Мовний закон авторства депутатів від "Партії регіонів" Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка був прийнятий Радою в липні 2012 року.
Він дозволяв продовжувати вести регіональною мовою, на свій розсуд, документацію на місцях, проводити на ньому вибори, референдуми, освітні процеси, ЗМІ було дозволено користуватися як державною мовою, так і будь-яким іншим. Крім цього, закон Колесніченка-Ківалова містив кримінальну відповідальність за розпалювання мовної ворожнечі, покарання - від штрафу до 5 років позбавлення волі.
Після Революції гідності Верховна Рада намагалася скасувати цей закон. На Росії скористалися цією пропозицією, почавши залякувати кримчан тим, що їм, за новим законом, який нібито вже готується "хунтою", заборонять говорити російською мовою. Зрештою, т.в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати скасування, щоб "не розхитувати ситуацію".
МОВНІ ЗАКОНИ УКРАЇНИ: З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
Українська мова був проголошений державним ще за часів Української Радянської Соціалістичної Республіки, але поряд з ним гарантувалося використання інших мов.
У 1989 році, ще до здобуття Україною незалежності, був прийнятий закон "Про мови в Українській РСР". Норми цього закону дозволяли користуватися українською, російською та іншими мовами в діловодстві, в судах, під час навчання, обслуговування. Документи, що засвідчують особу, могли бути українською або російською мовою.
Закон УРСР діяв до 2012 року, поки його не замінив закон "Про засади мовної політики", більш відомий як закон Колесніченка-Ківалова. Правда, у ставленні до української мови він не сильно відрізнявся від радянського.
До 28 лютого 2018 року Україна жила за мовний закон, який фактично надавав переваги регіональних мов перед державним. Сьогодні, враховуючи той факт, що жоден з мовних законопроектів так і не був прийнятий, країна залишається без закону про мову і може користуватися тільки нормами Конституції (стаття 10 "Про мову").
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ ЯК ЗАМІНИ "КОЛЕСНІЧЕНКО-КІВАЛОВУ"
Протягом минулого року було подано три законопроекти про державну мову, які пропонують чимало змін. Всі три об'єднує те, що:
- Держслужбовець повинен володіти українською мовою або освоїти його протягом півроку з моменту вступу закону в дію.
- Українська мова - мова судочинства. Для суддів це обов'язкове правило, для інших учасників процесу суд може проводитися або на іноземній мові, або за допомогою перекладача.
- У Збройних силах України мову діловодства, команд та іншого статутного спілкування - український.
- Мова сфери обслуговування, в тому числі - онлайн, будь-якої форми власності, медичних установ, громадського транспорту - державна "за замовчуванням". За бажанням споживача послуги можна переходити на інші мови.
- Географічні назви - українською мовою. Деякі законопроекти допускають дублювання мовою нацменшин, проте меншим шрифтом.
- Книгодрукування за державні кошти відбувається українською мовою.
5670: штрафи за осквернення мови і мовні інспектори
законопроект №5670 "Про державну мову" - це єдиний законопроект, який вводить штрафи і більш серйозне покарання за невикористання або приниження української мови. Засідання в міськвиконкомі або військової частини, що проводиться не державною мовою, може спричинити за собою штраф від 3 400 грн до 6 800 грн, а за проведення російськомовного наукового заходу або публікацію реклами - від 3 400 грн до 5 100 грн.
Публічне приниження чи зневажання державної мови, як і наругу над державними символами України, карається штрафом до 850 грн або арештом до півроку або тюремним строком до 3 років.
Чиновники, нардепи, судді повинні вільно володіти українською мовою.
Мова обслуговування - державний, але на прохання клієнта обслуговування може відбуватися на іншій мові.
Крім освіти державною мовою, мова йде про навчання мовою меншини.
Всі ЗМІ, незалежно від форми власності і способу розповсюдження, повинні виходити державною мовою, або із дублюванням на державну мову.
Тривалість іншомовних телерадіопрограм та передач не може перевищувати 10% часу добового мовлення, для регіональних і місцевих - 20%, для державного іномовлення - 60%.
Національна комісія зі стандартів державної мови (9 осіб, обраних на 6 років прем'єр-міністром і різними міністерствами, а також Президією Національної академії наук України) повинна створити Центр української мови, який буде проводити іспити з української мови серед чиновників і суддів, видавати сертифікати, розробляти посібники.
Також і сама Нацкомісія повинна створити Термінологічний центр української мови, який буде опрацьовувати зміни в український правопис, стандарти термінології і транскрибування.
Законопроект також передбачає посаду Уповноваженого із захисту державної мови та 27 мовних інспекторів, які будуть йому підкорятися. Громадяни зможуть поскаржитися їм на порушення прав щодо використання української мови.
