4 липня 2015 року, 9:14 Переглядів: 
Фото: Олександр Яремчук
Різке падіння курсу національної валюти, яка за попередній рік знецінилася з офіційних 8 гривень за долар до 16-18, викликало в Україні хвилю протестів.
Як падала гривня
Відпущена Нацбанком у вільне плавання гривня чи не щодня ставила все нові антирекорди. Особливо різкий стрибок курсу припав на кінець жовтня. Тоді ціна одного долара США за кілька днів зросла з 13 до 16 гривень.
Підтримувати національну валюту за допомогою інтервенцій на міжбанківському ринку НБУ вдавалося насилу: резерви Нацбанку досягли найменшого розміру за останні дев'ять років.
16 грудня НБУ встановив офіційний курс долара США фактично на рекордній позначці 15,76 грн / дол. Але купити іноземну валюту в обмінниках було практично неможливо: у вільному продажу ні долара, ні євро просто не було. Попит хлинув на "чорний" ринок, спровокувавши різкий стрибок курсу американської валюти - до 20 гривень за долар.
Протести позичальників і "золотий" сміттєвий контейнер
Уже в середині грудня 2014 року в центрі Києва знову почалися масові акції протесту. На цей раз сотні активістів "Фінансового Майдану" пікетували Раду з вимогою знизити "кредитний" курс долара. Більшість людей брали валютні позики ще при курсі 5,05 гривень за долар, адже гнітючий обсяг кредитів було видано до кризи 2008 року. Оформлення валютних кредитів населенню було заборонено в червні 2009 року, на той момент офіційний курс становив близько 7,61 грн за дол. Люди вимагали від влади захистити їх інтереси, адже через різку девальвацію гривні курсова різниця досягла 16 - 17 гривень на 1 долар . Багато хто опинився не в змозі виплатити борги.
Фото: Олег Каряка / vk.com
В знак своєї рішучості мітингувальники розклали під стінами Ради покришки, мітингували біля будівлі НБУ. Для глави Національного банку Валерії Гонтаревої, відставки якої вимагав Фінмайдан, навіть привезли в подарунок "золотий" сміттєвий контейнер.
"Ми багато не вимагаємо. Вимагаємо своє. Курс на дату видачі кредиту - 5,05 гривень. Ставка не більше 12%. Фіксована. Скасування 17% податку", - розповів тоді активіст з Харкова Сергій Крутько, який виплачує валютний кредит
Близько 400 вкладників і позичальників прийшли також під будівлю Кабінету міністрів і перекрили вулицю Грушевського.
стурбованість президента
У січні 2015 роки ситуація продовжувала загострюватися. Офіційний курс долара повільно наближався до 17 гривням, а в перших числах лютого різкий стрибок валюти посіяв паніку серед українців. Тоді офіційний курс долара перевищив психологічну позначку в 20 гривень, а до кінця місяця деякі обмінники просили понад 30 гривень за долар США.
У лютому в ситуацію довелося втручатися президенту України Петру Порошенко. Вже через кілька днів після проведеної наради за участю прем'єр-міністра, голови Верховної Ради, голови НБУ і міністра фінансів курс долара пішов на спад. "В результаті напрацьований комплекс заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку", - повідомили тоді в прес-службі глави держави. Незважаючи на це, курс долара не опускався нижче 20 гривень, а напруження протестних настроїв серед валютних позичальників не спадав.
Меморандум: на які поступки готові піти банки
Щоб вирішити ситуацію, був розроблений Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів в гривню, який підписали 11 банків з найбільшими портфелями кредитів фізосіб в доларі і євро. Заробив меморандум в травні. Банки зобов'язалися при конвертації в гривню списати до 50% кредиту позичальників, які брали іпотеку на так зване "соціальне" житло. Це квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м. Якщо площа нерухомості більше, банки списують не менше 25% кредиту. Обов'язковою умовою є те, що залишок по основному боргу не повинен перевищувати 2,5 млн грн за офіційним валютним курсом на 1 січня 2015 року (близько 158,5 тис. Дол.).
Однак протестувальники виступили з вимогою реструктуризувати валютні кредити по "старому" курсу.
21 травня учасники "Фінансового Майдану" перекрили рух автотранспорту в урядовому кварталі в центрі Києва. Демонстранти перекрили рух в двох місцях: на перехресті вулиці Садовій і біля Кабміну на вулиці Грушевського. Через перекритого руху в центрі міста утворилася пробка. Вимагаючи ухвалення законопроекту № 1558-1 (Закон про реструктуризацію валютних кредитів. - Авт.) Активісти оголосили голодування.
