значення крилатих виразів

1. Діставатися на горіхи
2. Як об стінку горох
3. Каші не звариш
4. Майстер (доктор) кислих щей
5. Не в своїй тарілці
6. відрізана скиба
7. груші тинятися
8. Тягати каштани з вогню

Нам часто доводиться чути крилаті вирази, та й самі ми нерідко користуємося короткими і ємними виразами. Сенс їх більш-менш ясний, а ось походження - далеко не завжди. До речі, саме слово «крилаті слова» сходить до Гомера, в поемах якого неодноразово зустрічається. «Крилатими» Гомер називав слова тому, що вони як би летять з вуст мовця до вуха слухача.

Згодом гомеровское вираз «крилаті слова» стало терміном мовознавства і стилістики. Цим терміном позначають увійшла в нашу мову з літературних джерел образні вислови, короткі цитати, вислови історичних осіб, імена міфологічних і літературних персонажів, які стали загальними. Також термін «крилаті слова» нерідко тлумачиться і в більш широкому сенсі. Їм позначають народні приказки та прислів'я, всілякі образні вислови, які виникли не тільки з літературних джерел, а й у побуті, з народних звичаїв і вірувань. За своїм походженням крилаті слова досить різноманітні. Одні з них виникли в далекі епохи, інші - зовсім недавно.

А тепер, найцікавіше - значення крилатих виразів. Зрозуміло, про їжу.

Діставатися на горіхи

Вживається цей вислів в значенні покарання, догану, тобто "і дісталося ж їм на горіхи" означає "і посварили ж їх". А сталося це вираз ось звідки. Горіхи на Русі були найпоширенішим ласощами - повертався із заробітків батько часто привозив дітям горіхи. У той же час, якщо діти бавилися, мати, щоб утихомирити і налякати їх загрожувала "Ось приїде батько і дістанеться вам на горіхи".

Як об стінку горох

Вживається у значенні «без жодного результату, нічого не добився». Чому таке значення? Все дуже просто - адже якщо кинути горох об стінку, то він відскочить. Точно також відскакують всі аргументи від людини, якого не можуть переконати.

Каші не звариш

Значення цього виразу - чи не змовилися, справи не зробиш, а коріння ось де: в старовину на Русі був обряд спільного приготування громадою каші. Людина, що не бажав в цьому брати участь, вважався чужим і ненадійним.

Майстер (доктор) кислих щей

Вживається у значенні «недолугий чоловік». Сталося це вираз ось від чого. Кислі щі це проста селянська їжа - вода і квашена капуста і приготувати їх міг кожен. Якщо кого-небудь називали майстром кислих щей, то це означало, що ні на що путнє він не придатний.

Не в своїй тарілці

Значення виразу - в поганому настрої, не в настрої. У своїй тарілці, навпаки, - відчувати себе затишно, комфортно. Причому тут тарілка? Виявляється, цей вислів відбулося в XIX столітті як помилковий переклад французького обороту "ne pas dans son assiette", тобто "не в своєму становищі". Слово assiette, що означає «стан, становище» сплутали з «тарілка», яке має таке ж написання французькою мовою (assiette). Незважаючи на таке незвичайне, можн сказати, мимовільне походження, цей вислів прижилося і міцно увійшло в нашу мову.

відрізана скиба

Є така приказка: "Відрізаний шмат назад не приляже". Коровай був цілим, а став початий і кусень окремо. Ось тому й стали називати пішли з родини членів відрізаним шматком. Отделившийся і зажив в своєму будинку син, дочка, видана заміж, рекрут, якому за жеребом лоб забрили -все це відрізані скиби, побачитися справа не хитра, але однією сім'єю вже не заживуть.

Є тут ще одна тонкість. За часів язичницьких богів хліб , Який уособлював благополучне життя, ні в якому разі не можна було різати, його ламали руками, звідси і з'явилося слово шмат. Тому словосполучення "відрізана скиба" - чистісінької води оксюморон, так звана «розумна дурість».

груші тинятися

Справа в тому, що дозріла груша сама падає з гілки, хоча звичайно, можна, озброївшись Дринь, стукати по гілках, околачівая груші, але якщо врахувати, що груші - товар швидкопсувний і на продаж майже не йшов, а для варений і компотів вживався мало , будучи лише сезонним ласощами діточок, то ясно, чому вираз "груші тинятися" стало синонімом не просто неробства, а неробства особливо злісного. Краще вже в бирюльки грати або байдики бити 🙂

Тягати каштани з вогню

Піч на вугіллі каштани - заняття для російських нехарактерне, хоча б через те, що їстівний каштан у нас просто не росте. І дійсно, ця ідіома прибула з Франції, і є дослівним перекладом виразу "Tirer les marrons du feu". Сенс фрази такий: працювати заради іншого, не отримуючи за свою працю нічого крім неприємностей. Джерелом вираження стала байка Лафонтена "Мавпа і кіт". Мавпа побачила каштани, які пеклися в каміні в гарячій золі, і попросила приятеля-кота добути для неї трохи каштанів. Поки кіт, випалюючи лапи, тягав каштани з вогню, мавпа швидко з'їдала здобуте. А, захопленого на місці злочину коту, ще й влетіло за злодійство.

Іноді значення крилатих виразів виявляється зовсім іншим ніж нам уявлялося, але в будь-якому випадку - це захоплююча екскурсія в минуле і, сподіваюся, вона вам сподобалася.

***

Всі статті сайту в алфавітному порядку можна знайти ТУТ .

Загляньте в світ продуктів, це цікаво!