Цей законопроект є найскандальнішим, особливо в частині покарань за зневагу до державної мови і мовних інспекторів. Згодом був розроблений законопроект 5670Д, але про це пізніше.
5669: штрафів немає, російська мова - іноземна
законопроект № 5669 "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" від попереднього документа відрізняє те, що тут не прописані штрафи за його недотримання і висновок за осквернення української мови.
Але регіональні мови і мови нацменшин в даному законопроекті називаються "іноземними мовами".
У питанні мовлення телерадіокомпаній і мови ЗМІ даний варіант мовного законопроекту набагато жорсткіше. Телепередачі стовідсотково повинні озвучуватися або дублюватися, а преса - виходити українською мовою. Тираж іноземною мовою, якщо і присутній, не повинен перевищувати 15%.
У цій статті мова навчання - державний, присутній вивчення мови меншин, а не навчання на ньому.
5556: виключення для кримськотатарської мови
законопроект № 5556 "Про мови в Україні" має поняття мови корінних народів або національних меншин і ні слова про створення додаткових установ. Однак підкреслюється, що діалекти і мови мігрантів не є мовами корінних народів і національних меншин України. Законопроект надає сприятливі умови для розвитку кримськотатарської мови, який в межах Автономної Республіки Крим існує як другу державну.
В освітніх установах можна створювати групи / класи, які зможуть навчатися своєю рідною мовою, проте в старших класах навчання все одно має здійснюватися українською мовою.
Що стосується ЗМІ, як мінімум дві третини контенту має видаватися українською мовою. У межах населених пунктів, де проживають корінні народи, можливо мовлення на мовах нацменшин.
5670-Д: КОМПРОМІС, ЯКИЙ ШВИДШЕ ЗА ВСЕ ВІЗЬМУТЬ
9 червня народні депутати зареєстрували доопрацьований законопроект № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
З нього прибрали санкції для ТВ і радіо, але залишили вимоги українізації ЗМІ та інтернету. Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає систему контролю і санкції за порушення. У той же час проект не спрямований проти будь-яких мов або національних меншин.
Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Публічне приниження чи зневажання до державної мови карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців. За невиконання вимоги про обов'язкове застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах і організаціях, інших суб'єктах господарювання державної та комунальної форм власності, в судочинстві, в Збройних Силах України та інших численних формуваннях, в органах правопорядку, на державному кордоні України, в процесі виборів і референдумів, в міжнародних договорах України передбачено штраф у відношенні посадових осіб в розмірі від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачається за порушення в застосуванні державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проектної документації, реклами, охорони здоров'я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій і поштового зв'язку, транспорту.
Відповідно до законопроекту, кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана підтвердити відповідний рівень володіння державною мовою на іспиті.
Зобов'язані вільно володіти державною мовою: високі посадові особи, депутати, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування; особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом; особи рядового і начальницького складу органів правопорядку і посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; керівники навчальних закладів державної і комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів; медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я; посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.
Схоже, що в подальшому саме цього проекту буде приділено найбільшу увагу парламентаріїв.
ЩО ДІЄ ВЖЕ ЗАРАЗ: РАДІО, ТБ І МОВНИЙ СКАНДАЛ В ОСВІТІ
У 2016 році були прийняті зміни в закон "Про телебачення і радіомовлення", якими встановили для радіостанцій квоти на пісні і ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року - 25% пісень українською мовою і 50% ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року - 30% пісень і 55% мовлення ведучих; з 8 листопада 2018 року - 35% і 60% відповідно.
У березні 2017 був прийнятий за основу закон про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформаціі№ 5313, який встановив на телебаченні обов'язкові квоти передач і фільмів українською мовою. Обсяги трансляції україномовного контенту (і прирівняного до нього) на телеканалах за рік дії мовних квот в середньому склали 98%, що на 23% перевищує встановлені квоти.
Раніше, з 2007 року фільми не можна поширювати і демонструвати без попередньої адаптації українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. Навіть після видалення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж в кіно залишився.
В освітній площині в минулому році виник мовної скандал. 25 вересня 2017 року був підписаний закон "Про освіту", який передбачає, зокрема, українську мову викладання більшості предметів в середніх школах навіть для представників етнічних меншин
У Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, тому що він нібито порушує права дітей навчатися на своїх рідних мовах. Уряд Угорщини заявило, що буде блокувати всі подальші рішення ЄС, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон "Про освіту".
Згодом в міністерстві заявили, що Україна готова продовжити перехідний період при імплементації мовних норм закону "Про освіту" до 2023 року, але Угорщина продовжує блокування.