Що передбачає рішення Ради
У Четвер 2 липня Верховна Рада прийняла в остаточному третьому читанні законопроект про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№ 1558-1) за курсом на момент їх отримання.
"Проектом передбачено, що всі банки та інші фінансові установи, які діють на території України, за письмовою заявою громадян України, які мають невиконані зобов'язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов'язані протягом 1 місяця провести реструктуризацію зобов'язань за кредитним договором", - йдеться в пояснювальній записці до документа
Під реструктуризацію повинні потрапити всі споживчі кредити українців без обмеження суми боргу. Якщо закон буде підписаний главою держави і вступить в силу, заборгованість повинна бути конвертована за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору, а курсова різниця перекладається на плечі банків.
У НБУ підрахували, що це призведе до збитків розміром 100 мільярдів гривень.
"Якщо все кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн / $ 1, то банківська система зазнає збитків в сумі близько 100 млрд грн", - повідомили в прес-службі НБУ
За прогнозом Нацбанку, це завдасть руйнівний збиток для фінансової і банківської системи України та ставить під загрозу добробут всіх громадян. Аналогічну думку висловила і міністр фінансів Наталія Яресько. "Це - популізм, який не має нічого спільного із справедливістю", - зазначила міністр на сторінці в Facebook. "Чомусь депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити", - вважає вона. Потенційні втрати банківської системи України, за розрахунками Яресько, складуть 95 млрд гривень. Це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році.
Вже через кілька годин після голосування частина депутатів вирішила відкликати свої голоси. Зокрема, Ігор Луценко зазначив, що його вчинок щодо голосування був ідіотським.
"Друзі, я вчинив як ідіот. Завтра відкликаю голос. Для мене був шок, коли прийшовши додому і, подивившись підсумки голосування, виявив, що 1558 прийнятий в цілому. Зараз чекаю стенограму - як саме сформулював Гройсман. Я не чув, щоб мова йшла про закон в цілому ", - написав Луценко.
"Банки впадуть, люди знову втратять засоби"
Ряд фінансових експертів прогнозує, що закон про реструктуризацію валютних кредитів, який дозволяє українцям віддавати борги за старим курсом - 5,05 гривень за долар, призведе до негативних наслідків. "Банки падають, а їм ще на шию додатково вішають 100 мільярдів гривень. Це маразм, з яким, напевно, тільки кулями можна боротися. Україна вже втратила близько 50 банків, в результаті українці втратили в цих банках 300 мільярдів гривень. Зараз ще банки впадуть , люди знову втратять засоби ", - впевнений президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
З ним згоден і виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
"Крах банківської системи, яка точно переживає зараз не найкращі часи, буде неминучий. Взяти і викачати гроші з банківської системи зараз практично неможливо. Банки будуть закриватися величезними пачками", - заявив Олег Устенко
У свою чергу глава комітету економістів України Андрій Новак вважає, що прийнятий закон збільшує можливість позичальників для маневру і з часом дозволить банківській системі вийти з колапсу. "На сьогодні без такого закону більшість позичальників не здатні повернути кредити. Це створює проблеми не тільки для них, але і для самих банків, оскільки заставне майно в умовах, коли ринок лежить, реалізувати складно", - прокоментував Сегодня.ua Андрій Новак. На думку експерта, для банків і позичальників набагато краще поступове повернення кредиту.
На думку Олександра Сугоняко, для вирішення ситуації потрібно не перекладати збитки на чиїсь плечі, а створити умови для розвитку економіки. "Питання, на кого перекласти збитки від курсових різниць, - це неконструктивний питання. Конструктивний питання - яким чином зменшити збитки від тих курсових різниць, які у нас є на сьогоднішній день. Зменшити ці збитки можна тільки шляхом розвитку української економіки. В тому числі шляхом розвитку малого і середнього бізнесу, забезпечення роботи для економічно активних валютних позичальників. Ну, дайте їм можливість заробляти! ", - сказав експерт.
Відновлення економіки має стати пріоритетом і для уряду, і для Нацбанку, і для народних депутатів, вважає експерт. "Ми стали біднішими все, країна стала біднішою після падіння курсу гривні. Ми можемо стати багатшими тільки після запуску нормальної програми відродження економіки", - упевнений експерт.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Закон про валютні кредити: голодуючі позичальники, масові заворушення і мільярдні збитки". інші фінансові новини дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Зайцев Василь
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
