Статті
Опубликовано: 08.10.2018
Подробности
Автор: Віктор Мороз
Опубликовано: 20 Март 2017
Создано: 20 Март 2017
Просмотров: 1197
В якості передмови розкажу історію, яка трапилась з нашими далекобійниками. Чи то за часів СРСР, чи то молодої України. Чи то Совтрансавто, чи то звичайними перевізниками…
Отже, трапився хлопцям міжнародний рейс. Підготувалися, поїхали. Трапилось то чи то в Чехії, чи то в Угорщині, а мо й де в іншій країні.
Пройшли кордон вночі, їдуть далі. Прийшов ранок – їдуть. Сонце піднімається – їдуть. Дорога дозволяє, самопочуття в нормі – їдуть. Аж тут прийшов час чи то сніданку, чи то обіду. Молодий канючить – давай станем, бо терпіти вже не може. Та й поїсти вже час. Старий не сильно й заперечував. Прийняли рішення стати десь на узбіччі, та попоїсти, що з дому узяли. Не витрачати ж інвалюту зайвого разу. Знайшли заасфальтовану кишеню, стали. Ну і до вітру сходили авжеж. По водійському – під колесо, щоб ніхто не бачив. Повмивалися, розклали харч на простирадлі на травиці на узбіччі, снідають.
Як правильно писати наукові статті? ("Політехологія") #6
Аж тут під’їздить до місця їх стоянки пелетон з мигалками – карета швидкої допомоги, поліція, пожежна цистерна. Ймовірно, щось десь трапилось, але до чого тут вони?..
