Минулого тижня уряд вніс зміни до свого розпорядження від 12 вересня 2011 г. «Питання державної холдингової компанії« Дніпровський машинобудівний завод ».
Раніше влада вважала, що ліквідація ДАХК буде можлива тільки після продажу входить до складу компанії ДАТ «КБ Дніпровське». При цьому саме КБ входило до переліку підприємств, що не підлягають приватизації. Т.ч. неможливою була і ліквідація ДАХК. Максимум, на що готові були піти влади, - це продаж невеликих пакетів акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» (ДМЗ, або «Дніпромаш»), який при Союзі був відомий холодильниками «Дніпро» і касетними магнітофонами «Орель», а в роки незалежності освоїв виробництво автоматичних цифрових телефонних станцій.
У минулому десятилітті до складу ДАХК входило ще одне підприємство - колись перший в СРСР завод мікроелектроніки ПАТ «Південний радіозавод» (м.Жовті Води). Однак в 2008 р влада продала контрольний пакет ПРЗ структурам мільярдера Костянтина Жеваго. В даний час підприємство не випускає продукцію, а його будови перетворилися на руїни.
Дніпровським структурам ДАХК пощастило набагато більше. Можливо, тому, що «Дніпромаш» вважається альма-матер Юлії Тимошенко (тут вона починала трудову діяльність після закінчення Дніпропетровського держуніверситету). Ще в 90-х підприємство зуміло залучити на свою територію в якості інвестора відому корейську корпорацію Daewoo Electronics. Правда, проект не відбувся через банкрутство останньої. А потім ДМЗ отримав державне фінансування на створення декількох модифікацій міських і сільських автоматичних телефонних станцій (АТС) і гарантовані замовлення на їх покупку тоді ще державним «Укртелекомом».
Ще більшою мірою, ніж лобістські можливості політиків дніпропетровського клану, підвищена увага до ДАХК з боку держави забезпечувала багата історія входять до неї. У роки СРСР вони були частиною московського об'єднання «Вимпел», який займався створенням протиракетного щита СРСР і систем заобрійної локації, здатних визначити старти ракет за тисячі кілометрів від місця свого розташування і фіксувати рух космічних апаратів.
Т.ч. ще в 50-і рр. минулого століття ДМЗ брав участь у створенні першого післявоєнного кільця ППО Москви і Центрального промислового району - т. зв. системи «Беркут». А потім став виробником основного обсягу апаратури для радіолокаційних станцій «Дніпро», «Дарьял», «Даугава», «Німан», передавальних пристроїв РЛС «Дуга», відеотракту РЛС «Дон-2Н», передавальних і приймальних модулів РЛС "Волга" і т.д. Номенклатура оборонних виробів ДМЗ налічувала 15 найменувань обладнання ПРО і 26 - ППО.
Українські фахівці здійснювали монтаж цього обладнання на вузлах стеження від Мурманська до Мінгечаурі (Абхазія) і від Мукачево - до Комсомольська-на-Амурі.
В даний час ДАХК не випускає товарну продукцію, а її діяльність обмежується здачею в оренду виробничих потужностей, постачанням електроенергії і продажем металобрухту.
За даними звітності підприємства за 2016 р з колись 2,5 тис. Співробітників на ДМЗ числяться 184, з них 124 зайняті неповний робочий день.
Основна проблема непрацездатності «Дніпромаш» - невиконання постанови КМУ № 233 від 18 березня 2009 року "Питання розвитку вітчизняного виробництва технічних засобів телекомунікації».
Однак навряд чи слід ставити чиновникам в провину відсутність фінансування за цією програмою. Цифрові станції С-32, що виготовлялися ДМЗ, були розраховані виключно на роботу телефонії і не могли якісно передавати дані інтернету, обмежуючись швидкістю 32 кбіт / сек. З цією проблемою ще в минулому десятилітті зіткнулися споживачі системи зв'язку, виготовленої на «Дніпромаш».
Тому установку цієї техніки багато користувачів називали «інтернет-голодомором». Актуальність фінансування стаціонарної телефонії на сьогоднішній день явно перебільшена внаслідок розвитку операторів стільникового зв'язку.
Останній етап розвитку «Дніпромаш» пов'язаний зі спробою перетворення його в найбільшу в Європі акумуляторну компанію. Для цього дніпровські бізнесмени Віктор і його син Денис Дзензерський спочатку орендували виробничі цехи колишнього оборонного гіганта. А потім набували належать державі акції ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», ставши приватними партнерами держкомпанії.
