а історія-то получила розвиток;) ... - Океан Ельзи / Okean Elzy

а історія-то получила розвиток а історія-то получила розвиток   ;) Дякуємо усім небайдужа ;) Дякуємо усім небайдужа!

http://kp.ua/.../&sa=U&ei=8IlPU8GUFsGs7QbAyICQCw&ved=0CA4QFjA...

Дізнавшись від "Комсомольської правди в Україні" історію погорільця, музикант вирішив взяти участь у зборі грошей на нову шевську майстерню.

Дніпропетровський швець Андрій Ткаченко та в найнестриманіших фантазіях не міг уявити, що його кумир коли-небудь візьме участь в його долі. Музикою "Океану Ельзи" чоловік захоплюється близько семи років, за цей час долучив до творчості групи навіть дружину, якій до цього музика Святослава Вакарчука не дуже не подобалося. А в майстерні Андрій чаклував над черговою парою туфельок під улюблені треки "Чи не здамся без бою" і "Вночі".

Будка шевця згоріла разом з усім обладнанням і взуттям. Працівники офісу, розташованого неподалік, вирішили допомогти коханому майстру, до якого ходили всім колективом, і організували збір грошей. А щоб, так би мовити, посилити ефект, прикріпили до відерце для "пожертвувань" записку "Допомога найкращому шевця, який слухає" Океан Ельзи "". За один день вдалося зібрати вісім з половиною тисяч гривень - сума хоч і недостатня для повного відновлення майстерні, але все ж відчутна. А через кілька днів, коли в гостях у "Комсомольської правди в Україні" був сам Святослав Вакарчук, ми розповіли артисту історію його шанувальника. Відразу скажемо - грошей просити навіть не думали. Вакарчук кілька секунд з подивом розглядав фотографію відерця з купюрами, а потім коротко заявив: "Я теж хочу взяти участь". Дістав з гаманця тисячу гривень, передав шевця привіт і попросив віддати йому гроші.

Ми тут же зв'язалися з Андрієм і коли розповіли йому про "посланні" від Вакарчука, на тому кінці трубки повисло здивоване мовчання.

- Якось це все несподівано, - тільки і зміг видавити з себе швець. А коли приїхав за грошима, зізнався, що цілий вечір був в шоці.

- Дружина взагалі сказала, що наді мною пожартували, - посміхається Андрій. - Але я тепер, якщо чесно, вже в усі вірю.

Швець пообіцяв, що на ці гроші купить щось для справи, але довговічне - на пам'ять. Щоб за роботою згадувати про те, хто зробив йому такий подарунок. Правда, приступити до роботи йому поки, на жаль, не вдалося - немає відповідного приміщення для майстерні. А всім, хто виручив в біді, Андрій обіцяє обов'язково робити знижки. Ну, а якщо Святославу і його музикантам знадобиться терміново реанімувати улюблені концертні туфлі, а то і зшити нові - він тепер знає, до кого звернутися за допомогою.

Навигация сайта
Новости
Реклама
Панель управления
Информация