільки неухильно дотримуватися заборони. Адже багато хто з них і так їдуть за порадами до "намоленим" старцям, чий особистий авторитет в очах віруючих вище, ніж політичні чвари Церков.
У той же час, як пояснив "Країні" намісник Іонинського монастиря Іона (Черепанов) самі по собі поїздки на Афон не заборонені. Але не можна брати участь безпосередньо в таїнствах.
"Рішення було тільки про заборону участі в таїнствах. Тобто про прийняття причастя, сповіді у їх духовенства і так далі. На молитву заборони немає", - зазначає Іона (Черепанов).