Станом на початок 2017 р компанії «Вест Енергоінвест» і «Днепротехінвест» сконцентрували в цілому 44% акцій ПАТ. Ще 25% залишилися у Фонду держмайна України.
Однак ніхто зараз не зможе точно сказати, що на «Дніпромаш» залишилося державним, а що пішло в приватні руки і кому воно належить.
Заводоуправління «Дніпромаш» і навколишня його територія, як і раніше, непогано облаштовані. Однак з 2012-го по 2016 року підприємство позбулося власності більш ніж на 69 млн. Грн. А за даними системи електронних торгів арештованим майном (сетах), головний копус «Дніпромаш» знаходиться в іпотеці і 5 січня ц.р. повинен був бути проданий з молотка за 20 млн. 246 тис. грн. Але покупця не знайшлося, і аукціон був оголошений не відбувся. Згодом ціна лота була знижена до 14 млн. Грн., Але і в березні покупець не знайшовся.
Точно так же в лютому 2017 р не відбулося торги по 45 позиціях технологічного обладнання загальною вартістю 13,8 млн. Грн.
Двічі сетах не вдалося реалізувати частину виробничого корпусу № 1 разом з підстанцією. Остання ціна лота - 19,7 млн. Грн.
Крім того, ще рік тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в числі непогашеної заборгованості ПАТ «Веста Дніпро» ліквідованому «VAB Банку» на загальну суму 430 млн. Грн. виставляв на продаж двома лотами (19% і 6%) блокуючий пакет 25% + 1 акція ВАТ ДМЗ. І він також не знайшов покупця.
Втім, борги акумуляторної корпорації «Веста», що влаштувалася на території ДМЗ, не обмежуються півмільярда гривень, а «VAB Банк» - далеко не найбільший її кредитор.
Згідно з даними судового реєстру Мін'юсту в 2015 р на момент затвердження реєстру кредиторської заборгованості двох основних учасників корпорації - ПАТ «Веста Дніпро» і ТОВ «Веста Індастріал» - їх сукупні борги становили 6,3 млрд. Грн., Тобто близько $ 250 млн.
Найбільшими кредиторами «Вести» були «ВТБ Банк» і «Укрексімбанк». Акумуляторників також кредитували «ПриватБанк», «Кредит-Дніпро», «БТА Банк» та інші установи. Більше половини заборгованості забезпечено заставами і підлягає стягненню позачергово.
У березні нинішнього року скандал з «вестою» вийшов на міжнародний рівень. Польське видання Wschodnik повідомило про те, що компанія Westa ISIC SA, зареєстрована в Люксембурзі і належить депутату від «Народного фронту» і заступник голови парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності Денису Дзензерському, стала об'єктом розслідування Комісії фінансового нагляду Польщі спільно з владою Люксембургу.
Предметом цього розслідування нібито є нецільове використання коштів, отриманих в 2011 р в ході первинного розміщення акцій (IPO) на Варшавській біржі. Як відомо, тоді в обмін на 25% своїх акцій Westa ISIC зуміла залучити на біржі майже $ 46 млн.
Так це чи ні, невідомо. В даний час обіг акцій Westa ISIC на польській біржі призупинено. Однак польське видання помітно назвало свій матеріал: «Українському політику Дзензерському загрожує 5 років в'язниці за обман інвесторів на Варшавській біржі».
Недавнє рішення Кабміну, що дозволяє прискорити процес ліквідації ДАХК, також слід розглядати в контексті проблем акумуляторної корпорації «Веста» та тривог орендарів «Дніпромаш», які з занепокоєнням спостерігають за тим, чим закінчиться процедура банкрутства акумуляторників. Крім «Вести», на потужностях ДМЗ діє компанія «Днеста», пов'язана з колишнім директором підприємства Михайлом Фількіним. Вона виробляє трансформатори струму, електролічильники та метрологічне обладнання.
Наявність в складі ДАХК акцій не підлягає приватизації КБ «Дніпровське» гальмує розпродаж майна машинобудівного заводу. Оскільки жоден інвестор не захоче придбати активи, претензії на які згодом може пред'явити держава.
Ліквідація держкомпанії дозволить дати гарантії майбутньому покупцеві потужностей ДМЗ, частково переобладнаних під виробництво акумуляторів. При цьому на історії колись найпотужнішого оборонного підприємства і виробника побутової техніки можна буде поставити жирну крапку. Виробляти з нуля складну побутову техніку, не кажучи вже про радіолокаційні станції, в Дніпрі вже безумовно не будуть.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
